975741

Фізичний розвиток дітей

б) понад 2 стандартних відхилення (Х±2Ь); в) зони від 10-го до 3-го або від 90-го до 97-го центиля.

Крім того, враховуючи пропорційность показників фізичного розвитку, його оцінюють також як гармонійний або дисгармонійний.

Гармонійним вважають фізичний розвиток, при якому показники зросту, маси тіла, периметрів та антропометричних індексів не відрізняються від середніх і при цьому маса тіла та периметр грудної клітки відповідають зросту.

Дисгармонійним вважають такий фізичний розвиток, при якому величина маси тіла чи периметра грудної клітки не відповідає зросту.

Необхідно відзначити, що, за сучасними даними, у дітей відповідність маси тіла його довжині встановлено в 80-85% випадків, решта — це негармонійно розвинені діти з дефіцитом або перевищенням маси тіла (відповідно 7,5 і 9,5%). Слід зауважити, що негармонійно розвинені діти частіше хворіють, ніж гармонійно розвинені.

Висока частота дисгармонійного фізичного розвитку багато в чому пояснюється впливом акселерації і гетерохронністю (тобто неоднаковістю в часі) росту окремих частин тіла. Однак у більшості випадків це є результатом неправильного фізичного виховання дітей.

Розглянемо конкретні приклади, які ілюструють рівень фізичного розвитку дітей різного віку.

Приклад І. Оцінити фізичний розвиток дитини віком 6 міс, яка народилася доношеною з масою тіла 3800 г і довжиною тіла 54 см.

Згідно з зазначеними рекомендаціями необхідно провести антропометричні вимірювання дитини і зіставити їх зі стандартами (див.додаток; табл. 1-13). Одержані при соматометрії дані про дитину і належні для даного віку антропометричні показники необхідно занести до таблиці.

Як видно з наведених даних, маса дитини за сигмальними таблицями (табл. !3) відповідає середнім показникам, а зріст — вище середнього, тоді як за центильними таблицями (див. додаток табл. 2, 4) маса тіла дитини відповідає показникам вище середнього, а її зріст — високому рівню фізичного розвитку.

71

Розділ 5

Згідно з емпіричними формулами антропометричні показники дитини свідчать про середній рівень фізичного розвитку . П р и цьому індекс Л.І.Чулицької вказує на достатню вгодованість дитини, а індекс Ф.Ф.Ерісмана

— на відповідність розвитку грудної клітки зросту дитини . Це також підтверджують центильні величини маси тіла дитини при відповідному її зрості (25-75-і центилі, табл. 10) і центильні величини периметра грудей і зросту (25- 75-і центилі, табл. 12).

Висновок: Фізичний розвиток дитини гармонійний і відповідає середньому рівню згідно з віком.

Приклад 2. Оцінити фізичний розвиток дитини віком 5 років.

Для оцінки фізичного розвитку дитини проводять антропометричні вимірювання і обчислюють антропометричні індекси. Одержані дані заносять до таблиці поряд з належними параметрами фізичного розвитку дітей 5-річного віку.

"Зіставлення фактичних і належних показників фізичного розвитку дитини свідчить про відставання маси тіла дитини і від її віку, і від зросту/Дефіцит маси тіла становить 17,5% (за емпіричними формулами), і згідно з сигмальними і центильними таблицями (табл.3,13) даний показник фізичного розвитку нижче середньої величини вікового нормативу.

Негативний індекс Л.І.Чулицької вказує на недостатній розвиток жирової підшкірної клітковини. Низькі значення індексів Ф.Ф.Ерісмана і О.Ф.Тура свідчать про недорозвиненість грудної клітки дитини. Дещо збільшений периметр голови у дитини, очевидно, пов'язаний з перенесеним у ранньому дитинстві рахітом.

Центильні значення співвідношення маси тіла і зросту дитини знаходяться у межах 3-10-го центиля (табл.9), а співвідношення зросту і периметра грудної клітки — у межах 10-25-го центиля (табл. 11), що вказує на дисгармонійний фізичний розвиток дитини, оскільки маса тіла і периметр грудної клітки не пропорційні зросту.

