 
        
        3 Розрахункова частина
3.1 Розрахунок фінансового ефекту при впровадженні природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів

Розрахувати чистий дохід від впровадження ресурсозбергіаючих заходів на Гайсинському цукровому заводі у вигляді використання вітроустановок і сонячних панелей. Строк реалізації проекту 10 років.
Чистий дохід від впровадження природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів на конкретному підприємстві розраховується за формулою (3.1):
            
 (3.1)
(3.1)
де Веп – вартість зекономленого палива, грн/рік;
Пв – плата за викиди забруднювальних речовин в навколишнє середовище, грн/рік;
Пз – плата за нанесену шкоду здоров’ю населення, грн/рік;
Кt – капіталовкладення в природоохоронні і ресурсозберігаючі заходи, грн;
t – термін впровадження природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, років.
Кількість використаного палива на підприємстві:
Nгазу = 15000000 м3;
Nвугілля = 8000 т.
Вартість зекономленого палива розраховуємо за формулою (3.2):
					 ,
                                                   (3.2)
,
                                                   (3.2)
де n – вартість палива (1 м3 газу – 2 грн, 1 т вугілля – 1000 грн);
Еп – кількість зекономленого палива або кількість палива.

Плату за викиди забруднювальних речовин в навколишнє середовище розраховуємо за формулою (3.3):
      
 ,
                                       (3.3)
,
                                       (3.3)
де Мі  обсяг викиду забруднювальної речовини, т;
Нбі  норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, грн/т;
Кнас  коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту;
Кф  коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту.
Таблиця 3.1 – Нормативи збору за викиди забруднювальних речовин
| Назва забруднювальної речовини | Норматив збору, грн./т | 
| Азоту оксиди | 80 | 
| Аміак | 15 | 
| Ангідрид сірчистий | 80 | 
| Вуглецю окис | 3 | 
| Вуглеводні | 4,5 | 
| Тверді речовини | 3 | 
Таблиця 3.2 – Значення коригувального коефіцієнта в залежності від чисельності населення
| Чисельність населення, тис. чол. | Значення коефіцієнта Кнас | 
| До 100 | 1 | 
| 100,1-250 | 1,2 | 
| 250,1-500 | 1,35 | 
| 500,1-1000 | 1,55 | 
| Понад 1000 | 1,8 | 
Таблиця 3.3 – Значення коригувального коефіцієнта в залежності від народногосподарського значення населеного пункту
| Тип населеного пункту | Значення коефіцієнта Кф | 
| Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (райцентри, міста районного значення, селища та села) | 1 | 
| Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканські та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) | 1,25 | 
| Населені пункти Автономної Республіки Крим, віднесені до курортних | 1,65 | 

Розраховуємо обсяги викидів забруднюючих речовин для SO2, NOx та СО за формулою (3.4):
 ,
                                (3.4)
,
                                (3.4)
де q  питомі викиди забруднювальної речовини:
При спалюванні газу:
SO2 – 0,0037 кг/м3;
NOx – 0,0031 кг/м3;
СО – 0,0051 кг/м3.
При спалюванні вугілля:
SO2 – 30 кг/т;
NOx – 9 кг/т;
СО – 55 кг/т.
 т/рік;
т/рік;
 т/рік;
т/рік;
 т/рік.
т/рік.
 грн.
грн.
Капіталовкладення у вітрову або сонячну енергетику розраховують за формулою (3.5):
 (3.5)
					(3.5)
де k – питомі капіталовкладення у виробництво енергії (для вітроустановок k = 1500 грн. на 1кВт∙год виробленої енергії, для сонячних панелей k = 25000 грн. на 1 кВт∙год.);
с – теплоємність палива, яке замінюється, кДж/т (кДж/м3);
сгазу = 36 ∙ 103 кДж/м3;
свугілля = 29 ∙ 106 кДж/т
τ – час роботи установки на Гайсинському цукровому заводі;
τ=2928 год/рік.
Капіталовкладення для вітроустановок:


Капіталовкладення для сонячних панелей:

