2.1: Стан використання сучасних форм роботи з батьками у практичній діяльності.

Обов'язковим елементом мого плану класного керівника є робота з батьками.

Корінні зміни в освіті, становлення оновленої школи вимагають нового осмислення проблеми співробітництва. Спільної діяльності з батьками, у вирішенні якої є своя стратегія.

Стратегія - термін, більшою мірою військовий, але в переносному значення пов'язаний з мистецтвом організації і керівництва. Саме в цьому сенсі стратегія як організація взаємодії класного керівника і батьків, вміння визначати найбільш важливі питання, які необхідно (і можна) вирішити в сучасній діяльності.

Представлю приблизний перелік питань:

- Мотивація навчання, інтереси дитини, його життєві плани.

- Виявлення причин відставання в навчанні, пасивності дитини в пізнавально - розвивальних справах класного колективу.

- Спільна турбота про здоров'я дітей.

- Розвиток пізнавального ставлення до світу і пізнавальних інтересів.

- Розвиток навичок саморегуляції та управління стресом.

- Попередження і подолання конфліктів з однолітками, дорослими.

Будь-який перелік не може бути остаточним раз і назавжди. Воно обговорюється, піддається критиці і згодом коригується.

Визначаючи коло питань, аналізую, з якими проблемами зверталися батьки найчастіше, чи були ці проблеми широкими, або їх потрібно було вирішувати у вузькому колі тільки з батьками конкретних учнів. Потім повертаюся до торішнього плану і знову аналізую:

- Що було намічено зробити за планом;

- Чи всі вдалося зробити? Що було зроблено найбільш вдало?

- Які недоліки були, і які причини цього?

- Які форми взаємодії виявилися найбільш вдалими і в чому їх педагогічний ефект?

- Що необхідно зробити в першу чергу в новому навчальному році?

Крім того величезну роль грає діагностика на різних етапах роботи без якої неможливо спланувати в цілому виховну роботу в дитячому колективі і налагодити стосунки з колективом батьків.

Будь-яка інформація, отримана класним керівником від дітей і батьків, надає неоціненну послугу і сім'ї, і дитині.

Провівши діагностичні дослідження важливо розуміти:

- Необхідно дотримувати сувору конфіденційність;

- Діагностику проводимо як з батьками, так і з дітьми;

- Інформація, отримана в ході діагностики, не завжди носить об'єктивний характер.

Наведу приклади деяких діагностичних досліджень.

Попередня діагностика - дозволяє спрогнозувати склад батьківського колективу (Додаток 1)

На попередньому етапі дуже ефективною є методика незакінчених речень (Додаток 2). Ця методика допомагає визначити ставлення батьків до школи й учителя, що дозволяє класному керівнику уникнути проблемних ситуацій.

Велике значення має тематична діагностика. Її проводжу при підготовці до батьківських зборів з певної теми. Наприклад, перед зборами організую проективну методику для учнів (Додаток 3.), А для батьків анкеті з цієї ж проблеми (Додаток 4).

Інший приклад. При підготовці до батьківських зборів за темою «Методи сімейного виховання» проводжу анкетування з батьками і дітьми (Додаток 5). А самі збори проводжу у формі ситуаційної гри.

Ще один різновид діагностики - підсумкова діагностика, яка проводиться в кінці навчального року. Це необхідно для того, щоб батьки відзначили роботу класного керівника, але ще більшою мірою, щоб провести корекційну роботу. Корекційна робота виявляється у наданні батькам психолого-педагогічної допомоги і підтримки у вирішенні проблемних ситуацій (Додаток 6).

Провівши аналітичну обробку отриманих матеріалів формулюю мета взаємодії з батьками - створення найбільш сприятливих умов для освіти і розвитку дітей, забезпечення взаєморозуміння і односпрямованість прагнень вчителя і сім'ї у розвитку особистості дитини.

Ця мета довготривала, тому конкретизую її в задачах, а відповідно до завдань визначаю зміст взаємодії з батьками, яке включає в себе різні види і форми спільної діяльності протягом усіх років перебування дитини в школі.

Зміст взаємодії з батьками має повністю відповідати і бути спрямоване на вирішення ключового завдання.

