
- •Прибуток підприємства: склад, механізм формування, розподілу і використання (на прикладі сфг «козацьке» балтського району одеської області)
- •1. Формування і використання прибутку на сільськогосподарських підприємствах
- •2. Фінаносво економічна характеристика прибутку сфг «Козацьке» Балтського району Одеської області
- •2.1 Фінаносво економічна характеристика сфг «Козацьке» та аналіз динаміки прибутку від реалізації продукції підприємства
- •2.2. Формування прибутку на підприємстві
- •2.3. Розподіл і використання прибутку на підприємстві
- •3. Шляхи і резерви збільшення прибутку
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаних джерел
3. Шляхи і резерви збільшення прибутку
Прибуток у класичному розумінні являє собою різницю між ціною товару і затратами на виробництво товару — його собівартістю. Саме таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, крім законодавства про оподаткування прибутку. Такий показник, безумовно, в більшій мірі характеризує якість господарювання підприємства, саме він реальний і з точки зору спроможності підприємства відраховувати частину прибутку до бюджету.
Прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства. Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне: — нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг; — розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції; — впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників; — зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) цродукції (тобто її собівартість); — з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;
— зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;
— грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями; — вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.
Не важко помітити, що останні три з названих вище напрямків значною мірою залежать від сумлінності і кваліфікації економістів, які причетні до фінансової роботи підприємства. Так, на стадії укладання угод з покупцями дуже важливо домовитися про оптимальні ціни на товари і послуги, строки перегляду цін у зв'язку з інфляційними процесами в економіці. У договорі повинні бути чітко визначені застереження щодо порядку обчислення розмірів втрат (збитків), які є наслідком порушень зафіксованих у ньому зобов'язань сторін, а також щодо порядку відшкодування цих втрат.
У директивно-плановій економіці всі ці питання для підприємств не мали суттєвого значення, оскільки вони практично не були зацікавлені у збільшенні прибутку. Вони не розпоряджалися ним. У ринкових же умовах після сплати податків до державного бюджету й інших обов'язкових відрахувань весь прибугок, що залишається, надходить у повне розпорядження власників або трудових колективів підприємств.
Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний.
Методичною базою економічної оцінки резервів зниження витрат упредметненої праці є система прогресивних техніко-економічних норм і нормативів по видах витрат сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, нормативів використовування виробничих потужностей, питомих капітальних вкладень, норм і нормативів в устаткуванні і ін.
Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продукції є збільшення суми прибутку від реалізації продукції, зниження собівартості товарної продукції.
Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерв - це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів з їх мобілізації.
У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:
1) аналітичний - на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви; 2) організаційний - тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;
3) функціональний - коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.
Резерви збільшення прибутку є можливими:
1) за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);
2) за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;
3) за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;
4) за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.
Іншим важливим напрямком пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції. Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат (сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.
Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками. Економія затрат живої праці досягається за рахунок здійснення таких заходів: підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості; скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньозмінні простої тощо.
Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами: 1. Здійснення організаційно-технічних заходів. За рахунок цього можна одержати економію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів.
2. Зменшення кількості робітників. Цей захід може забезпечити економію за багатьма напрямками через те, що він передбачає:
- збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою кількістю робітників;
- зміну трудомісткості продукції.
4. Зменшення прямих матеріальних витрат.
5. Зниження умовно-постійних витрат також може бути резервом збільшення прибутку. Таке зниження може статися у зв'язку зі зростанням обсягу випуску продукції.
6. Підвищення якості продукції. Це значний резерв збільшення прибутку.
Після закінчення аналізу пошуку резервів збільшення прибутку результати узагальнюються. Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово виявлятися резерви короткострокової дії. Використання цих резервів можливе за допомогою розроблення системи оперативних заходів.