
- •Твердотільна електроніка
- •Передмова
- •1 Елементи фізики напівпровідників та електронно-діркових переходів
- •1.1 Загальні відомості про напівпровідники
- •1.1.1 Власна електропровідність напівпровідників
- •1.1.2 Електронна провідність напівпровідників
- •1.1.3 Діркова провідність напівпровідників
- •1.1.4 Рекомбінація носіїв заряду та тривалість їх життя
- •1.1.5 Види струмів у напівпровідниках
- •1.2 Електронно - дірковий перехід та фізичні процеси в ньому
- •Пряме включення переходу
- •Зворотне включення переходу
- •1.2.4 Теоретична вольт-амперна характеристика
- •1.2.5 Параметри переходу
- •Товщина переходу
- •Ємності переходу
- •1.2.6 Реальна вах переходу
- •Пряма гілка вах
- •Зворотна гілка вах
- •1.3 Різновиди електричних переходів та контактів
- •1.3.1 Гетеропереходи
- •1.3.4 Контакти металу з напівпровідниками
- •1.3.5 Омічні контакти
- •2 Напівпровідникові діоди
- •2.1 Класифікація та система позначень діодів
- •2.2 Випрямні діоди
- •Параметри випрямних діодів
- •2.3 Напівпровідникові стабілітрони
- •2.4 Універсальні діоди
- •2.5 Імпульсні діоди та перехідні процеси в них
- •2.6 Тунельні та обернені діоди
- •2.7 Варикапи
- •2.8 Діоди Шотткі
- •3 Біполярні транзистори
- •3.1 Будова та принцип дії біполярних транзисторів
- •3.1.1 Загальні відомості про біполярні транзистори
- •Класифікація транзисторів
- •Система позначень бт
- •Будова сплавних транзисторів
- •3.1.2 Способи вмикання й режими роботи біполярних транзисторів
- •3.1.3 Принцип дії біполярного транзистора в активному режимі
- •3.1.4 Вплив конструкції та режиму роботи транзистора на h21б
- •3.1.5 Схема вмикання транзистора зі спільним емітером та спільним колектором
- •3.1.6 Модель Еберса-Молла
- •3.2 Статичні характеристики і параметри біполярних транзисторів
- •3.2.1 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
- •Вхідні характеристики
- •Вихідні характеристики
- •Характеристики прямої передачі
- •Характеристики зворотного зв’язку
- •3.2.2 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним емітером
- •Вхідні характеристики
- •Вихідні характеристики
- •Характеристики прямої передачі
- •Характеристики зворотного зв’язку
- •3.2.3 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним коллектором
- •3.2.4 Вплив температури на статичні характеристики транзисторів
- •3.2.5 Граничні режими транзистора
- •Пробої транзистора
- •Максимально допустима потужність, що розсіюється колектором
- •3.2.6 Диференціальні параметри біполярного транзистора
- •Зв'язок між h-параметрами для різних схем увімкнення бт
- •3.2.7 Фізичні параметри та еквівалентні схеми біполярних транзисторів
- •3.3 Робота біполярного транзистора у динамічному режимі
- •3.3.1 Принцип дії підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •3.3.2 Способи забезпечення режиму спокою транзисторного каскаду
- •Емітерному колі
- •Оцінка транзисторних каскадів з точки зору температурної нестабільності
- •3.3.3 Динамічні характеристики біполярного транзистора та їх використання
- •Вихідна навантажувальна характеристика
- •Вхідна навантажувальна характеристика
- •Параметри режиму підсилення та їх розрахунок за динамічними характеристиками транзисторного каскаду
- •3.3.4 Частотні властивості біполярних транзисторів
- •Вплив ємностей переходів і розподіленого опору бази на частотні властивості транзистора
- •3.3.5 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі
- •3.4 Деякі різновиди біполярних транзисторів
- •3.4.1 Одноперехідний транзистор
- •3.4.2 Високочастотні малопотужні транзистори
- •3.4.3 Потужні транзистори