Оскільки я працюю в сільській початковій школі, таким завданням є адаптація дитини до школи, яка має на увазі адаптацію до нового соціального статусу. На цьому етапі дуже важливі виховання позитивної мотивації навчання у дітей, формування самооцінки. Це і визначає завдання спільних зусиль вчителя та сім'ї, яку можна вирішувати різними засобами.

У плануванні спільної діяльності спираюся на наступні принципи:

- Батьки повинні бути присвячені в особливості освітнього процесу;

- Попереджено про можливі труднощі, що виникають у дітей в різні періоди;

- Необхідно опановувати деякими знаннями і вміннями, щоб зуміти надати допомогу дитині.

Це найбільш важливий напрям, однак, як показує досвід, саме воно є «проблемною зоною». Про шляхи поліпшення в даній роботі буде сказано далі.

А з метою поліпшення інформаційних запитів батьків можна провести анкетування (Додаток 7)

Основною формою спільної роботи є батьківські збори. На них обговорюються найважливіші рішення з питань життєдіяльності класного співтовариства та виховання дітей.

Дуже добре зарекомендували себе тематичні збори як більш ефективні. Добре підготувати тематичне зібрання це творча спільна робота, але багато чого залежить від самого вчителя (Пам'ятку для вчителя див. у додатку 8).

Вибудовуючи співпрацю з батьками не можна діяти наосліп, а необхідно знати особливості сучасної сім'ї і її ставлення до школи. Існує безліч методик вивчення сім'ї, які дозволяють скласти соціально - демографічний портрет сім'ї .

Найбільш цікавими і ефективними формами спільної діяльності вважаю:

- «Круглий стіл», на який запрошуються цікаво розповідають про свого шкільного життя люди;

- Спільні відкриті уроки, на яких присутні батьки - учасники дії;

- Педагогічні практикуми, коли батькам пропонуються різні ситуації, необхідно знайти вихід, дати пораду чи рекомендацію, пояснити свою позицію;

- Дискусії - активна форма підвищення педагогічної культури батьків у процесі обговорення актуальних проблем;

- Колективно-творчі роботи, що сприяють створенню атмосфери взаєморозуміння і співпраці, згуртуванню колективу.

Природно важливо враховувати зайнятість батьків, тому залучення батьків має бути посильним для сім'ї.

Для успішної роботи з організації взаємодії з батьками і всього освітнього закладу в цілому необхідна самодіагностика, що розуміється як спроба подивитися на себе з боку (а чи все від мене залежне зроблено в цьому плані (). Можна скористатися зразковим опитувальником (Додаток 10). Саме це дозволяє будувати подальшу роботу з поліпшення ефективності співпраці, а також сприяє виробленню критеріїв успішності.

Такими є:

- Створення внутрішньо шкільних органів (Рада школи, батьківський комітет);

- Підвищення рівня компетентності та задоволеності характером взаємин і якістю освіти;

- Підвищення активності, орієнтації на співпрацю.

А як наслідок - формування єдиного простору дорослих і дітей.

Все це одне з найважливіших умов завоювання класним керівником авторитету у дітей і батьків.

Шляхи покращення роботи про взаємодію з батьками:

- Орієнтування на пріоритет таких форм взаємодії, які побудовані на нових діалогічних підставах.

- Роз'єднаність батьків інерція і консервативність поглядів у них (головна складність) необхідно подолати шляхом підвищення педагогічної освіти батьків, включення їх в життєдіяльність дітей у школі.

- Спільна діяльність з батьками реалізується на основі особистісно - орієнтованого підходу.

Висновки : Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що батьки покликані створити умови для повноцінного фізичного та психічного становлення особистості, забезпечити дитині почуття захищеності, рівноваги, довіри, сформувати активне, зацікавлене ставлення до навколишнього світу. Батьки несуть повну відповідальність за розвиток, виховання і навчання своїх дітей. Однак, в сучасному суспільстві збільшується кількість неповних, конфліктних сімей, а громадська зайнятість батьків разом з низьким рівнем їх психолого-педагогічної культури значно впливають на зміну характеру відносин між дітьми і батьками. Саме тому соціальна і соціально-педагогічна робота з батьками дуже важлива для сучасного суспільства.

