4 Охорона праці
4.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів у виробничому приміщенні
Під час роботи в даному приміщенні, виникають ряд небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що регламентуються [9].
Небезпечний виробничий фактор – це небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я працівника (гострого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.
Шкідливий виробничий фактор – це небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання, виробничо зумовленого чи професійного, і навіть смерті, як результату захворювання.
Як правило, всі несприятливі виробничі чинники об’єднують в єдине поняття – небезпечний та шкідливий виробничий фактор (НШВФ).
Визначальними ознаками небезпечних та шкідливих виробничих факторів є: можливість безпосереднього негативного впливу на організм працівника; ускладнення нормального функціонування органів працівника; можливість порушення нормального стану елементів трудового процесу, в результаті якого можуть виникати аварії, вибухи, пожежі, травматизм.
Дане приміщення характеризується небезпечними та шкідливими виробничими факторами фізичної, хімічної, біологічної та психофiзiологiчної груп [9], які розподіляються таким чином:
а) Фізичні небезпечні i шкідливі виробничі фактори:
високий рівень інфразвуку, шуму, ультразвуку та вібрації;
високий рівень електромагнітних випромінювань;
високе значення напруги в електричній мережі;
підвищена або понижена температура, вологість і швидкість руху повітря робочої зони;
підвищена інтенсивність теплового випромінювання;
відсутність або недостатність природного освітлення;
недостатня освітленість робочої зони;
пряма або відбита блискучість.
б) Хімічні небезпечні i шкідливі фактори – шкідливі хімічні речовини.
в) Біологічні небезпечні i шкідливі виробничі фактори – немає.
г) Психофiзiологiчнi небезпечні i шкідливі виробничі фактори:
е) фізичні перевантаження – немає.
ж) нервово-психiчнi перевантаження:
1) перенапруження аналізаторів;
2)монотонність праці.
Вкажемо можливі причини виникнення вказаних чинників і коротко опишемо їхню дію на організм працівника, оформивши їх в таблицю 4.1.
Таблиця 4.1 – Причини виникнення НШВФ та їхня дія на організм людини
НШВФ
Причини виникнення
Дія на організм людини
Високий рівень шуму і вібрації
Робота таких елементів комп'ютерів, як жорсткий диск, вентилятори блоку живлення, охолодження мікропроцесора, швидкісні CD-ROM (DVD-ROM), механічні сканери, пересувні механічні частини принтера
Швидка стомленість працюючого, погіршення слуху, нервові розлади
Високий рівень інфразвуку
Вентилятори та інші рухомі елементи обладнання з частотою рухів менше 20 Гц або 1200 об/хв
Супроводжується вiдчуттям обертання, розхитування, почуттям тревоги, страху, бiллю у вухах
Високий рівень ультразвуку
Супутній фактор при експлуатації технологічного і вентиляційного устаткування
Функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміну тиску, складу і властивостей крові, втрату слухової чутливості, підвищену втомлюваність
Високий рівень електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
Лабораторні та вимірювальні прилади різного призначення, персональні комп'ютери та інше
Може викликати при постійному впливові стійкі функціональні зміни у центральній нервовій та серцево-судинній системах, а при тривалому впливі – підвищену стомлюваність, дратівливість, головний біль тощо
Високий рівень електромагнітних випромінювань промислової частоти
Будь-які електроустановки та струмоведучі частини промислової частоти
Може викликати злоякісні пухлини. Найбільш сильна дія цих полів виявляється на відстані до 30 см від екрана. Не меншої інтенсивності досягають ці поля із задньої сторони дисплея (джерело рядковий трансформатор) – їхній шкідливий вплив поширюється на відстань до 0,7-1 м.
Продовження таблиці 4.1
НШВФ
Причини виникнення
Дії на організм людини
Високий рівень електромагнітних випромінювань оптичного діапазону
Оптичні квантові генератори
Може викликати негативний вплив на центральну нервову систему, зміни в серцево-судинній системі, запалення органів зору, порушення теплового балансу в організмі.
