Німецька мова Підруч

§ 38. Вживання Partizip І i Partizip II

Partizip І і Partizip II вживаються в реченні в короткій і повній формі.

Вживання Partizip І

Partizip І виражає тривалу незакінчену дію і в повній формі вживається в реченні як узгоджене означення, а в короткій формі як обставина способу дії:

Означення, вираженеPartizipІ, перекладаєтьсяукраїнсь кою мовою підрядним означальним реченням і значно рідше – дієприкметником теперішнього часу.

Partizip I як обставина способу дії (коротка форма) пере кладається на українську мову дієприслівником недокона ного виду:

Schweigend geht er an seinen Platz.

§ 39. Поширене означення (das erweiterte Attribut)

Поширене означення вживається в розмовній мові рідко, зате в науковій і фаховій літературі зустрічається дуже часто. Щоб правильно розкрити зміст речення або цілого уривку, в якому зустрічається поширене означення, треба навчитися розпізнавати його в реченні і засвоїти порядок його перекладу.

Поширеним називається означення, виражене Partizip І або Partizip II і словами, що їх пояснюють. Воно завжди стоїть між артиклем та іменником, до якого відноситься:

Die in den letzten Jahren entwickelten Rechenmaschinen haben eine sehr hohe Arbeitsgeschwindigkeit.

§ 40. Означення, виражене zu + Partizip I

Partizip І з часткою zu виступає у функції означення, виражає дію, що має відбутися, і перекладається підрядним означальним реченням:

der zu übersetzende Text

die zu schreibende Aufgabe

Partizip І з часткою zu і словами, що його пояснюють, утворює поширене означення, яке теж перекладається під рядним означальним реченням:

§ 41. Партіціпіальні звороти (Partizipialgruppen)

Partizip І і Partizip II у короткій формі разом із залеж ними від них словами утворюють дієприкметникові та діє прислівникові звороти, котрі можуть стояти на початку або в середині речення і відокремлюватися комою або комами. Наприкінці таких зворотів стоїть Partizip І або Partizip II:

ПРИЙМЕННИК (DIE PRÄPOSITION)

У німецькій мові, як і в українській, прийменники потребують після себе певного відмінка.

§ 42. Прийменники, що керують Dativ

До них належать:

mit (з), nach (після), aus (із), von (від, про), bei (біля, при), zu (до, для), außer (крім), seit (з якогось часу), entgegen (назустріч), gegenüber (навпроти).

§ 43. Прийменники, що керують Akkusativ

До них належать прийменники:

342

durch (через, по), für (для, за), ohne (без), gegen (проти), um (навколо, за), entlang (вздовж), bis (до).

Часто прийменник bis вживається в сполученні з прий менниками zu, auf, in, über тощо. Тоді відмінок іменника залежить не від прийменника bis, а від іншого прийменника:

§ 44. Прийменники, що керують Dativ i Akkusativ

До них належать прийменники hinter (позаду), neben

(біля), unter (під, серед), zwischen (між), über (над, через), in (в), an (на, біля, до), auf (на), vor (перед, до).

Вони потребують після себе або давального, якщо ре чення відповідає на запитання wo? (де?), wann? (коли?), або знахідного відмінка, якщо речення відповідає на питання wohin? (куди?)

Dativ (wo? wann?)

Akkusativ (wohin?)

Heute gehe ich in die Apotheke. Сьогодні я іду в аптеку. Ich lege mein Buch auf den Tisch. Я кладу свою книгу на стіл. Der Student geht an die Tafel. Студент іде до дошки.

Er hängt die Lampe über den Він вішає лампу над Tisch. столом.

343

СИНТАКСИС (DIE SYNTAX)

§ 45. Просте речення (der einfache Satz)

Просте речення німецької мови завжди має підмет і присудок. Для української мови це не так характерно:

Присудки поділяються на дієслівні та іменні. В імен ному присудку німецької мови має бути дієслівна зв’язка:

Присудок займає в простому розповідному реченні завж ди друге місце. Кожний член речення, поширений і не поши рений, займає одне граматичне місце. Тому друге граматичне місце присудка не завжди збігається з другим словом речення:

Das Buch liegt auf dem Tisch. Auf dem Tisch liegt das Buch.

Якщо присудок складений, то невідмінювана частина його стоїть наприкінці речення, а відмінювана – на другому місці:

§ 46. Розповідне речення (der Aussagesatz)

Прості розповідні речення за своїм складом поді ляються на:

прості непоширені, які складаються лише з головних

і прості поширені, які складаються з підмета і присудка та другорядних членів речення. Підмет і присудок разом із залежними від них другорядними членами речення утво рюють групу підмета і групу присудка:

Dieser junge Mann studiert im ersten Studienjahr. (група підмета) (група присудка)

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ (DIE HAUPTGLIEDER DES SATZES)

§ 47. Підмет (das Subjekt)

Підмет – це головний член речення, що називає предмет мовлення.