Важливою умовою ефективної соціальної та соціально-педагогічної роботи є співпраця соціального педагога і батьків. Робота соціального педагога з батьками здійснюється у двох напрямках: з колективом батьків та індивідуально. У практиці склалися найбільш раціональні її форми: загальні та класні збори батьків, колективні та індивідуальні консультації, бесіди, лекції, конференції, відвідування сімей учнів, оформлення різних за формою та змістом текстових матеріалів, фотомонтажі, виставки робіт учнів. Батьки залучаються до участі в організації навчально-виховного процесу: керівництво гуртками, виступи перед батьками і дітьми, підготовка та участь у проведенні позакласної та позашкільної роботи з учнями і т.д.

У співпраці з батьками з різних типів сімей соціальний педагог застосовує технології соціально-педагогічної діяльності. До найважливіших видів технологій соціально-педагогічної діяльності відносяться: соціальна діагностика, соціальна профілактика, соціальна реабілітація, соціальна корекція, соціальна терапія. Вони дозволяють здійснити індивідуальний підхід до кожного з батьків і допомогти у вирішенні виниклих у нього проблем.

Робота з батьками - невід'ємна частина системи роботи класного керівника. Ця робота приносить успіх, якщо вона, будучи систематичної і науково обґрунтованою, органічно включається в загальну педагогічну діяльність класного керівника. Виховна робота школи не може будуватися без урахування того, що індивідуальність дитини формується в сім'ї.

Класний керівник - центральна особа виховного процесу. Батьки судять про школу з майстерності класного керівника, висловлюючи задоволення або незадоволення в першу чергу його професіоналізмом. Батьки відчувають найголовніше - хто і як вводить дитину в життя. Взаємодія класного керівника з батьками є невід'ємною частиною його роботи в школі. З перших же днів важливо налагодити з батьками дітей дружні, партнерські відносини. Адже основи вихованості дитини закладаються в сім'ї, і в школу він приходить вже так чи інакше вихованим.

Школа зобов'язана допомогти батькам, ставши для них центром психолого-педагогічної освіти та консультування - організовуючи при школі батьківські університети, лекторії, конференції, семінари, об'єднання батьків. Школа і сім'я - від узгодженості їх дій залежить ефективність процесу виховання дитини. Взаємовідносини сім'ї і школи важливі на всіх етапах шкільного життя учня.

У нашій роботі ми постаралися відобразити всі особливості роботи класного керівника з батьками. Структура роботи ґрунтується на цілях і завданнях, поставлених у введенні. Таким чином, проаналізувавши літературу з даної теми, ми виявили основи педагогічної взаємодії з батьками; основні функції діяльності класного керівника та способи його спілкування з батьками; зміст, форми і методи спільної роботи класного керівника з батьками.

У другому розділі проаналізовано роботу класного керівника однієї з Омський шкіл. На основі методики «Вивчення задоволеності батьків роботою освітньої установи», виявили рівень задоволеності батьків роботою педагогічного колективу. За допомогою методу - опитування, ми постаралися дізнатися за допомогою яких методів проводиться вивчення школярів і що воно дає. Адже завдяки цьому, у класного керівника накопичується уявлення про те, що являє собою кожний учень, як він живе, чим захоплюється, і це полегшує йому роботу з батьками. За даними опитування можна побачити, що зв'язки з батьками є дружніми і взаємно поважними, проте з деякими сім'ями виникають все ж проблеми, які педагог активно вирішує за допомогою бесід, консультацій та відвідування сімей. А також у роботі дані методичні рекомендації з організації ефективної взаємодії класного керівника з батьками. Адже дуже важливо, щоб сім'ї з великою увагою і вдячністю сприймали турботу класного керівника школи про їх дитину, і охоче підвищували свою педагогічну культуру.

Список використаної літератури :

1.

2.

3.

4. Волікова Т.В. Учитель і сім'я. - М.: Просвещение, 1980. - 111с.

5.

6. Капралова Р.М. Робота класного керівника з батьками. - М.: Просвещение, 1980. - 190 с.

7

8

9

10. Маленкова Л.І. Педагоги, батьки, діти: метод. посібник для вихователів, класних керівників. - М.: Пед. т-во Росії. 2000. - 304 с.

11. Маленкова Л.І. Теорія і методика виховання. Уч. посібник. - М.: Пед. т-во Росії, 2002. - 480 с.

