1.4.1 Зовнішнє оздоблення

Екстер’єр будівлі в основному визначається стилем його зовнішнього оздоблення. В проекті передбачена обробка зовнішніх стін у вигляді декоративної штукатурки товщиною 10 мм з цементно-піщаного розчину, приготовленого на основі гідрофобного цементу марки 500 в пропорціях 1:2, це дозволяє менше удаватися до повторного оштукатурювання фасаду будівлі в період експлуатації і дозволяє захистити кладку від атмосферних впливів і замерзання в ній капілярної вологи. Декоративна штукатурка – імітація облицювальної цегли. . Система засклення виконана із комплексу скло пакетів закріплених на металевому каркасі

Цоколь будівлі також оштукатурюється і розшивається з імітацією виду кладки з крупного каменю. Шви при бажанні можуть бути пофарбовані в білий (чи інший) колір. Цоколь має сірий колір і створює відчуття монументальності будівлі, надає деяку витонченість, виразність.

1.4.2 Внутрішнє оздоблення

Внутрішнє оздолення приміщень варіюється в залежності від його призначення

У вестибюлі, холах, коридорах, приймальнях стіни та перегородки штукатуряться та покриваються вапняною побілкою, з оздобленням їх нижньої частини декоративними стіновими панелями. Стеля виконана підвісною "Armstrong"

У санвузлах стіни та перегородки покрит водоемульсійним фарбуванням та керамічною плиткою, стеля обробляється клеєвим фарбуванням.

Внутрішні поверхні адміністративних приміщень поклеєні фактурними шпалерами під покраску.

Для техприміщень та сходинкових кліток стелі виконані затиранням та клеєвим фарбуванням, стіни та перегородки по верху – штукатурка та вапняна побілка, по низу – водоемульсійне фарбуванням

Фойє оштукатурюється та фарбується фасадними фарбами.

В підвалі стіни оздоблені простою штукатуркою, водоемульсійне пофарбування.

Вікна метало пластикові вмонтовані в суцільний зовнішній каркас .

Двері індивідуальні дерев’яні, підвальні – металеві.

1.5 Теплотехнічний розрахунок покриття

Приймаємо рішення провести утеплення покрівлі завдяки додатковому шару утеплювача, який розташований з зовнішнього боку огороджуючої конструкції. В якості утеплювача приймаємо ніздрюватий бетон, що унеможливлює втрату теплотехнічних характеристик утеплювача під дією навантажень у вигляді снігового покрову чи від ваги монтажника з технологічним інструментом. З зовнішнього боку утеплювач покривається більш міцною до ударних навантажень цементною стяжкою товщиною 5см та трьома шарами руберойду на бітумній мастиці, сумарна товщина яких 5мм.

Основними конструктивними заходами для недопущення конденсації вологи в даній огороджуючій конструкції є раціональне розташування в ній шарів з різних матеріалів. При такій конструкції опір теплопередачі зростає, а опір парорпроникності зменшується з середини на зовні. При цьому максимальна пружність водяної пари в огорожі в будь-якому місті буде мати значення вище, ніж значення дійсної пружності водяної пари, що виключає можливість конденсації водяної пари. Дана конструктивна схема виключає можливість утворення точки роси в утеплювачі.

Рисунок 1.1 – Розрахункова схема покриття будинку

Розрахунок опору теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції:

Температура в приміщенні – 20⁰С

Вологість внутрішнього повітря φ_в , за температури t_в - 50-60%

Вологісний режим – нормальний

Умови експлуатації – Б.

R _{q min}=3.3 (м²К/Вт)

Утеплювач - бетон ніздрюватий Вт/(м · К).

Термічний опір 1-го...4-го шару дорівнює:

м²·ºС/Вт; (1.3)

м²·ºС/Вт; (1.4)

м²·ºС/Вт; (1.5)

м²·ºС/Вт; (1.6)

Розрахунок загального опору теплопередачі конструкції :

(1.7)

α_в, α_з - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м² · К), які приймаються згідно [3];

R_і - термічний опір і-го шару конструкції, м² · К/Вт;

λ_ip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації [3], Вт/(м · К)

δ – товщина шару конструкції, м;

1.6 Конструктивні рішення

Каркас будівлі збірно-монолітний.

Фундаменти – стрічкові монолітні, стаканного типу під колони

Зовнішні стіни – бетонні, з утеплювачем товщиною 150 мм.

Внутрішні стіни – цегляні товщиною 120 мм.

Перекриття – збірні залізобетонні багатопустотні плити.

Конструктивна схема будинку – з неповним каркасом.

Покрівля – рулонна, з внутрішнім водостоком.

Сходинкові марші, площадки – збірні залізобетонні.

Використання методу зведення будинку із монолітного бетону дає можливість використати здібності та уяву архітекторів в більш широкому діапазоні. Одним із позитивних факторів монолітного залізобетону є те, що можливе комбінування архітектурно – планувальних рішень офісів „на смак” замовників. Завдяки використанню монолітного залізобетону підвищується просторова жорсткість та міцність будинку, знижується вартість конструкцій та підвищується продуктивність зведення будинку у порівнянні із збірним залізобетоном.