2_Test_Region_ekonomika (1)

Транскордонне співробітництво визначається як:

сукупність організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на стимулювання ефективного розвитку продуктивних сил регіонів, раціональне використання їх ресурсного потенціалу з метою підвищення життєвого рівня населення та охорони навколишнього природного середовища, вдосконалення територіальної організації суспільства;

спільні дії, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами;

організаційно-правова, економічна, соціальна, культурно-освітня, екологічна та управлінська діяльність держави, спрямована на забезпечення комплексно-пропорційного розвитку окремих територій країни на основі раціонального використання та збереження їх особливостей та інтегрального потенціалу;

система міжгалузевих, внутрігалузевих, міжрайонних, внутрірайонних економічних зв'язків.

До основних завдань транскордонного співробітництва не належить:

забезпечення прискорення процесів вирівнювання життєвого рівня населення прикордонних територій та досягнення вільного руху товарів, людей і капіталів через кордон до повної інтегрованості простору;

сприяння мобілізації місцевих ресурсів та їх ефективному використанню з метою підвищення життєвого рівня населення прикордонних територій;

забезпечення вирішення спільних проблем у транскордонному регіоні, у тому числі для вирішення питань національної безпеки;

розвиток науково-технічного потенціалу регіону відповідно до обраних пріоритетів.

Соціальне транскордонне співробітництво в Україні покликане вирішувати такі питання:

запровадження дієвих механізмів соціального захисту населення;

активізація інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання;

подолання ресурсовитратного характеру виробництв та їх технологічне оновлення;

пошук економічних механізмів досягнення раціонального використання природних ресурсів.

Вид діяльності, що науково аргументує ймовірні тенденції і напрями розвиток регіону на короткострокову і середньострокову перспективу, — це:

прогнозування регіонального розвитку;

планування регіонального розвитку;

програмування регіонального розвитку;

моделювання регіонального розвитку.

SWОТ-аналіз передбачає:

проведення детальної оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону;

оцінювання ефективності функціонування промислових підприємств;

виявлення сильних, слабких сторін, загроз і можливостей для розвитку регіону;

оцінка конкурентоспроможності галузей економіки регіонів.

Яке твердження неправомірне? Поняття економіко-географічного положення включає:

відстань до економічних центрів;

транспортно-географічне положення;

віддаленість до джерел сировини;

чисельність населення.

Які галузі визначають виробничий профіль району:

спеціалізації;

обслуговуючі;

допоміжні;

первинні.

Яке твердження неправомірне? Елементами територіальної організації виробництва є:

промисловий пункт;

промисловий центр;

територіально-виробничий комплекс;

енерговиробничий цикл.

Яка з рис не характерна для земельних ресурсів:

продукт природи;

відновлювальний природний ресурс;

містить функції предмета і засобу праці;

замінний природний ресурс.

Яке твердження неправомірне? Ознаками виділення інтегральних економічних районів є:

спільність території;

наявність міських агломерацій;

економічне тяжіння території до ядра району;

наявність територіально-виробничого комплексу.

Новими формами регіонального розвитку продуктивних сил є:

мегаполіси;

промислові підприємства;

регіональні науково-технологічні парки;

міські агломерації.

Розвиток і територіальна організація автомобільного транспорту не залежать від:

галузевої структури;

територіальної організації народного господарства;

природних умов, рельєфу;

чисельності трудових ресурсів.

Територіально залізничний транспорт поділено на:

три залізниці;

п’ять залізниць;

шість залізниць;

сім залізниць.

До форм територіальної організації транспорту не належать:

залізничні станції;

вузли;

промислові райони;

морські та річкові порти.

Визначте пріоритетний вид вантажів у загальному обсязі перевезень річковим транспортом:

руди металів;

мінеральні будівельні матеріали;

кам'яне вугілля;

хімічна продукція.

Назвіть головний морський порт України на Чорному морі:

Ізмаїл;

Севастополь;

Одеса;

Миколаїв.

Яке твердження неправомірне? Формами суспільної організації виробництва є:

модернізація;

концентрація

спеціалізація;

комбінування.

Як називається форма суспільної організації виробництва, що полягає в його зосередженні на окремих підприємствах чи в населених пунктах?

спеціалізація;

комбінування;

концентрація;

кооперування.

Що означає встановлення довготривалих виробничих зв’язків між підприємствами?

спеціалізація;

кооперування;

диверсифікація;

комбінування.

