ЕМФ / Атлас ЕМФ (Волков, ІІ частина) / ЕМФ Волков ІІ

<Рис. ><65. ><АПІКАЛЬНІ ><ЧАСТИНИ ><ВІЙЧАСТИХ ><ЕПІТЕЛЮЦИТІВ. ><ЕПІТЕЛІАЛЬНА ><ПЛАСТИНКА ><СЛИЗОВОЇ ><ОБОЛОНКИ ><ДИХАЛЬНОЇ ><ДІЛЯНКИ ><НОСОВОЇ ><ПОРОЖНИНИ>

<1-ядро,>

<2-цитоплазма,>

<3-війки.>

<х ><15 ><000>

>

<<>

<>

<>

<2. ><ЛЕГЕНІ. ><РЕСПІРАТОРНИЙ ><ВІДДІЛ>

<Респіраторний ><відділ ><легень ><складають ><його ><структурно-функціональні ><одиниці ><- ><легеневі ><ацинуси. ><Ацинус ><будують ><альвеолярні ><бронхіоли, ><альвеолярні ><соди ><та ><альвеолярні ><мішечки.>

<Альвеолярні ><ходи ><і ><мішечки ><майже ><повністю ><складають ><альвеоли ><-><структури ><у ><вигляді ><відкритих ><пухирців, ><на ><рівні ><яких ><здійснюється ><газообмін. ><Альвеоли ><контактують ><із ><кровоносними ><капілярами, ><в ><просвітах ><яких ><завжди ><є ><еритроцити. ><В ><складі ><стінки ><альвеоли ><з ><боку ><повітря ><є ><суцільний ><епітеліальний ><шар, ><який ><створюють ><респіраторні ><та ><великі ><секреторні ><клітини.>

<Рис. ><66. ><АЛЬВЕОЛИ ><В ><СКЛАДІ ><АЛЬВЕОЛЯРНОГО ><МІШЕЧКА. ><РЕСПІРАТОРНИЙ ><ВІДДІЛ ><ЛЕГЕНЬ>

<1-просвіт ><альвеоли, ><2-стінка ><альвеоли, ><3-респіраторний ><епітеліоцит, ><4-секреторний ><епітеліоцит, ><5-гемокапіляр. ><хЗООО>

<Малі ><респіраторні ><епітеліоцити ><(альвеолоцити ><І ><типу) ><- ><це ><плоскі ><клітини, ><які ><вкривають ><поверхню ><альвеол. ><Альвеолоцити ><розпластані ><на ><базальній ><мембрані, ><мають ><потовщену ><ядерну ><ділянку ><і ><тонку ><цитоплазматичну ><у ><вигляді ><широких ><відростків.>

<У ><цитоплазматичних ><ділянках ><респіраторних ><епітеліоцитів ><відсутні ><органели, ><а ><наявні ><піноцитозні ><пухирці ><та ><вакуолі. ><Це ><структурно ><відображає ><функціональне ><призначення ><даних ><клітин ><- ><забезпечення ><газообміну.>

<Рис. ><67. ><РЕСПІРАТОРНИЙ ><ЕПІТЕЛЮЦИТ- ><АЛЬВЕОЛОЦИТ ><І ><ТИПУ>

<1-альаеолоцит: ><а-ядро, ><б-цитоплазматичний ><відросток,>

<2-базальна ><мембрана,>

<3-цитоплазма ><ендотеліоцита,>

<4-просвіт ><гемокапіляра.>

<хбООО>

>

<<>

<>

<Великі ><секреторні ><епітеліоцити ><(альвеолоцити ><П ><типу) ><- ><це ><округлої ><форми ><клітини, ><які ><виступають ><у ><просвіт ><альвеоли ><і ><покривають ><незначну ><ділянку ><її ><поверхні.>

<Для ><цитоплазми ><цих ><клітин ><характерні ><досить ><великі, ><електроннощільні ><шаруваті ><тільця. ><В ><перинуклеарній ><зоні ><розташований ><добре ><розвинений ><комплекс ><Гольджі, ><наявні ><цистерни ><ендоплазматичної ><сітки, ><рибосоми, ><невеликі ><мітохондрії.>

<Секреторні ><епітеліоцити ><синтезують ><фосфоліпіди, ><які ><беруть ><участь ><в ><утворенні ><сурфактанту.>

