ЕМФ / Атлас ЕМФ (Волков, ІІ частина) / ЕМФ Волков ІІ

<У ><фазі ><нагромадження ><цитоплазма ><насичена ><гранулами, ><органели ><слаборозвинені. ><Тобто ><для ><ендокриноцитів ><при ><нормальних ><умовах ><функціонування ><чітко ><визначається ><фазний ><характер ><секреції. ><Соматотропоцити ><синтезують ><соматотропний ><гормон ><(соматотропін) ><- ><гормон ><росту.>

<Рис. ><19. ><СОМАТОТРОПОЦИТИ. ><ПЕРЕДНЯ ><ЧАСТКА ><АДЕНОГІПОФІЗА>

<1-соматотропоцит: ><а-ядро, ><б-гранулярна ><ендоплазматична ><сітка,>

<в-гранули ><гормону,>

<2-фолікулярно- ><зірчаста ><клітина: ><а-ядро, ><б-цитоплазма,>

<в-відросток.>

<х ><10 ><000>

<><>

<>

<Тиротропоцити ><мають ><неправильну ><кутоподібну ><форму, ><овальні ><ядра, ><а ><в ><цитоплазмі ><- ><круглі ><невеликі ><секреторні ><гранули ><(80-150 ><нм). ><Ці ><ендокриноцити ><виробляють ><тиротропний ><гормон ><(тиротропін), ><який ><регулює ><функціональну ><активність ><щитовидної ><залози.>

<Рис. ><20. ><ТИРОТРОПОЦИТ. ><ПЕРЕДНЯ ><ЧАСТКА ><АДЕНОГІПОФІЗА>

<1-тиротропоцит: ><а-ядро, ><б-цитоплазма, ><в-гранули ><гормону,>

<2-соматотропоцит,>

<3-хромофобний ><аденоцит,>

<4-гемокапіляр: ><а-ендотеліоцит, ><б-базальна ><мембрана.>

<х ><12 ><000>

>

<<><><>

<>

<Кортикотропні ><ендокриноцити ><(кортикотропоцити) ><мають ><неправильну ><форму, ><а ><в ><цитоплазмі ><- ><невеликі ><секреторні ><гранули ><(діаметр ><- ><100-200 ><нм) ><у ><вигляді ><пухирців ><з ><електроннощільною ><серцевиною. ><Адренокортикотропний ><гормон ><(АКТГ, ><кортикотропін), ><який ><синтезує ><даний ><тип ><аденоцитів, ><регулює ><активність ><клітин ><кіркової ><речовини ><надниркової ><залози.>

<Рис. ><21. ><КОРТИКОТРОПОЦИТ. ><ПЕРЕДНЯ ><ЧАСТКА ><АДЕНОГІПОФІЗА>

<1-ядро,>

<2-цитоплазма, ><3-секреторні ><гранули, ><>

<><>

<>

<Задня ><частка ><гіпофіза ><- ><нейрогіпофіз ><- ><утворена ><такими ><структурами: ><аксони ><нейросекреторних ><клітин, ><тіла ><яких ><розташовані ><в ><супраоптичних ><та ><паравентикулярних ><ядрах ><гіпоталамуса, ><їх ><термінальні ><закінчення ><на ><базальних ><мембранах ><гемокапілярів ><(аксовазальні ><синапси) ><і ><пітуіцити. ><Аксони ><і ><особливо ><їх ><ампулярні ><розширення ><- ><тільця ><Херінга, ><містять ><чисельні ><нейросекреторні ><гранули ><- ><невеликі ><круглі ><осміофільні ><структури, ><а ><також ><нейрофібрили ><та ><мітохондрії.>

