Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова (Організація).docx
Скачиваний:
29
Добавлен:
19.05.2015
Размер:
135.85 Кб
Скачать

Динаміка оплати праці паф «пертівка, 2011-2013 рр.

Культура

Роки

2013 р. до 2011 р.

2011

2012

2013

абсолютне відхилення,(+; -)

відносне відхилення, %

Пшениця озима

112,6

154

128,2

15,6

13,9

Ячмінь

103,2

78

67,3

-35,9

-34,79

Кукурудза на зерно

186

245

336,1

150,1

80,70

Соя

64,7

68

84,4

19,7

30,45

Соняшник

55,3

104

123,2

67,9

122,78

Птиці

56,3

2,7

2,7

-53,6

-95,20

Аналіз даних таблиці 1.9 свідчить, що динаміка оплати праці протягом аналізованого періоду 2011-2013 рр. по озимій пшениці збільшилася на 15,6 тис. грн. (13,9 %). Цьому було зумовлене збільшення урожайності і валової продукції озимої пшениці і відповідно виручки від її реалізації, що дало змогу підприємству виплатити робітникам більшу заробітну плату.

1.5. Економічна ефективність виробництва озимої пшениці в підприємстві

Ефективність виробництва  категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання.

Ефективність виробництва сьогодні є однією з головних характеристик господарської діяльності людини. Вона має багатоаспектний та багаторівневий характер.

Проблема ефективності виробництва завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою  від власників приватного підприємства до керівників держави. Фактично визначення ефективності виробництва полягає в оцінці його результатів

Завдання визначення ефективності виникає в різних ситуаціях, і його раціональне вирішення в конкретних умовах передбачає застосування тих або інших підходів чи методик. Можна виділити такі загальні напрямки, за якими визначається ефективність.

1. Оцінювання ефективності виробництва з метою забезпечення оптимальної стратегії управління ним. У межах цього напрямку досліджується насамперед ефективність використання ресурсів підприємства.

2. Оцінювання ефективності підприємства з метою визначення його привабливості як потенційного об’єкта інвестування. Таке оцінювання може здійснюватися самим підприємством, потенційним інвестором або ж для забезпечення об’єктивності  незаінтересованою організацією. При цьому портфельні інвестори, як правило, задовольняються фінансовими показниками ефективності, а стратегічних здебільшого цікавить комплексна її оцінка.

3. Оцінювання ефективності підприємства на макрорівні з боку держави. Не слід вважати, що цей напрямок стосується виключно радянських часів, хоча об’єктивно в ті часи спостерігався розквіт діяльності в цьому напрямку. Але і в умовах ринку завдання такого плану вирішуються, хоча, звичайно, в інших масштабах [4, с 127].

Сільське господарство має свої відмінності. Так, наприклад, в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе місце відводиться землі – головному засобу виробництва. Отже, оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві, а саме в рослинництві завжди стосується і співвідноситься до земельної площі, а в тваринництві – до продуктивності худоби. Сільськогосподарське виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів  робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів.

Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення їх використання є одним з найважливіших завдань, вирішення якого сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат об’єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються [1, с. 257].

Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності (табл. 1.9 )

Таблиця 1.9