мм, на обушці kfоб = 9 мм. Зусилля в розкосі N = 1319 кН, переріз розкосу з

2└ 160 × 11.

Визначаємо довжини швів за формулами (4.5) і (4.6):

– на обушці

– на пері

Розрахунок інших швів аналогічний розглянутим, тому він не приводиться. Всі результати занесено у табл. 4.3.

Примітка. Кількість катетів швів у вузлах всієї ферми обмежена і приймається не більше як чотири.

Таблиця 4.3 – Розрахунок зварних швів

4.5 Зміст робочого креслення ферми

Робоче креслення крокв’яної ферми виконується на стадії КМД на аркуші формату А2, де розміщуються:

1)схема ферми в осях у масштабі 1:200 з вказанням на лівій половині геометричних розмірів усіх стержнів, а на правій – розрахункових зусиль;

2)робоче креслення відправного елемента ферми з використанням двох масштабів: масштаб сітки ферми (схеми ферми) від 1:30 до 1:50, масштаб перерізів від 1:15 до 1:30;

3)специфікація металу на всі елементи і деталі, які розміщені на кре-

сленні;

4)таблиця відправних елементів;

5)примітки.

При складанні специфікації додержуються таких правил:

– складальні марки нумерують арабськими цифрами, починаючи від опори і до середини ферми, у такій послідовності: верхній пояс, нижній пояс, розкоси, стояки, вузлові фасонки, стикові деталі, прокладки;

–розміри всіх деталей повинні бути кратними 10 мм, фасонки трапецієподібної форми вказують за більшими розмірами;

–вагу кутників, швелерів та іншої фасонкової сталі визначають з те-

оретичної ваги за сортаментом. Вагу листових деталей підраховують, виходячи зі щільності сталі – 7850 кг/м3. Вага всіх деталей вказується в кілограмах;

–для зварних відправних елементів у кінці специфікації потрібно вказати вагу зварних швів – 1 % чистої ваги всіх деталей;

–у примітках специфікації розміщують усі відхилення від “нормальної” технології обробки деталей (різка на гільотині або пресі, свердлення отворів та інше).

У примітках до робочого креслення вказують:

–особливості застосування сталей, наприклад, “елементи поясів виготовляти зі сталі С285 (ГОСТ 27772-88), а елементи решітки і вузлові фасонки – зі сталі С235”;

–типи електродів і зварних дротів;

–розміри нерозрахованих швів;

–діаметри нерозрахованих отворів;

–інші рекомендації з виготовлення і монтажу, яких немає на кресленні (наприклад, “з’єднувальні прокладки – складальні марки ставити на рівних відстанях”).

4.6 Контрольні питання до розділу 4

1.Які типи ферм застосовуються в покриттях виробничих будівель?

2.Які типи перерізів використовуються в поясах ферм?

3.Теж, у системі решітки ферм.

4.Охарактеризуйте основні напрямки для зменшення витрат металу

уфермах.

5.Які переваги і недоліки мають ферми із замкнутих профілів (круглі сталеві труби і ГЗП)?

6.Охарактеризуйте основні типи з’єднань елементів ферми у вузлах.

7.В яких випадках і як збирається ферма з окремих відправних ма-

рок?

8.Як призначається розрахункова схема ферми?

9.В яких випадках необхідно враховувати при розрахунках жорсткість вузлів ферми і яким чином?

10.Які навантаження діють на ферму і як вони визначаються?

11.Охарактеризуйте основні методи визначення розрахункових зусиль в елементах ферми.

12.Які принципи складання комбінацій зусиль в стержнях ферми?

13.Як визначаються розрахункові довжини елементів ферми?

14.Яким чином розраховуються розтягнуті елементи ферми?

15.Теж, стиснуті елементи ферми.

16.Як розподіляються зусилля N у зварних швах елементів ферми з кутників при їх з’єднанні у вузлах?

17.Як виконується розрахунок і конструювання безфасонкових вузлів ферми?

18.Теж, вузлів з фасонками.

19.Для чого і як складається специфікація металу?

20.Чим відрізняються робочі креслення на стадіях КМ і КМД?

Додаток Д

Таблиця Д.1 – Коефіцієнт μ1 для ступінчастих колон

Таблиця Д.2 – Коефіцієнт φе для перевірки стійкості позацентрово-стиснутих (стиснуто-згинальних) суцільностінчастих стержнів у площині дії моменту, яка збігається з площиною симетрії