2. Декомпозиція кс підприємства за функціональним підходом (принципом)

3 функціональної точки зору, економічна стратегія підприємства - це сукупність конкретних (визначених специфікою діяльності конкретного підприємства) елементарних функціональних взаємопов'язаних і взаємо-обумовлених стратегій (функціональних складових стратегії підприємства), об 'єднаних єдиною глобальною метою - створенням і підтриманням високого рівня конкурентної переваги підприємства в довгостроковому періоді. Тобто, економічна стратегія підприємства - це функціональна система підприємства з забезпечення його конкурентної переваги на перспективу.

Відтак декомпозиція корпоративної стратегії підприємства залежить від функціональних аспектів комплексної господарської діяльності конкретного підприємства. Зокрема, можна виділити і такий склад та конфігурацію функціональних стратегій в стратегічному наборі підприємства: виробнича, фінансова, маркетингова стратегії, стратегія НДДКР, стратегія управління персоналом.

Наприклад, стратегія управління персоналом стосується оптимізації кількості, складу і кваліфікації персоналу та мотиваційного режиму для ефективної діяльності та розвитку підприємства.

Загальний алгоритм декомпозиції корпоративної стратегії за функціонально-стратегічним підходом має наступний вигляд:

1. Визначається загальний зміст і формат дерева стратегічних цілей підприємства, враховуючи рівень диверсифікації його бізнесу і основні стратегічні рішення, які треба прийняти на перспективу для їх реалізації.

2. Встановлюється загальна мета для кожного окремого функціонального підрозділу.

3. Визначаються основні цілі по кожному функціональному підрозділу, тобто здійснюється формулювання й обґрунтування різних можливих варіантів основних стратегічних рішень по кожному функціональному підрозділу.

4.Задаються конкретні стратегічні вказівки по окремим функціональним підрозділам підприємства (доробка основних стратегічних цілей по функці­ональним підрозділам до рівня конкретних стратегічних вказівок).

5.По кожній стратегічній вказівці розробляється адекватний набір конкретних дій і заходів.

6.Здійснюється системне зведення заходів і дій по кожній позиції в цілісні функці­ональні стратегії як органічні програми відповідних конкретних дій щодо функціонального забезпечення бізнесу підприємства і реалізації корпоративної стратегії в цілому.

3. Декомпозиція кс підприємства за підходом виділення провідної ключової стратегії-підсистеми (за допомогою дерева структури та стратегічних альтернатив)

Основним методом (чи моделлю), що використовується при декомпозиції корпоративної стратегії підприємства за підходом (принципом) виділення провідної ключової стратегії-підсистеми (наприклад, продуктово-ринкової, товарно-ринкової) з наступною побудовою на її основі всіх інших стратегій-підсистем є "дерево структури та стратегічних альтернатив".

Існує певна аналогія з чисто функціональним підходом. Різниця полягає в тому, що за чисто функціональним підходом декомпозиція проводиться без виділення провідної ключової підсистеми (тут напрямку функціональної діяльності). А даний підхід є фактично змішаним підходом, який поєднує елементи функціонального підходу і підходу виділення провідної ключової стратегії-підсистеми (як функціональної стратегії). Можливе також поєднання даних підходів і в контексті виділення окремих бізнес-аснектів діяльності підприємства як скалярних ланцюгів.

"Дерево структури та стратегічних альтернатив" дає уяву про конкретний зміст стратегій-підсистем (у тому числі як бізнес-, так і функціональних напрямків) підприємства як взаємопов'язаних елементів його комплексної економічної корпоративної стратегії.

У даному випадку воно має наступний вигляд.

1. Товарно-ринкова стратегія розглядається як ключова провідна стратегія-підсистема КС підприємства, що функціонує в ринковому конкурентному середовищі, яка охоплює комплекс стратегічних рішень, що визначають номенклатуру, асортимент, обсяг продукції, а також способи її (продукції) реалізації. Таким чином даний вид стратегії включає дві групи рішень:

• перша стосується безпосередньо товару;

• друга стосується реалізації цього товару на ринку.

Дерево структури і варіантів (альтернатив) товарно-ринкової стратегії має таку структуру:

1. Товарно-ринкова стратегія. Охоплює елементи:

1.1. Товарна стратегія. Включає в себе 5 груп стратегічних рішень:

1.1.1. Рішення щодо номенклатури продукції (номенклатурна стратегія). Стосується вибору типу номенклатури продукції і охоплює такі варіанти (альтернативи):

1.1.1.1.Монономенклатурне виробництво (якщо 90% обсягу виробництва підприємства припадає на вироби одного виду).

2. Домінантно-номенклатурне виробництво (якщо на один вид продукції приходиться не менше 70% і не більше 80% обсягу виробництва підприємства).

3. Полісегментна (диверсифікована) номенклатура виробництва.

4. Зміна номенклатурного типу підприємства.

1.1.2. Рішення щодо асортименту продукції (асортиментна стратегія). Стосується вибору асортиментних позицій. Охоплює такі альтернативи:

1. Широкоасортиментне виробництво.

2. Вузькоасортиментне виробництво.

3. Середньоасортиментіїе виробництво.

4. Зміна асортиментного типу виробництва.

1.1.3. Рішення (стратегія) щодо оновлення номенклатури виробництва (інноваційний тип стратеги). Охоплює такі альтернативи:

1. Розширення (або скорочення) номенклатури за рахунок технологічно близькихдо виготовлюваних (освоєних) видів продукції.