- •4 Польові транзистори
- •4.1 Польові транзистори з керувальним переходом
- •Статичні вхідні характеристики
- •Статичні прохідні (стокозатворні) характеристики
- •Статичні вихідні (стокові) характеристики
- •Диференціальні параметри польових транзисторів
- •4.2 Польові транзистори з ізольованим затвором (мдн - транзистори)
- •4.2.1 Ефект поля
- •4.3 Залежність характеристик і параметрів польових транзисторів від температури
- •4.4 Динамічний режим роботи польових транзисторів
- •4.4.1 Каскад на польовому транзисторі: розрахунок у статиці та динаміці
- •4.4.2 Частотні властивості польових транзисторів
- •4.5 Потужні польові транзистори
- •Потужні мдн – транзистори
- •Транзистори зі статичною індукцією
- •4.6 Польові прилади із зарядовим зв’язком
- •5 Тиристори
- •5.1 Будова, принцип дії та режими роботи тиристора
- •5.1.1 Загальні відомості
- •5.1.2 Диністорний режим
- •5.1.3 Триністорний режим
- •5.1.4 Симістори
- •5.2 Способи комутації тиристорів
- •5.2.1 Увімкнення тиристорів
- •Увімкнення за допомогою струму керування
- •Увімкнення тиристора за допомогою імпульсу анодної напруги
- •5.2.2 Вимкнення тиристорів
- •Вимкнення за допомогою подачі напруги на керувальний електрод (за допомогою струму керування)
- •5.3 Біполярні транзистори з ізольованим затвором
- •6 Оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Випромінювальні діоди
- •6.3 Напівпровідникові фотоприймачі
- •6.3.1 Фоторезистори
- •6.3.2 Фотодіоди
- •6.3.3 Фотоприймачі з внутрішнім підсиленням
- •6.4 Оптрони та їх застосування
- •7 Основи мікроелектроніки
- •7.1 Основні поняття і визначення
- •Історична довідка
- •7.2 Гібридні інтегральні схеми
- •7.3 Напівпровідникові інтегральні схеми
- •7.3.1 Технологія
- •Планарно-дифузійна технологія виготовлення біполярних напівпровідникових інтегральних схем
- •7.3.2 Технологія виготовлення інтегральних
- •Ізоляція
- •7.3.3 Біполярні транзистори
- •Багатоемітерні транзистори
- •Супербета - транзистори
- •Біполярні транзистори з бар'єром Шотткі
- •7.3.4 Мон (мдн)- транзистори
- •7.3.6 Резистори
- •7.3.7 Конденсатори
- •7.4 Інтегральні схеми з інжекційним живленням
- •Позначення основних величин
- •Список літератури
- •1.1.4 Рекомбінація носіїв заряду та тривалість їх життя 11
- •1.2.4 Теоретична вольт-амперна характеристика p-nпереходу 28
- •1.2.5 Параметри переходу 30
- •3 Біполярні транзистори 69
- •3.1 Будова та принцип дії біполярних транзисторів 69
- •3.1.1 Загальні відомості про біполярні транзистори 69
- •6 Оптоелектронні напівпровідникові
- •Твердотільна електронікА
1.1.1 Власна електропровідність напівпровідників
При
збільшенні температури ()
деякі валентні електрони отримують
енергію, якої вистачає, щоб розірвати
ковалентний зв’язок (рис. 1.3 а).
Внаслідок цього у міжатомному зв’язку
виникає одиничний заряд – дірка. На
енергетичній діаграмі НП це явище
супроводжується виникненням вільного
енергетичного рівня (рис. 1.3 б).
Рисунок 1.3 – Механізм власної провідності НП:
а – кристалічна ґратки при Т>0; б – енергетична діаграма
На місце утвореного розриву ковалентного зв’язку (вільний рівень у ВЗ) може перейти електрон із сусідньої ковалентної пари, і тоді відбудеться “заповнення” місця попереднього розриву й утворення дірки у новому місці. Це рівносильне переміщенню дірки. Таким чином, у чистому бездомішковому НП утворюються вільні носії заряду – електрони і дірки, тобто відбувається генерація вільних носіїв.
Крім
збільшення температури, причиною
генерації носіїв може бути освітлення
напівпровідника. Генерація супроводжується
зворотним процесом – рекомбінацією.