344

Підмет відповідає на питання називного відмінка wer? was? (хто? що?) і може бути виражений:

Іменником

Das Lesen bereichert die Читання збагачує знання. Kenntnisse.

Займенником

§ 48. Присудок (das Prädikat)

Присудок – це другий головний член речення. Він уточнює підмет, є його означенням.

Присудок відповідає на питання: Was macht das Subjekt? (Що робить підмет?), Was geschieht mit dem Subjekt? (Що діється з підметом?), Wie ist das Subjekt? (Який підмет?)

Der Student übersetzt den Text. Студент перекладає текст. Die Apotheke ist groß. Аптека велика.

§ 49. Порядок слів у простому розповідному реченні

Коли йдеться мова про порядок слів в німецькому простому розповідному реченні, мається на увазі насамперед місце присудка. А присудок у такому реченні завжди стоїть на другому місці. Причому, як уже зазначалося, друге місце – це не обов’язково друге слово речення. Все залежить від того, поширений чи не поширений член речення займає перше граматичне місце.

Das Studienjahr beginnt am ersten September. Den ganzen Tag arbeiten sie im Laboratorium.

Щодо підмета, то він з групою слів, що до нього відно сяться, займає то перше (тоді маємо так званий прямий по рядок слів), то третє граматичне місце – зворотний порядок слів:

Der Student liest eine deutsche Zeitung.

Nach der Arbeit fährt der Student in die Bibliothek.

§ 50. Питальне речення (der Fragesatz)

Питальні речення бувають двох типів.

1. Питальні речення з питальними словами wo? wann? wie? wer? was?

345

У таких реченнях на першому місці стоїть питальне слово, а на другому – присудок чи його відмінювана частина:

Відокремлювані префікси і невідмінювана частина при судка стоять наприкінці речення.

2. Питальні речення без питального слова. Вони почи наються із присудка або його відмінюваної частини, далі йдуть підмет і другорядні члени речення. Відокремлювані префікси і невідмінювана частина присудка стоять напри кінці речення:

Schreiben Sie diese Übung um? Ви переписуєте цю вправу? Habt ihr diesen Text verstanden? Ви зрозуміли цей текст?

§51. Nicht i kein в заперечному реченні

Узаперечному реченні німецької мови поряд з іншими вживаються заперечні слова nicht i kein.

Вживання заперечного слова nicht

Заперечне слово nicht не може заперечувати кожен член речення.

Якщо заперечне слово nicht відноситься до простого дієслівного присудка, то воно стоїть після нього або напри

Якщо дієслово присудок складається із двох частин, то nicht стоїть перед невідмінюваною частиною присудка або

Nicht може відноситись не тільки до присудка, а й до іншого члена речення. Тоді nicht стоїть обов’язково перед членом речення, що заперечується:

Вживання заперечного слова kein

Заперечне слово kein заперечує член речення, виражений іменником, і узгоджується з ним у роді, числі і відмінку:

346

Auf dem Tisch liegt kein Buch. На столі не лежить книжка. У німецькій мові на відміну від української вживається

тільки одне заперечне слово:

Niemand hat diesen Text gelesen. Ніхто не прочитав цей текст.

§ 52. Складносурядне речення (die Satzreihe)

Складносурядне речення складається з двох або більше самостійних речень, зв’язаних між собою змістом і з’єдна них за допомогою сполучника (або без нього):

Сполучники сурядності

Більшість сполучників сурядності не впливає на порядок слів: після них стоїть підмет, а потім інші члени речення.

До таких сполучників належать: und (i, a), aber (але, а), oder (або): nicht nur ... sondern auch не лише ... а й; sowohl ... als auch як ..., так і; weder,...noch ні ..., ні; bald ...

Деякі сполучники сурядності впливають на порядок слів; після таких сполучників стоїть присудок або зміню вана частина присудка, а потім ідуть інші члени речення.

Це такі сполучники: darum, deswegen, deshalb (тому), dann (потім), also (отже), außerdem (крім того) та ін.

§ 53. Складнопідрядне речення (das Satzgefüge)

Складнопідрядне речення складається із головного та одного або декількох підрядних речень, що залежать від нього. Підрядні речення з’єднуються з головним реченням за допомогою сполучників підрядності da, damit, wenn, als, daß, wo, wohin, woher та ін.

