- •Основи наукоВо-досліДної роботи студентів матеріали лекцій Лекція 1. Актуальність, мета і задачі дисципліни
- •Особливості наукової роботи
- •Лекція №2. Наука як система уявлень про світ
- •2.1. Суть науки
- •2.2. Етапи розвитку науки
- •2.3. Класифікація наук
- •3.1. Алгоритм науково-дослідного процесу
- •3.2. Підготовча стадія науково-дослідного процесу
- •3.3. Основна стадія науково-дослідного процесу
- •3.4. Завершальна стадія науково-дослідного процесу
- •3.5. Ефективність наукових досліджень
- •Лекція 4. Раціональна організація колективної наукової діяльності
- •4.1. Особливості та принципи організації ндр
- •4.2. Наукова організація колективної праці в дослідницькій діяльності
- •4.3. Етичні норми і цінності науки
- •Матеріали практичних занять Практичне заняття №1. Організація навчальної та науково-дослідної роботи студентів
- •1.1. Як слухати й записувати лекції
- •1.2. Як готуватися й відповідати на іспиті
- •1.4. Формування теорії ндр
- •1.5. Планування ндр
- •1.6. Технологія наукової роботи Час розтяжний. Він залежить від того, якого роду вмістом Ви наповнюєте його с. Маршак
- •Працездатність мозку
- •1.7. Пошук літератури й бібліографія
- •1.8. Оформлення списку літератури
- •1.9. Пошук професійної інформації в Інтернеті
- •1.10. Літературна робота науковця
- •1.11. Як готовити доповідь, статтю й виступати на науковій конференції
- •1.12. Інші форми представлення результатів наукового дослідження Монографія
- •1.13. Деякі рекомендації старшокурсникам
- •Практичне заняття № 2 Самостійна робота студента в системі навчального процесу
- •2.1. Суть і структура самостійної роботи
- •2.2. Вивчення наукової, навчальної, навчально-методичної літератури
- •Література
Основи наукоВо-досліДної роботи студентів матеріали лекцій Лекція 1. Актуальність, мета і задачі дисципліни
Щоб удосконалити розум, треба більше міркувати й менше заучувати.
Р.Декарт
Навчися розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати, і вмовкати, коли сказати нема чого.
И.Лафатер
Запитали мудреця, як досяг він таких висот у науках. -"Я не соромився запитувати, чого не знав", - відповів той.
Сааді
На початку 3-го тисячоріччя розширення обсягу знань, накопичених людством, перетворило в проблему спосіб їх засвоєння. Прискорення науково-технічного прогресу призвело до збільшення обсягу активного часу, затрачуваного людьми на одержання нових знань, на виявлення нових законів природи й суспільства. У студентські роки розвиток інтелекту характеризується максимальною за все життя людини швидкістю розумових і логічних процесів. Великі вчені й педагоги завжди мріяли про перетворення навчання в процес активної пізнавальної творчості або в процес творчого пізнавання. Вони бажали своїм учням відчути в житті непередаване щастя творчості, акту ЗРОБЛЕНОГО ВІДКРИТТЯ.
На початку ХХІ століття отримані знання застарівають набагато швидше, ніж у ХХ столітті. Якщо раніше отриманих знань фахівцеві вистачало на 10-15 років, то тепер цей строк скоротився в 3 - 5 разів. Це значить, що доводиться все життя вчитися й переучуватися, займатися самоосвітою. У сучасних умовах необхідно вміти самостійно поповнювати свої знання, швидко орієнтуватися в стрімкому потоці науково-технічної інформації.
Винахід персонального комп'ютера ознаменував вступ людства на поріг нової цивілізації. Це інформаційне суспільство, у якому вже не стільки речовина й енергія, скільки інформація й наукові знання стають основними об'єктами й результатами діяльності людини.
Професійний рівень інженера визначається його фундаментальними, загально інженерними й загально технічними знаннями, навичками самостійного дослідження, конструювання, проектування, здатністю економічно оцінювати прийняті рішення. Пред'являються підвищені вимоги до комплексу організаторських, виконавських, вольових якостей самого працівника, до його вміння оперативно, наполегливо й послідовно проводити в життя ухвалені рішення.