<Рис. ><68. ><ВЕЛИКИЙ ><СЕКРЕТОРНИЙ ><ЕПІТЕЛІОЦИТ ><— ><АЛЬВЕОЛОЦИТ ><II ><ТИПУ>

<1-секреторний ><епітеліоцит:>

<а-ядро, ><б-цитоплазма, ><в-секреторні ><гранули,>

<2-базальна ><мембрана,>

<3-просвіт ><гемокапіляра.>

<х21 ><000>

<Гістогематичний ><бар'єр ><у ><респіраторному ><відділі ><легень ><називається ><аерогематичним. ><Його ><утворюють ><структури, ><через ><які ><здійснюється ><газообмін. ><Це ><тонка ><ділянка ><цитоплазми ><респіраторного ><епітеліоцита, ><базальна ><альвеолокапілярна ><мембрана, ><витончена ><ділянка ><цитоплазми ><до ><епітеліоцита ><кровоносного ><капіляра. ><Загальна ><товщина ><цієї ><структури ><становить ><0,5 ><мкм.>

<Сучасна ><гістологія ><включає ><в ><склад ><компонентів ><аерогематичного ><бар'єру ><ще ><й ><сурфактант. ><Сурфактантний ><альвеолярний ><комплекс ><вкриває ><альвеоли ><зсередини, ><контактує ><з ><повітрям ><і ><запобігає ><злипанню ><альвеол, ><підтримає ><їх ><форму ><у ><вигляді ><відкритих ><пухирців.>

<Рис. ><69. ><АЕРОГЕМАТИЧНИЙ ><БАР'ЄР ><— ><СТІНКА ><АЛЬВЕОЛИ>

<1-просвіт ><альвеоли,>

<2-просвіт ><гемокапіляра,>

<3-цитоплазма ><респіраторного ><альвеолоцита,>

<4-базальна ><мембрана,>

<5-цитоплазма ><ендотеліоцита.>

<х ><27 ><000>

>

<<>

<>

<>

<VIII. ><ШКІРА>

<1. ><ЕПІДЕРМІС>

<Шкіра ><— ><це ><зовнішній ><покрив ><організму, ><який ><побудований ><з ><епідермісу ><дерми ><та ><гіподерми. ><Епідерміс ><вкриває ><поверхню ><шкіри ><і ><є ><багатошаровим ><плоским ><зроговілим ><епітелієм. ><Епідермоцити ><в ><його ><складі ><розташовані ><шарами. ><У ><товстій ><шкірі ><таких ><шарів ><п'ять: ><базальний, ><остистий ><(шипуватий), ><зернистий ><блискучий, ><роговий.>

<Базальний ><шар ><утворюють ><великі ><циліндричної ><або ><овальної ><форми ><епітеліоцити, ><які ><розташовані ><на ><базальній ><мембрані. ><Особливістю ><будови ><базальних ><епідермоцитів ><є ><наявність ><у ><цитоплазмі ><тонофібрил ><і ><кератинових ><філаментів. ><Біля ><плазмолеми ><кератинові ><філаменти ><формують ><пучки, ><за ><допомогою ><яких ><між ><епітеліоцитами ><побудовані ><десмосомальні ><контакти ><і ><напівдесмосомальні ><з ><базальною ><мембраною. ><Крім ><цього, ><в ><цитоплазмі ><є ><рибосоми, ><канальця ><гранулярної ><ендоплазматичної ><сітки, ><мітохондрії. ><Ядра ><базальних ><епідермоцитів ><світлі, ><в ><їх ><каріоплазмі ><переважає ><еухроматин.>

<У ><базальному ><шарі ><є ><також ><меланоцити ><(пігментні ><клітини), ><макрофаги ><(клітини ><Лангерганса) ><та ><стовбурові ><клітини. ><Епідермоцити ><базального ><і ><нижніх ><рядів ><остистого ><шару ><отримали ><назву ><росткової ><зони ><епідермісу, ><тому ><що ><вони ><мітотично ><діляться ><і ><тим ><самим ><забезпечують ><фізіологічну ><регенерацію ><епідермісу ><шкіри.>

<Рис. ><70. ><ЕПІДЕРМОЦИТИ ><БАЗАЛЬНОГО ><ТА ><ОСТИСТОГО ><ШАРІВ. ><ЕПІДЕРМІС ><ШКІРИ>

<1-базальний ><епідермоцит: ><а-ядро, ><б-цитоплазма, ><в-кератинові ><філаменти, ><г-десмосоми, ><2-епідермоцит ><остистого ><шару: ><а-ядро, ><б-цитоплазма. ><х5 ><000>

