Курсовая_1 / Chabannyi_Pal_mast_Mater_kn1
.pdf
Масла іншого призначення
торних масел належить висока стійкість проти окислення. Для підвищення стабільності масел проти окислення в них додають антиокислювальну присадку іонол, яка не впливає помітно на діелектричні властивості масел.
Тангенс кута діелектричних втрат є показником якості масла, чутливим до наявності в ньому різноманітних забруднень.
Визначення tgσ дозволяє виявити незначні зміни властивостей масла навіть при невеликому забрудненні, які не визначаються хімічними методами контролю.
Як сировину для одержання трансформаторних масел використовують високоочищені дистиляти переважно з малосірчистих безпарафінових нафт, які википають при 280... 420 °С.
Масла для електричних масляних вимикачів. Масла для вимикачів застосовують для захисту контактів вимикачів високовольтних ланцюгів від перегорання, викликаного іскріням, а також для швидкого вимикання електроенергії. Лише малов'язкі електроізоляційні масла, що мають достатню плинність при робочих температурах, здатні охолоджувати електричну дугу, яка виникає при розмиканні електродів. Щоб уникнути корозії контактів, масла для вимикачів не повинні мати корозійно-агресивне середовище.
Кабельні масла. У високовольтних кабелях як просочувальне та ізоляційне середовище застосовують спеціальні масла. Як і всі електроізоляційні масла, вони повинні мати хороші діелектричні властивості – низький тангенс кута діелектричних втрат та високу електричну міцність. Електрична міцність (напруга пробою), як міра ізоляційної властивості для вітчизняних масел залежно від області застосування, складає 150...210 кВ/см2 (при частоті струму 30 Гц і температурі 20 °С).
Тривала експлуатація кабельних масел без зміни діелектричних властивостей забезпечується потрібною стабільністю їх проти окислення.
Конденсаторні масла. Для просочування та заповнення ізоляції багатьох конденсаторів застосовують конденсаторні масла.
321
С.О. Магопець
Конденсаторні масла характеризуються високими діелектричними властивостями та стабільністю проти окислення. Згідно з ГОСТ 5775-68 випускають дві марки конденсаторних масел: сірчанокислотної очистки з малосірчистих малопарафіністих нафт і фенольної очистки з низькотемпературною депарафінізацією з сірчистих парафіністих нафт з додаванням 0,2% антиокислювальної присадки іонолу.
Основні властивості та області застосування електроізоляційних масел наведені в табл. 2.48.
7.7.Консерваційні масла
Усільськогосподарському виробництві частина машин (збиральні комбайни, посівні та інші машини, знаряддя) використовуються сезонно та більшу частину року перебувають на зберіганні. При перервах у використанні сільськогосподарських машин спрацьовування їх деталей не припиняється, а в деяких випадках, якщо зберігання машин організовано невірно, навіть збільшується.
Коли машини (механізми) не працюють, на робочих і неробочих поверхнях їх деталей створюються реальні умови для розвитку різноманітних корозійних процесів. У таких умовах експлуатації надійність роботи сільськогосподарської техніки багато в чому визначається ефективністю захисту металевих поверхонь від корозії.
Як захисні мастильні матеріали застосовують рідкі та пластичні продукти. Консерваційні рідкі мастильні матеріали на відміну від консерваційних пластичних мастил мають ряд переваг. Вони легко наносяться на поверхні деталей ручним або механічним способом без підігрівання і за необхідністю легко змиваються з них.
До консерваційних нафтових мастильних матеріалів ставлять такі вимоги:
-надійно захищати від корозії чорні, кольорові метали та їх сплави протягом заданих строків під час експлуатації машин і
322
Масла іншого призначення
механізмів у різних режимах;
-бути вологостійкими та мати хорошу адгезію в широкому температурному діапазоні;
-бути нетоксичними, вибухо- й пожежобезпечними;
-не піддавати руйнівному впливу лакофарбові покриття, гумові ущільнення та інші матеріали.
Основними компонентами всіх видів захисних мастильних матеріалів є інгібітори корозії. Застосування інгібованих мастильних матеріалів для різноманітних видів виробів, умови їх зберігання та транспортування регламентуються нормативнотехнічною документацією, а також спеціальними стандартами. Загальні вимоги до консервації металевих виробів у сільському господарстві викладені в ГОСТ 7751-85 «Зберігання техніки».