<Рис. ><22. ><НЕЙРОГІПОФІЗ. ><ЗАДНЯ ><ЧАСТКА ><ГІПОФІЗА>

<1-термінальне ><закінчення ><аксона ><нейросекреторної ><клітини>

<(аксовазальний ><синапс),>

<2-гранули ><нейрогормону ><в ><аксоплазмі,>

<3-гемокапіляр: ><а-ендотеліоцит, ><б-базальна ><мембрана.>

<Х7 ><000>

>

<<><><>

<>

<3. ><ЩИТОВИДНА ><ЗАЛОЗА>

<У >< >< ><складі >< >< ><фолікула >< >< ><(структурно-функціональної >< >< ><одиниці) >< >< ><щитовидн ><залози, ><одним ><шаром ><на ><базальній ><мембрані ><розташовані ><основні ><її ><структури ><компоненти ><- ><тироцити. ><В ><умовах ><нормальної ><функціональної ><активності ><тироци ><має ><кубічну ><(в ><площині ><квадратну) ><форму. ><На ><його ><апікальній ><поверхні ><помірн ><кількість ><мікроворсинок, ><у ><базальній ><частині ><цитоплазми ><розміщена ><гранулярн ><ендоплазматична ><сітка, ><перинуклеарно ><над ><круглим ><ядром ><- ><комплекс ><Гольдж ><Спостерігаються ><також ><мітохондрії ><і ><помірна ><кількість ><лізосом. ><У ><центрі ><фолікул ><розміщений ><колоїд, >< ><який >< ><складається >< >< >< >< ><з >< ><білка ><тироглобуліну, >< ><синтезованог ><тироцитами, ><а ><також ><з ><утворених ><у ><процесі ><йодування ><гормонів ><тироксину ><т ><трийодтироніну. ><Виведення ><гормонів ><починається ><з ><реабсорбції ><колоїду ><за ><участ ><мікроворсинок. >< >< ><Фагоцитовані >< >< ><частинки >< >< ><колоїду >< >< ><гідролізуються >< >< ><ферментами ><лізосом ><і ><вивільнений ><тироксин ><надходит ><у ><гемокапіляр.>

<Рис. ><23. ><ФРАГМЕНТ ><ФОЛІКУЛА ><ЩИТОВИДНОЇ ><ЗАЛОЗИ ><(ПОМІРНА ><АКТИВНІСТЬ)>

<1-тироцит: ><а-ядро, ><б-цитоплазма, ><в-мікроворсинки,>

<2-колоїд,>

<3-базальна ><мембрана,>

<4-просвіт ><гемокапіляра.>

<х ><15 ><000>

<>

<При ><гіпофункції ><щитовидної ><залози ><тироцити ><в ><складі ><фолікула ><мають ><низькопризматичну, ><або ><плоску ><форму, ><поодинокі ><ворсинки ><на ><апікальній ><поверхні. ><Еліпсоподібне, ><зменшене ><в ><об'ємі ><ядро ><розташовується ><по ><довжині ><клітини. ><У ><цитоплазмі ><таких ><тироцитів ><мало ><органел, ><а ><колоїд ><ущільнений.>

<Рис. ><24. ><ФРАГМЕНТ ><ФОЛІКУЛА ><ЩИТОВИДНОЇ ><ЗАЛОЗИ ><(ГІПОФУНКЦІЯ)>

<1-тироцит,>

<2-колоїд,>

<3-базальна ><мембрана,>

<4-ендотеліоцит,>

<5-еритроцити ><в ><просвіті ><гемокапіляра.>

>

<<><><>

<>

<>

<При ><гшерфункцюнальному ><стані ><щитовидної ><залози ><тироцити ><фолікула ><збільшуються >< >< ><за >< ><розмірами, >< >< ><стають >< >< ><високопризматичними, >< >< ><на >< >< ><їх >< >< ><апікальній ><поверхні ><зростають ><кількість ><і ><висота ><мікроворсинок, ><утворюються ><псевдоподії. ><У ><цитоплазмі ><гіпертрофовані ><гранулярна ><ендоплазматична ><сітка ><і ><комплекс ><Гольджі, ><><збільшені >< ><розміри >< ><мітохондрій, >< ><а ><також >< ><число >< ><лізосом. >< >< ><Колоїд >< ><при >< ><такому. ><функціональному >< ><стані >< >< ><залози >< >< ><просвітлюється, >< >< ><в >< >< ><ньому >< ><біля >< >< ><мікроворсинок ><утворюються ><вакуолі ><резорбції.>