<В ><остистому ><шарі ><епідермоцити ><розташовані ><п'ятьма-десятьма ><рядами, ><мають ><полігональну ><форму, ><короткі ><відростки ><(шипи). ><Щільність ><пласту ><клітин ><цього ><шару ><забезпечують ><чисельні ><десмосомні ><контакти. ><В ><їх ><утворенні ><беруть ><участь ><філаменти ><цитоплазми. ><Органели ><розташовані ><в ><перинуклеарній ><зоні, ><а ><периферійна ><зона ><клітин ><світла, ><вільна ><від ><органел. ><Осміофільні, ><щільні, ><округлі ><гранули ><нерівномірно ><розміщені ><по ><цитоплазмі. ><Вміст ><гранул ><виводиться ><в ><міжклітинний ><простір ><і ><сприяє ><скріпленню ><між ><собою ><епідермоцитів.>

<Рис. ><71. ><ЕПІДЕРМОЦИТИ ><ОСТИСТОГО ><ШАРУ. ><ЕПІДЕРМІС ><ШКІРИ>

<1-епідермоцит: ><а-ядро, ><б-цитоплазма, ><в-шипи, ><г-десмосоми, ><д-осміофільні ><гранули, ><е-тонофібрили. ><х7 ><000>

>

<<>

<>

<>

<2. ><ДЕРМА>

<Дерма ><шкіри ><має ><два ><шари: ><сосочковий ><і ><сітчастий. ><Поверхневий ><сосочковий ><шар ><утворює ><пухка ><волокниста ><сполучна ><тканина, ><в ><якій ><багато ><гемокапілярів. ><За ><рахунок ><цього ><здійснюється ><живлення ><клітин ><епідермісу.>

<У ><міжклітинній ><речовині ><сполучної ><тканини ><є ><волокнисті ><структури ><(колагенові, ><еластичні, ><ретикулярні ><волокна) ><та ><основна ><аморфна ><речовина. ><Серед ><клітин ><наявні ><фібробласти ><і ><фіброцити, ><гістіоцити ><(сполучнотканинні ><макрофаги), ><тучні ><клітини ><(тканинні ><базофіли), ><поодинокі ><лімфоцити, ><плазмоцити ><та ><адвентиційні ><клітини.>

<Рис. ><72. ><СОСОЧКОВИЙ ><ШАР ><ДЕРМИ ><ШКІРИ>

<1-фібробласт: ><а-ядро, ><б-цитоплазма,>

<2-міжклітинна ><речовина: ><а-волокна, ><б-аморфна ><речовина.>

<х ><12 ><000>

<Сітчастий ><шар ><дерми ><утворює ><щільна ><неоформлена ><сполучна ><тканина. ><Цей ><широкий ><і ><міцний ><шар ><має ><товсті ><різнонаправлені ><пучки ><колагенових ><волокон ><і ><окремі ><еластичні ><волокна. ><Характерна ><менша ><щільність ><розташування ><гемокапілярів, ><сполучнотканинних ><клітин, ><порівняно ><із ><сосочковим ><шаром. ><В ><основному, ><це ><фіброцити, ><ще ><рідше ><гістіоцити ><та ><тучні ><клітини ><локалізовані ><близько ><до ><судин.>

<Рис. ><73. ><СІТЧАСТИЙ ><ШАР ><ДЕРМИ ><ШКІРИ>

<1-пучки ><колагенових ><фібрил,>

<2-гемокапіляр,>

<3-фіброцит,>

<4-тучна ><клітина.>

<х4 ><000>

>

<<>

<IX. ><СЕЧОВА ><СИСТЕМА ><І. ><НИРКА>

<Нефрон ><— ><морфофункціональна ><одиниця ><нирки ><(основного ><органа ><сечової ><системи), ><яка ><складається ><із ><системи ><звивистих ><і ><прямих ><епітеліальних ><канальців>< ><та ><капсули ><ниркового ><тільця. ><Це ><проксимальний ><звивистий ><і ><прямий ><канальці, ><низхідна ><і ><висхідна ><частини ><тонкого ><канальця, ><дистальний ><прямий ><і ><звивистий ><канальці.>