2. Розширення або (скорочення) номенклатури за рахунок продуктів близьких, за місцем споживання, до освоєних видів продукції.

3. Розширення (або скорочення) номенклатури за рахунок продукції, що отримується з допомогою додаткової обробки освоєної продукції (що випускається).

4. Розширення (або скорочення) номенклатури за рахунок продуктів ніяким чином не пов'язаних з виготовлюваними (освоєними) видами продукції.

1.1.4. Рішення (стратегія) щодо масштабів виробництва. Охоплює такі альтернативи:

1. Розширення масштабів виробництва.

2. Скорочення масштабів виробництва.

3. Збереження масштабів виробництва.

1.1.5. Рішення щодо (стратегія) якості продукції. Охоплює такі варіанти:

1.1.5.1.Утримання лідерства за якістю профільної продукції.

1.1.5.2. Утримання мінімальної якості профільної продукції.

1.2. Ринкова стратегія. Включає в себе групи стратегічних рішень:

1.2.1. Рішення (стратегія) щодо вибору структури ринку збуту. Аспект структури ринку збуту розглядається як ознака конкуренції.

1. Моносегментний ринок збуту (має місце, коли реалізується не менше 90 % продукції підприємства).

2. Домінантно-сегментний ринок збуту (має місце, коли на ринку реалізується від 70% до 90% продукції підприємства).

3. Полісегментний (диверсифікований) ринок збуту (має місце, коли на ринку реалізується менше 70% продукції підприємства).

1.2.1.4. Зміна типу структури ринку збуту.

1.2.2. Рішення (стратегія) щодо ринкової експансії. Охоплює такі варіанти:

1.2.2.1. Розширення охопленого сегменту ринку збуту.

1.2.2.2. Скорочення сегменту ринку збуту.

1.2.2.3. Збереження охопленого сегменту ринку збуту.

1.2.3. Рішення (стратегія) щодо ринкової конкуренції на товарному ринку.

1.2.3.1. Концентрація зусиль на залучення покупців.

1.2.3.2. Концентрація зусиль на рекламуванні продукції.

1.2.3.3. Концентрація зусиль на відносинах з конкурентами. Можливі такі альтернативи:

1. Стратегія товарної експансії. Полягає у витісненні конкурентів з ринку співіснування і охоплює різноманітні стратегічні альтернативи експансії:розширення обсягу виробництва, диференціацію товару, зниження цін (до рівнязбитковості) тощо.

2. Стратегія мирного співіснування. Охоплює такі стратегічні альтернативи: таємна змова, неповна змова, незалежна поведінка.

1.2.3.4. Стратегія лідерства (за рахунок розвитку нових технологій пропозиції нових продуктів).

1.2.3.5. Стратегія напівзахисту (передбачає адаптацію і швидке реагування на номенклатурну динаміку лідера, за яким підприємство слідкує як за першим. Вимагає значних витрат).

1.2.3.6. Стратегія аутсайдера (передбачає використання відпрацьованих технологій, але і невисокі затрати та випуск апробованої продукції, що знаходиться на межі життєвого циклу і реалізується на освоєних ринках).

1.2.4. Рішення (стратегії) щодо ціноутворення. Охоплює такі варіанти (альтернативи) цінової політики:

1.2.4.1. Ціноутворення на основі рівня влтрат. Включає такі стратегічні альтернативи:

1.2.4.1.1.Ціноутворення на основі мінімізації індивідуальних витрат на певну продукцію.

1.2.4.1.2.Ціноутворення на основі мінімізації сумарних витрат виробництва.

1.2.4.2. Ціноутворення на основі впливу рівня попиту. Включає такі стратегічні альтернативи:

1. Цінове лідерство (завищення ціни).

2. Ціноутворення за принципом "гонки за лідером".

3. Мінімізація цін.

4. Компенсаційне ціноутворення.

5. Стратегія диференціації цін за сегментами ринку.

Отже, як бачимо, рішення щодо ринкової стратегії в межах (в контексті) товарно-ринкової стратегії базуються на аналізі характеристик складу споживачів і аналізі стану конкурентної боротьби на товарному ринку.

2. Ресурсно-ринкова стратегія охоплює комплекс стратегічних рішень, що визначають взаємовідносини підприємства з ринком ресурсів. Ця стратегія охоплює дві групи рішень:

> перша - рішення, що визначають поведінку підприємства на ринку ресурсів;

> друга - рішення щодо номенклатури, обсягів і якості ресурсів, які має намір закуповувати і використовувати підприємство.

3. Технологічна стратегія охоплює комплекс стратегічних рішень, які визначають технологічний тип підприємства, а саме тип його технологічної динаміки.

4. Фінансово-інвестиційна стратегія охоплює сукупність стратегічних рішень, які стосуються вибору джерел залучення коштів і встановлюють пріоритетність їх використання. А встановлені пріоритети виступають в ролі з'єднувальної ланки між поведінкою підприємства на фінансово-кредитному ринку і його інвестиційною активністю, яка, в свою чергу, пов'язана з товарно-ринковою стратегією.

5. Соціальна (кадрова) стратегія підприємства.

6. Інтеграційна стратегія підприємства охоплює рішення щодо встановлення зв'язків з зацікавленими підприємствами і розриву небажаних для себе зв'язків.

7. Стратегія управління підприємством охоплює рішення щодо типів та варіантів організації системи управління бізнесом.