Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

975741

.pdf
Скачиваний:
85
Добавлен:
16.05.2015
Размер:
10.83 Mб
Скачать

Фізичний розвиток дітей

б) понад 2 стандартних відхилення (Х±2Ь); в) зони від 10-го до 3-го або від 90-го до 97-го центиля.

Крім того, враховуючи пропорційность показників фізичного розвитку, його оцінюють також як гармонійний або дисгармонійний.

Гармонійним вважають фізичний розвиток, при якому показники зросту, маси тіла, периметрів та антропометричних індексів не відрізняються від середніх і при цьому маса тіла та периметр грудної клітки відповідають зросту.

Дисгармонійним вважають такий фізичний розвиток, при якому величина маси тіла чи периметра грудної клітки не відповідає зросту.

Необхідно відзначити, що, за сучасними даними, у дітей відповідність маси тіла його довжині встановлено в 80-85% випадків, решта — це негармонійно розвинені діти з дефіцитом або перевищенням маси тіла (відповідно 7,5 і 9,5%). Слід зауважити, що негармонійно розвинені діти частіше хворіють, ніж гармонійно розвинені.

Висока частота дисгармонійного фізичного розвитку багато в чому пояснюється впливом акселерації і гетерохронністю (тобто неоднаковістю в часі) росту окремих частин тіла. Однак у більшості випадків це є результатом неправильного фізичного виховання дітей.

Розглянемо конкретні приклади, які ілюструють рівень фізичного розвитку дітей різного віку.

Приклад І. Оцінити фізичний розвиток дитини віком 6 міс, яка народилася доношеною з масою тіла 3800 г і довжиною тіла 54 см.

Згідно з зазначеними рекомендаціями необхідно провести антропометричні вимірювання дитини і зіставити їх зі стандартами (див.додаток; табл. 1-13). Одержані при соматометрії дані про дитину і належні для даного віку антропометричні показники необхідно занести до таблиці.

Як видно з наведених даних, маса дитини за сигмальними таблицями (табл. !3) відповідає середнім показникам, а зріст — вище середнього, тоді як за центильними таблицями (див. додаток табл. 2, 4) маса тіла дитини відповідає показникам вище середнього, а її зріст — високому рівню фізичного розвитку.

Показник

Фактичні

 

Належні дані

 

 

дані

За

За

За

 

 

емпіричними

сигмальними

центильними

 

 

формулами

таблицями

таблицями

Маса тіла, кг

8,5

8,4(+1,2%)

+ І8

75-90

Зріст, см

70

70,5(-0,7%)

+ 1-28

90-97

Обсяг голови,см

43,5

43(+1,1%)

25-75

Обсяг грудей, см

45

45 —

75-90

Обсяг плеча, см

15

 

 

Обсяг стегна, см

32

 

 

 

Обсяг гомілки, см

18

 

 

 

Індекс Чулицької

25

20-25

 

Індекс Ерісмана

+ 10

+ 1013,5

 

71

Розділ 5

Згідно з емпіричними формулами антропометричні показники дитини свідчать про середній рівень фізичного розвитку . П р и цьому індекс Л.І.Чулицької вказує на достатню вгодованість дитини, а індекс Ф.Ф.Ерісмана

— на відповідність розвитку грудної клітки зросту дитини . Це також підтверджують центильні величини маси тіла дитини при відповідному її зрості (25-75-і центилі, табл. 10) і центильні величини периметра грудей і зросту (25- 75-і центилі, табл. 12).

Висновок: Фізичний розвиток дитини гармонійний і відповідає середньому рівню згідно з віком.

Приклад 2. Оцінити фізичний розвиток дитини віком 5 років.

Для оцінки фізичного розвитку дитини проводять антропометричні вимірювання і обчислюють антропометричні індекси. Одержані дані заносять до таблиці поряд з належними параметрами фізичного розвитку дітей 5-річного віку.

