ЕМФ / Атлас ЕМФ (Волков, ІІ частина) / атлас електронок

w

І. НЕРВОВА СИСТЕМА

1. СПИННОМОЗКОВИЙ ВУЗОЛ

Псевдоуніполярні нейроцити — це основні структурні компонентиспинномозкового (сенсорного) вузла. Характерними ознаками нейроцита є кругле, тіло та ядро. У світлій каріоплазмі переважає еухроматин і розташоване крупне ядерце. Нейроплазма насичена органелами загального призначення. Особливо виділяються добре розвинена гранулярна ендоплазматична сітка і велика кількість полісом. Паралельно розміщені цистерни ендоплазматичної сітки на поверхні мембран мають багато рибосом і займають окремі ділянки нейроплазми, переважно по периферії нервових клітин. Диктіосоми комплексу Гольджі частіше розташовані перинуклеарно. У нейроплазмі також спостерігається помірна кількість нерівномірно розподілених звичайної будови округло-овальних та подовгастих мітохондрій і первинних лізосом.

Рис. 1. СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ СПИННОМОЗКОВОГО ВУЗЛА

1-псевдоуніполярний нейроцит: а-ядро, б-ядерце, в-нейроплазма, 2-цитоплазма мантійного гліоцита, 3-нервові волокна.

х 7 000

Тіла аферентних псевдоуніполярних нейроцитів спинномозкових вузлів оточують невеликі гліальні клітини (мантійні гліоцити), утворюючи своєрідну капсулу. Ці видозмінені олігодендро-гліоцити мають невеликий об'єм цитоплазми і відростки, які анастомозують між собою.

Рис. 2. МАНТІЙНІ ГЛІОЦИТИ НАВКОЛО ТІЛА ПСЕВДОУНІПОЛЯРНОГО НЕЙРОЦИТА 1-нейроцит,

2-макрогліоцит: а-ядро, б-цитоплазма, в-відросток. Х7 000

2.СПИННИЙ МОЗОК

Вядрах передніх рогів сірої речовини спинного мозку розташовані еферентні корінцеві нейроцити. Це великі мультиполярні нервові клітини (розміри перикаріонів — 100-140 мкм), які мають світле ядро і нейроплазму з великою щільністю органел. Особливо добре розвинена гранулярна ендоплазматична сітка. Від тіла нейроцита в різних площинах відходять товсті

відростки дендрити, які розгалужуються, і тонкий довгий відросток аксон. В аксоні відсутня гранулярна ендоплазматична сітка, добре виражені нейротрубочки і нейрофіламенти. Мікрооточення нейроцитів - нейропіль складають відростки нервових і гліальних клітин, нервові волокна і синапси.

Рис. 3. СІРА РЕЧОВИНА СПИННОГО МОЗКУ 1-корінцевий нейроцит: а-ядро, б-нейроплазма, в-відросток, 2-нейропіль.

Х7 000

Спинномозковий канал оточують щільно розташовані гліальні клітини - епендимоцити. Вони відмежовують цереброспінальну рідину (ліквор) від сірої речовини спинного мозку. На апікальній поверхні епендимоцитів розміщені війки, які сприяють рухові ліквору. Значний об'єм світлої цитоплазми займає ядро. Серед небагаточисельних органел переважають мітохондрії. Від базальних полюсів епендимоцитів відходять тонкі довгі відростки, які галузяться та

утворюють опорний апарат нервової трубки.

Рис. 4. ЕПЕНДИМАЛЬНА ВИСТИЛКА СПИННОМОЗКОВОГО КАНАЛУ

1-епендимоцит: а-ядро, б-цитоплазма, в-війки, 2-просвіт каналу.

Х5 000

II/

3. КОРА ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Для кори великих півкуль характерне пошарове розташування нейроцитів, яке має назву цитоархітектоніки. А за морфологічними ознаками всі нервові клітини кори поділяються на пірамідні та непірамідні.

У зовнішньому зернистому та, особливо, у внутрішньому зернистому шарах розташовані дрібні нейроцити зірчастої форми. У нейроплазмі невеликого за об'ємом їх перикаріону висока щільність органел, особливо полісом. Від тіла зірчастих клітин відходять тонкі відростки, які забезпечують асоціативні зв'язки з, іншими нейроцитами.

Рис. 5. ЗІРЧАСТИЙ НЕЙРОЦИТ ВНУТРІШНЬОГО ЗЕРНИСТОГО ШАРУ КОРИ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ

1-нейроцит: а-ядро, б-тіло, в-відросток, 2-нейропіль: а-мієлінове нервове волокно, б-синапс. х 12 000

Найбільш характерний і багаточисельний різновид нейроцитів - пірамідний утворює широкий пірамідний і гангліонарний шари кори великих півкуль.

В пірамідному шарі розміри нейроцитів поступово зростають (від 10 до 60 мкм) у напрямку від поверхні кори. Гангліонарний шар містить гігантські пірамідні нейроцити — клітини Беца. їх перикаріони мають пірамідну форму і досягають розмірів 120 х 80 мкм. Кругле світле ядро частіше центрально розташоване, має велике одне або два ядерця. Відповідно до специфічності функціональної активності клітин нейроплазма має багато органел. Особливої добре розвинені у великих пірамідних нейроцитах гранулярна ендоплазматична сітка і полісоми (аналог базофільної субстанції Нісля на світлооптичному рівні). Цистерни ГЕС можуть створювати скупчення, в яких вони паралельно розташовані. Диктіосоми комплексу Гольджі розміщені перинуклеарно, аі мітохондрії, рибосоми, полісоми і лізосоми розподілені по всій нейроплазмі.

