
- •Розрахунково-пояснювальна записка
- •Гтрр.12.05.Пз
- •Розділ іі. Розрахунок вихідних даних курсового проекту
- •Розділ ііі. Підготовка гірських порід до виймання
- •Розділ іv. Розкриття родовища та об’єми гірничо-капітальних робіт
- •Розділ V. Система розробки та структура комплексної механізації
- •Розділ VI. Розрахунок залізничного транспорту
- •6.5 Кількість рейсів усіх потягів на добу що забезпечить добовий вантажообмін кар’єру
- •Розділ VII.Відвалоутворення при залізничному транспорті
- •7.2 Приймальна здатність відвального тупика за об’ємом в цілині між 2-ма перестановками шляху .
- •7.3 Тривалість роботи приймального тупика між 2-ма перестановками шляху
- •Розділ VIII. Рекультивація земель
- •Розділ іх. Охорона праці
- •Основні вимоги правил безпеки на автотранспорті
- •Література
Розділ іі. Розрахунок вихідних даних курсового проекту
Поклад або його частина, відведена для розробки кар’єром, називається кар’єрним полем або полем розрізу. Площа кар’єрного поля в більшості випадків складає від 0,5 тис. до 3-4 тис.га.
Ділянка земної поверхні, зайнята гірничим підприємством, називається земельним відводом.
Поклад
при відкритій розробці ділять на
горизонтальні або похилі шари, які
відпрацьовують з випередженням верхніми
шарами нижніх. Тому борти кар’єру мають
ступінчасту форму. Умовна поверхня, що
проходить через верхній і нижній контури
кар’єра називається відкосом борта
кар’єра. Кут, який утворюється бортом
кар’єра та горизонтальною площиною,
яка проходить через підошву називають
кутом відкосу борта кар’єра.
Головними параметрами кар’єра є:
кінцева глибина кар’єра;
об’єм гірської маси в контурах кар’єра;
об’єм розкривних порід;
об’єм корисної копалини;
кути відкосів бортів кар’єру.
2.1.Кінцева глибина кар’єру
при розробці пологих та горизонтальних покладів кінцева глибина кар’єру визначається за формулою:
Нкар = hр.п + hк.к
де hр.п – потужність розкривних порід;
hк.к – потужність корисної копалини.
Нкар = 28 + 45 = 78 м;
2.2.Об’єм гірської маси в контурах кар’єра
Об’єм гірської маси в контурах кар’єра визначається за формулою:
Vг.м
= SHk
+
+
де S – площа покладу
S = lпВп
S = 2300·3600= 8280000 м2
Р – периметр покладу
Р = (lп + Вп)
Р = 2· (2300 + 3600) = 11800 м
βс – середній кут відкосу борта
βс
=
Vг.м
= 8280000·78
+
+
=
= 666392477 м3
2.3.Об’єм розкривних порід в контурах кар’єра
Об’єм
розкривних порід в контурах кар’єра
визначається за цією ж формулою, але
замість кінцевої глибини кар’єру
підставляється потужність розкривних
порід і замість середнього кута
підставляється значення кута для
розкривної породи.
Vрп
= SHрп
+
+
Vрп
=
28·8280000
+
+
=
= 234476858,6 м3
2.4. Об’єм корисної копалини в контурах кар’єра
Об’єм корисної копалини ми можемо обчислити як різницю між об’ємом гірської маси в контурах кар’єру і об’ємом розкривних порід.
=666392477-234476858,6
= 431915618,4 м3
Запасами корисної копалини визначаються можливий масштаб видобутку, термін існування кар’єру, економічні показники розробки. Запаси корисної копалини, розвідані в межах контура кар’єру, називаються геологічними. Геологічні запаси корисної копалини поділяються на балансові і позабалансові.
Балансовими називаються запаси, що задовольняють потреби кондицій і які в даний час доцільно розробляти.
Позабалансовими називаються запаси, розробка яких в даний час економічно недоцільна в результаті малої кількості, малої потужності залягання, складних умов експлуатації і т.д.
За ступенем розвіданості і вивченості запаси корисної копалини поділяються на А, В, С, С1. Складання проекту і виділення капітальних витрат на будівництво нових і реконструкцію діючих кар’єрів здійснюється при наявності запасів визначених категорій, затверджених Державною комісією з запасів корисної копалини.
Промислові запаси – це частина балансових запасів, що підлягає вийманню під час дії кар’єру. Промислові запаси гірничого підприємства визначаються шляхом виключення проектних втрат з балансових запасів. Проектні витрати – це частина балансових запасів, що проектуються до неповерненому заміщенні в землі.
На кар’єрах промислові втрати становлять 3-10%.
За даними курсового проекту промислові втрати становлять 5%.
2.5.Промислові запаси корисної копалини
= 0,95 ·
431915618,4 =410319837,5м3
2.6.Термін існування кар’єру
Термін існування гірничого підприємства залежить від об’єму промислових запасів і річного об’єму видобутку корисної копалини.
Тк
=
= 410,3 років
2.7.Річна продуктивність підприємства по розкривним породам
Річна
продуктивність гірничого підприємства
по розкривним породам залежить від
об’єму розкривних порід в контурах
кар’єру і терміну існування самого
підприємства.
Обчислюється за формулою:
м3/рік
2.8.Середній промисловий коефіцієнт розкриття
Середній промисловий коефіцієнт – це відношення об’єму розкривних порід до об’єму корисної копалини в контурах кар’єра:
2.9.Режим роботи підприємства
Тривалість зміни Т3 = 8 год
Кількість змін Пзм = 2 зміни
Кількість робочих днів на рік вибирається із проміжку 220-300 днів
Nдн = 250 для корисної копалини;
Nдн =200 для пустої породи так як в зимній період розсипчасті розкривні породи промерзають і стають не піддатливими для виймально-навантажувальних робіт.
2.10.Добові та змінні об’єми розкривних робіт та видобування корисної копалини
Величина змінних об’ємів по розкривним та видобувним роботам:
м3/зм
м3/зм
Величина
добових об’ємів по розкривним та
видобувним роботам:
м3/доб
м3/доб