72

Розділ 5

Процент підшкірного жиру в організмі розраховують за формулою Бігі (1956):

(4,95 / відносна маса тіла - 4,5) • 100

Знаючи процент жиру в організмі і масу тіла, легко визначити абсолютну кількість жиру, а також масу тіла без жиру.

Залежно від ступеня перевищення маси тіла розрізняють чотири' ступені ожиріння: І — перевищення маси тіла становить 10-29%, II — 30-49%, III — 5099%, IV — 100% і більше.

Однією з найхарактерніших ознак гіпотрофії у дітей є зниження маси тіла. Ця ознака лежить в основі розподілу гіпотрофії на ступені. При гіпотрофії І ступеня дефіцит маси тіла становить 11-20%, II ступеня — 21-30%, III ступеня

— понад 31%.

Ступінь гіпотрофії визначають величиною, яка дорівнює різниці між належною і фактичною масою тіла дитини і виражена в процентах щодо належної маси тіла:

Д М Т = (НМТ - ФМТ)/НМТ • 100,

де ДМТ — дефіцит маси тіла, %; НМТ — належна маса тіла; ФМТ — фактична маса тіла дитини.

Аналогічним чином оцінюють фізичний розвиток дітей різних вікових груп. Виняток становить лише оцінка фізичного розвитку новонароджених.

5.4.Особливості оцінки фізичного розвитку новонароджених

Серед першочергових завдань педіатрії найбільш важливим є зменшення випадків перинатальної патології, яка в 60-70% є причиною смертності немовлят. У зв'язку з цим особливу увагу викликають порушення розвитку плода і новонароджених, які обумовлюють внутрішньоутробну загибель плода і порушення адаптації в неонатальному періоді життя.

Оцінка фізичного розвитку новонароджених проводиться комплексно з урахуванням абсолютних показників маси і довжини тіла, периметрів голови і грудної клітки, а також ступеня зрілості. При цьому, на відміну від дітей інших вікових груп, обов'язковим є зіставлення показників фізичного розвитку новонароджених з гестаційним віком, оскільки один і той же показник фізичного розвитку новонароджених може по-різному оцінюватись, залежно від гестаційного віку. Наприклад, маса тіла 2000 г для дитини, яка народилася в терміні 32-33 тиж., оцінюється як середня, в 36 тиж. — як низька, в 37-38 тиж.

— як дуже низька. Таким чином оцінюються й інші параметри.

74

Розділ 5

клітковини, тургору тканин, еластичності і кольору шкіри та слизових оболонок, розвитку м'язової маси. Непрямими показниками є периметри стегна і плеча, співвідношення маси та довжини тіла (масо-зростовий коефіцієнт). Цей коефіцієнт у доношених новонароджених завжди більший 60, у недоношених

— нижчий.

76

Примітка. Якщо кількість балів для кожної з обох сторін тіла виявляється різною, то приймається середнє значення.

Кількість тижнів вагітності, що відповідає одержаній сумі балів, визначається за такою шкалою:

77

Розділ 5

Крім того, останнім часом для більш точної оцінки відповідності маси тіла довжині розроблені центильні таблиці (див. табл. 14,15). Якщо величина маси тіла при даній його довжині знаходиться в межах Р25 - Р75, то стан харчування новонародженого визначається як нормальний. Якщо ж показники маси тіла перебувають між Р25 та Р|0 і Р75 та Р90, то це свідчить про тенденцію до зниженого або надмірного харчування, а Р|0 і нижче або Р90 і вище — про явне порушення харчування.

Наведемо декілька прикладів оцінки фізичного розвитку новонароджених. Приклад 1. Н о в о н а р о д ж е н и й хлопчик, народився у 20-річної здорової жінки від першої нормаль­ ного перебігу вагітності з масою тіла 3570 г, зростом — 52 см, периметром голови — 36 см, грудної клітки — 34

см.

78

Фізичний розвиток дітей

Для даної довжини (52 см) маса тіла знаходиться у межах Р50 - Р75, тобто 35303760 г.