<Рис. ><25. ><ФРАГМЕНТ ><ФОЛІКУЛА ><ЩИТОВИДНОЇ ><ЗАЛОЗИ ><(ГІПЕРФУНКЦІЯ)>

<1-тироцит: ><а-ядро, ><б-цитоплазма, ><в-мікроворсинки,>

<2-колоїд.>

<х ><19 ><000>

<Парафолікулярні ><ендокриноцити ><(кальцитонітоцити) ><щитовидної ><залози ><розташовані ><біля ><базальних ><відділів ><тироцитів ><у ><стінці ><фолікула, ><або ><поодинці ><міжфолікулярно ><в ><прошарках ><сполучної ><тканини. ><В ><світлій ><цитоплазмі ><цих ><округло-овальних ><клітин ><міститься ><помірна ><кількість ><осміофільних ><гормональних ><гранул, ><добре ><розвинені ><гранулярна ><ендоплазматична ><сітка ><та ><комплекс ><Гольджі ><багато ><мітохондрій.>

<Рис. ><26. ><ПАРАФОЛІКУЛЯРНИЙ ><ЕНДОКРИНОЦИТ ><(КАЛЬЦИТОНІТОЦИТ) >

<1-кальцитонітоцит: ><а-ядро, ><б-цитоплазма, ><в-секреторні ><гранули,>

<г-мітохондрія,>

<2-просвіт ><гемокапіляра: ><а-базальна ><мембрана,>

<б-цитоплазма ><ендотеліоцита.>

<х ><23 ><000>

>

<<>

<>

<Мозкова ><речовина ><надниркової ><залози ><побудована ><з ><великих ><полігональної ><або ><округлої ><форми ><ендокриноцитів ><- ><хромафінних ><клітин, ><які ><розташовані ><групами. ><Цитоплазма ><мозкових ><ендокриноцитів ><насичена ><електроннощільними ><секреторними ><гранулами. ><Гемокапіляри ><з ><ендотеліоцитами ><фенестрованого ><типу ><мають ><широкі ><просвіти, ><що ><дає ><можливість ><збільшити ><площу ><контакту ><з ><ендокриноцитами.>

<Хромафінні ><клітини ><(епінефроцити ><та ><норепінефроцити) ><синтезують ><біологічно ><активні ><речовини ><- ><катехоламіни ><(адреналін ><та ><норадреналін), ><які ><мобілізують ><захисні ><сили ><організму.>

<Рис. ><28. ><ХРОМАФІННІ ><КЛІТИНИ ><МОЗКОВОЇ ><РЕЧОВИНИ ><НАДНИРНИКА>

<1-епінефроцит: ><а-секреторні ><гранули, ><2-просвіт ><гемокапіляра. ><х4 ><000>

>

<<>

<>

<IV. ><СЕРЦЕВО-СУДИННА ><СИСТЕМА ><1. ><СЕРЦЕ. ><МІОКАРД>

<М'язова ><(середня) ><оболонка ><серця ><- ><міокард ><- ><це ><поперечно-смугаста ><серцева ><м'язова ><тканина, ><яку ><утворюють ><тісно ><пов'язані ><між ><собою ><клітини ><-><кардіоміоцити, ><що ><складають ><м'язові ><волокна.>

<Кардіоміоцити ><на ><повздовжньому ><перерізі ><мають ><прямокутну ><форму ><і>< ><центрально ><розташовані ><еліпсоподібні ><ядра. ><Скоротливий ><апарат ><представлений ><міофібрилами, ><які ><побудовані ><упорядковано ><розміщеними ><актиновими ><та ><міозиновими ><міофіламентами ><в ><складі ><саркомерів. ><Це ><зумовлює ><поперечну ><посмугованість ><на ><світлооптичному ><рівні ><(світлі ><та ><темні ><смужки ><- ><анізотропні ><та ><ізотропні ><диски). ><У ><саркоплазмі ><багато ><мітохондрій, ><які ><розташовані ><між ><міофібрилами, ><а ><також ><утворюють ><скупчення ><в ><перинуклеарній ><зоні.>

<Канальці ><агранулярної ><ендоплазматичної ><сітки ><розміщені ><між ><міофібрилами ><переважно ><повздовжньо, ><анастомозують ><між ><собою, ><а ><біля ><плазмолеми ><йдуть ><паралельно ><Т-трубочкам, ><своєрідним ><її ><вип'ячуванням ><на ><рівнях ><телофрагм. ><Це ><забезпечує ><щвидке ><проведення ><потенціалу ><дії ><до ><міофібрил, ><викликаючи ><процес ><скорочення.>