<У ><складі ><ниркового ><тільця ><є ><капсула ><і ><судинний ><клубочок ><(розгалуження ><кровоносних ><капілярів ><між ><приносною ><і ><виносною ><артеріолами). ><Капсула ><має ><зовнішній ><та ><внутрішній ><епітеліальні ><шари, ><між ><якими ><є ><щілинна ><порожнина. ><Зовнішній ><епітелій ><капсули ><складають ><плоскі ><або ><кубічні ><клітини, ><що ><розташовані ><на ><базальній ><мембрані. ><Внутрішній ><епітелій ><капсули ><утворюють ><великі ><неправильної, ><відростчатої ><форми ><клітини ><подоцити, ><які ><контактують ><із ><гемокапілярами.>

<РИС. ><74. ><ФРАГМЕНТ ><НИРКОВОГО ><ТІЛЬЦЯ. ><КІРКОВА ><РЕЧОВИНА ><НИРКИ>

<1-зовнішній ><епітелій ><капсули, ><2-базальна ><мембрана, ><3-внутрішній ><епітелій ><капсули ><(подоцит): ><а-ядро, ><б-цитоплазма, ><4-порожнина ><капсули, ><5-гемокапіляр. ><х9 ><000>

<>

<Особливість ><будови ><подоцита ><полягає ><в ><тому, ><що ><від ><тіла ><клітини ><відходять ><широкі ><відростки ><— ><цитотрабекули, ><а ><від ><них ><до ><базальної ><мембрани ><гемокапшяра ><відгалужуються ><численні ><дрібні ><структури ><— ><цитоподії. ><Цитоподія ><має ><конусоподібну ><форму ><з ><розширеною ><основою ><(підошвою ><кріплення), ><яка ><контактує ><з ><базальною ><мембраною. ><В ><утворенні ><цитоподій ><беруть ><участь ><також ><плазмолема ><і ><цитоплазма ><перинуклеарної ><ділянки ><подоцитів. ><Таким ><чином, ><майже ><всю ><поверхню ><гемокапілярів ><судинного ><клубочка ><охоплюють ><подоцити. ><Цитоподії, ><базальна ><мембрана ><та ><ендотелій ><фенестрованого ><типу ><складають ><своєрідний ><нирковий ><фільтр ><(фільтраційний ><бар'єр), ><через ><який ><фільтрується ><кров ><і ><в ><порожнину ><капсули ><збирається ><первинна ><сеча.>

<Рис. ><75. ><КОНТАКТ ><ПОДОЦИТІВ ><ІЗ ><ГЕМОКАПІЛЯРАМИ. ><НИРКОВЕ ><ТІЛЬЦЕ>

<1-подоцит: ><а-ядро, ><б-тіло, ><в-цитотрабекула, ><г-цитоподії, ><2-гемокапіляр: ><а-ендотеліоцит, ><б-базальна ><мембрана, ><в-фенестри, ><г-еритроцит ><у ><просвіті. ><х9 ><000>

>

<<>

<>

<>

<У ><складі ><фільтраційного ><бар'єру ><важливу ><роль ><відіграє ><базальна ><мембрана ><гемокапіляра. ><За ><великого ><збільшення ><електронного ><мікроскопа ><в ><ній ><чітко ><диференціюються ><три ><шари: ><зовнішній ><і ><внутрішній ><світлі, ><а ><між ><ними ><темний ><середній ><шар. ><Цей ><електронно-щільний ><шар ><містить ><мікрофібрилярні ><структури, ><які ><утворюють ><своєрідну ><сіточку. ><З ><боку ><просвіту ><гемокапіляра ><до>< ><тришарової ><базальної ><мембрани ><прилягає ><витончена ><цитоплазма ><ендотеліоцита ><яка ><має ><численні ><фенестри. ><З ><іншого ><боку ><на ><ній ><щільно ><лежать ><цитоподії, ><що>< ><відходять ><від ><цитотрабекул. ><Такий ><нирковий ><фільтр ><забезпечує ><вибіркову ><направленість ><у ><першій ><фазі ><процесу ><сечоутворення.>

