2. Причини розвитку організації за рахунок зовнішніх засобів.

Можна привести ряд характерних причин, які сприяють обранню стратегії горизонтальної інтеграції, серед них відзначимо наступні:

• горизонтальна інтеграція може бути пов'язана з характеристиками росту в галузі виробництва (наприклад, швидкий ріст);

• ефект, що збільшився внаслідок об'єднання, масштабу може підсилити основні конкурентні переваги;

• організація може мати надлишок фінансових і трудових ресурсів, що дозволить їй управляти компанією, що розширяється;

• об'єднання може бути засобом усунення товару, що є близьким замінником;

• конкурент, який хочуть купити, може мати значний дефіцит фінансових ресурсів.

Пряма вертикальна інтеграція здійснюється, коли:

• існуюча мережа розподілу організації надзвичайно дорога або ненадійна або не здатна задовольнити потреби організації по розподілу продукції (послуги);

• мережа якісного розподілу обмежена так, що дає конкурентні переваги тим фірмам, які нею володіють;

• в організації є й капітал і трудові ресурси, необхідні, для того щоб упоратися з новою діяльністю по розподілу її власних товарів;

• переваги стабільного виробництва особливо великі; у цьому випадку організація може збільшити попит на свою продукцію за допомогою прямої інтеграції;

• наявні оптові або роздрібні торговці мають більш високі норми прибутку, чим компанія; ця ситуація припускає, що компанія може вигідно розподіляти свої власні товари й установити на них більш конкурентні ціни за рахунок прямої інтеграції.

Зворотна вертикальна інтеграція провадиться у випадках, якщо:

• наявні постачальники організації винятково дорогі або ненадійні або не відповідають потребам;

• організація конкурує в галузі виробництва, що швидко росте;

• організація має як капітал, так і трудові ресурси, необхідні, щоб упоратися з новим типом діяльності по поставках собі своєї власної сировини;

• особливо важливі переваги стабільних цін; приймаючи цю стратегію, організація може стабілізувати вартість сировини й пов'язані з нею ціни на свої товари за допомогою зворотної інтеграції.

Існують наступні причини, по яких компанія може проявляти бажання диверсифікуватися зовнішніми способами:

- необхідність одержати деякі особливі навички або ресурси, які значно поліпшують показники існуючого підприємства;

• бажання розподілити ризик і збалансувати портфель товарів або послуг компанії;

• необхідність забезпечити ефективне використання вільних коштів - це може виникнути у зв'язку з тим, що організація має кілька підприємств типу «грошових корів» (тобто таких, які приносять багато коштів);

• існуючі продукти й ринки можуть не відповідати завданням росту й прибутковості;

Контрольні питання

1. Які Ви знаєте стратегії зовнішнього розвитку підприємства?

2. В чому полягають причини розвитку організації за рахунок зовнішніх засобів?

3. Які шляхів посилення позицій компаній за рахунок зовнішніх засобів найбільш поширені в наш час?

Завдання на самостійну роботу

При стратегічному плануванні крім оцінки існуючих виробництв бажано намітити, у які сфери направити свої зусилля в майбутньому. Досить стабільні показники виробничої й збутової діяльності лакофарбового заводу дають можливість порушувати питання про розробку стратегії інтенсивного зростання підприємства за рахунок зовнішніх засобів.

Розробіть напрямки можливостей інтеграційного росту даного заводу.

Рекомендована література

1. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учеб.пособие. - М.: Изд-во Приор, 2000. - c.93-102.

2. Куденко Н.В. Стратегический маркетинг. Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 1998. - c. 77-79.

ТЕМА 9

КОРПОРАТИВНА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА

План

1. Стратегія виживання підприємства.

2. Стратегія стабілізації діяльності підприємства.

3. Стратегія росту підприємства. Матриця І. Ансоффа.

4. Комбінована стратегія підприємства.

1. Стратегія виживання підприємства.

Проаналізувавши зовнішні загрози та нові можливості, привівши у відповідність до них внутрішню структуру підприємства, можна приступати до вибору корпоративної стратегії. Часто підприємство вибирає стратегію з декількох варіантів. Кожна альтернатива відкриває різні можливості.

Усе різноманіття стратегій, яке підприємства демонструють у реальному житті, є різними модифікаціями чотирьох базових стратегій розвитку підприємства.

Стратегія виживання (стратегія скорочення, стратегія останнього засобу) – винятково оборонна стратегія, що застосовується в умовах кризи економічної діяльності підприємства. До неї прибігають тоді, коли показники діяльності підприємства здобувають стійку тенденцію до погіршення і ніякі міри не змінюють цієї тенденції. Для стратегії виживання характерне встановлення цілей нижче рівня, досягнутого в минулому.

Стратегія виживання має три альтернативи:

ліквідація – припинення діяльності підприємства, повний розпродаж його матеріальних запасів і активів;

відсікання зайвого – підприємство ліквідує неефективні стратегічні господарські підрозділи (СГП); дозволяє підприємству в перспективі переключитися на більш ефективні види діяльності;

переорієнтація – застосовується, коли підприємство діє неефективно, але ще не досягло критичної крапки. Означає перепрофілювання неефективних виробництв, СГП із метою посилення ринкових позицій у перспективі і переходу до стратегії стабілізації або росту.