<Рис. ><29. ><ФРАГМЕНТ ><КАРДІОМІОЦИТА ><(ПОВЗДОВЖНІЙ ><ПЕРЕРІЗ)>

<1-ядро, ><2-міофібрила: ><а-саркомер, ><3-мітохондрія, ><4-канальці ><ендоплазматичної ><сітки. ><х21 ><000>

<На ><поперечному ><перерізі ><кардіоміоцита ><міофібрили ><мають ><вигляд ><системи ><темних ><крапок ><різного ><діаметра. ><Навколо ><більшої ><крапки ><міозинового ><міофіламента ><розташовані ><менші ><крапки ><актинових ><міофіламентів.>

<Рис. ><ЗО. ><ФРАГМЕНТ ><КАРДІОМІОЦИТА ><(ПОПЕРЕЧНИЙ ><ПЕРЕРІЗ) ><А-ЕЛЕКТРОННА ><МІКРОФОТОГРАФІЯ>

<1-ядро, ><2-міофіламенти, ><3-мітохондрія. ><х ><35 ><000 ><Б-СХЕМАТИЧНЕ ><ЗОБРАЖЕННЯ>

<1-міозиновий ><міофіламент, ><2-актиновий ><міофіламент.>

>

<<><>

<>

<>

<Кардюмюцити ><об ><єднуються ><між ><собою ><в ><морфофункцюнальні ><комплек­><си ><— ><м'язові ><волокна ><— ><за ><допомогою ><вставних ><дисків. ><Вставний ><диск ><на>< ><ультраструктурному ><рівні ><є ><системою ><десмосом ><і ><щілинних ><контактів ><— ><нексусів>< ><У ><ділянці ><десмосомального ><контакту ><є ><щільне, ><осмімофільне ><потовщення ><плазмолеми, ><в ><яке ><вплетені ><актинові ><міофіламенти ><саркомерів. ><Це ><забезпечує ><міцний ><механічний ><зв'язок ><між ><сусідніми ><міоцитами. ><У ><ділянці ><нексуса>< ><здійснюються ><іонні ><та ><хімічні ><взаємодії, ><що ><сприяє ><синхронізації ><скорочення ><кардіоміоцитів. ><Такі ><зв'язки ><між ><кардіоміоцитами ><забезпечують ><розвиток ><єдиного ><зусилля ><при ><скороченні ><багатьох ><клітин ><у ><складі ><м'язових ><волокон.>

<Рис. ><31. ><З'ЄДНАННЯ ><КАРДІОМІОЦИТІВ>

<1-вставний ><диск ><(система ><десмосом ><і ><нексусів), ><2-саркоплазма: ><а-міофібрила, ><б-мітохондрія. ><х ><35 ><000>

<Особливістю ><будови ><передсердних ><міоцитів ><є ><наявність ><у ><цитоплазмі ><гормональних ><гранул. ><Ендокринна ><функція ><цих ><клітин ><пов'язана ><із ><синтезом ><осміофільних ><передсердних ><гранул, ><який ><забезпечують ><добре ><розвинена ><ендоплазматична ><сітка ><і ><комплекс ><Гольджі. ><Як ><і ><в ><скоротливих ><кардіоміоцитах, ><у ><передсердних ><міоцитах ><добре ><виражені ><міофібпили ><і ><мітохондрії.>

<Натрійуретичний ><фактор, ><який ><містять ><гранули, ><має ><діуретичну ><дію ><-><посилює ><виведення ><з ><організму ><води ><і ><солей, ><а ><також ><бере ><участь ><у ><регуляції ><артеріального ><тиску, ><проявляє ><антитромбічну ><дію.>

<Рис. ><32. ><ПЕРЕДСЕРДНИЙ ><МЮЦИТ>

<1-ядро,>

<2-саркоплазма,>

<3-міофібрила,>

<4-секреторні ><(передсердні) ><гранули.>

<х ><27 ><000>

>

<<>

<>

<>

<2. ><СУДИНИ. ><МІКРОЦИРКУЛЯТОРНЕ ><РУСЛО>

<Мікроциркуляторне ><русло ><- ><це ><система ><дрібних ><судин, ><яка ><складається ><з ><артеріол, ><венул, ><гемокапілярів ><і ><артеріоло-венулярних ><анастомозів.>