<Рис. ><76. ><ФІЛЬТРАЦІЙНИЙ ><БАР'ЄР ><У ><СКЛАДІ ><НИРКОВОГО ><ТІЛЬЦЯ>

<1-тришарова ><базальна ><мембрана: ><а-світлі ><шари, ><б-темний ><шар, ><2-ендотелій: ><а- ><фенестри, ><3-просвіт ><гемокапіляра, ><4-цитотрабекула, ><5-цитоподія. ><х ><45 ><000>

<Стінку ><звивистого ><проксимального ><відділу ><утворює ><шар ><циліндричних ><епітеліоцитів, ><який ><розташований ><на ><базальній ><мембрані. ><Апікальна ><частина ><цих ><клітин ><має ><багаточисленні, ><щільно ><розташовані ><мікроворсинки ><(щіточкова ><облямівка), ><а ><базальна ><частина ><плазмолеми ><створює ><складки, ><перпендикулярні ><до ><базальної ><мембрани ><гемокапіляра.>

<У ><цитоплазмі ><базального ><полюса ><впорядковано ><між ><складками ><клітинної ><оболонки ><розміщені ><мітохондрії. ><Кругле ><світле, ><еухроматинове ><ядро ><має ><добре ><виражене ><ядерце, ><гранули ><рибосомального ><типу, ><скупчення ><гетерохроматину ><біля ><каріолеми. ><Цитоплазма ><містить ><рибосоми, ><окремі ><цистерни ><гранулярної ><ендоплазматичної ><сітки, ><невеликі ><диктіосоми ><комплексу ><Гольджі, ><лізосоми ><і ><піноцитозні ><пухирці.>

<Така ><субмікроскопічна ><організація ><клітин ><проксимального ><відділу ><забезпечує ><реабсорбцію ><— ><зворотне ><всмоктування ><з ><первинної ><сечі ><у ><кров ><глюкози, ><білків, ><електролітів, ><води.>

<Рис. ><77. ><ЕПІТЕЛІОЦИТ ><ПРОКСИМАЛЬНОГО ><ВІДДІЛУ ><НЕФРОНА. ><КІРКОВА ><РЕЧОВИНА ><НИРКИ>

<1-епітеліоцит: ><а-ядро, ><б-цитоплазма, ><в-мікроворсинки,>

<г-інвагінації ><плазмолеми,>

<2-просвіт ><гемокапіляра, ><3-базальна ><мембрана.>

<х ><15 ><000>

>

<<>

<Стінку ><дистального ><звивистого ><канальця ><утворюють ><низькопризматичні ><епітеліоцити, ><які ><розташовані ><на ><добре ><вираженій ><базальній ><мембрані. ><На ><апікальній ><поверхні ><цих ><клітин ><є ><окремі ><мікроворсинки, ><а ><базальні ><частини ><мають ><глибокі ><складки ><плазмолеми. ><Подовгастої ><форми ><мітохондрії ><орієнтовані ><перпендикулярно ><до ><базальної ><мембрани ><між ><інвагінаціями ><клітинної ><оболонки. ><Ядро ><розміщене ><ближче ><до ><апікальної ><частини, ><а ><у ><світлій ><цитоплазмі ><цієї ><ділянки ><мало ><рибосом, ><полісом.>

<Епітеліоцити ><дистального ><відділу ><нефрона ><реабсорбують ><із ><первинної ><сечі ><електроліти.>

<Рис. ><78. ><ФРАГМЕНТ ><БАЗАЛЬНОЇ ><ЧАСТИНИ ><ЕПІТЕЛІОЦИТА ><ДИСТАЛЬНОГО ><ВІДДІЛУ ><НЕФРОНА>

<1-базальна ><мембрана, ><2-складка ><плазмолеми, ><3-мітохондрії. ><х ><37 ><000>

>

<<>

<X. ><ЧОЛОВІЧА ><СТАТЕВА ><СИСТЕМА ><1. ><СІМ'ЯНИК>

<Основна >< ><функція >< ><чоловічої >< ><статевої >< ><системи >< ><- ><генеративна >< ><(утворення ><чоловічих ><статевих ><клітин ><- ><сперматозоїдів) ><- ><здійснюється ><в ><звивистих ><сім'яних ><канальцях ><сім'яника ><(яєчка).>

<На ><поперечному ><перерізі ><звивистого ><сім'яного ><канальця ><спостерігають ><сперматогенні ><клітини >< ><на ><різних ><етапах ><розвитку ><та ><підтримуючі >< ><клітини ><сустентоцити.>

