2. Характеристика напрямків диверсифікації.

Виділяються наступні альтернативи диверсифікації:

концентрична (вертикальна) диверсифікація – поповнення номенклатури підприємства виробами, що з технічної та/чи маркетингової точки зору схожі на вироби підприємства, але можуть викликати інтерес нових класів клієнтів;

горизонтальна диверсифікація – поповнення асортименту підприємства виробами, що ніяким чином не пов'язані з виробами, що випускаються нині, але можуть викликати інтерес існуючої клієнтури;

конгломератна диверсифікація – поповнення асортименту підприємства виробами, що не мають ніякого відношення ні до технології, яка застосовується підприємством, ні до його нинішніх товарів і ринків.

Контрольні питання

1. Які варіанти диверсифікації існують?

2. Укажіть умови, переваги та недоліки стратегій диверсифікації.

3. Чому конгломератна диверсифікація не завжди є ефективною?

4. Коли диверсифікація для підприємства благо, а коли зло? Де її розумні межі?

Завдання на самостійну роботу

При стратегічному плануванні крім оцінки існуючих виробництв бажано намітити, у які сфери направити свої зусилля в майбутньому. Досить стабільні показники виробничої й збутової діяльності лакофарбового заводу дають можливість порушувати питання про розробку стратегії зростання підприємства.

Розробіть напрямки можливостей диверсифікаційного росту даного заводу.

Рекомендована література

1. Маркова В.Д., Кузнєцова С.А. Стратегический менеджмент: Курс лекцій. - М.: ИНФРА-М; Новосибирск: Сибирское соглашение, 1999. - c. 156-172.

2. Томпсон А.А.,Стрикленд А.Д. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации: Учебник для вузов. - М.: ИНФРА-М, 2000. - c.245-283.

ТЕМА 8

СТРАТЕГІЯ ЗОВНІШНЬОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

План

1. Стратегія зовнішнього розвитку підприємства.

2. Причини розвитку організації за рахунок зовнішніх засобів

1. Стратегія зовнішнього розвитку підприємства.

Зовнішній розвиток підприємства звичайно реалізується за допомогою придбань, злиття й утворення спільних. Можливості стратегії зовнішнього росту значні. Зовнішній ріст може включати діяльність, що прямо пов'язана з наявними технологіями або ринками, або діяльність, прямо з ними не зв'язану. Основними завданнями - збільшення частки ринку й можливості досягнення фінансової синергії.

Існує цілий ряд переваг, які досягають компанії, що вибрали стратегію зовнішнього росту:

• ріст здійснюється швидше, ніж існуючими стратегіями внутрішнього росту;

• зменшує конкуренцію за рахунок придбання суперника;

• з'являється можливість швидко придбати необхідні ресурси, нові технології, управлінські навички;

• дозволяє збалансувати або поповнити асортимент продукції фірми;

• можна домогтися стабільності прибутку й продажів компанії - це звичайно досягається за рахунок придбання підприємств, чиї структури доходів і продажів урівноважують піки й спади компанії;

• дозволяє підвищувати ефективність і прибутковість; це досягається за рахунок синергії;

• дає можливість робити розумні вкладення коштів за рахунок придбання підприємств, які можуть забезпечити використання коштів кращим образом, чим при реінвестуванні їх у стратегію внутрішнього росту;

• дозволяє провести диверсифікацію продукції й збалансувати піки в життєвих циклах товарів.

Виділяються наступні стратегії зовнішнього росту: інтеграція й диверсифікація.

Інтеграція може проходити у двох напрямках: горизонтальному й вертикальному. Відповідно виділяються два типи стратегії.

Горизонтальна інтеграція здійснюється, коли фірма має намір придбати або зливається з основним конкурентом або компанією, що діє на схожій стадії в ланцюжку створення вартості. Однак при цьому дві організації можуть мати різні сегменти ринку. Об'єднання сегментів ринку внаслідок злиття надає фірмі нові конкурентні переваги, а в довгостроковій перспективі обіцяє істотне збільшення доходу.

Вертикальна інтеграція означає, що компанія розширюється в напрямках діяльності, пов'язаних із просуванням товару на ринок, його реалізацією кінцевому покупцеві (пряма вертикальна інтеграція) і пов'язаних з надходженням сировини або послуг (зворотна).

• Пряма вертикальна інтеграція захищає покупців або мережу розподілу й гарантує покупку продукції. Зворотна вертикальна інтеграція націлена на закріплення постачальників, що поставляють продукцію по більш низьких цінах, чим у конкурентів.

Концентрична диверсифікація зовнішніми засобами - пошук господарських організацій, які в значній мірі пов'язані з існуючими на підприємстві в питаннях ринків, каналів розподілу, потреб у техніку й ресурсах.

Конгломератна диверсифікація зовнішніми засобами реалізується, коли організація здобуває підприємства, які виробляють продукти, що не мають явного зв'язку з існуючими. Вона забезпечує значну фінансову синергію. Це може відбуватися у формі переваг в оподатковуванні, більшій можливості в навчанні або кращому використанні фінансових ресурсів.