12. Стефанівська Т.А. Класний керівник: Функції та основні напрями діяльності. - М.: Видавничий центр «Академія», 2006. - 192 с.

13.

14

15. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Соціально педагогічна психологія. с 110

16. Маркова А.К. Формування мотивації вчення в шкільному віці. - М., 1974.-С.160

17. Бабанский Ю.К. Педагогіка - М., 1983.- с. 10

18. Парыгина В.Д. Соціальна психологія як наука - Л., 1967.-С.162

19

20

21

22

23

24

25

26

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Анкета для виявлення питань морального виховання в сім'ї.

Для батьків.

1. Які позитивні якості хочете виховати у Вашої дитини?

2. За що хваліть, за що караєте?

3. Як заохочуєте? Як караєте?

4. Які якості характеру дитини Вам не подобаються, а які подобаються?

5. Чим захоплюється ваша дитина, яке її улюблене заняття?

Для дітей.

1. Які якості твого характеру батькам подобаються?

2. За що тебе хвалять, за що лають і карають?

3. Як тебе заохочують, за що? Як тебе карають, за що?

4. Які якості твого характеру батькам не подобаються?

5. Що ти любиш робити, твоє улюблене заняття?

Додаток 2.

1. Скільки часу (приблизно) Ви проводите в спілкуванні з дитиною:

- Протягом дня ...

- Протягом тижня ...

- В розмовах, ...

- У спільній роботі ...

- В кіно, клубі, театрі, бібліотеці ...

- У прогулянках (у ліс, на річку і т.п.) ...

2. Чи є інші види спілкування? Вкажіть їх.

3. Чи вважаєте Ви це час спілкування достатнім для виховання вашої дитини?

4. Чому?

5. Чи впевнені Ви, що правильно розумієте особливості розвитку своєї дитини?

6. Зустрічаєте Ви труднощі у вихованні дитини, і які? Як їх дозволяєте?

Додаток 3.

1. Скільки учнів навчається у класі (всього):

- У тому числі хлопчиків ...

- В тому числі дівчаток ...

2. У скількох учнів працюють на виробництві батько й мати?

3. Яка кількість сімей забезпечує в години, не зайняті школою:

- Повний контроль та нагляд за дитиною ...

- Частковий (епізодичний, не щоденний) ...

- Не забезпечує нагляду ...

4. Яка кількість батьків класу здійснюють активну виховання дітей (всього) ...

- Серед них батьків ...

- Серед них матерів ...

5. Скільки батьків входить в класний актив ...

- З них батьків ...

- З них матерів ...

Додаток 4

Анкета «Батьки про свою дитину» 1

Дайте відповідь, будь ласка, на запитання.

1. З ким дружить ваша дитина?

2. Як часто у вас в будинку бувають друзі вашої дитини?

3. Як часто ваша дитина краще проводити вільний час?

Допишіть, будь ласка, фразу:

1. Спілкуючись з однокласниками

1 Богословська. Школа і сім'я: конструктивний діалог. Мінськ. 1998.

Додаток 5

Завдання двом командам

I. Які форми поведінки ви назвали б відхиляється від норми? (Девіантними).

1. порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдання);

2. втечі з дому;

3. грубість, лихослів'я;

4. вживання алкоголю, пияцтво;

5. куріння;

6. ранній початок статевого життя;

7. хуліганство;

8. приниження інших;

9. злодійство, жебрацтво;

10. непокору, критика дорослих;

11. носіння «викликає» одягу, зачіски;

12. негативне ставлення до навчання;

13. бійки, нанесення тілесних ушкоджень;

14. вживання наркотиків, токсичних речовин

II. Що, з вашої точки зору, є основними причинами девіантної поведінки?

1. прагнення отримати сильне враження;

2. захворювання дитини;

3. підвищена збудливість дітей, невміння контролювати себе;

4. неблагополучна ситуація в сім'ї;

5. прагнення до самостійності і незалежності;

6. недолік знань батьків про те, як справлятися з важкими педагогічними ситуаціями;

7. відставання в навчанні;

8. зневага з боку однолітків;

9. нерозуміння дорослими важких дітей;

10. недостатня впевненість дитини у собі;

11. негативна оцінка дорослими здібностей дітей;

12. стресові життєві ситуації