Під навчально-дослідною розуміється робота студентів, що дає їм необхідні навички науково-технічної творчої, дослідницької, діяльності. Під науково-дослідною розуміється така робота, у якій отриманий новий для науки або техніки результат.
Значення науково-дослідної роботи на молодших курсах полягає в тому, що вона допомагає виявити й розвинути здатності студентів до самостійної творчої діяльності. Для студентів старших курсів науково-дослідна робота є невід'ємною частиною всіх видів навчального процесу.
Основними професійними якостями сучасного інженера мають бути:
1. Володіння глибокими та достатньо об’ємними знаннями з фундаментальних, загально інженерних та спеціальних дисциплін. Вміння постійно поповнювати ці знання.
2. Володіння навичками грамотної постановки та розв’язання складних сучасних інженерних задач, в тому числі й творчих.
3. Вміння застосовувати експериментальну та контрольно-вимірювальну апаратуру і прилади, сучасні методи досліджень, комп’ютерну техніку та програмне забезпечення.
4. Здатність оперативно, відповідально, дисципліновано, ретельно, ініціативно і наполегливо виконувати поставлені задачі, вміння організовувати роботу великих колективів спеціалістів, в тому числі й різного профілю із забезпеченням контролю її результатів.
5. Широкі кругозір та ерудиція, високий рівень загальної культури.
Однією із центральних проблем Вищої школи є проблема єдності професійної підготовки й світоглядної орієнтації фахівців, проблема розвитку в них творчого мислення, уміння самостійно поглиблювати свої знання й застосовувати їх у житті.
Наука привчає всіх, хто до неї по-справжньому прилучається, до принципової послідовності у всіх питаннях теорії й практики, до рішучості боротися проти рутини й відсталості, до завзятості в праці.
Щоб успішно рухатися в науці, максимально скоротити можливі блукання й безуспішні пошуки, сьогодні кожному, хто займається рішенням тих або інших проблем теорії й практики, необхідно опанувати відповідну методологічну культуру. Визначальним елементом цієї культури є діалектико-матеріалістичне розуміння дійсності, на основі якого складається характерна для кожної області система знань.
Основними й найбільш важливими формами ОНДР у навчальному процесі, що охоплюють всіх студентів під час їх навчання, є: учбово-дослідницька робота, курсове проектування й курсові роботи; виробнича й переддипломна практика, дипломне проектування. Дипломне проектування - заключний етап підготовки молодих фахівців у ВУЗі, перевірка придбаних знань і навичок, уміння самостійно застосовувати отримані знання й творчо працювати.
Перебудова системи вищої технічної освіти орієнтована на використання як основного активного (дослідницького) методу навчання зі скороченням часу, що відводиться на пасивне засвоєння інформації, і радикальне посилення самостійної роботи студентів. Природно, при цьому істотно підвищуються вимоги до якості навчальних посібників. Для закріплення лекційного матеріалу й самостійної навчально-дослідницької роботи студентів призначені лабораторні практикуми. Виконання практичних робіт передбачає оволодіння навичками активного програмування (з використанням комп’ютерної техніки), індивідуальної й комплексної інтерпретації даних, розвиток алгоритмічного мислення.
Метою дисципліни ОНДР є оволодіння науковою методологією та одержання навичок застосування її для розв’язання практичних наукових завдань.
Задачами ОНДР є:
вивчення особливостей наукової роботи;
визначення суті науки та ознайомлення з основними історичними етапами її розвитку;
вивчення змісту та послідовності виконання основних етапів та стадій наукового дослідження;
одержання навичок раціональної організації та ефективного виконання навчальної, науково-дослідної, самостійної роботи, вміння підбирати та ефективно використовувати спеціальну літературу, а також професійну інформацію у мережі Інтернет;
вивчення основних форм представлення отриманих наукових результатів.