Одна з форм концентрації виробництва, яка досягається за рахунок поєднання різних типів виробництва в межах одного підприємства – це:

спеціалізація;

кооперування;

концентрація;

комбінування.

До основних форм зовнішньоекономічних зв’язків не відноситься:

науково-технічне співробітництво;

міжнародна торгівля;

торгівля капіталом і фінансове співробітництво;

урбанізація.

Майже половину всього експорту України становить продукція:

металургії та машинобудування;

металургії та хімічної промисловості;

хімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів;

паливної промисловості та машинобудування.

За організаційно-функціональною ознакою виділяють такі типи вільних економічних зон:

промислово-виробничі;

офшорні зони;

наукові парки;

митні склади.

Найбільшим експортоорієнтованим комплексом України є:

металургійний комплекс;

машинобудівний комплекс;

цукробуряковий комплекс;

паливно-енергетичний комплекс.

Серед країн СНД найважливішим партнером України є:

Білорусь;

Російська Федерація;

Туркменістан;

Казахстан.

Центрами регіональних систем розселення України є:

Київ, Харків, Луцьк, Одеса, Дніпропетровськ;

Київ, Харків, Запоріжжя, Луганськ, Вінниця;

Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса;

Київ, Харків, Донецьк, Сімферополь, Львів.

Яке твердження неправомірне? На розвиток зовнішньої торгівлі впливають такі фактори:

поглиблення міжнародного поділу праці;

знищення регіональних бар’єрів;

концентрація виробництва;

формування спільних ринків.

Торгівельно-складські зони - це:

технологічний центр, до якого входить невелика кількість підприємств з передовою технологією, які виконують замовлення на створення і освоєння нових розробок, виробництво суперсучасних устаткування та приладів;

територія, виділена з митної території країни для вільного й безмитного ввезення й вивозу іноземних товарів, що зберігаються на складах обмежений або необмежений строк;

це безмитні зони, в яких товари іноземного походження можуть зберігатися, продаватися й купуватися без оплати звичайних мит;

територія, на якій здійснюється безмитний роздрібний продаж товарів у великих міжнародних аеро- і морських портах.

Єдиний економічний простір – це:

найскладніша форма інтеграції, що передбачає проведення країнами єдиної валютно-фінансової політики;

угода двох або кількох держав, якою встановлюється режим вільної торгівлі та передбачається усунення внутрішніх тарифів і встановлення спільного зовнішнього тарифу;

сукупність національних господарств усіх країн світу, об’єднаних міжнародним поділом праці і різноманітними економічними взаємозв’язками в господарський організм глобальних масштабів;

об'єктивна тенденція все більшого орієнтування процесів економічного відтворення, а також обсягів, характеру та територіально-господарських пропорцій суспільного виробництва відповідно регіональним передумовам розвитку та суспільно-економічним потребам соціумів регіонального рівня.

Теорія розміщення сільського господарства У. Тюнена викладена в його книзі:

«Методи регіонального аналізу: вступ до науки про регіони»;

«Регіональна економіка: теорія, проблеми, методи»;

«Розміщення і просторова економіка»;

«Ізольована держава».

Світ-система — це:

самостійний терен планети, здатний бути самодостатнім;

складання, з'єднання взаємопов'язаних зон;

соціальна система, яка має межі, структуру, правила легітимації й узгодженість;

насичена територія, що вміщує багато об’єктів і взаємозв’язків між ними.

Що покладено в основу теорії регіонального саморозвитку:

реструктуризація економіки регіонів;

суспільні теорії регіонального зростання;

суспільні теорії регіоналізму;

ринкова модель регіональної політики.

Регіон як квазікорпорація включає в себе:

господарство всіх регіонів держави;

економічну діяльність у регіонах;

суб'єкти власності та економічної діяльності регіонів;

систему національної економіки.

Яке твердження неправомірне? Для визначення рівня відкритості економіки застосовуються:

коефіцієнт товарності регіонального виробництва;

коефіцієнт локалізації;

коефіцієнт товарообміну;

коефіцієнт ввезення.

До головних характеристик демографічного потенціалу регіону належать:

співвідношення показників природного руху населення;

релігійний склад населення;

статево-вікова структура населення;

галузева структура господарства.

Демографічний коефіцієнт, який не характеризує рух населення:

коефіцієнт народжуваності;

коефіцієнт смертності;

коефіцієнт стабільності народжуваності;

коефіцієнт природного приросту.