"Зіставлення фактичних і належних показників фізичного розвитку дитини свідчить про відставання маси тіла дитини і від її віку, і від зросту/Дефіцит маси тіла становить 17,5% (за емпіричними формулами), і згідно з сигмальними і центильними таблицями (табл.3,13) даний показник фізичного розвитку нижче середньої величини вікового нормативу.

Негативний індекс Л.І.Чулицької вказує на недостатній розвиток жирової підшкірної клітковини. Низькі значення індексів Ф.Ф.Ерісмана і О.Ф.Тура свідчать про недорозвиненість грудної клітки дитини. Дещо збільшений периметр голови у дитини, очевидно, пов'язаний з перенесеним у ранньому дитинстві рахітом.

Центильні значення співвідношення маси тіла і зросту дитини знаходяться у межах 3-10-го центиля (табл.9), а співвідношення зросту і периметра грудної клітки — у межах 10-25-го центиля (табл. 11), що вказує на дисгармонійний фізичний розвиток дитини, оскільки маса тіла і периметр грудної клітки не пропорційні зросту.

Показник

Фактичні

 

Належні дані

 

 

дані

За

За

За

 

 

емпіричними

сигмальними

центильними

 

 

формулами

таблицями

таблицями

Маса тіла, кг

16,5

20(-17,5%)

+ 1-2з

10-25

Зріст, см

110

106(+3,8%)

+ 1в

25-75

Обсяг голови, см

52

50(+4,0%)

 

25-75

Обсяг грудей, см

54

55(-1,8%)

 

10-25

Обсяг плеча, см

16

 

 

 

Обсяг стегна, см

33

 

 

 

Обсяг гомілки, см

18

 

 

 

Індекс Чулицької

-11

+10-15

 

 

Індекс Ерісмана

- 1

+ 2-4

 

 

Індекс Тура, см

+ 2

+ 5

 

 

72

Фізичний розвиток дітей

Висновок: Фізичний розвиток дитини дисгармонійний і нижчий середнього згідно з віковими нормативами. Дитина відстає у фізичному розвитку, особливо в масі тіла, спостерігається також недостатній розвиток грудної клітки і жирової підшкірної клітковини.

Слід відзначити, що вказаних методів оцінки фізичного розвитку недостатньо для діагностики ожиріння у дітей, оскільки незначне перевищення маси тіла не завжди свідчить про ожиріння, і в той же час навіть надмірна маса тіла нижча 10% може бути проявом надмірного відкладання жиру. Це пов'язано з великими індивідуальними коливаннями жирового компонента маси тіла у дітей (в середньому 16-18%о), тому збільшення її навіть в 1,5-2 рази може залишитись непоміченим.

У зв'язку з цим для більш точної діагностики ожиріння слід визначати співвідношення основних компонентів соми: жирового і метаболічно активного (м'язового, кісткового). Жировий компонент маси тіла оцінюють шляхом визначення вмісту підшкірного жиру в організмі за допомогою вимірювання товщини складки шкіри разом з підшкірною основою методом каліперометрії.

Для визначення процентного вмісту жиру в організмі вимірюють товщину шкірно-підшкірних складок в ділянці:

1) т.ггісерз — на задній поверхні плеча, тобто на середині відстані між акроміальним відростком лопатки і головкою ліктьової кістки;

2)т.ЬісерБ — в ділянці двоголового м'яза плеча, на рівні вимірювання попередньої складки;

3)г^цЬвсарцІагів — під лопаткою, на рівні грудей;

4)г.зиргаіііаса — в правій пахвинній ділянці.

Відносну масу тіла визначають за допомогою рівнянь регресії О и т і п і КаЬатап (1967):

1) для дівчаток:

а) у віці 1-11 років:

1,2063 - 0,0999 • \% суми чотирьох шкірних складок;

б) у віці старших 11 років:

1,1369 - 0,0598 • ^ суми чотирьох шкірних складок.

2) для хлопчиків: а) у віці 1-11 років:

1,1690 - 0,0788 • ^ суми чотирьох шкірних складок;

б) у віці старших 11 років:

1,1533 - 0,0643 • \% суми чотирьох шкірних складок.

