3.4 Обмеження

PostgreSQL має декілька варіантів обмеження даних (constraint), які впливають на операції вставки і оновлення. Розглянемо один із них, який полягає в установці обмежень для таблиць і полів. Обмеженням є особливий атрибут таблиці, який встановлює критерії допустимості для вмісту її полів. Дотримання цих правил допомагає запобігти заповненню бази помилковими або невідповідними даними. Обмеження задаються в секції CONSTRAINT при створенні таблиці командою CREATE TABLE. Обмеження полів завжди стосуються лише одного поля, тоді як обмеження таблиць можуть встановлюватися як для одного, так і для декількох полів. У команді CREATE TABLE обмеження полів задаються відразу ж після визначення поля, тоді як обмеження таблиці встановлюється в спеціальному блоці, виділеному комами від усіх визначень полів.

Опис обмеження поля виглядає так:

[ CONSTRAINT обмеження] { NOT NULL| UNIQUE | PRIMARY KEY | DEFAULT значення CHECK (умова )| REFERENCES таблиця [ ( поле) ] [ MATCH FULL | MATCH PARTIAL ] [ ON DELETE операція] [ ON UPDATE операція] [ DEFERRABLE | NOT DEFERRABLE ] [ INITIALLY DEFERRED | INITIALLY IMMEDIATE ]}

Визначення обмеження слідує в команді CREATE TABLE відразу ж за типом обмежуваного поля і передує комі, яка відокремлює його від наступного поля. Обмеження можуть встановлюватися для будь-якої кількості полів, а ключове слово CONSTRAINT і ідентифікатор обмеження не обов’язкові.

Існує шість типів обмежень полів, які задаються за допомогою спеціальних ключових слів. Деякі з них побічно встановлюються при створені обмежень іншого типу. Типи обмежень полів перераховані нижче, вони такі:

• NOT NULL. Поле не може містити псевдозначення NULL. Обмеження NOT NULL еквівалентно обмеженню CHECK (поле NOT NULL);

• UNIQUE. Поле не може містити значення, які повторюються. Слід враховувати, що обмеження UNIQUE допускає багатократне входження псевдозначень NULL, оскільки формально NULL не збігається ні з яким іншим значенням;

• PRIMARY KEY. Автоматично встановлює обмеження UNIQUE і NOT NULL, а для заданого поля створюється індекс. У таблиці може встановлюватися тільки одне обмеження первинного ключа;

• DEFAULT значення. Пропущені значення поля замінюються заданою величиною. Тип значення за замовчуванням повинно відповідати типу поля;

• CHECK умова. Команда INSERT або UPDATE завершується успішно лише при виконанні заданої умови (виразу, що повертає логічний результат). При установці обмеження поля в секції CHECK може використовуватися тільки поле, для якого встановлюється обмеження;

• REFERENCES. Це обмеження складається з таких секцій:

1. REFERENCES таблиця [(поле)]. Вхідні значення обмежуваного поля порівнюються із значеннями іншого поля в заданій таблиці. Якщо збіги відсутні, то команда INSERT або UPDATE завершується невдачею. Якщо параметр поле не вказаний, то перевірка виконується за первинним ключем. Обмеження REFERENCES подібне до обмеження таблиці FOREIGN KEY, яке описане в наступному пункті цього підрозділу. Дійсно, між цими обмеженнями є багато спільного. Приклад таблиці, створеної з обмеженням FOREIGN KEY, приведений у лістингу 7.8;

2. MATCH FULL | MATCH PARTIAL. Секція MATCH указує, чи дозволяється змішувати значення NULL і звичайні значення при вставці в таблицю, у якої зовнішній ключ посилається на декілька полів. Таким чином, на практиці секція MATCH приносить користь лише в обмеженнях таблиць, хоча формально вона може використовуватися і при обмеженні полів. Конструкція MATCH FULL забороняє вставку даних, у яких частина полів зовнішнього ключа містить псевдозначення NULL (крім випадку, коли NULL міститься у всіх полях). У PostgreSQL 7.1.x конструкція MATCH PARTIAL не підтримується. Якщо секція MATCH відсутня, то вважається, що поля з псевдозначепиями NULL задовільняють обмеження. Також буде доречно нагадати, що обмеження полів стосується лише одного поля, тому секція MATCH використовується лише в обмеженнях таблиць;

3. ON DELETE операція. При виконанні команди DELETE для заданої таблиці з обмежуваним полем виконується одна з таких операцій:

1. N0 ACTION (якщо видалення спричиняє порушення цілісності посилань, то відбувається помилка; використовується за замовчуванням, якщо операція не вказана),

2. RESTRICT (аналогічно N0 ACTION),

3. CASCADE (видалення всіх записів, що містять посилання на запис, який видаляється),

4. SET NULL (поля, що містять посилання на запис, який видаляється, замінюються псевдозначеннями NULL),

5. SET DEFAULT (полям, що містять посилання на запис, який видаляється, привласнюється значення за замовчуванням);

4. ON UPDATE операція. При виконанні команди UPDATE для заданої таблиці виконується одна з вищеописаних операцій. За замовчуванням використовується значення N0 ACTION. Якщо вибрана операція CASCADE, всі записи, які містять посилання на оновлюваний запис, оновлюються новим значенням (замість видалення, як у випадку з ON DELETE CASCADE);

5. DEFERRABLE | NOT DEFERRABLE. Значення DEFERRABLE дозволяє відкласти виконання обмеження до кінця транзакції (замість негайного виконання після завершення команди). Значення NOT DEFERRABLE означає, що обмеження завжди перевіряється відразу ж після завершення чергової команди. В цьому випадку користувач не може відкласти перевірку обмеження до кінця транзакції. За замовчуванням вибирається саме цей варіант;

6. INITIALLY DEFERRED | INITIALLY IMMEDIATE. Секція INITIALLY задається лише для обмежень, визначених з ключовим словом DEFERRED. Значення INITIALLY DEFERRED відкладає перевірку обмеження до кінця транзакції, а при установці значення INITIALLY IMMEDIATE перевірка проводиться після кожної команди. За відсутності секції INITIALLY за замовчуванням використовується значення INITIALLY IMMEDIATE.

Обмеження таблиць подібні до обмежень полів, але на відміну від них, можуть стосуватися відразу декількох полів таблиці.

Зауважимо, що деякі версії PostgreSQL забезпечують лише додавання обмежень CHECK і FOREIGN KEY.

Вибір режиму перевірки обмежень забезпечує команда:

SET CONSTRAINTS { ALL | режим [.... ] } { DEFERRED | IMMEDIATE }

Параметри:

ALL означає, що вказаний режим повинен стосуватися всіх обмежень;

режим – ім’я обмеження, для якого встановлюється режим перевірки;

DEFERRED – перевірка обмежень (або конкретного обмеження) вікладається до

момента фіксації транзакції, тобто до виконання команди COMMIT;