Розраховуємо чистий дохід від впровадження вітроустановок за формулою (3.1):


Чистий дохід від впровадження сонячних панелей:

Розраховуємо час за який окупиться впровадження сонячних панелей за формулою 3.6:
                                                       
 (3.6)
(3.6)
Отже:

3.2 Розрахунок потенціалу альтернативних джерел вУкраїні
Розрахувати необхідну площу сонячних панелей, які потрібно встановити на території Вінницької області для повного заміщення органічного палива.
Потенційну кількість енергії, яку можна отримати з 1 м2 сонячної панелі розраховуємо за формулою (3.7):
 ,
                                                 (3.7)
,
                                                 (3.7)
де q – ефективність сонячної панелі, q = 10 %;
PC – потенціал сонячної енергії для Вінницької області;
PC=4,2 ГДж/м2.
 ГДж/м2.
ГДж/м2.
Кількість енергії, яка виділяється при спалюванні всієї кількості палива на Гайсинському цукровому заводі, розраховуємо за формулою (3.8):
 (3.8)
(3.8)
де n – кількість енергії, яка виділяється при спалюванні 1 т умовного палива, n = 29300 МДж;
1000 м3 газу = 1,1 т умовного палива, 1 т вугілля = 1 т умовного палива;

Необхідну площу сонячних панелей розраховуємо за формулою (3.9):
 ,
                                                     (3.9)
,
                                                     (3.9)
де Е – кількість енергії, яка виділяється при спалюванні всієї кількості палива;
Ес − потенціальна кількість енергії, яку можна отримати з 1 м2 сонячної панелі.
 м2.
м2.
Розраховуємо кількість палива, яке можна замінити при використанні 100 сонячних панелей, площею 1 м2 кожна.
Кількість умовного палива, при спалюванні якого можна отримати кількість енергії, еквівалентну ЕС, розраховуємо за формулою (3.10):
 ,
                                             (3.10)
,
                                             (3.10)
де Sп – загальна площа сонячних панелей відповідно до умови;
Ec − потенціальна кількість енергії, яку можна отримати з 1 м2 сонячної панелі;
n – кількість енергії, яка виділяється при спалюванні 1 т умовного палива.
 т.
т.
Кількість відходів лісу, якими можна замінити паливо на підприємстві розраховуємо за формулою (3.11):
 ,
                                                          (3.11)
,
                                                          (3.11)
де
 – кількість енергії, яка виділяється
при спалюванні всієї кількості палива;
– кількість енергії, яка виділяється
при спалюванні всієї кількості палива;
qл – енергія яка виділяється при спалюванні 1 м3 відходів лісу, qл = 4,93 МДж/м3.
 м3.
м3.

ВИСНОВКИ

У даному курсовому проекті досліджено технологію виробництва цукру на Гайсинському цукровому заводі. Розглянуто загальну технологічну схему бурякоцукрового виробництва, а також вплив даної промисловості на навколишнє природне середовище.
У другому розділі розглянуто заходи ресурсозбереження, які полягають у встановленні біогазової установки на даному заводі. Даний метод дозволив би вирішити не тільки екологічні проблеми даного виробництва, але й енергетичну, фінансову та агрохімічну.
У третьому розділі проведенний розрахунок економічного ефекту при використанні ресурсоенергозберігаючих технологій на Гайсинському цукровому заводі у вигляді використання вітроустановок і сонячних панелей. Строком реалізації проекту 10 років. Кількість використаного палива на підприємстві N = 24500 т умовного палива за рік. Відповідно чистий дохід від впровадження вітроустановок становить 2,71∙108 грн. Використання сонячних панелей є невигідним, оскільки дохід становить –14,5∙108, який окупиться лише через 48 років. Був проведений розрахунок потенціалу альтернативних джерел в Україні, кількість енергії, яка виділяється при спалюванні всієї кількості палива на Гайсинському цукровому заводі становить 717850 ГДж, а кількість відходів лісу, якими можна замінити паливо на підприємстві становить 166941860 м3.