<Сперматогонії ><- ><невеликі ><клітини ><округло-овальної ><форми, ><ядерного ><типу ><які ><розташовані ><одним ><шаром ><на ><стінці ><канальця. ><Розмноження ><сперматогоній ><здійснюється ><шляхом ><мітозу, ><але ><під ><впливом ><чоловічих ><статевих ><гормонів ><частина ><клітин ><вступає ><у ><фазу ><росту ><і ><перетворюється ><в ><сперматоцити ><першого ><порядку. ><Ці ><клітини ><зміщуються ><в ><адлюменальну ><частину ><канальця, ><мають ><більші ><розміри ><і ><проходять ><профазу ><мейозу. ><Після ><закінчення ><фази ><росту ><сперматоцит ><першого ><порядку ><вступає ><в ><метафазу ><мейозу ><і ><переходить ><у ><наступну ><фазу ><сперматогенезу ><— ><дозрівання. ><Внаслідок ><першого ><періоду ><дозрівання ><утворюються ><сперматоцити ><другого ><порядку ><— ><клітини ><менших ><розмірів, ><які ><розташовуються ><ближче ><до ><просвіту ><канальця. ><Другий ><поділ ><дозрівання ><утворює ><сперматиди, ><які ><розміщені ><біля ><просвіту ><канальця, ><мають ><різну ><форму ><(округлу, ><неправильну, ><витягнуту) ><залежно ><від ><свого ><розвитку.>

<Поступово ><сперматиди ><перетворюються ><в ><сперматозоїди ><(фаза ><формування), ><комплекс ><Гольджі ><трансформується ><в ><акросому, ><з ><мікротрубочок ><формується ><джгутик ><— ><органела ><руху ><сперматозоїда, ><ядро ><ущільнюється.>

<Між ><сперматогенними ><клітинами ><розташовані ><великі ><підтримуючі ><клітини ><Сертолі, ><які ><мають ><конічну ><форму, ><широкою ><основою ><лежать ><на ><базальній ><мембрані ><стінки ><звивистого ><канальця, ><а ><вузька ><апікальна ><ділянка ><йде ><до ><просвіту. ><В ><цитоплазмі ><сустентоцитів ><багато ><органел ><і ><включень, ><що ><пов'язано ><з ><функціональним ><призначенням ><цих ><клітин: ><забезпечують ><трофіку, ><утворюють ><мікросередовище ><для ><дозріваючих ><статевих ><клітин, ><ізолюють ><їх ><від ><шкідливих ><речовин ><(токсинів, ><антигенів), ><продукують ><деякі ><біологічно ><активні ><речовини, ><які ><регулюють ><процеси ><сперматогенезу, ><фагоцитують ><неповноцінні ><статеві ><клітини ><тощо.>

<Рис. ><79. ><ФРАГМЕНТ ><СТІНКИ ><ЗВИВИСТОГО ><СІМ'ЯНОГО ><КАНАЛЬЦЯ>

<1-стінка ><канальця: ><а- ><базальна ><мембрана, ><2-сперматогонія, ><3-сперматоцит ><першого ><порядку, ><4-сперматоцит ><другого ><порядку, ><5-сперматида, ><6-сперматозоїд, ><7-сустентоцит. ><хЗООО>

>

<<>

<>

<Сперматозоїд ><- ><чоловіча ><статева ><клітина ><- ><має ><головку ><і ><хвостовий ><відділ, ><який ><складається ><з ><шийки, ><проміжної, ><основної ><та ><кінцевої ><частин. ><В ><овальній ><формі ><головки ><розташоване ><ядро ><з ><гаплоїдним ><набором ><хромосом, ><над'ядерно ><у ><вигляді ><чохлика ><розміщена ><акросома ><(видозмінений ><комплекс ><Гольджі).>

<Шийка, ><або ><зв'язуюча ><частина ><сперматозоїда ><- ><це ><невелика ><ділянка ><цитоплазми ><позаду ><ядра, ><яка ><містить ><проксимальну ><центріоль.>

<Проміжна ><частина ><сперматозоїда ><має ><центрально ><розташовану ><систему ><мікротрубочок ><(центральна ><пара ><і ><дев'ять ><пар ><мікротрубочок ><по ><периферії), ><оточених ><спірально ><розташованими ><мітохондріями ><(мітохондріальна ><піхва). ><Мітохондрії ><забезпечують ><енергією ><рухову ><активність ><сперматозоїда.>

