- •2. Дослідження точності визначення лінії між двома точками різними способами
- •3. Обчислення геодезичних координат двох точок
- •4. Обчислення прямокутних координат двох точок
- •5. Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •5.2 Нанесення на карту пункту з прямокутними координатами.
- •7. Розв’язок задач за допомогою горизонталей
- •7.2 Обчислення позначки точки
- •Обчислення крутизни схилу
- •Побудова профілю заданого рівня
- •8. Встановлення номенклатури аркуша карти
4. Обчислення прямокутних координат двох точок
Для обчислення прямокутних
координат точок
166,2/6710/
знаходять квадрат, окреслений лініями
координатної кілометрової сітки, в
якому розташована точка.
З точи
166,2/6710/
опускають перпендикуляри
і
на лінії координатної кілометрової
сітки і за допомогою циркуля-вимірника
та масштабної лінійки обчислюють їх
довжину на місцевості.
Прямокутні координати точки:
![]()
![]()
де
-
координати південно-західного кута
квадрата кілометрової сітки, в якому
розміщена точка, м;
-
довжина перпендикулярів, м.
Шукані прямокутні координати
точки
166,2/6710/
Абсциса
6068000+440=6067560м;XB
=4312000+800=6067800м;
Ордината
4311000+0=4311000м. YB=4312000+280=4312280м.
Точка
166,2/6710/ знаходиться в четвертій
зоні, на північ від екватора на м, віддалена від початку
координат зони на 6067560м; віддалена від
початку координат зони на 4311000 м, точка
В=201,3/6712/ знаходиться в четвертій зоні,
на північ від екватора на м,
віддалена від початку координат зони
на 6067800м; віддалена від початку координат
зони на 431 м.
5. Нанесення на карту пункту за відомими координатами
5.1 Нанесення на карту пункту за геодезичними координатами.
Потрібно нанести на карту пункт з геодезичними координатами:
54º40'35"
і
18º03'49"
Знаходимо приблизне значення місцезнаходження пункту на карті. Для цього значення геодезичних координат округлюємо до цілих десятків секунд:
54º40'42"
і
18º03'56"
Відстань по меридіану від
пункту з відомими географічними
координатами до ближньої південної
паралелі, викресленої через
-інтервал,
,
31*(54º40'42"
- 54º40'35") /10"=21,7мм,
де
-
широта пункту (градуси, мінути, секунди);
-
широта південної паралелі, проведеної
через
-інтевал;
-
довжина відрізка на карті, що відповідає
-
секундному інтервалу широти, м.
Відстань від паралелі до пункту з відомими координатами до найближчого західного меридіана, мм:
,
18*(18º03'56" - 18º03'49")/10"=12,6 мм.
де
-
довжина відрізка на карті, що відповідає
-
секундному інтервалу по довготі, мм;
-
довгота західного пункту (градуси,
мінути, секунди);
-
довгота західного меридіана, який
проведено через
-інтервал.
За допомогою циркуля-вимірника
і масштабної лінійки від широти південної
паралелі, що проведена через
-інтервал,
відкладають в масштабі карти відрізок
,
а від довготи західного меридіана, що
проведена через
-інтервал,
- відрізок
.
В точці перепину цих відрізків на карті
отримують місцезнаходження шуканого
пункту з відомими геодезичними
координатами.
5.2 Нанесення на карту пункту з прямокутними координатами.
Потрібно нанести на карту пункт з прямокутними координатами:
6067520і
4313730
За цілими значеннями (км)
прямокутних координат встановлюємо
квадрат кілометрової сітки, в якому
знаходиться шуканий пункт – 6511. Обчислюємо різницю
між відомими прямокутними координатами
(
)
і найближчими значеннями координат
південно-західного кута квадрата (6511)
координатної кілометрової сітки (
),
в якому знаходиться шуканий пункт:
;
,
де
-
різниця між координатами відповідно
по осі абсцис і осі ординат, м;
6067520-6067000=
520м;
4313730-4313000=730
м.
За допомогою циркуля-вимірника
і масштабної лінійки в квадраті (6511) на
його південній та північній сторонах
від західної абсциси відкладаємо
відрізок
.
На західній та східній сторонах квадрата
(6411 ) від південної ординати відкладаємо
відрізок
.
Через отримані лінії проводимо прямі
лінії. В перетині лій отримуємо
місцезнаходження шуканого пункту з
відомими прямокутники координатами.
6. Орієнтування напрямів
6.1 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
Потрібно обчислити дирекційний кут і румб з точки 166,2/6710/ на точку 201,3/6712/. За відомими координатами точок /Х1, У1/ і /Х2, У2/ обчислюють тангенс румба :
![]()
![]()
Румб заданого напряму дорівнює r12=ПнС 79º31'. А дирекційний кут 79º31'.
6.2 Обчислення справжнього та магнітного азимутів
Потрібно обчислити справжній та магнітний азимути точки 166,2/6710/ на джерело з позначкою 201,3 /6712/.
При графічному способі обчислення справжнього меридіана безпосередньо вимірюють кут на карті за допомогою геодезичного транспортира. З цією метою з’єднують дві точки напряму прямою лінією. Потім через одну із точок напряму проводять лінію меридіана CD, що паралельна західній стороні рамки карти. Прикладають нуль транспортира до точки 166,2/6710/ і суміщають його нульовий діаметр з лінією СD. За ходом годинникової стрілки відлічують від північного напряму справжній азимут А12. Справжній азимут заданого напряму дорівнює А12=79º31ꞌ.
При графоаналітичному способі обчислення справжнього азимута спочатку графічно вимірюють дирекційний кут заданого напряму на карті. Потім справній азимут обчислюють за формулою, яка враховує зближення меридіанів:
при східному зближенні
;
при західному зближенні
;
де
- кути зближення меридіанів, значення
яких беруть із допоміжного графіка за
картою.
Справжній азимут даного напряму
А12=83º21ꞌ-6º12'=77º09'
Магнітний азимут заданого напряму обчислюють за формулою, яка враховує схилення магнітної стрілки:
при східному схиленні
при західному схиленні ![]()
де
-
схилення магнітної стрілки, значення
якого беруть із допоміжного графіка
під південною рамкою карти.
Магнітний азимут заданого напряму
![]()
