Висновки

В ході виконання курсового проекту, в рамках частини, що присвячена розробці та розрахунку основних елементів ЦСП з ІКМ було:

1. Проаналізовано та вивчено процеси, яким піддається аналоговий сигнал в АЦП. Зображено часові діаграми, що пояснюють ці процеси. Розраховано параметри АЦП: крок квантування, відношення середніх потужностей сигналу і шуму квантування, число рівнів квантування, довжину кодової комбінації.

2. Розраховано параметри цифрового сигналу на виході АЦП: тривалість двійкового елементу та кодової комбінації, ширину спектру групового цифрового сигналу, а також швидкість його передачі.

3. Розраховано продуктивність джерела двійкових цифрових сигналів.

4. Побудовано графік залежності ентропії джерела двійкових сигналів від їхньої ймовірності передачі, а також розраховано значення допустимої кількості помилкового прийнятих квантованих рівнів в одиницю часу.

5. За заданою вимогою по припустимому значенню кількості помилково прийнятих квантованих рівнів в одиницю часу, розраховано припустиме значення ймовірності помилкового прийому двійкового символу.

В рамках виконання другої частини по розробці модулятора та демодулятора цифрового лінійного тракту було:

1. Для заданого виду маніпуляції зображено функціональну схему модулятора та описано алгоритм його роботи. Зображено часові діаграми на входах та виходах усіх функціональних елементів модулятора для первинного сигналу типу «меандр» зі шпаруватістю 2.

2. Проаналізовано алгоритм роботи ідеального приймача, зображено його функціональну схему. Зображено часові діаграми коливань на входах та виходах усіх функціональних елементів демодулятора.

3. Зображено структурну схему каналу електрозв’язку ЦСП, що відповідає заданому способу обробки сигналу. Пояснено принцип роботи основних вузлів схем модулятора та демодулятора.

В рамках виконання третьої частини курсового проекту було проаналізовано алгоритм, за яким здійснюється декодування двійкових повідомлень, зашифрованих коректуючим шифром Хемінга. Виконано дешифрування заданої послідовності та розраховано ймовірності неправильного прийому комбінації символів, зашифрованої шифром Хемінга та простого, безнадлишкового коду МТК-2. Встановлено, що хоча безнадлишковий код потребує передачі меншої кількості символів, ймовірність помилки, при його передачі є значно більшою. Хоча б це робить коректуючи коди виправданими у застосуванні.

Список використаної літератури

1. Теплов Н.Л. Теория передачи сигналов—М.: Воениздат 1976 - 426с.

2. Бабич ВД, Кувшинов О.В., Лівінцев С.П. Основи теорії інформації

К:КВІУС .2000 —42 с.

3. Руководство к групповым упражнениям по учебной ДИСЦИПЛИНЕ «Основы военной техники связи. -К: КВВИДКУС, 1981 - 46 с

4. Методичні рекомендації для курсантів до семінарів та самостійних робіт під керівництвом викладача по навчальній дисципліні «Теорія електрозв’язку» -К: КВІУЗ, 1999. 35 с.

5. Денисюк В.Н. Модулированные сигналы. - К: КВВИДКУС < 1975.—231 с.

6. Хмелев К.Ф., Волков А.В. Цифровые системы передачи. — К КВИУС 1996.— 144 с.

7. Бураченко. ДЛ. Заварин Т.Д., Клюев Н.И и др., Общая теория связи. Под ред. Ч.М. Финка. -Л.: ВАС,1°70—411 с.

8. Аристов Ю. Д., Давыденко А.А. Принципы построения цифровых систем передачи – К:КВВИДКУС, 1980.-95 с.

9. ВС. Бородиня Н.Г. Руденко. Методические рекомендации по оформлению дипломных проектов (работ). — К: КВИДКУС, 1984 – 121 с.