Досить широко для консервації застосовують технічний вазелін УН (ГОСТ 782-59). Аналогічні властивості і область застосування має масло ПВК (ГОСТ 19537-74), захисні властивості якого дещо поліпшені за рахунок введення протикорозійної присадки. Її можна наносити (в розплавленому стані або у вигляді бензинового розчину) на зовнішні поверхні тракторів і іншої сільськогосподарської техніки, що зберігається на відкритих майданчиках. Вона надійно оберігає поверхні від корозії протягом 1...2 років.
Рідкі масла консервацій К-17 (ГОСТ 10877-76), НГ-203 (ГОСТ 12238-77), НГ-204у (ГОСТ 18974-73) готують на основі мінерального масла з додаванням твердих вуглеводнів і різного типу захисних присадок. Вони володіють рядом переваг: можливість нанесення без підігріву, у тому числі в важкодоступні внутрішні перетини, не потрібне розконсервовування і т.д.
323
С.О. Магопець
Характеристика
|
Кінема- |
|
Кислотне |
|
Температура, оС |
|
Марка масла |
тична |
|
число, мг |
|
|
|
в'язкість |
|
|
|
|
||
|
|
|
||||
|
при 50оС, |
|
КОН/г, не |
|
спалаху, |
застиган |
|
мм2/с |
|
більше |
|
не нижче |
ня, не |
|
|
|
|
|
|
вище |
|
Трансформаторні: |
|
|
|
||
ТКп |
9 |
|
0,02 |
|
135 |
-45 |
Масло |
5...9 |
|
0,02 |
|
135 |
-45 |
адсорбційної |
|
|
||||
очистки |
|
|
|
|
|
|
Масло |
≤9 |
|
0,02 |
|
150 |
-45 |
селективної |
|
|
||||
очистки |
|
|
|
|
|
|
Т-750 |
≤8 |
|
0,01 |
|
135 |
-55 |
Т-1500 |
≤8 |
|
0,01 |
|
135 |
-45 |
ГК |
9 |
|
0,01 |
|
135 |
-45 |
|
Масла |
для вимикачів |
: |
|
|
|
МВ |
≥2 |
|
0,02 |
|
94 |
-70 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кабельні: |
|
|
|
КМ-25 |
≥23 при |
|
0,06 |
|
225 |
-10 |
50оС |
|
|
||||
С-220 |
≥50 |
|
0,02 |
|
180 |
-30 |
МН-4 |
<10 |
|
0,44 |
|
135 |
-45 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Конденсаторні: |
|
|
|||
Масло сірчано- |
12 |
|
0,02 |
|
135 |
-45 |
кислотної |
|
|
||||
очистки |
|
|
|
|
|
|
Масло |
9 |
|
0,02 |
|
150 |
-45 |
фенольної |
|
|
||||
очистки |
|
|
|
|
|
|
324 |
|
|
|
|
|
|
|
Масла іншого призначення |
|
|
Таблиця 2.48 |
|
електроізоляційних масел |
||
Тангенс кута |
|
|
діелектричних |
Область застосування |
|
втрат (tgσ) при |
||
100оС, не |
|
|
більше |
|
|
|
|
|
|
Трансформаторні: |
|
2,2 |
Обладнання напругою до 500 кВ. |
|
0,5 |
Обладнання напругою до 220кВ |
|
|
|
|
1,7 |
Обладнання напругою до 220кВ. |
|
|
|
|
0,5 |
Обладнання напругою до 750кВ |
|
0,5 |
Обладнання напругою до 1500кВ |
|
0,5 |
Обладнання вищих класів напруги |
|
|
Масла для вимикачів: |
|
0,5 |
Вимикачі зовнішньої установки, що не мають |
|
підігріву в зимовий період |
||
|
||
|
Кабельні: |
|
0,01 |
Для варіння просочувальних мас силових кабелів |
|
напругою до 35 кВ з паперовою ізоляцією |
||
|
||
0,002 |
Для заливання кабелів високого тиску |
|
0,003 |
Маслонаповнювальні кабелі низького і |
|
середнього тиску, з'єднувальні муфти |
||
|
підживлювальної апаратури |
|
|
Конденсаторні: |
|
0,005 |
Заповнення і просочування ізоляції паперово- |
|
|
масляних конденсаторів |
|
0,005 |
Заповнення і просочування ізоляції паперово- |
|
|
масляних конденсаторів |
|
|
325 |
|
С.О. Магопець
При консервації з агрегатів зливають робоче масло, після чого промивають маслом К-17, надлишок зливають. Під свічки або форсунки двигунів заливають 60...80г масла і прокручують колінчастий вал двигуна від руки (5...6 оборотів). Заздалегідь відключають масляні фільтри.