Рис. 6. ФРАГМЕНТ ПІРАМІДНОГО НЕЙРОНА ГАНГЛЮНАРНОГО ШАРУ КОРИ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ

1-ядро,

2-нейроплазма: а-гранулярна ендоплазматична сітка, б-мітохондрія, в-комплекс Гольджі, г-лізосома.

х 19 000

Серед гліальних клітин у сірій речовині кори головного мозку досить розповсюджені протоплазматичні астроцити, які утворюють опорний апарат, є складовою структурою гематоенцефалічного бар'єру (астроцитарні ніжки оточують гемокапіляри майже по всій їх довжині). Це дрібні клітини з багаточисельними відростками, які сильно розгалужуються. Кругле еухроматинове ядро займає в них значний об'єм тіла клітини. У світлій цитоплазмі невелика щільність органел: окремі цистерни ендоплазматичної сітки, вільні рибосоми, мікротрубочки, проте багато мітохондрій. Астроцитам властиві бар'єрна, розмежувальна, трофічна функції.

Рис. 7. ПРОТОПЛАЗМАТИЧНИЙ АСТРОЦИТ. КОРА ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ 1-астроцит: а-ядро, б-цитоплазма, в-мітохондрія, г-відросток, 2-нейроцит, 3-нейропіль.

х 17 000

Рис. 8. ОЛІГОДЕНДРОЦИТ - САТЕЛІТ НЕЙРОЦИТА. КОРА ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ 1-нейроцит: а-ядро, б-нейроплазма, в-відросток, 2-олігодендроцит: а-ядро, б-цитоплазма.

х 19 000

4. М О З О Ч О К

Укорі мозочка різні типи нейроцитів розташовані в певних шарах (молекулярному, гангліонарному, зернистому), створюючи її цитоархітектоніку. Гангліонарний шар формують великі мультиполярні грушоподібні нейроцити - клітини Пуркін'є. Вони розташовані в один ряд, а від їх верхівки в молекулярний шар ідуть два-три дендрити, які сильно розгалужуються в одній площині.

Укаріоплазмі округло-овального ядра добре виражені крупне ядерце і багаточисельні рибосомальні гранули. Нейроплазма тіла і відростків насичена органелами: добре розвинена гранулярна ендоплазматична сітка, багато полісом, мітохондрій. Від основи грушоподібних нейроцитів відходять аксони, формуючи еферентні шляхи мозочка.

Рис. 9. ГРУШОПОДІБНИЙ НЕЙРОЦИТ. ГАНГЛІОНАРНИЙ ШАР КОРИ МОЗОЧКА 1-нейроцит: а-ядро, б-нейроплазма, в-відросток, 2-нейропіль.

Х7 000

У молекулярному шарі кори мозочка розташовані зірчасті та кошикоподібні нейроцити. Невеликі зірчасті клітини мають осміофільні з інвагінаціями ядра, малі перикаріони і добре виражені, розгалужені відростки.

Рис. 10. ЗІРЧАСТА КЛІТИНА. МОЛЕКУЛЯРНИЙ ШАР КОРИ МОЗОЧКА 1-зірчастий нейроцит: а-ядро, б-нейроплазма, в-відросток, 2-нейропіль.

х8 000

У зернистому шарі кори мозочка багато клітин-зерен, спостерігаються також зірчасті нейроцити і веретеноподібні горизонтальні нервові клітини. Невеликі за розмірами клітини-зерна (діаметр перикаріона - 5-8 мкм) мають великі ядра і бідну на органели цитоплазму.

Характерною структурою цього шару є клубочок мозочка. Клубочок - це сукупність синаптичних контактів дендритів клітин-зерен із термінальним розширенням мохоподібного волокна.

У свою чергу, клітини зерна з'єднують аферентні мохоподібні волокна з дендритами грушоподібних нейроцитів, а аксони цих клітин утворюють низхіднії еферентні шляхи.

Рис. 11. ЗЕРНИСТИЙ ШАР КОРИ МОЗОЧКА 1-клітина-зерно,

2-клубочок мозочка: а-мохоподібне волокно, б-синапс. х 12 000

18

5 . І Н Т Р А М У Р А Л Ь Н Е Н Е Р В О В Е С П Л Е Т Е Н Н Я . Н Е Р В О В И Й С Т О В Б У Р

Ганглії інтрамуральних сплетень мають у своєму складі 3 типи нейроцитів (клітин Догеля). Клітина Догеля І типу - це еферентний нейроцит із короткими дендритами і довгим аксоном, який досягає м'язової тканини органа. Такий нейроцит має великий об'єм нейроплазми, добре розвинені органели та, особливо гранулярну ендоплазматичну сітку.

Рис. 12. НЕРВОВА КЛІТИНА ДОГЕЛЯ І ТИПУ.

ІНТРАМУРАЛЬНЕ НЕРВОВЕ СПЛЕТЕННЯ СТІНКИ КИШКИ

1-ядро: а-ядерце,

2-нейроплазма: а-гранулярна ендоплазматична сітка, б-комплекс Гольджі.

У складі периферійного нервового стовбура - нерва - є мієлінові та безмієлінові нервові волокна і сполучнотканинні оболонки. На поперечному перерізі нерва визначаються осьові циліндри, які оточені мієліновою і шванівською оболонками. Тоненькі прошарки сполучної тканини між нервовими волокнами - це ендоневрій. Пучки нервових волокон оточені периневрієм, який складається з фібрил і клітин фібробластичного ряду.

Рис. 13. МІЄЛІНОВІ НЕРВОВІ ВОЛОКНА. НЕРВОВИЙ СТОВБУР

1-мієлінове нервове волокно: а-основний циліндр, б-мієлінова оболонка, в-шванівська оболонка, 2-ендоневрій, 3-периневрій.

х7 000