10-747

7?

Розділ 5

Процент підшкірного жиру в організмі розраховують за формулою Бігі (1956):

(4,95 / відносна маса тіла - 4,5) • 100

Знаючи процент жиру в організмі і масу тіла, легко визначити абсолютну кількість жиру, а також масу тіла без жиру.

Залежно від ступеня перевищення маси тіла розрізняють чотири' ступені ожиріння: І — перевищення маси тіла становить 10-29%, II — 30-49%, III — 5099%, IV — 100% і більше.

Однією з найхарактерніших ознак гіпотрофії у дітей є зниження маси тіла. Ця ознака лежить в основі розподілу гіпотрофії на ступені. При гіпотрофії І ступеня дефіцит маси тіла становить 11-20%, II ступеня — 21-30%, III ступеня

— понад 31%.

Ступінь гіпотрофії визначають величиною, яка дорівнює різниці між належною і фактичною масою тіла дитини і виражена в процентах щодо належної маси тіла:

Д М Т = (НМТ - ФМТ)/НМТ • 100,

де ДМТ — дефіцит маси тіла, %; НМТ — належна маса тіла; ФМТ — фактична маса тіла дитини.

Аналогічним чином оцінюють фізичний розвиток дітей різних вікових груп. Виняток становить лише оцінка фізичного розвитку новонароджених.

5.4.Особливості оцінки фізичного розвитку новонароджених

Серед першочергових завдань педіатрії найбільш важливим є зменшення випадків перинатальної патології, яка в 60-70% є причиною смертності немовлят. У зв'язку з цим особливу увагу викликають порушення розвитку плода і новонароджених, які обумовлюють внутрішньоутробну загибель плода і порушення адаптації в неонатальному періоді життя.

Оцінка фізичного розвитку новонароджених проводиться комплексно з урахуванням абсолютних показників маси і довжини тіла, периметрів голови і грудної клітки, а також ступеня зрілості. При цьому, на відміну від дітей інших вікових груп, обов'язковим є зіставлення показників фізичного розвитку новонароджених з гестаційним віком, оскільки один і той же показник фізичного розвитку новонароджених може по-різному оцінюватись, залежно від гестаційного віку. Наприклад, маса тіла 2000 г для дитини, яка народилася в терміні 32-33 тиж., оцінюється як середня, в 36 тиж. — як низька, в 37-38 тиж.

— як дуже низька. Таким чином оцінюються й інші параметри.

74

Фізичний розвиток дітей

Під гестаційним віком розуміють істинний вік дитини, починаючи з моменту зачаття. Залежно від терміну гестації новонароджені розподіляються: на народжених у строк (38-42 тиж.) — доношених, до строку (28-37 тиж.) — недоношених і після строку (42 тиж. і більше) — переношених.

Гестаційний вік визначають в тижнях:

1) за датою останньої менструації у матері, підраховуючи кількість тижнів від першого дня останньої менструації до народження дитини;

2)за датою першого ворушіння плода (до кількості тижнів, які минули від першого ворушіння до народження дитини, додають 18-20 тиж. у первовагітних або 16-18 тиж. у повторновагітних);

3)за даними об'єктивного спостереження за вагітною в жіночій консультації (відраховується термін вагітності при першому відвіданні і подальшому розвитку плода, який визначається за розміром матки);

4)за результатами ультразвукового дослідження вагітної.

Однак визначення гестаційного віку в пологах за терміном останньої менструації чи за виявленням першого ворушіння плода супроводжується грубою помилкою (до 11%). Найточніше визначення гестаційного віку можна провести через 30-42 год. після пологів, користуючись системою балів, які наведені в табл. 11.

