- •Лекція 11
- •2. Кваліметричні шкали.
- •2.1. Типи кваліметричних шкал.
- •2.2. Вибір розмірності шкали.
- •3. Аналіз існуючих систем оцінювання рівня підготовки.
- •4. Розмір вибірки для контролю.
- •5. Вимоги до контрольних завдань.
- •5.1. Тривалість контролю.
- •5.2. Складність і трудомісткість контрольних завдань.
- •5.3. Структура контрольних завдань.
- •6. Особливості тестового контролю
- •6. Критерії і методи обробки результатів контролю.
- •8. Методи оцінки якості викладання.
5. Вимоги до контрольних завдань.
В залежності від цілей контролю в якості завдання для перевірки рівня підготовки студентів використовуються: екзаменаційні квитки для усного семестрового або державного іспиту, контрольні завдання для контрольної роботи з дисципліни або письмового семестрового іспиту і комплексні кваліфікаційні завдання для перевірки рівня підготовки випускників за фахом на держіспиті або при проведенні атестації й акредитації.
При розробці контрольних завдань необхідно забезпечити ряд загальних вимог: валідність, надійність, однозначність, визначеність і простота.
Валідність (адекватність, придатність) – це відповідність КЗ поставленим цілям контролю, смислу і змісту ознаки, що виявляється. Це міра відповідності КЗ як інструмента виміру визначеної характеристики.
Розрізняють змістовну і функціональну валідність.
Змістовна валідність – це відповідність контрольних завдань змісту освіти, у вузькому розумінні – охоплення питань усієї навчальної програми дисципліни. Вимоги змістовної валідності може бути забезпечено лише комплектом КЗ (екзаменаційних квитків), тобто в цьому випадку забезпечується групова валідність.
Функціональна валідність – це відповідність контрольних завдань контрольованим видам пізнавальної діяльності. Зрозуміло, що продуктивний вид діяльності не може бути перевірений знаннями репродуктивного рівня.
Вимога надійності КЗ полягає у забезпеченні стійкості результатів оцінки рівня підготовки того самого студента різними варіантами КЗ (екзаменаційних квитків).
Вимога однозначності КЗ означає, що не повинно бути протиріч в оцінках якості його виконання, зробленими різними екзаменаторами (експертами).
Визначеність КЗ полягає в тому, щоб студент добре розумів вимоги завдання, яку діяльність він повинен виконувати, які ЗНУ продемонструвати й у якому обсязі.
Вимога простоти полягає в мінімізації КЗ до обсягу, достатнього для рішення задачі діагностики і не більш того.
При складанні КЗ, насамперед , необхідно вирішити ряд питань, а саме:
- визначити тривалість контролю;
- вибрати складність і трудомісткість КЗ;
- вибрати структуру КЗ і відповідей;
- вибрати методику, критерії і шкалу оцінки результатів контролю.
5.1. Тривалість контролю.
Вибір тривалості контролю, складності і трудомісткості КЗ є комплексною проблемою. Для підвищення надійності педагогічної діагностики необхідно збільшувати як трудомісткість КЗ, так і тривалість контролю.
У педагогічній практиці тривалість контролю визначають виходячи з цілей контролю. Досвід показує, що для експрес контролю, тобто поточного контролю досить 15-20 хвилин, для рубіжного або семестрового контролю 90 хвилин, для виконання комплексних контрольних завдань за фахом (при атестації випускників і сертифікації фахівців) - від трьох до чотирьох годин.
При проведенні усного семестрового іспиту необхідно орієнтуватися на 30 хвилинну підготовку до відповіді і 20 хвилин для відповіді на питання.
Оптимальне значення часу виконання контрольного завдання, що враховує його складність і трудомісткість, можна визначити емпірично за значенням дисперсії бальних оцінок результатів контролю. Оптимальному часові контролю відповідає максимум дисперсії результатів.
При виборі оптимального значення можна скористатися й іншою рекомендацією - час виконання контрольного завдання повинний бути в два рази більше щодо часу виконання цього завдання фахівцем (викладачем).