<Артеріоли ><з'єднують ><артерії ><м'язового ><типу ><і ><гемокапіляри. ><У ><складі ><їх ><стінки ><збережені ><всі ><три ><судинні ><оболонки, ><але ><вони ><значно ><витончені. ><Внутрішня ><оболонка ><представлена ><невеликими ><ендотеліальними ><клітинами, ><розташованими ><на ><хвилястій ><базальній ><мембрані. ><Підендотеліальний ><шар ><і ><внутрішня ><еластична ><мембрана ><відсутні. ><Середня ><оболонка ><має ><один-два ><шари ><гладких ><міоцитів, ><які ><регулюють ><кровонаповнення ><гемокапілярів. ><Зовнішню ><оболонку ><утворює ><пухка ><волокниста ><сполучна ><тканина.>

<Рис. ><33. ><АРТЕРІОЛА>

<1-ендотеліоцит, ><2-базальна ><мембрана, ><3-гладка ><м'язова ><клітина,>

<4-адвентиція, ><5-просвіт ><судини.>

<хбООО>

<Гемокапіляри ><- ><це ><дрібні, ><найчисленніші ><судини, ><стінка ><яких ><дуже ><тонка ><і ><складається ><з ><ендотелію, ><базальної ><мембрани ><та ><адвентиційних ><клітин. ><В ><розщепленнях ><базального ><шару ><можуть ><лежати ><клітини ><подовгастої ><форми ><— ><перицити, ><які ><є ><складовою ><структурою ><стінки ><капілярів. ><Такі ><гістогематичні ><бар'єри ><забезпечують ><одну ><з ><основних ><функцій ><кровоносної ><системи ><- ><обмін ><речовин ><між ><кров'ю ><і ><тканинами.>

<Залежно ><від ><будови ><структурних ><компонентів ><стінки ><та ><діаметра ><гемокапіляри ><класифікують ><на ><соматичний, ><вісцеральний ><та ><синусоїдний ><типи.>

<Гемокапіляр ><соматичного ><типу ><створює ><суцільний ><ендотелій ><і ><базальну ><мембрану. ><Периферійна ><зона ><ендотеліоцитів, ><яка ><бідна ><на ><органели, ><має ><піноцитозні ><пухирці ><та ><кавеоли. ><Люмінальна ><(обернена ><до ><току ><крові) ><поверхня ><нерівна ><за ><рахунок ><інвагінацій ><плазмолеми, ><цитоплазматичних ><виростів ><та ><мікроворсинок.>

<В ><органах ><нервової ><системи ><гемокапіляр ><оточують ><астроцити, ><які ><в ><складі ><його ><стінки ><створюють ><гематоенцефалічний ><бар'єр.>

<Рис. ><34. ><ГЕМОКАПІЛЯР ><СОМАТИЧНОГО ><ТИПУ. ><КОРА ><ВЕЛИКОГО ><МОЗКУ>

<1-ендотелій, ><2-базальна ><мембрана, ><3-перицит, ><4-протоплазматичний ><астроцит, ><5-просвіт ><капіляра. ><хбООО>

>

<<><>

<>

<Гемокапіляр ><вісцерального ><типу ><має ><фенестри ><в ><периферійній ><зоні ><цитоплазми ><ендотеліоцитів ><та ><суцільну ><базальну ><мембрану. ><Фенестри ><- ><це>< ><невеликі ><(50-100 ><нм), ><перекриті ><діафрагмою ><отвори. ><Така ><особливість ><будови ><характерна ><кровоносним ><капілярам ><ендокринних ><органів, ><судинним ><клубочкам ><нирок. ><Це ><полегшує ><проникнення ><різних ><макромолекулярних ><і ><корпускулярних ><сполук ><крізь ><стінку ><гемокапілярів.>

