Дати І св.в

1921,  березень - ухвала Х з'їздом РКП(б) постанови про запровадження нової економічної політики (неп); нова економічна політика була спробою більшовицької партії зосередити в своїх руках політичну владу, перейти від командно-адміністративних методів управління економікою, які застосовувалися в роки «воєнного комунізму», до ринкових механізмів у повоєнний час; особливості впровадження непу в Україні: неп в Україні було запроваджено пізніше, ніж в інших радянських республіках, упровадження неп в Україні супроводжувалося боротьбою із селянським повстанським рухом, податки на селян були вищими, ніж в інших радянських республіках

1921, 18 березня - підписання Ризького мирного договору між Польщею і РСФРР та УСРР; основні умови Ризького мирного договору: сторони зобов'язалися припинити воєнні дії, скасовувалася Варшавська угода 1920 р. між Польщею та УНР, Польща визнала УСРР і БСРР, встановлювався новий кордон, після чого західноукраїнські (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Холмщина, Підляшшя) і західнобілоруські землі ввійшли до складу Польщі

1921-1923 - голод в Україні; основні причини голоду в Україні: наслідки політики «воєнного комунізму», падіння товарності сільського і господарства, незацікавленість селян у збільшенні посівних площ, руйнування сільського господарства у роки Першої світової війни, революції, громадянської війни, посуха і неврожаї 1921 і 1922 рр., підвищення норм хлібозаготівлі

1922, 30 грудня - затвердження в основному I з'їздом Рад СРСР Декларації про створення Союзу та Союзного договору; до складу СРСР увійшли РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР; у січні 1924 р., на II з'їзді Рад ('РСР було прийнято Конституцію СРСР, яка затвердила юридично оформлення Союзу

1923, березень - остаточне визнання Радою послів великих держав у Парижі Східної Галичини та деяких інших західноукраїнських земель частиною Польщі

1923,   20 вересня - остаточна ліквідація Наркомату закордонних справ УСРР

1924, 26 січня - 2 лютого - II з'їзд Рад СРСР, що затвердив Конституцію СРСР

1924,  16-25 вересня - в с. Татарбунари та інших селах Південної Бессарабії спалахнуло антирумунське повстання українського населення, яке зазнавало всебічного соціального і національного гноблення в Румунії; слабо озброєні повстанці (близько 6 тис. учасників повстання) не могли протистояти румунській армії - після жорстоких боїв повстанців розбили; над заарештованими вцілілими українцями румунською владою був організований «Процес 500»; для захисту підсудних було проведену міжнародну кампанію солідарності; під тиском світової громадськості (більшість заарештованих звільнили

1925,   березень - саморозпуск Української комуністичної партії - партії націонал-комуністичного спрямування

1925, березень - початок літературної дискусії щодо шляхів розвитку української літератури (1925-1928 рр.); виступи М. Хвильового про необхідність окремого розвитку української культури; М. Хвильовий піддавав критиці сталінськіформи та методи будівництва соціалізму в духовному житті, виступав за піднесення національної свідомості та орієнтацію української культури на здобутки і творчі пошуки західноєвропейської культури; за свої ідеї М. Хвильовий, звинувачений у націоналізмі, був доведений до самогубства

1925, грудень - проголошення XIV з'їздом ВКП(б) курсу на соціалістичну індустріалізацію

1926 - у Львові вийшла книга Д. Донцова «Націоналізм»; у ній автор висунув ідею, що нація - це «абсолютна цінність, і немає вищої мети, ніж здобути незалежність держави»; викладена концепція здобула назву «інтегральний націоналізм», тобто об'єднуючий, той, що мав охопити всю націю; інтегральний націоналізм став ідеологічною основою діяльності Організації українських націоналістів (ОУН)

1927, грудень - проголошення XV з'їздом ВКП(б) курсу на колективізацію сільського господарства

1928, 1 січня - набуття чинності Адміністративного кодексу УСРР, який містив розділ «Правила про культи»; утрачав силу декрет уряду УСРР про свободу совісті

1928/1929-1932/1933 - перший п'ятирічний план розвитку народного господарства України

1928,  18 травня - 5 червня - розгляд судом сфабрикованої органами ДПУ «шахтинської справи» (суд над старими спеціалістами вугільної промисловості Донбасу, серед них були і колишні власники шахт), пов'язаної з так званою підривною діяльністю технічної інтелігенції проти радянської влади і покликаної стати першим і важливим свідоцтвом на користь сталінської тези про «загострення класової боротьби в ході будівництва соціалізму»