Рекомбінація – це відновлення
ковалентного зв’язку, утворення при
зіткненні пари електрон-дірка нейтрального
атома. На енергетичній діаграмі процес
рекомбінації відповідає поверненню
електрона із ЗП назад до ВЗ. При
встановленні теплової рівноваги процеси
генерації та рекомбінації компенсують
один одного, і при даній температурі у
НП утворюється певна концентрація
вільних електронів
(
заповнених
рівнів у ЗП) і вільних дірок
(стільки ж незаповнених рівнів у ВЗ).
Ці концентрації можна визначити за
формулою
, (1.1)
де W – ширина забороненої зони (тобто енергія, яку треба віддати валентному електрону, щоб він став вільним носієм заряду);
k =1,38·10-23Дж/К – стала Больцмана;
А – коефіцієнт пропорційності, що залежить від матеріалу напівпровідника (А=5·1019см-3 – для германію; А=2·1020см-3 – для кремнію).
Індекс
у позначеннях власних концентрацій
носіїв
та
походить від англійського словаintrinsic
–
притаманний.
Із
формули (1.1) випливає, що концентрація
носіїв заряду, а отже, і власна
електропровідність напівпровідника
будуть тим більші, чим більша температура
і чим вужча заборонена зона. Для найбільш
поширених напівпровід-ників
ширина ЗЗ дорівнює: для германію
еВ;
для кремнію
еВ;
для арсеніду галію (GaAs)
еВ.
На
рисунку 1.3 б рівень
,
збіжний із серединою ЗЗ, - це рівень
Фермі. Як відомо з фізики, цей рівень
відповідає енергетичному рівню, на
якому електрон з’являється з ймовірністю,
що дорівнює 0,5.
1.1.2 Електронна провідність напівпровідників
Цей тип провідності здійснюється завдяки введенню у 4-валентний НП (германій або кремній) 5-валентних атомів домішок (фосфор Р, сурма Sb або мишяк As), які називаються донорними домішками (лат. donоr – той, що віддає). Схема кристалічної ґратки з донорними домішками показана на рисунку 1.4 а, відповідна енергетична діаграма – на рисунку 1.4 б.
а) б)
Рисунок 1.4 – Механізм електронної провідності НП:
а – схема кристалічної ґратки з донорними домішковими
атомами; б – енергетична діаграма
П’ятий
валентний електрон атома домішок, який
не бере участі у ковалентних зв’язках,
має дуже незначну (порівняно з
ковалентними електронами) енергію
звязку
з ядром атома. Під дією незначної
енергії, що називається енергією
активації донорів
(її
величина невелика порівняно з шириною
забороненої зони, як показано на
енергетичній діаграмі рис. 1.4 б), електрон
стає вільним. Атоми домішок перетворюються
на позитивні іони. Ці іони нерухомі,
міцно зв’язані з кристалічною ґраткою
і не беруть участі у створенні електричного
струму в НП. Завдяки малій енергії
активації (
еВ
–
для кремнію з домішками,
еВ
–
для германію з домішками), навіть при
кімнатній температурі відбувається
повна іонізація 5-валентних атомів, яка
супроводжується заповненням зони
провідності вільними електронами
(рис. 1.4 б). Вільні електрони у ЗП
можуть зявлятися
і внаслідок дії механізму власної
провідності, як у бездомішкових НП. Але
ймовірність цього набагато нижча, ніж
імовірність процесу активації домішок.
Тому у ЗП зосереджується набагато
більше вільних електронів, ніж є дірок
у ВЗ, оскільки іонізація донорного
атома не супроводжується утворенням
дірки.
Отже,
в НП з донорними домішками концентрація
вільних електронів набагато перевищує
концентрацію дірок. Символічно це
записується так: у стані термодинамічної
рівноваги
>>
,
де
– рівноважна
концентрація електронів у НП донорного
типу (n-типу);
–
рівноважна концентрація дірок у НПn-типу.
Електрони є основними носіями заряду,
а дірки – неосновними.
Концентрація електронів у НП n-типу може бути визначена за формулою
, (1.2)
де
– концентрація атомів донорних домішок;
–концентрація
електронів внаслідок дії власної
провідності НП.
Рівень
Фермі у донорному НП зміщується у верхню
половину ЗЗ. Його положення залежить
від концентрації донорів
(рівень Фермі зі збільшенням
наближається до ЗП).