Високе значення напруги в електричній мережі
Використання електрообладнання
Больовий шок, знепритомніння, одержання опіків при щільному контакті зі струмоведучими частинами
Підвищена або понижена температура повітря робочої зони
Спричиняється тим, що при роботі ЕОМ утворене тепле повітря видувають назовні із системного блоку спеціальні вентилятори. Це приводить до підвищення температури в приміщенні
Перегрів або переохолодження організму працівника
Підвищена або понижена відносна вологість повітря робочої зони
При роботі ПК утворене тепле повітря видувають назовні із системного блоку спеціальні вентилятори, що приводить до зниження вологості повітря
Зменшення або збільшення тепловіддачі організмом працівника, що сприяє його перегріванню або переохолодженню
Підвищена або понижена швидкість руху повітря робочої зони
Нераціональні параметри системи вентиляції або її відсутність
Порушення реакції терморегуляції організму людини
Підвищена інтенсивність теплового випромінювання
Тепло, яке надходить до приміщення від системи опалювання, в результаті сонячної радіації та від інших джерел
Перегрівання організму людини
Відсутність або недостатність природного освітлення
Відсутність або недостатні розміри віконних пройм, а також наявність конфронтуючих будинків
Приводить до напруження зору, послабляє увагу, приводить до настання передчасної стомленості
Продовження таблиці 4.1
НШВФ
Причини виникнення
Дії на організм людини
Недостатня освітленість робочої зони
Відсутність або недостатність природного освітлення, мала потужність світильників та ламп штучного освітлення та ін
Важкі і смертельні випадки на виробництві
Пряма або відбита блискучість
Наявність в приміщенні блискучих поверхонь, які здатні відбивати промені світла
Швидкої втоми органів зору працюючого
Шкідливі хімічні речовини в повітрі робочої зони
Виділенням пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації під час роботи за комп'ютером. В приміщеннях із ПК оператори піддаються впливу пилу, що притягається до працюючого і сильно наелектризованого обладнання. Основними джерелами озону на комп'ютеризованих місцях є електронно-променеві трубки відеотерміналів та лазерні принтери. Під час роботи ПК виникає іонізація середовища, що приводить до фізико-хімічних змін у структурі речовин.
Пил, що осідає в легенях викликає захворювання – пневмоконіоз. Оксиди азоту (NO, N2O3, NO2, N2O5) чинять подразливу дію на органи дихання, викликаючи кашель, блювоту, іноді головний біль. Особливу небезпеку щодо впливу на здоров'я представляє підвищена концентрація озону – високотоксичного подразнюючого газу. Надзвичайна небезпека озону для здоров'я людини пов'язана з тим, що він належить до хімічних сполук, що викликають в живих організмах зміни, схожі з тими, які ви никають-після дії іонізуючого випромінювання. Тому озон вважається не лише подразнюючою, а й канцерогенною речовиною. При тривалій роботі в високоіонізованому повітряному середовищі може виникнути сильна перевтома, що може послабити захисні властивості організму
Продовження таблиці 4.1
НШВФ
Причини виникнення
Дії на організм людини
Перенапруження аналізаторів
Інтенсивна робота за ЕОМ
Швидка втома органів зору працюючого і навіть до погіршення зору
Монотонність праці
Одноманітність роботи працюючого і призводить до швидкої втоми працівника, зниження функціональних можливостей організму та інтересу до роботи, сонливості
Викликає також у працюючого переоцінку тривалості робочого часу (зміна здається значно довшою), а також підвищує аварійність і травматизм, призводить до плинності кадрів
4.2 Карта умов праці
Карта умов праці необхідна з метою проведення атестації робочого місця за умовами праці. В таблиці 4.2 наведено оцінку факторів виробничого і трудового процесів [10].
Таблиця 4.2 – Оцінка факторів виробничого і трудового процесів
Номер
Фактори виробничого середовища і трудового процесу
Нормативне значення (ГДР, ГДК)
Фактичне
значення
3-й клас: шкідливі умови і характер праці
ни-жнє
вер-хнє
І ступінь
ІІ ступінь
ІІІ ступінь
1
Шкідливі хімічні речовини:
1-й клас небезпеки
–
–
2-й клас небезпеки
5
5,71
+
3-й, 4-й класи небезпеки
–
–
2
Вібрація
76
13
3
Шум
60
58
4
Інфразвук
110
89
5
Ультразвук
110
111
+
6
Неіонізуючі випромінювання:
- радіочастотний діапазон
3
25
+
- діапазон промислової частоти
5
0,24
- оптичний діапазон
0,055
0,064
+
7
Мікроклімат у приміщенні:
- температура повітря, С
15
21
21
- швидкість руху повітря, м/с
0,4
0,9
+
- відносна вологість повітря, %
75
62
Продовження таблиці 4.2
Номер
Фактори виробничого середовища і трудового процесу
Нормативне значення (ГДР, ГДК)
Фактичне
значення
3-й клас: шкідливі умови і характер праці
ни-жнє
вер-хнє
І ступінь
ІІ ступінь
ІІІ ступінь
- інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м²
140
220
+
8
Виробниче освітлення:
- розряд зорових робіт
4
3
+
- КПО для природного освітлення, %
1,2
2,5
- освітленість для штучного освітлення, лк
300
158
+
Кількість факторів
–
–
–
8
0
0
І. Гігієнічна оцінка умов праці:
Підвищена концентрація шкідливої хімічної речовини 2-го класу небезпеки – 1 ст.