1929,  січень - створення у Відні Організації українських націоналістів (ОУН), куди ввійшли різноманітні радикальні групи, що виступали проти асиміляторської політики польських властей і відстоювали національні інтереси українців; мета ОУН- здобуття незалежності України; соціальна база ОУН- колішні військові армій УНР і ЗУНР, студенти, молодь, інтелігенція; методи боротьби - підпільна, терористична діяльність, національна революція; головою проводу був обраний Є. Коновалець; програма ОУН ґрунтувалася на ідеології українського інтегрального націоналізму, яку розробив та обстоював Д. Донцов; він проголошував прийнятними для здобуття незалежності України будь-які методи і засоби; ідеологія інтегрального націоналізму засуджувала соціалізм, капіталізм, лібералізм, демократизм, висуваючи на перший план революційний націоналізм

1929 - звинувачення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) в антирадянський діяльності (на початку 1930 р. УАПЦ самоліквідувалася)

1929, листопад - офіційне проголошення на пленумі ЦК ВКП(б) курсу комуністичної партії на суцільну колективізацію сільського господарства; мета: забезпечення міста коштами на потреби сільського господарства, ліквідація «аграрного перенаселення», поширення контролю держави за приватним сектором сільського господарства (повне одержавлення економіки), ліквідація куркульства як класу, збільшення товарності сільського господарства; основні заходи: насильницьке створення колгоспів, розкуркулення, обмеження переселення до міст; термін: 1929-1937 рр.

1930, осінь - кампанія «пацифікації» в Східній Галичині - здійснення за ініціативою польського прем'єр-міністра Ю. Пілсудського масових репресій проти українців за допомогою військових і поліції; наступ на політичне, громадське і культурне життя українців супроводжувався арештами, погромами українських кооперативів і різноманітних установ

1930 - процес над «Спілкою визволення України» (СВУ)

1931 - справа «Українського національного центру» (УНЦ)

1932 - оголошення Й. Сталіним другої п'ятирічки «безбожною», «п'ятирічкою знищення релігії»

1932-1933 - голод в Україні; страшною катастрофою для українського народу став голод 1932-1933 рр.; на думку дослідників, у той період в Україні вмерло від голоду до 10 млн осіб; основні причини Голодомору: необхідність знищення українського селянства як свідомої національної верстви, яка загрожувала імперським прагненням Москви; непосильні для селян хлібозаготівлі; конфіскація владою продовольчих запасів; надмірний хлібний експорт; небажання колгоспників працювати в громадському господарстві; економічні прорахунки; спроба здійснити соціалістичне будівництво воєнно-комуністичними методами; голод розпочався у грудні 1931 р. і тривав до початку 1934 р., найбільшого прояву досяг у червні 1933 р.

1932.10 жовтня - урочисте відкриття Дніпрогесу

1932, кінець жовтня - початок діяльності в Україні Надзвичайної комісії по хлібозаготівлі (комісія В. Молотова); наслідком діяльності комісії до січня 1933 р. стало вилучення з українського села репресивними методами 89,5 млн пудів зерна

1933-1937 - другий п'ятирічний план розвитку народного господарства України

1933 - справа «Блоку українських націоналістичних партій»

1935 - викриття «Всеукраїнського боротьбистського центру»

1937, 25-30 січня - Надзвичайний XIV Всеукраїнський з'їзд Рад, який ухвалив нову Конституцію УРСР (з цього часу офіційна назва держави - Українська Радянська Соціалістична Республіка; до цього часу офіційна назва - Українська Соціалістична Радянська Республіка); Конституція УРСР декларувала добровільність об'єднання України з інпими республіками в Радянському Союзі; вищим органом державної влади в УРСР стала Верховна Рада, у період між сесіями - президія Верховної Ради; найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади оголошувалася Рада народних комісарів (РНК); демократичні положення Конституції УРСР в умовах сталінського тоталітарного режиму не були наповнені реальним змістом, тому Конституція УРСР залишилася декларацією

1938, 23 травня - терористичний акт у Роттердамі (Нідерланди), внаслідок якого загинув відомий український військовий і політичний діяч, керівник ОУН Є. Коновалець

1938.11  жовтня - здобуття Закарпаттям автономії у складі Чехословаччини

1939,  15 березня - Сойм (парламент) Карпатської України проголосив незалежність країни й ухвалив її Основний Закон (конституцію); державною мовою Карпатської України оголошувалась українська; президентом нової держави було обрано А. Волошина, головою Сойму - А. Штефана; «Карпатська Січ» була проголошена армією новою держави

1939, 23 серпня - підписання міністрами закордонних справ СРСР і Німеччини В. Молотовим і I. Ріббентропом пакту про ненапад між двома державами (пакт Молотова-Ріббентропа), а також таємної угоди про розмежування сфер інтересів СРСР і Німеччини у Європі

1939, 27 серпня - на другому Великому зборі українських націоналістів у Римі головою ОУН обрано А. Мельника; він вважав за необхідне орієнтуватися на нацистську Німеччину й планував за допомогою А. Гітлера звільнити Україну від влади Польщі, Румунії, Чехословаччини, СРСР; згодом Організація українських націоналістів розкололася на два протиборчих крила: ОУН(Б) - С. Бандери та ОУН(М) - А. Мельника