Індивідуальну оцінку фізичного розвитку новонародженого проводять з використанням таблиць сигмального і центильного типів (табл. 14-16). Показники, які знаходяться в межах Х+28 або Р|0 - Р90, вважають відповідними середнім (нормальним) коливанням для даного гестаційного віку, нижче Р|0 (або більше Х-25), або вище Р90 (більше Х+28) — низькими чи високими. При оцінці рівня фізичного розвитку новонародженого перевагу віддають центильним таблицям, які побудовані з урахуванням частоти розподілу показників і є більш об'єктивними.

При використанні таблиць центильного типу по вертикалі відкладають показники маси тіла, довжини, обсягу голови і грудної клітки дитини, по горизонталі — її гестаційний вік. Точка перетину цих ліній наноситься на графік. Якщо вона знаходиться між кривими Р2575, то показники вважають середніми для даного гестаційного віку; від Р25 до Р|0 і від Р75 до Р90 — нижчими або вищими середньої норми, але все ж таки в межах нормальних коливань; нижче Р|0 и вище Р90 — низькими і високими.

Так, для дитини, яка народилася в 40 тиж. вагітності, маса тіла буде в межах середньої від 2800 до 4100 г (Р,0 - Р90). Якщо маса тіла дитини менша 2800 г, то вона вважається низькою для даного гестаційного віку, якщо більша 4100 г — то високою для даного гестаційного віку. Таким же чином оцінюють й інші показники фізичного розвитку.

Після оцінки основних параметрів фізичного розвитку необхідно визначити Пропорційність будови тіла та вгодованість дитини. Вгодованість ново­ народженого оцінюють за ступенем розвитку і розподілу жирової підшкірної

10*

75

Розділ 5

клітковини, тургору тканин, еластичності і кольору шкіри та слизових оболонок, розвитку м'язової маси. Непрямими показниками є периметри стегна і плеча, співвідношення маси та довжини тіла (масо-зростовий коефіцієнт). Цей коефіцієнт у доношених новонароджених завжди більший 60, у недоношених

— нижчий.

 

 

 

 

 

Таблиця 11

 

Система оцінки зовнішніх ознак в балах

 

 

(ОиЬоийг Ь.

аі., 1970)

 

 

 

 

 

 

 

 

Зовнішні ознаки

 

 

Бали

 

 

 

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

6

Набряк

Явний набряк

Нема явного

Нема набряку

 

 

 

кистей і стоп,

набряку кис­

 

 

 

 

утворюється

тей і стоп,

 

 

 

 

ямка при на­

утворюється

 

 

 

 

тискуванні на

ямка при на­

 

 

-

 

шкіру над ве­

тискуванні на

 

 

 

ликогомілко­

шкіру над ве­

 

 

 

 

вою кісткою.

ликогомілко­

 

 

 

 

 

вою кісткою

 

 

 

Зовнішній ви­

Дуже тонка.

Тонка і гладка

Гладка, серед­

Невелике по­

Товста і пер-

гляд шкіри

желатино­

 

ньої товщини.

товщення, по­

гаментнопо-

 

подібна

 

Висип або

верхневі трі­

дібна, по­

 

 

 

поверхневе

щини й лущен­

верхневі і

 

 

 

лущення

ня, особливо

глибокі

 

 

 

 

на кистях і

тріщини

 

 

 

 

стопах

 

Колір шкіри

Темно-

Рожевий,

Блідно-роже-

Блідий, рожеві

 

 

червоний

рівномірно

вий, нерівно­

тільки вуха,

 

 

 

розподілений

мірно розподі­

губи, долоні

 

 

 

по всьому тілі

лений по всьо­

 

 

 

 

 

му тілі

 

 

Прозорість

Виразно вид­

Помітні вени і

Під шкірою

Під шкірою

Не видно

шкіри (тулуба)

но вени і вену-

дрібні судини

живота чітко

живота

ніяких кро­

 

ли, особливо

 

видно декілька

нечітко видно

воносних

 

під шкірою

 

великих судин

декілька судин

судин

 

живота.