Висновок: дану дитину можна оцінити як доношеного новонародженого з середнім (нормальним) фізичним розвитком і нормотрофією.

Приклад 2. Дитина народилася у 23-річної жінки від другої вагітності, яка перебігала під загрозою переривання на 26-му і 31-му тижнях, перших пологів на 33-му тижні, з масою тіла 1900 г, довжиною — 42 см, периметром голови — 30,5 см, грудної клітки — 28,5 см.

Оцінка зрілості при народженні за сумою балів дорівнює 24. Це відповідає 33-34 тижням гестаційного віку.

Усі показники фізичного розвитку (маса і довжина тіла, периметри голови і грудної клітки) знаходяться між Р50 - Р25 (рис. 13, 14). Маса тіла при зрості 42 см знаходиться між Р50 - Р,5, тобто у межах середніх величин. Відношення маси тіла до довжини дорівнює 45,2 і знаходиться у межах

розвитку новонароджених: діти 3 великою масою тіла до геста-

79

Розділ 5

До дітей з великою масою тіла при народженні належать новонароджені з масою тіла, вищою від належної даному гестаційному віку на 2 і більше «сигми», або маса тіла яких знаходиться вище Р90. Частота народження таких дітей, за даними літератури, становить від 5 до 11% щодо всіх новонароджених.

До групи новонарождених з низькою масою тіла до гестаційного віку належать діти, маса тіла яких нижча від належної гестаційному віку на 2 і більше «сигми», або нижча Р10. Кількість таких дітей становить 8-12%. Необхідно зауважити, що в літературі часто зустрічається термін «низька маса при народженні». Названі терміни не ідентичні, оскільки термін «низька маса при народженні» використовують для всіх новонароджених з масою тіла 2500 г і нижчою.

Внутрішньоутробна гіпотрофія — це хронічне порушення харчування плода, яке супроводжується відставанням фізичного розвитку, порушенням функціонального стану Ц Н С , метаболічними розладами і зниженою імунологічною реактивністю.

Діагностичними критеріями внутрішньоутробної гіпотрофії у новонарод­ жених вважають: а) ознаки зниженого харчування; б) дефіцит маси тіла по відношенню до зросту; в) збільшення периметра голови по відношенню до периметра грудної клітки понад 4 см.

Важливими клінічними ознаками внутрішньоутробної гіпотрофії є симптоми зниженого харчування: виснаження підшкірно-жирового шару, зменшення товщини шкірної складки, периметрів стегна і плеча, зниження тургору тканин, сухість шкіри, збільшення кількості шкірних складок на кінцівках, шиї, виникнення їх на обличчі, сідницях, навколо суглобів, чітка окресленість ребер та інших кісткових виступів.

Залежно від величини дефіциту маси тіла по відношенню до довжини тіла розрізняють три ступені внутрішньоутробної гіпотрофії: І ступінь — дефіцит маси тіла становить понад 1,58 (нижче 25-го центиля), II ступінь — дефіцит маси понад 25 (нижче 10-го центиля), III ступінь — дефіцит маси понад 35 (нижче 3-го центиля).

Частота внутрішньоутробної гіпотрофії у доношених новонароджених становить 10-22%, у недоношених — до 30-39%.

Приклад 3. Новонароджена дівчинка, народилася у 20-річної жінки з хронічним аднекситом, від першої вагітності, яка перебігала під загрозою переривання на 25-му тижні, від перших пологів, за терміном 40 тиж., з масою тіла 2400 г, довжиною — 52 см, периметром голови — 34,5 см, грудної клітки

— 33 см.

При оцінці показників фізичного розвитку (див. мал. 13,14) виявилось, що маса тіла 2400 г знаходиться нижче Р3, довжина — на Р50, периметри голови і грудної клітки — між Р25 - Р|0, масо-зростовий коефіцієнт дорівнює 46,2.

При клінічному обстеженні дитини виявлено: зниження тургору, в'ялі складки на внутрішній поверхні рук і ніг, сухість та лущення шкіри.

80