Центром регіональної системи розселення України є:

Володимир-Волинський;

Севастополь;

Харків;

Луганськ.

Причорноморський район добре забезпечений:

водними ресурсами;

земельними ресурсами;

мінерально-сировинними ресурсами;

лісовими ресурсами.

Розділення податків — це:

закріплення за державним і регіональними бюджетами надходжень за окремими видами податків;

міжбюджетний розподіл податкових надходжень за основними податками відповідно до нормативів, що затверджуються законами України про державний бюджет на відповідні роки.

встановлення територіальних надбавок до загальнодержавних податків;

цілеспрямований вплив галузевих органів управління (міністерств, відомств) на діяльність підвідомчих підприємств в інтересах успішного виконання ними загальногалузевих завдань.

Основними стратегічними пріоритетами сталого розвитку України є:

створення замкненого циклу виробництва ядерної енергії;

економічне зростання;

розвиток комплексних територіально-виробничих об’єднань із максимально високою концентрацією виробництва;

створення ефективної системи влади і управління в центрі та регіонах.

Транспортне районування СРСР провів:

А.Хрущов;

І.Мукомель;

Д.Стеченко;

І.Нікольський.

За економічним районуванням України (автор М.Д.Пістун) виділяються:

Столичний, Північно-Східний, Північно-Західний, Подільський, Причорноморський, Донецький, Карпатський, Придніпровський, Центральний райони;

Центральний, Західний, Північно-Східний, Східний, Центрально-Східний, Південний райони;

Центральноукраїнський, Донбас і Нижнє Подніпров'я, Слобідська Україна, Причорноморський, Західноукраїнський райони;

Донбас, Промислове Придніпров'я, Північно-Східний, Центральний райони.

Одним із найбільших центрів хімічного комплексу в Східному економічному районі є:

Кременчук;

Полтава;

Миргород;

Конотоп.

На внутрішній та зовнішні ринки з Південного району надходять:

вугілля;

автомобілі;

морські судна;

деревина.

У Придніпровському районі зосереджено:

10% інтегрального природно-ресурсного потенціалу України;

15% інтегрального природно-ресурсного потенціалу України;

20% інтегрального природно-ресурсного потенціалу України;

22 % інтегрального природно-ресурсного потенціалу України.

35% валового збору України припадає в Придніпровському районі на:

озиму пшеницю;

жито;

соняшник;

кукурудзу.

Дотримання етапності у реалізації цілей і завдань регіональної політики та диференційованості надання державної підтримки регіонам відповідно до умов, критеріїв та строків, визначених законодавством, передбачає:

принцип комплексності;

принцип обмеженого централізму;

принцип збалансованості та пропорційності;

принцип послідовності.

Яке твердження неправомірне? Основні напрями вдосконалення механізму державної регіональної економічної політики включають:

розроблення нової стратегії державної регіональної економічної політики, яка б дала змогу прискорити економічні перетворення в державі, забезпечити успішне входження суб'єктів господарювання в ринкову систему;

визначення нових перспективних напрямів державної регіональної економічної політики, враховуючи процеси глобалізації та регіоналізації;

формування ефективного регіонального господарського механізму з широким використанням програмно-цільових методів управління;

всебічне підвищення техніко-технологічного рівня виробництв та технічного переозброєння галузей інфраструктури.

У зонах «дьюті-фрі» здійснюється:

навантаження, розвантаження, перевантаження товарів, ремонт і обслуговування судів;

вільне й безмитне ввезення й вивіз іноземних товарів, що зберігаються на складах обмежений або необмежений строк, які розфасовуються й переробляються, а потім постачаються на внутрішній ринок країни з оплатою мита або вивозяться за кордон;

безмитний роздрібний продаж товарів у великих міжнародних аеро- і морських портах;

перевантажувальні та інші, не пов'язані з перевезеннями операції, зосереджені на одному майданчику.

На основі яких критеріїв в ЄС проводиться визначення проблемних регіонів:

рівень зайнятості населення у промисловості;

забезпеченість населення медичними послугами;

тривалість життя при народженні;

рівень безробіття.

Яке твердження неправомірне? До наукомістких галузей економіки відноситься:

суднобудування;

сільськогосподарське машинобудування;

біотехнології;

ракетно-космічна галузь.