 

 

 

 

Пушок на спині

Нема пушку

Рясний пушок,

Волосся по­

Незначна кіль­

Майже на 1/2

 

 

довге і товсте

тоншується,

кість пушку і

спини нема

 

 

волосся на

особливо на

ділянки без

пушку

 

 

всій спині

нижній час­

волосся

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тині спини

 

 

Шкірні складки

Складок нема

Нечіткі чер­

Чіткі червоні

Втиснення

Чіткі, глибокі

на підошовній

 

воні смуги на

смуги на 1/2

більш, ніж на

смуги більш,

поверхні стопи

 

передній час­

передньої час­

1/3 передньої

ніж на 1/3

 

 

тині підошов­

тини підошов­

частини

передньої

 

 

ної поверхні

ної поверхні.

підошовної

частини

 

 

Втиснення

 

 

стопи

поверхні

підошовної

 

 

менш, ніж на

 

 

 

1/3 передньої

 

поверхні

 

 

 

частини підо­

 

 

 

 

 

шовної по­

 

 

 

 

 

верхні

 

 

 

 

 

 

 

 

76

 

 

 

 

Фізичний розвиток дітей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження

таблиці 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

 

5

6

Формування

Сосок ледь

Сосок добре

Ареола цят­

 

Ареола цят­

 

соска

видимий,

позначений,

кована, краї не

 

кована, краї

 

 

ареола

ареола гладка

підвищені.

 

підвищені.

 

 

відсутня

і плоска, її

діаметр

 

діаметр біль­

 

 

 

діаметр мен­

менший 7,5 мм

 

ший 7,5 мм

 

 

 

ший 7,5 мм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розмір молочних

Тканина

Тканина

Тканина мо­

 

Тканина мо­

 

залоз

молочних

молочних

лочних залоз

 

лочних залоз

 

 

залоз не

залоз вираже­

виражена на

 

виражена на

 

 

пальпується

на на одній

обох сторонах,

 

обох сторонах,

 

 

 

або обох сто­

на одній або

 

на одній або

 

 

 

ронах, менша

обох сторонах

 

обох сторонах,

 

 

 

5-10 мм в

 

діаметр

 

 

 

5 мм в діаметрі

 

 

 

Вушна рако­

 

діаметрі.

 

більший 10 мм

 

Форма вуха

Частина краю

Вся верхня

 

Явно

 

 

вина плоска і

вушної

частина

 

виражене

 

 

не має форми,

раковини

вушної

 

загинання

 

 

її край злегка

загнута

раковини

 

всередину всієї

 

 

загнутий все­

всередину

загнута

 

частини

 

 

редину або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зовсім не

 

всередину

 

вушної

 

 

загнутий.

 

 

 

раковини

 

Твердість вуха

Вушна рако­

Вушна ра­

По краю вуш­

 

Вушна рако­

 

 

вина м'яка,

ковина м'яка,

ної раковини

 

вина тверда,

 

 

перегинається.

перегинається

утворюється

 

по її краю

 

 

при відпускан­

і поступово

хрящ, але в

 

утворюється

 

 

ні не поверта­

повертається в

деяких місцях

 

хрящ, вона

 

 

ється в попе­

попереднє

вона м'яка,

 

відразу повер­

 

 

легко поверта­

 

 

 

реднє поло­

положення

ється в попе­

 

тається в попе­

 

 

ження

 

 

реднє поло­

 

 

 

реднє поло­

 

 

 

 

 

ження після

 

ження після

 

Зовнішні статеві

В калитці

В крайньому

перегинання

 

перегинання

 

В крайньому

 

 

 

 

 

органи: чоловічі

відсутні яєчка

випадку одне

випадку одне

 

 

 

 

 

 

 

яєчко знахо­

яєчко

 

 

 

 

 

 

 

диться в верх­

опустилося до

 

 

 

 

 

 

 

ній частині

кінця

 

 

 

 

 

 

 

калитки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

жіночі (при

Великі статеві

Великі статеві

Великі статеві

 

 

 

 

 

наполовину

губи широко

губи майже

губи повністю

 

 

 

 

 

розвинених

розкриті, малі

покривають

покривають

 

 

 

 

 

стегнах)

виступають

малі

малі

 

 

 

 

 

 

зовні

 

 

 

 

 

 

 

Примітка. Якщо кількість балів для кожної з обох сторін тіла виявляється різною, то приймається середнє значення.