<Рис. ><35. ><ГЕМОКАПІЛЯР ><ВІСЦЕРАЛЬНОГО ><ТИПУ. ><ЩИТОВИДНА ><ЗАЛОЗА>

<1-ендотеліоцит: ><а-ядерна ><зона, ><б-зона ><органел,>

<в-фенестри ><в ><цитоплазматичній ><зоні,>

<2-базальна ><мембрана,>

<3-просвіт ><капіляра,>

<4-тироцит.>

<х ><25 ><000>

<>

<Лімфатичні ><капіляри ><розпочинають ><судини ><лімфатичної ><системи. ><Це ><своєрідні ><ендотеліальні ><трубочки, ><тому ><що ><в ><структурі ><їх ><стінок ><є ><лише ><ендотеліоцити, ><а ><базальна ><мембрана ><і ><перицити ><відсутні. ><Широкі ><нерівні ><просвіти ><лімфокапілярів ><обмежені ><великими, ><плоскими ><ендотеліальними ><клітинами, ><безпосередньо ><за ><якими ><розташована ><сполучна ><тканина. ><У ><ці ><судини ><з ><тканин ><надходять ><тканинна ><рідина ><з ><продуктами ><обміну ><речовин, ><сторонні ><частинки. ><мікроорганізми ><тощо.>

<Рис. ><36. ><ЛІМФАТИЧНИЙ ><КАПІЛЯР. ><ВЛАСНА ><ПЛАСТИНКА ><СЛИЗОВОЇ ><ОБОЛОНКИ ><ТОНКОЇ ><КИШКИ>

<1-ендотеліоцит,>

<2-просвіт ><капіляра,>

<3-пухка ><волокниста ><сполучна ><тканина.>

<хЗООО>

>

<<><><>

<>

<>

<V. ><СИСТЕМА ><КРОВОТВОРЕННЯ ><ТА ><ІМУННОГО ><ЗАХИСТУ>

<1. ><ЧЕРВОНИЙ ><КІСТКОВИЙ ><МОЗОК>

<Центральний >< >< ><орган >< >< ><кровотворення >< >< ><- >< >< ><червоний >< >< ><кістковий >< >< ><мозок ><забезпечує ><розмноження ><та ><диференціацію ><клітин ><мієлоїдного ><та ><лімфоїдного ><рядів. >< >< ><У >< ><ньому ><поступово >< >< ><із >< ><стовбурових >< ><клітин >< ><утворюються >< >< ><еритроцити, ><гранулоцити, ><моноцити, ><тромбоцити, ><В-лімфоцити ><та ><попередники ><Т-лімфоцитів.>

<Стромою ><органа, ><своєрідним ><каркасом, ><мікрооточенням ><для>< ><гемопоетичних ><клітин ><є ><ретикулярна ><тканина. ><Відростчасті ><ретикулярні ><клітини ><і ><ретикулярні ><волокна ><створюють ><широкопетлисту ><сітку, ><в ><якій ><розташовані ><острівці ><гемопоетичних ><клітин.>

<Еритроцитопоетичний ><острівець ><представлений ><дифероном, ><який ><включає ><стовбурові ><та ><напівстовбурові ><клітини, ><еритробласти ><(базофільний, ><поліхроматофільний), ><оксифільні ><нормобласти, ><ретикулоцити ><та ><еритроцити.>

<Рис. ><37. ><ЕРИТРОЦИТОПОЕТИЧНИЙ ><ОСТРІВЕЦЬ>

<1-ретикулярна ><клітина, ><2-базофільний ><еритробласт, ><3-оксифільний ><нормобласт, ><4-ретикулоцит, ><5-еритроцит. ><Х4 ><000>

<Гранулоцитопоетичний ><острівець ><утворює ><диферон ><клітин ><гранулоцитарного ><ряду. ><Це ><мієлобласти, ><промієлоцити, ><паличкоядерні ><та ><сегментоядерні ><гранулоцити ><(нейтрофільні, ><базофільні, ><еозинофільні).>

<Рис. ><38. ><ГРАНУЛОЦИТОПОЕТИЧНИЙ ><ОСТРІВЕЦЬ>

<1-ретикулярна ><клітина, ><2-мієлобласт ><еозинофільний, ><3-метаміолоцит ><нейтрофільний, ><4-метамієлоцит ><еозинофільний, ><5-сегментоядерний ><нейрофіл. ><хбООО>

>

<<>

<>

<>

<У ><червоному ><кістковому ><мозку ><відбувається ><тромбоцитопоез ><- ><розвиток ><кров'яних ><пластинок. ><Утворення ><тромбоцитів ><здійснюють ><найбільші ><клітини ><червоного ><кісткового ><мозку ><мегакаріоцити, ><які ><локалізуються ><біля ><синусоїдних ><гемокапілярів.>