Порядок слів у підрядному реченні

У підрядному сполучниковому реченні сталий порядок слів. Підрядне речення починається відповідним сполучни

347

ком і кінчається дієсловом присудком. Змінювана частина присудка займає останнє місце, а незмінювана – передостан нє. Таким чином, сполучник і дієслово утворюють у підряд ному реченні так звану рамку, всередині якої розташовані всі інші члени речення:

Підрядне речення може стояти перед головним, всередині головного і після нього. Якщо підрядне речення стоїть перед головним, то воно зумовлює зворотний порядок слів у голов ному реченні. Присудок головного речення або його відміню вана частина стоїть безпосередньо після підрядного речення. Підрядне речення, що стоїть всередині головного або після нього, не впливає на порядок слів у головному реченні:

matisch an der Sprache arbeiten. фаху,мимусимосистематич

§ 54. Підметове підрядне речення (der Subjektsatz)

Підрядне підметове речення заміняє підмет головного речення, відповідає на запитання wer? was? і вводиться сполучниками daß (що), ob (чи), wer (хто), was (що), wo

(де) тощо.

Wo wir unser Praktikum ableis Де ми будемо проходити на ten werden, ist schon bestimmt. шупрактику,вжевизначено.

§ 55. Присудкове підрядне речення (der Prädikativsatz)

Присудкове підрядне речення відіграє роль іменної час тини присудка і відповідає на питання wer ist? was ist?

348

§ 56. Додаткове підрядне речення (der Objektsatz)

Додаткове підрядне речення залежить від присудка головного речення і є поширеним додатком. Воно відповідає на запитання і з’єднується з головним реченням за допо могою сполучників daß (що), ob (чи), wer (хто), was (що),

§ 57. Означальне підрядне речення (der Attributsatz)

Означальне підрядне речення відповідає на питання welcher? welche? welches? welche? (який? яка? яке? які?), was für ein?, was für eine?, was für? (що за?) і вводиться відносними займенниками der, die, das, welcher, welche, welches (який, яка, яке) у всіх відмінках:

Der Junge, der an die Tafel Студент, який пише на дош schreibt, ist Provisor von Beruf. ці, за професією провізор.

§ 58. Підрядне речення причини (der Kausalsatz)

Підрядні речення причини починаються сполучниками weil (тому що) і da (бо, тому що) і відповідають на питання warum? (чому?), aus welchem Grunde? (з якої причини?)

§ 59. Підрядне речення мети (der Finalsatz)

Підрядні речення мети відповідають на питання wozu?

(для чого?), zu welchem Zweck? (з якою метою?) і вводяться сполучником damit (щоб), коли в головному і підрядному реченнях різні підмети:

Der Lehrer gab mir eine deut Вчитель дав мені німецький sche Zeitschrift, damit ich sie lese. журнал,щобяйогопрочитав.

Якщо в головному реченні і в підрядному мети один і той же підмет, то замість підрядного речення мети вживаєть ся інфінітивний зворот um ... zu + Infinitiv:

Ich gehe in die Bibliothek. Ich lese dort die Fachliteratur. Ich gehe in die Bibliothek, um dort die Fachliteratur zu lesen. Я йду до бібліотеки, щоб читати там літературу зі свого фаху.

349

§ 60. Підрядне речення часу (der Temporalsatz)

Підрядне речення часу відповідає на питання wann?

(коли?), seit wann? (з якого часу?), bis wann? (до якого часу?), wie lange? (як довго?) і вводиться сполучниками als, wenn коли, während (під час того як), nachdem (після того як), seit, seitdem (з того часу як), sobald (як тільки), ehe, bevor

Сполучник als вживається для вираження одноразової в минулому дії. Для вираження багаторазової дії в тепе рішньому, минулому і майбутньому вживається сполучник wenn. Сполучник während вводить підрядне речення, дія якого відбувається одночасно з дією головного речення, і тому в головному і підрядному реченнях вживаються однакові форми часу. Якщо минула дія підрядного речення передує минулій дії головного речення, то підрядне речення вводиться сполучником nachdem. Сполучники bevor вжи ваються, коли дія головного речення передує дії підрядного речення.

§ 61. Підрядне речення умови (der Konditionalsatz)

Підрядне речення умови виражає умову, за якої відбу вається дія головного речення. Воно вводиться сполучни ками wenn, falls (якщо; в разі; на випадок, якщо) і відповідає на питання unter welcher Bedingung? (за якої умови?):

kaufe, übersetze ich diesen Text. словник, я перекладу цей текст.

Умовні підрядні речення можуть вживатися без сполуч ника. У цьому випадку умовне завжди стоїть перед головним реченням і починається з відмінюваного дієслова:

350