<Головна ><частина ><хвоста ><має ><упорядковану ><систему ><мікротрубочок ><(продовження ><їх ><з ><проміжної ><частини), ><оточених ><тонким ><шаром ><цитоплазми ><і ><плазмолемою. ><У ><цитоплазмі ><є ><циркулярно ><орієнтовані ><мікрофібрили.>

<Кінцева ><частина ><хвоста ><подібна ><на ><головну ><частину, ><але ><в ><цитоплазмі ><відсутні ><мікротрубочки.>

<Рис. ><80. ><СПЕРМАТОЗОЇД ><А-ЕЛЕКТРОННА ><МІКРОФОТОГРАФІЯ ><1-ядро,>

<2-акросома,>

<3-проксимальна ><центріоль, ><4-осьова ><нитка, ><5-мітохондрії, ><6-плазмолема. ><х ><25 ><000>

<Б-СХЕМАТИЧНЕ ><ЗОБРАЖЕННЯ>

<1-головка: ><а-ядро, ><б-акросома,>

<2-шийка: ><а-проксимальна ><центріоль,>

<3-проміжна ><частина: ><а-система ><мікротрубочок ><(осьова ><нитка),>

<б-мітохондрії,>

<4-головна ><частина: ><а-система ><мікротрубочок, ><б-мікрофібрили,>

<5-кінцева ><частина.>

>

<<><><>

<>

<XI. ><ЖІНОЧА ><СТАТЕВА ><СИСТЕМА ><1. ><ЯЄЧНИК>

<Яйцеклітина ><- ><жіноча ><статева ><клітина ><- ><утворюється ><внаслідок ><овогенезу ><в ><жіночій ><статевій ><залозі ><(яєчнику). ><Розвиток ><яйцеклітини ><- ><овогенез ><- ><відбувається ><у ><фолікулах, ><які ><локалізовані ><в ><кірковій ><речовині ><яєчника.>

<Яйцеклітина ><людини ><- ><це ><велика ><(діаметр ><- ><до ><130 ><мкм) ><круглої ><форми ><клітина, ><яка, ><крім ><плазмолеми, ><оточена ><прозорою ><зоною ><і ><фолікулярними ><клітинами ><променистого ><вінця. ><Ядро ><також ><круглої ><форми ><містить ><велике ><ядерце ><та ><гаплоїдний ><набір ><хромосом ><(22 ><аутосоми ><та ><одну ><статеву ><Х-хромосому). ><Характерною ><ознакою ><цитоплазми ><є ><наявність ><жовткових ><включень, ><які ><синтезовані ><гранулярною ><ендоплазматичною ><сіткою ><і ><комплексом ><Гольджі, ><нагромаджені ><в ><його ><мішечках. ><Запасний ><поживний ><матеріал ><жовток ><- ><це ><мікрофосфопротеїнові ><комплекси ><високої ><енергетичної ><цінності.>

<Яйцеклітина ><людини ><є ><вторинно ><оліголецитальна ><(маложовткова), ><ізолецитальна ><(з ><рівномірним ><розподілом ><жовтка ><по ><цитоплазмі). ><У ><периферійних ><ділянках ><цитоплазми ><біля ><плазмолеми ><(оолеми) ><локалізовані ><кортикальні ><гранули ><(комплекси ><протеогліканів ><глікопротеїнів), ><які ><беруть ><участь ><в ><утворенні ><оболонки ><запліднення, ><що ><забезпечує ><моноспермію ><(проникнення ><в ><яйцеклітину ><лише ><одного ><сперматозоїда).>

<Яйцеклітина ><оточена ><блискучою ><оболонкою ><(прозорою ><зоною), ><а ><також ><шаром ><фолікулярного ><епітелію, ><розташованого ><на ><базальній ><мембрані. ><Невеликі ><фолікулярні ><клітини ><мають ><цитоплазматичні ><відростки, ><які ><спрямовані ><до ><блискучої ><оболонки ><і ><створюють ><променистий ><вінець.>

<Рис. ><81. ><ЯЙЦЕКЛІТИНА. ><ФРАГМЕНТ ><ФОЛІКУЛА ><ЯЄЧНИКА>

<1-ововцит: ><а-ядро, ><б-ядерце, ><в-цитоплазма,>

<г-жовткові ><включення, ><д-оолема,>