Екологічна безпека — це:

стан, за якого навколишнє природне середовище захищене від впливу техносфери та суспільства;

ситуація, за якої відсутня загроза збитку для людини, природного середовища і екологічних ресурсів, порушення стійкості та руйнування екологічних систем певних територій унаслідок можливого впливу антропогенних і природних факторів;

стан, за якого рівень техногенного ризику у регіоні є мінімальним;

складова національної безпеки, що забезпечує захист населення та екосфери від викидів промисловості, впливу транспорту та екстенсивного сільського господарства.

Який визначальний чинник розміщення сільськогосподарського машинобудування?

райони виробництва сільськогосподарської продукції;

земельний;

енергетичний;

трудовий.

Дослідницький парк – це:

економічна структура, розміщена в межах невеликої ділянки й призначена переважно для маленької, тільки-но створеної компанії;

структура, у межах якої науково-технічні нововведення розробляються тільки до стадії технічного прототипу;

територія, на якій розміщуються наукомісткі фірми різних розмірів і стадій розвитку, що дозволяє розгортати невеликі виробництва на основі науково-технічних розробок місцевого дослідницького центру (університету);

структура, що включає дослідницькі, проектні, науково-виробничі фірми, що користуються єдиною системою податкових і фінансових пільг.

До складу Поліського економічного району входять:

Київська, Черкаська області;

Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська області;

Донецька, Луганська області;

Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області.

Транскордонне співробітництво на регіональному рівні включає такі етапи:

налагодження нових та відновлення існуючих зв'язків між партнерами регіону;

перепис населення;

упровадження економічного механізму природокористування;

послідовне здійснення заходів щодо поступового вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку регіонів.

Вид діяльності, що науково аргументує ймовірні тенденції і напрями розвиток регіону на короткострокову і середньострокову перспективу, – це:

прогнозування регіонального розвитку;

планування регіонального розвитку;

програмування регіонального розвитку;

вірної відповіді немає.

Які з перерахованих факторів не впливають на розвиток зовнішньої торгівлі:

поглиблення міжнародного поділу праці;

знищення регіональних бар’єрів;

концентрація виробництва;

формування спільних ринків.

130. За об'єктом дослідження та метою розробки розрізняють:

програми розвитку країни в цілому;

програми розвитку АРК, областей, районів, міст;

довго-, середньо- та короткострокові програми;

комплексні, галузеві та цільові програми.

Яке твердження неправомірне? До ознак, що характеризують економічний район, належать:

спільність території;

однорідність природи, господарства і культури;

завершеність виробництва;

спеціалізація і структура виробництва.

Спеціалізація країни або регіону – це в першу чергу виробництво продукції для:

внутрішнього споживання;

міжнародного обміну;

нових галузей господарства;

галузей військово-промислового комплексу.

Що собою являє технопарк?

технологічний центр, до якого входить невелика кількість підприємств з передовою технологією, які виконують замовлення на створення і освоєння нових розробок, виробництво суперсучасних устаткування та приладів;

транспортний вузол, в якому перевантажувальні та інші, не пов'язані з перевезеннями операції, зосереджені на одному майданчику і, як правило, регулюються єдиним центром;

сімейство наукомістких підприємств, об'єднаних з науково-дослідними та навчальними центрами для розробки високих і надвисоких технологій, створення сприятливих умов для генерації ідей та їх реалізації.

інноваційна структура, завданням якої є створення локального сприятливого для діяльності малих ризикованих фірм підприємницького середовища.

Які з перерахованих факторів не відносяться до демографічних:

статева структура населення;

вікова структура населення;

розвиток охорони здоров'я;

шлюбність і рівень розлучень.

Яка питома вага жінок у структурі населення України, %:

38;

46;

54;

58.

Найнижчий коефіцієнт природного приросту серед областей України має ... область:

Дніпропетровська;

Чернігівська;

Полтавська;

Київська.

Найвищий коефіцієнт природного приросту серед областей України має ... область:

Харківська;

Чернівецька;

Закарпатська;

Донецька.

Яка питома вага сільського населення в Україні, %:

32,8;

35,7;

40;

48.

Що таке механічний рух населення?

переміщення людей по території, пов’язані зі зміною постійного місця проживання та роботи;

виїзд громадян зі своєї країни до іншої держави на постійне проживання або на тривалий період;

в’їзд до країни громадян іншої держави на постійне або тривале проживання;

регулярне переміщення населення з одного населеного пункту в інший на роботу або навчання без зміни місця проживання.

Основним показником рівня урбанізації є:

наявність міських агломерацій;

кількість великих міст і міст-мільйонерів;

співвідношення міського і сільського населення;

співвідношення працездатного і непрацездатного населення в країні.