Підвищений рівень ультразвуку – 1 ст.
Підвищений рівень неіонізуючих випромінювань радіочастотного діапазону – 1 ст.
Підвищена швидкість руху повітря в холодний період року – 1 ст.
Підвищена інтенсивність теплового випромінювання – 1 ст.
Підвищена напруженість зору – 1 ст.
Недостатня освітленість робочої зони штучним освітленням – 1 ст.
ІІ. Оцінка технічного й організаційного рівня:
Технічний рівень робочого місця не відповідає нормативним вимогам.
ІІІ. Атестація робочого місця:
Робоче місце атестовано за першим ступенем шкідливості.
4.3 Рекомендації щодо покращення умов праці
Для забезпечення чистоти повітря робочої зони потрібно використовувати систему витяжної вентиляції.
Для забезпечення допустимих параметрів ультразвуку в приміщенні потрібно ізолювати джерела виникнення кожухами або звукоізолюючими камерами.
З метою забезпечення нормованих параметрів неіонізуючих випромінювань радіочастотного діапазону в приміщенні необхідно застосувати захист часом або відстанню.
З метою забезпечення нормованих параметрів неіонізуючих випромінювань оптичного діапазону в приміщенні необхідно застосувати захист відстанню або часом.
Для забезпечення нормованих параметрів швидкості руху повітря в приміщенні потрібно зменшити число обертів вентилятора.
З метою забезпечення допустимих параметрів інтенсивності теплового випромінювання в приміщенні доцільно застосувати механічну загальнообмінну вентиляцію.
У випадку підвищеної напруженості зору потрібно застосувати систему суміщеного освітлення.
З метою забезпечення допустимих параметрів освітленості для штучного освітлення в приміщенні доцільно доповнити загальне штучне освітлення місцевим, утворивши систему комбінованого штучного освітлення.
4.4 Розрахунок кута розсіювання лазерного променя
Вихідні дані: потужність лазера W = 1,1 Вт, тривалість опромінення t = 0,8 c, безпечна відстань L = 7 м.
В якості засобу захисту працюючих від лазерного випромінювання вибираємо захист відстанню.
Безпечну відстань L можна розрахувати за формулою[12]
[м], (4.1)звідки
[рад], (4.2)де W – потужність лазера, Вт;
Е – гранично допустима щільність потужності, Вт/м2;
φ – кут розсіювання променя, рад.
Гранично допустима щільність потужності для хвилі з довжиною =1800…2500 нм визначається за формулою
[Вт/м2]. (4.3)Підставивши у формулу (4.3) відоме значення тривалість опромінення, отримаємо гранично допустима щільність потужності
Використовуючи формулу (4.2) знайдемо кут розсіювання лазерного променя
Висновок:
В результаті виконання цієї контрольної роботи було опрацьовано такі аспекти охорони праці, як аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів у виробничому приміщенні; карта умов праці (оцінка факторів виробничого і трудового процесів, гігієнічна оцінка умов праці, оцінка технічного і організаційного рівня, атестація робочого місця); заходи стосовно покращення умов праці, а також виконано розрахунок кута розсіювання лазерного променя.
ВИСНОВКИ
Інтенсивне впровадження систем дистанційного контролю в системі інженерно-технічного контролю (ІТК), основною частиною яких є засоби оптико-електронного спостереження, обумовлює значне підвищення вимог до їх характеристик, особливо в частині автоматизації процесів спостереження.
