Відгук про відвідування театру

Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

Відгук

про відвідування театру

Виконав:

Студент 1-го курсу 14 групи

1-го медичного факультету

Офіцеров Олег Дмитрович

Запоріжжя, 2011

7 жовтня 2011 року я відвідав Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. В.Г. Магара. Обрав саме цей театр, оскільки саме в цей час була прем’єра нової місцевої вистави «Здрастуй, Марто!».

Вистава «Здрастуй, Марто!» - це історія одного кохання. Вона створена за п’єсою Ю. Грушаса та виконана російською мовою. Постановка і музичне оформлення - Олександр Прокіп, художник-постановник - заслужений діяч мистецтв України Валентин Слонов, хореографія - Валентина Юнацька, світло - Світлана Юдіна, асистент режисера - Галина Капралова, помічник режисера - Сергій Мостовий, звукорежисер – Микита Кириченко, Нінель Савенко, художній керівник постановки - заслужений діяч мистецтв України Євген Головатюк, головний режисер театру - заслужений діяч мистецтв України Євген Головатюк.

У виставі брали участь актори Запорізького музично-драматичного театру ім. Магара: Марта – Світлана Вавілова, Тетяна Григор’єва; Андрій – Олександр Покіп; Ігор – Олександр Блінов; Костя – Павло Костюк; Віктор Петрович (батько Андрія) – заслужений артист України Володимир Голяк, Максим Ігнатьєв; Григорій Львович (батько Ігоря) – Олександр Волчков; завуч Полякова – заслужена артистка України Оксана Туріянська; лікар – Андрій Косодій; Макс – Дмитро Захаров, Віталій Павелко; Жанна – Катерина Стаценко; Зіна – Галина Капралова; охоронець – Анатолій Руденко, Сергій Чмихало; бабуся Марти – заслужена артистка України Світлана Бобир; друзі Макса, примари – Костянтин Губарєв, Дмитро Захаров, Дмитро Клопот, Костянти Ночвінов.

Автор вистави, на мою думку, обрав дуже важливу і актуальну у наш час тему. Це була тема стосунків: стосунків між батьками та дітьми, стосунків між друзями, стосунків дітей з дорослими і, насамперед, любові. Саме на темі любові автор розпочинає розгортати проблеми та конфлікти показані в виставі, більшість з яких зустрічала або зустріне на своєму життєвому шляху кожна людина. Через прості неважливі, на перший погляд, дрібниці автор захоплює глядача величчю порушених питань, тримаючи пильність у напруженні до останньої секунди вистави.

Режисер, на мою думку, положив душу й тіло, адже тільки так можна було так вдало підібрати акторів на кожну роль. Кожен з акторів неповторно передав характер та внутрішній світ героїв, що е більше притягувало увагу глядача.

Великої емоційності додавала музика та весь музичний супровід. В деякі моменти завдяки вірно підібраній музиці дійсно ставало моторошно.

Актори дуже талановито і натхненно відіграли вистави, вони ніби не грали, а жили, ніби це було їх життя, а ми стали мимовільними глядачами. Єдине, на мою думку, що у сценах з бійками актори трохи перегравали.

В цілому декорації біли задовільними, хоча відразу відчувалася бідність оформлення, це негативно впливало на ставлення глядача. Часто не вистачало зміни фону та гамми кольорів.

На жаль, я не знайшов тексту літературного твору, хоча мені було б дуже цікаво прочитати цю історію кохання.

Вистава була вражаючою, вона змусила мене задуматися над своїми власними стосунками з батьками, друзями, старшими, адже часто ми не розуміємо що робимо, часто нам треба подивитися на свої вчинки та слова з боку, ця вистава дала нам такий шанс. З першої до останньої хвилини я перебував в стані психологічного напруження, і з кожною наступною сценою воно тільки збільшувалося. Кожен з глядачів міркував, здогадувався, висував ідеї щодо фіналу, але він був непередбачений. Фінал був настільки вражаючий, наскільки й логічний.

Якби не прекрасна налагоджена робота режисера та всього колективу, то не було б такого враження ніби ти занурився у чуже життя, його думки та переживання. Вистава визвала багато думок над власним життям, і все завдяки гарній роботі талановитого режисера та акторів.

В цілому враження від вистави лише позитивне! На сцені були порушені актуальні питання, емоції героїв без спотворення були передані глядачеві. В цілому весь колектив театру визиває повагу за таку гарну працю. На мою думку, глядачі із задоволенням ходили би на такі «справжні» вистави.