Кількість тижнів вагітності, що відповідає одержаній сумі балів, визначається за такою шкалою:

Сума балів

Тиждень вагітності

Сума балів

Тиждень вагітності

0-9

26

40-41

35

10-12

27

42-43

36

13-16

28

44-45

37

17-20

29

46-47

38

21-24

ЗО

48-49

39

25-27

31

50-51

40

28-31

32

52-53

41

32-35

33

54-55

42

36-39

34

 

 

77

Розділ 5

Крім того, останнім часом для більш точної оцінки відповідності маси тіла довжині розроблені центильні таблиці (див. табл. 14,15). Якщо величина маси тіла при даній його довжині знаходиться в межах Р25 - Р75, то стан харчування новонародженого визначається як нормальний. Якщо ж показники маси тіла перебувають між Р25 та Р|0 і Р75 та Р90, то це свідчить про тенденцію до зниженого або надмірного харчування, а Р|0 і нижче або Р90 і вище — про явне порушення харчування.

Наведемо декілька прикладів оцінки фізичного розвитку новонароджених. Приклад 1. Н о в о н а р о д ж е н и й хлопчик, народився у 20-річної здорової жінки від першої нормаль­ ного перебігу вагітності з масою тіла 3570 г, зростом — 52 см, периметром голови — 36 см, грудної клітки — 34

см.

Рис. 13. Оціночні перцентильні таблиці маси і зросту новонароджених

П е р ш и й день останньої мен­ струації у матері 18 листопада 1991 р. Дитина народилася 28 серпня 1992 р., отже гестаційний вік дорівнює 40 тиж., тобто від дня останньої мен­ струації до н а р о д ж е н н я дитини минуло 40 тиж.

Перше ворушіння плода помі­ чено 11 квітня 1992 р. Гестаційний вік за ворушінням також дорівнює 40 тиж. (від 11 квітня до 28 серпня, до них додається ще 20 тиж., оскільки жінка первовагітна). Оцінка зрілості за табл. 16 дорівнює 40 балам, що свідчить про гестаційний вік 40 тиж.

За оціночними таблицями (рис. 13, 14) знаходимо, що маса тіла, довжина і периметр голови знахо­ дяться між Р50 - Р75, периметр грудної клітки — Р50 - Р,5, що відповідає середнім значенням нормального розвитку новонародженого. Відно­ шення маси тіла до довжини дорів­ нює 68,6, що також відповідає нормі і підтверджується даними порівнян­ ня сигмальних (див. т а б л . 16) і центильних (див.табл. 15) таблиць.

78

Фізичний розвиток дітей

Для даної довжини (52 см) маса тіла знаходиться у межах Р50 - Р75, тобто 35303760 г.

Висновок: дану дитину можна оцінити як доношеного новонародженого з середнім (нормальним) фізичним розвитком і нормотрофією.

Приклад 2. Дитина народилася у 23-річної жінки від другої вагітності, яка перебігала під загрозою переривання на 26-му і 31-му тижнях, перших пологів на 33-му тижні, з масою тіла 1900 г, довжиною — 42 см, периметром голови — 30,5 см, грудної клітки — 28,5 см.

Оцінка зрілості при народженні за сумою балів дорівнює 24. Це відповідає 33-34 тижням гестаційного віку.

Усі показники фізичного розвитку (маса і довжина тіла, периметри голови і грудної клітки) знаходяться між Р50 - Р25 (рис. 13, 14). Маса тіла при зрості 42 см знаходиться між Р50 - Р,5, тобто у межах середніх величин. Відношення маси тіла до довжини дорівнює 45,2 і знаходиться у межах

Висновок:

дану

дитинну

можна оцінити як недоношену з

гестаційним віком 33 тиж. Фізич­

ний розвиток відповідає геста-

ційному віку

без порушення

харчування.