Не зважаючи на те, що в радіотехнічних засобах питання автоматичного виявлення цілей вирішується ефективно, в оптико-електронних та тепловізійних системах воно ще потребує вирішення. Така ситуація обумовлена певними особливостями систем спостереження. На відміну від загальноприйнятих підходів в системах радіолокаційного спостереження, в умовах ведення оптико-електронного спостереження на відкритих ділянках місцевості з безліччю як динамічних так і статичних об’єктів, як за показником ймовірності хибної тривоги так і за показником ймовірності пропуску сигналу, оскільки їх ціна однаково висока, при цьому вимоги до правильного виявлення так само підвищені як і до правильного не виявлення.
Аналіз існуючих робіт в даній галузі показав, що завдання автоматичного аналізу в реальному часі на сьогоднішній день вирішене не повністю, оскільки реалізація даних алгоритмів характеризується великими обчислювальними затратами і низькою ефективністю скануючи систем, що застосовуються на відкритих ділянках місцевості. В ході бакалаврської роботи було розроблено оптимальні методи аналізу сигналу у оптико-електронних системах відеоспостереження. Визначальним моментом ефективності засобів оптико-електронного (в тому числі тепловізійного) спостереження є реалізація алгоритмів автоматичного виявлення сторонніх об'єктів на електронних зображеннях, проте дана задача вирішується тільки в аспекті виявлення рухомих об'єктів, що робить її малоефективною в умовах відкритої місцевості.
Основною задачою обробки сигналів у системах оптико-електронного спостереження є виявлення корисного сигналу і вимірювання його параметрів на фоні шуму. При цьому особливе значення мають методи, що задовільняють деякій істотній, в даних умовах спостереження вимозі, що представляє собою критерій оптимальності. При відомих апріорних характеристиках сигналу і суміші сигналу з шумом, оптимальна процедура виявлення сигналу зводиться до обчислення і порівняння з прийнятим порогом відношення правдоподібності, який на відміну від відомих передбачає розрахунок його значення в інтервалі часу (кількості кадрів), що задовільняє умові мінімального часу невиявленого існування об'єкта в площині електронного зображення. При відсутності повної апріорної інформації про структуру сигналу і шуму необхідні відомості отримуються при порівнянні зображень сусідніх кадрів на етапі навчання на основі відомих реалізацій шуму або суміші сигналу із шумом.
У якості критерію оптимальності для оптико-електронних систем, що реалізують послідовний аналіз сигналу, необхідно приймати середній часне виявленого існування об'єкту при заданому середньому періоді неправильного спрацьовування системи.
ПЕРЕЛІК посилань
Иваненко А. Г., Степашко В. С. Помехоустойчивость моделирования. Киев, Наук. думка, 1985, - 214с.
Воробьев С.Н. Эффективное обнаружение детерминированных сигналов: Монография. - СПб.: СПбГУАП, 2003. - 139 с.
Воронцов М.А., Шмальгаузен В. И. Принципы адаптивной оптики. М.: Наука, 1985,335с.
Саломатин С.Б. Компьютерное моделирование и обработка нестационарных сигналов: Метод. пособие к лабораторной работе по курсу "Цифровая обработка сигналов" для студ. спец. "Радиотехника", "Радиоэлектронные системи" всех форм обуч. / С.Б. Саломатин, А.И. Бурак. Мн.: БГУИР, 2004. - 36 с.: ил. - ISВN 985-444-641-7.
Мамаев Н.С. Цифровое телевидение. М.: Горячая линия — телеком, 2001, 178с.
Горелик А.Л. Селекция и распознавание на основе локационной информации / А.Л. Горелик, Ю.Л. Барабаш, О.В. Кривошеев, С.С. Зоштейн; под ред. А.Л. Горелика. - М.: Радио и связь, 1990. - 240с.
З. Джеонг-Ван Ко. Устройство для выделения сигнала движущегося изображения. Патент РФ 2113068, 10.06. 1998.
Дмитриев В.А. Основы применения технических средств наблюдения пограничных войск. Дмитриев В.А. - М. ГУПВ КГБ СССР, 1991. - 288 с.
ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни і визначення.
ПДК 4617-88. Список ПДК вредных веществ в воздухе рабочей зоны.
ДСН 3.3.6-037-99. Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення.
Березюк О.В., Лемешев М.С. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Атестація робочих місць за умовами праці» з дисципліни «Охорона праці в галузі» для студентів усіх спеціальностей - Вінниця: ВНТУ, 2010. – 21с.
СанПиН 5804-91. Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров.