МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Затверджено»

На методичній нараді

______________________

(назва кафедри)

Завідувач кафедри

Доцент Кардаш В.Е.

«____»_________________20__р.

Методичні вказівки №2 з соціальної медицини та організації охорони здоров'я

для студентів IV курсу медичного факультету №1,2

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Модуль___________Біостатистика___________________________

Змістовий модуль Введення в біостатистику статистику. Епідеміологічні дослідження та їх аналіз.

ТЕМА ЗАНЯТТЯ:

«Інформаційне забезпечення епідеміологічних та клінічних досліджень. Роль офіційної статистики в аналізі здоров’я населення, її переваги та недоліки. Європейська база «здоров’я для всіх». Програмне забезпечення статистичних досліджень.»

Методичну розробку склав:

доцент Навчук І.В.

І. Актуальність теми.

Необхідність оцінки вірогідності отриманих результатів визначається об’ємом дослідження. Вона не проводиться при суцільному досліджені (для аналізу відібрано всі можливі одиниці спостереження), оскільки для всієї (генеральної) сукупності можна отримати тільки одне значення певного показника. Проте в системі медико біологічних досліджень (крім даних офіційної статистики) рідко використовують суцільні методи збору інформації – переважна частина досліджень є вибірковими.

При проведені вибіркового дослідження ми можемо зустрічатися з загальними похибками та похибками вибірки. Загальні похибки можуть мати як систематичний характер (методичні, недоліки вимірюваної апаратури), так і випадковий (помилки дослідника). Похибки вибіркового спостереження пов’язані з відбором його одиниць. Це похибки типовості, репрезентативності.

Оцінити вірогідність результатів вибіркового дослідження означає визначити, в якій мірі зроблені для нього висновки (результати) можна перенести на генеральну сукупність. Тобто, за частиною явища міркувати про явище в цілому та основні притаманні йому закономірності.

При проведенні медичних досліджень досить часто доводиться використовувати методи статистичного аналізу даних, представлених у напівкількісному, напівякісному та якісному вигляді. Сукупність статистичних методів, що дозволяють оцінити їх результати, як в кількісному (числовому), так і в напівкількісному та якісному вигляді об’єднують групу непараметричних критеріїв оцінки. Використання їх непотребує розрахунку параметрів варіаційного ряду. Тут має значення порядок розташування варіант в сукупностях. Статистична оцінка спостережень за допомогою непараметричних критеріїв, як правило, простіша, ніж оцінка параметричними методами та не вимагає громістких розрахунків.

Переважна більшість параметричних-статистичних методик передбачає наявність нормального розподілу варіант у досліджуваній сукупності. Але на практиці зустрічаються не тільки нормальні, але й інші види розподілу ознак. За наявності таких ситуацій використання параметричних критеріях підвищує імовірність помилок. Практичне застосування непараметричних критеріїв, непов’язане з певною формою розподілу досліджуваних ознак робить доцільним їх самостійне використання або в комплексі з параметричними.

Незважаючи на певну простоту методики, надійність непараметричних критеріїв досить висока. Вони можуть бути використані для оцінки вірогідності медико-біологічних результатів однієї сукупності, різниці двох та більше вибіркових сукупностей.

ІІ. Навчальні цілі:

1) Ознайомитись (α=І):

- з історією розвитку біостатистики, як науки;

- із значенням параметричних методів оцінки у практичній медицині та організації охорони здоров'я;

2) Знати (α=ІІ):

- поняття про суцільні та вибіркові дослідження, великі та малі вибірки;

- методику визначення суттєвості різниць середніх та відносних величин, які порівнюються;

- поняття про похибки репрезентативності;

- поняття про достовірну ймовірність, критерії достовірності, граничну похибку.

3) Оволодіти практичними навичками (α=ІІІ):

- методичними основами та критеріями вибору основних параметричних методів аналізу для перевірки статистичних гіпотез.

4) Вміти (α=ІП):

- знаходити необхідне число спостережень в статистичних дослідженнях;

- аналізувати та оцінювати статистичні моделі за їх основними характеристиками, показниками;

- оцінювати та аналізувати вірогідності різниці результатів дослідження;

- проводити аналіз середньої похибки для середніх та відносних величин;

- оцінювати нульову та альтернативну гіпотези.

5) Розвивати творчі здібності (α=ІV):

- самостійно проводити аналіз літературних джерел для виступу на засіданнях студентських наукових товариств.

ІІІ. Виховні цілі:

1. Сформувати у студентів зацікавленість до навчання, впевненість у важливості теми для створення належного теоретичного фундаменту для майбутньої професійної діяльності;

2. Виховання критичного відношення до спостережуваних характеристик здоров'я і одержуваних показників.