<Промегакаріоцити ><і ><мегакаріоцити ><- ><це ><багатоядерні ><клітини ><з ><великим ><об'ємом ><цитоплазми, ><яка ><поступово ><насичується ><дрібними ><осміофільними ><гранулами. ><Відшарування ><ділянок ><цитоплазми ><мегакаріоцитів ><поповнює ><вміст ><тромбоцитів ><у ><крові.>

<Рис. ><39. ><ПРОМЕГАКАРЮЦИТ ><СЕРЕД ><ГЕМОПОЕТИЧНИХ ><КЛІТИН ><ЧЕРВОНОГО ><КІСТКОВОГО ><МОЗКУ>

<1-промегакаріоцит: ><а-ядро, ><б-цитоплазма. ><х4 ><000>

<Червоний ><кістковий ><мозок ><містить ><гемокапіляри ><синусоїдного ><типу ><з ><широкими ><просвітами, ><в ><яких ><локалізуються ><зрілі ><формені ><елементи ><крові. ><Особливість ><будови ><ендотелію ><полягає ><в ><тому, ><що ><тонка ><цитоплазматична ><ділянка ><має ><пори, ><до ><яких ><наближаються ><клітини ><в ><міру ><дозрівання.>

<Рис. ><40. ><КРОВОНОСНИЙ ><КАПІЛЯР. ><ЧЕРВОНИЙ ><КІСТКОВИЙ ><МОЗОК>

<1-просвіт ><капіляра: ><а-зрілі ><клітини ><крові,>

<2-ендотелій: ><а-пора,>

<3-екстраваскулярно ><розташовані ><клітини ><крові: ><а-ретикулоцит,>

<б-сегментоядерний ><нейтрофіл, ><в-мієлобласт.>

<х4 ><000>

>

<<><>

<>

<>

<2. ><ТИМУС>

<Центральний ><орган ><імуногенезу ><- ><тимус ><- ><має ><часточкову ><будову ><Структурно-функціональну ><одиницю ><- ><часточку ><- ><складають ><кіркова ><та ><мозкова ><речовини. ><У ><кірковій ><речовині ><в ><мікрооточенні ><епітеліоретикулоцитів, ><які ><мають ><відростчату ><форму, ><знаходяться ><малі ><та ><середні ><лімфоцити.>

<Попередники ><Т-лімфоцитів ><надходять ><із ><червоного ><кісткового ><мозку, ><а ><їх ><проліферація ><(антигеннезалежна ><диференціація) ><під ><дією ><тимозину, ><який ><виробляють ><епітеліоретикулоцити, ><відбувається ><в ><кірковій ><речовині ><часточки.>

<Т-лімфоцит ><має ><кругле ><з ><поодинокими ><інвагінаціями ><ядро, ><яке ><займає ><більший ><об'єм ><клітини. ><Цитоплазма ><нешироким ><обвідком ><оточує ><ядро ><і ><бідна ><на>< ><органели.>

<Рис. ><41. ><КІРКОВА ><РЕЧОВИНА ><ЧАСТОЧКИ ><ТИМУСА>

<1-епітеліоретикулярна ><клітина: ><а-ядро, ><б-цитоплазма, ><в-відросток, ><2- ><Т-лімфоцит. ><х7 ><000>

<3. ><ЛІМФАТИЧНИЙ ><ВУЗОЛ>

<У ><кірковій ><речовині ><лімфатичних ><вузлів ><розташовані ><лімфатичні ><фолікули^ ><які ><являють ><скупчення ><В-лімфоцитів. ><Реактивний ><центр ><фолікула ><(центр ><розмноження ><лімфоцитів) ><утворений, ><в ><основному, ><В-лімфобластами. ><Периферійну ><зону ><фолікула ><складають ><малі ><та ><середні ><В-лімфоцити, ><між ><якими ><розміщені ><дендритні ><клітини ><(особливий ><тип ><макрофага). ><При ><контактуванні ><ВІ ><лімфоцитів ><із ><дендритними ><клітинами ><відбувається ><їх ><стимулювання ><до ><вироблення ><антитіл, ><перетворення ><В-лімфоцитів ><у ><плазмоцити.>

<В-лімфоцит ><- ><це ><невелика ><ядерного ><типу ><клітина, ><в ><цитоплазмі ><якої ><малі ><органел.>