Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОД. пз анализ / МЕТОД. пз анализ.doc
Скачиваний:
89
Добавлен:
05.08.2013
Размер:
1.87 Mб
Скачать

Тема 9. Аналіз матеріальних ресурсів

Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів розраховуються узагальнюючі та часткові показники.

До узагальнюючих показників відносяться: матеріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягів виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції, коефіцієнт матеріальних витрат.

Матеріаловіддача (МВ) визначається відношенням вартості виробленої продукції (ВП) до суми матеріальних витрат (М). Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів:

.

Матеріаломісткість (ММ) розраховується шляхом ділення суми матеріальних витрат на вартість виробленої продукції та показує, скільки матеріальних витрат необхідно здійснити або фактично приходиться на одиницю продукції:

.

Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягів виробництва і матеріальних витрат (Ктр) визначається відношенням індексу валової або товарної продукції (Ιвр) до індексу матеріальних витрат (Ιм).

Він розкриває у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі та одночасно розкриває фактори її зростання. Якщо значення коефіцієнту більше за одиницю, це свідчить про те, що досягнута економія матеріальних витрат; якщо менше – отримано перевитрачання витрат і якщо коефіцієнт дорівнює одиниці, це значить, що зміна обсягів виробництва продукції супроводжувалась прямо пропорційною зміною витрат.

Питома вага матеріальних витрат (Пм) в собівартості продукції розраховується відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості виробленої продукції (С).

Слід зазначити, що в даному випадку в розрахунок приймається собівартість, визначена методом повних витрат. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріаломісткості продукції.

Коефіцієнт матеріальних витрат (Км) – відношення фактичної суми матеріальних витрат (Мф) до планової, перерахованої на фактичний обсяг виробленої продукції (Мпер.).

Він показує, наскільки економно використовуються матеріали під час виробництва. Якщо значення коефіцієнта більше за одиницю, то це свідчить про перевитрачання матеріальних ресурсів під час виробництва, і навпаки, якщо значення коефіцієнта менше за одиницю, то досягнута економія витрат матеріалів.

Часткові показники матеріаломісткості використовуються для оцінки ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировиномісткість, металомісткість, паливомісткість, енергомісткість тощо).

Матеріаломісткість, як і матеріаловіддача, залежать від впливу багатьох факторів. Розгорнуту факторну модель матеріаломісткості можна представити наступним чином:

,

де q – обсяг виробництва, т;

Нвi – норма витрат матеріального ресурсу на 1 т продукції;

Рмi – ціна матеріального ресурсу;

Р – ціна 1 т продукції.

Аналіз зміни матеріаломісткість продукції виконується з використанням методу ланцюгових підстановок.

Загальна зміна матеріаломісткості становить:

,

в тому числі за рахунок зміни:

- обсягів виробництва продукції

;

- норми витрат матеріальних ресурсів на 1 т продукції:

;

- цін на матеріальні ресурси:

;

- ціни 1 т продукції:

.

Перевірка розрахунків:

Матеріаловіддача продукції визначається за формулою:

Аналіз зміни матеріаловіддачі продукції виконується з використанням методу ланцюгових підстановок:

;

;

;

;

.

Загальна зміна матеріаловіддачі становить:

,

в тому числі за рахунок зміни:

- обсягу виробництва продукції

;

- норми витрат матеріальних ресурсів на 1 т продукції

;

- цін на матеріальні ресурси

;

- ціни 1 т продукції

.

Перевірка розрахунків:

Одним з важливих моментів аналізу ефективності використання матеріальних витрат є визначення впливу зміни суми матеріальних витрат та матеріаловіддачі на обсяг виробленої продукції у вартісному виражені. Модель для аналізу з допомогою методу відносних різниць виглядає наступним чином:

.

Зміна випуску продукції за рахунок зміни суми матеріальних витрат визначається

,

де ∆М% - темп приросту матеріальних витрат, %;

а за рахунок зміни ефективності використання матеріальних витрат відповідно

,

де ∆МВ% - темп приросту матеріаловіддачі, %.

Перевірка:

Задача 9.1. Проаналізуйте використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість) у виробництві продукції та зробіть відповідні висновки.

Вихідні дані наведено в табл. 9.1 - 9.2.

Таблица 9.1

Показники

За планом

Фактично

Обсяг виробництва, т

50000

50500

Ціна реалізації, грн./т

260

268

Таблица 9.2

Показники

Од. вим.

За планом

Фактично

Кількість

Ціна

Кількість

Ціна

Сировина та матеріали

А

кг

0,25

362,0

0,28

365,00

В

т

0,86

301,20

0,86

302,05

С

м3

0,76

1.21

0,78

1,23

Електроенергія

тКвт/ год.

0,067

127,0

0,06

129,0

Задача 9.2. Промислове підприємство планує випуск продукції загальною вартістю 75600 тис. грн. при матеріальних витратах 34000 тис. грн.

Темп росту запланованих показників на кінець року становить відповідно 110% и 106%.

Визначте запланований та досягнутий рівень матеріаловіддачі. Розрахуйте величину впливу зміни рівня матеріаловіддачі та матеріальних витрат на випуск продукції методом відносних різниць.

Приклад вирішення типової задачі

Задача 9.3. За наведеними у табл. 9.3-9.4 даними проаналізуйте використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість) на виробництво продукції і зробіть відповідні висновки. Визначте вплив матеріаловіддачі та суми матеріальних витрат на обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні.