 

 

Під впливом різних неспри­

ятливих чинників (неінфекційні

та інфекційні

з а х в о р ю в а н н я

матері, токсикоз, нераціональне

харчування, професійні шкід­

ливості тощо) можуть виникати

порушення зросту і

розвитку

плода. Вони пов'язані з розла­

дом нейротрофічних і нейро­

ендокринних

маханізмів, які

Регулюють процеси

синтезу в

єдиній системі мати-плацента-

плід.

 

 

Виділяють три основні клі­

нічні форми порушення зросту і

розвитку новонароджених: діти 3 великою масою тіла до геста-

Щйного віку; діти з низькою ма­

 

сою тіла до гестаційного віку;

Рис. 14. Оціночні перцентільні таблиці

Діти з внутрішньоутробною гіпо­

периметра голови і грудної клітки

трофією.

у новонародженого

 

79

Розділ 5

До дітей з великою масою тіла при народженні належать новонароджені з масою тіла, вищою від належної даному гестаційному віку на 2 і більше «сигми», або маса тіла яких знаходиться вище Р90. Частота народження таких дітей, за даними літератури, становить від 5 до 11% щодо всіх новонароджених.

До групи новонарождених з низькою масою тіла до гестаційного віку належать діти, маса тіла яких нижча від належної гестаційному віку на 2 і більше «сигми», або нижча Р10. Кількість таких дітей становить 8-12%. Необхідно зауважити, що в літературі часто зустрічається термін «низька маса при народженні». Названі терміни не ідентичні, оскільки термін «низька маса при народженні» використовують для всіх новонароджених з масою тіла 2500 г і нижчою.

Внутрішньоутробна гіпотрофія — це хронічне порушення харчування плода, яке супроводжується відставанням фізичного розвитку, порушенням функціонального стану Ц Н С , метаболічними розладами і зниженою імунологічною реактивністю.

Діагностичними критеріями внутрішньоутробної гіпотрофії у новонарод­ жених вважають: а) ознаки зниженого харчування; б) дефіцит маси тіла по відношенню до зросту; в) збільшення периметра голови по відношенню до периметра грудної клітки понад 4 см.

Важливими клінічними ознаками внутрішньоутробної гіпотрофії є симптоми зниженого харчування: виснаження підшкірно-жирового шару, зменшення товщини шкірної складки, периметрів стегна і плеча, зниження тургору тканин, сухість шкіри, збільшення кількості шкірних складок на кінцівках, шиї, виникнення їх на обличчі, сідницях, навколо суглобів, чітка окресленість ребер та інших кісткових виступів.

Залежно від величини дефіциту маси тіла по відношенню до довжини тіла розрізняють три ступені внутрішньоутробної гіпотрофії: І ступінь — дефіцит маси тіла становить понад 1,58 (нижче 25-го центиля), II ступінь — дефіцит маси понад 25 (нижче 10-го центиля), III ступінь — дефіцит маси понад 35 (нижче 3-го центиля).

Частота внутрішньоутробної гіпотрофії у доношених новонароджених становить 10-22%, у недоношених — до 30-39%.

Приклад 3. Новонароджена дівчинка, народилася у 20-річної жінки з хронічним аднекситом, від першої вагітності, яка перебігала під загрозою переривання на 25-му тижні, від перших пологів, за терміном 40 тиж., з масою тіла 2400 г, довжиною — 52 см, периметром голови — 34,5 см, грудної клітки

— 33 см.

При оцінці показників фізичного розвитку (див. мал. 13,14) виявилось, що маса тіла 2400 г знаходиться нижче Р3, довжина — на Р50, периметри голови і грудної клітки — між Р25 - Р|0, масо-зростовий коефіцієнт дорівнює 46,2.

При клінічному обстеженні дитини виявлено: зниження тургору, в'ялі складки на внутрішній поверхні рук і ніг, сухість та лущення шкіри.

80

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]