Таблиця 9.3

Показники

За планом

Фактично

Обсяг виробництва, т

33000

31500

Ціна реалізації 1 т, грн.

560

552

Таблиця 9.4

Показники

Од. вим.

За планом

Фактично

норма витрат

ціна

норма витрат

ціна

Сировина і матеріали

А

кг

0,23

362,0

0,22

365,0

Б

т

0,863

301,2

0,865

302,05

В

м3

0,86

1,21

0,88

1,23

Електроенергія

кВт/год.

0,065

123,0

0,06

129,0

Розв'язування

Аналіз зміни матеріаломісткості продукції виконується з використанням методу ланцюгових підстановок.

(грн./грн.)

(грн./грн.)

(грн./грн.)

Загальна зміна матеріаломісткості становить:

(грн./грн.),

в тому числі за рахунок зміни:

- обсягів виробництва продукції:

(грн./грн.);

- норми витрат матеріальних ресурсів на 1 т продукції:

(грн./грн.);

- цін на матеріальні ресурси:

(грн./грн.);

- ціни 1 т продукції:

(грн./грн.).

Перевірка розрахунків:

(грн./грн.)

Отже, фактична матеріаломісткість підприємства перевищує плановий рівень на 0,0058 грн./грн. Цьому сприяли: зростання цін на матеріальні ресурси і здешевлення готової продукції. В результаті впливу першого фактору матеріаломісткість зросла на 0,0032 грн./грн., під впливом другого – 0,0091 грн./грн. Зміна фізичного обсягу не вплинула на матеріаломісткість, оскільки цей фактор в однаковій мірі впливає як на вартісний показник випуску продукції, так і на суму матеріальних витрат. Економія витрат окремих матеріальних ресурсів на одиницю продукції викликало зменшення рівня матеріаломісткості на 0,0065 грн./грн.

Аналіз зміни матеріаловіддачі продукції виконується з використанням методу ланцюгових підстановок:

(грн./грн.)

(грн./грн.)

(грн./грн.)

(грн./грн.)

(грн./грн.)

Загальна зміна матеріаловіддачі становить:

(грн./грн.),

в тому числі за рахунок зміни:

- обсягу виробництва продукції

(грн./грн.);

- норми витрат матеріальних ресурсів на 1 т продукції

(грн./грн.);

- цін на матеріальні ресурси

(грн./грн.);

- ціни 1 т продукції

(грн./грн.).

Перевірка розрахунків:

(грн./грн.)

Отже, на підприємстві спостерігається фактичне скорочення рівня матеріаловіддачі порівняно з планом на 0,0147 грн./грн. До цього привело: зростання цін на матеріальні ресурси і здешевлення готової продукції. В результаті впливу першого фактору матеріаловіддача зменшилась на 0,0082 грн./грн., під впливом другого – 0,0229 грн./грн. Зміна фізичного обсягу не вплинула на матеріаловіддачу, оскільки цей фактор в однаковій мірі впливає як на вартісний показник випуску продукції, так і на суму матеріальних витрат. Економія витрат окремих матеріальних ресурсів на одиницю продукції сприяла зростанню рівня матеріаловіддачі на 0,0164 грн./грн.

Обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні за планом і фактично становить відповідно:

ВП0=33000·560=18480000 (грн.)

ВП1=31500·552=17388000 (грн.)

.

Зміна випуску продукції за рахунок зміни суми матеріальних витрат становить

(грн.),

М%,

а за рахунок зміни ефективності використання матеріальних витрат (МВ) відповідно:

(грн.),

Перевірка:

(грн.)

Згідно з методикою факторного аналізу, якщо баланс кількісного впливу факторів не збігається з абсолютною різницею відхилення результативного показника, то корегується кількісний вплив фактора, що знаходиться на останньому місці у моделі, тобто матеріаловіддачі. Отже, = -160038,42 +(- 33,66) = -160072,08 грн.

На підприємстві, що досліджується спостерігається скорочення фактичного обсягу виробництва продукції у вартісному вираженні в порівнянні з запланованим рівнем на 1092 тис. грн. Проведений аналіз дає змогу зробити висновок про негативний вплив таких чинників, як: скорочення суми матеріальних витрат та зниження ефективності їх використання, а саме, матеріаловіддачі. Цей вплив відповідно становить 932 тис. грн. та 160 тис. грн. Слід зазначити, що керівництву підприємства треба звернути увагу на проблему зниження ефективності використання матеріальних ресурсів у виробництві та розробити заходи щодо поліпшення господарчої ситуації. Такими заходами може бути: зміна поставників ресурсів, умов поставки сировини та матеріалів, перегляд існуючих норм витрат основних видів матеріальних ресурсів.

Рекомендована література:

  1. Економічний аналіз: Навч. посібник/ М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.

  2. Маренков Н.Л., Веселова Т.Н. Экономический анализ. Серия "Высшее образование". Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. – С. 146-158.

  3. Прыкина Л.В. Экономический анализ предприятия: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – С. 120-140.

  4. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. – Минск: ООО "Новое знание", 2000. – С. 357-375.

  5. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: учебник. – М.: ИНФРА-М, 2002. – С. 161-174.

  6. Экономический анализ: конспект лекций (для студентов, обучающихся по направлениям: "Экономика предприятия", специальность 7.050107, "Учет и аудит", специальность 7.050106)/ Сост.: С.Ф. Большенко. – Северодонецк: СТИ, 2003. – С. 19-28.