Перспективно використовування воскових складів ПЕВ-74 (ТУ 38 101103-71), захисної водно-воскової дисперсії ЗВВД-13 (ТУ 38 101716-78). Вони призначені для консервації лакофарбових покриттів, металевих поверхонь, пластмасових деталей, гумотехнічних виробів. Наносять їх на підготовлені (миття, сушка) поверхні кистю, зануренням, розпилюванням. Гарантійний термін захисної дії при відкритому зберіганні техніки до 12 місяців.
Все ширше застосовують для консервації інгібіровані плівкові покриття типу НГ-216 (масплин) (ТУ 38 101427-76), у складі яких міститься інгібітор корозії. Вони утворюють на поверхні деталей захисну плівку, надійно оберігаючи метал від корозії. Покриття наносять розпиленням, зануренням, кистю. Після висихання товщина стінки складає 100...500 мкм.
Склад НГ-216 випускають трьох марок. Марки А і Б- напівтверді продукти чорного кольору, В – желеподібна, світлокоричньова. Покриття А застосовують для захисту від корозії зовнішніх поверхонь металовиробів, що зберігаються на складах і на відкритих площадках в особливо жорстких умовах; покриття Б – для захисту зовнішніх поверхонь металовиробів, в тому числі підкузовної частини і двигуна, а також запчастин; покриття В – для захисту зовнішніх поверхонь металовиробів і запчастин, що зберігаються в середніх і легких умовах.
Для захисту прихованих перерізів кузовів автомобілів використовують склад НГМ-МЛ (ТУ 38 101767-84), який після застигання утворює напівтверду воскоподібну плівку. Аналогічний за призначенням є Мольвин-МЛ.
Для захисту від корозії прихованих порожнин автомобілів служить автоконсервант “Мовиль” (ТУ 6.151131-78). Він являє собою розчин присадки АКОР-1, окисленого петропатума, цере-
326
Масла іншого призначення
зину, оліфи і ряду інших з'єднань в уайт-спіриті.
Особливу групу представляють робочо-консерваційні масла, які забезпечують не тільки тривалу консервацію двигунів, агрегатів трансмісії, але й надійну роботу в процесі експлуатації. Наприклад, присадку АКОР-1 (ГОСТ 15171-70), що являє собою 10% розчин технічного стеарину в мінеральному маслі, можна використовувати не лише як самостійним продукт для консервації техніки, але і як присадку, що надає консерваційні якості моторним маслам. В моторне масло вводять до 5% присадки АКОР-1 і прокручують двигун, при цьому на поверхні деталей утворюється захисна плівка.
В теперішній час створюють робочо-консерваційні масла для двигунів, агрегатів трансмісій, гідравлічної і гальмівної системи.
З введенням в масло до 30% присадки АКОР-1 отримують масла для зовнішньої консервації агрегатів тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин при зберіганні в самих різноманітних умовах.
327
ÐÎÇÄ²Ë |
|
Îснови використання та експлуа- |
||||
|
||||||
3 |
|
|||||
|
тац³йн³ властивост³ техн³чних р³дин |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Рідини для систем охолодження |
2. Рідини іншого призначення |
3. Спеціальні технічні рідини |
Рідини для систем охолодження двигунів
1. РІДИНИ ДЛЯ СИСТЕМ ОХОЛОДЖЕННЯ ДВИГУНІВ
1.1.Призначення та основні вимоги до охолоджувальних рідин
1.2.Використання води у якості охолоджувальної рідини
1.3.Низькозамерзаючі охолоджувальні рідини
1.1.Призначення та основні вимоги до охолоджувальних
рідин
При спалюванні палива в двигуні частина тепла йде на нагрів стінок камери згоряння та всього двигуна. При досягненні критичної температури двигун перегрівається, при цьому погіршується наповнення циліндрів та умови мащення, з’являється детонація, калильне запалювання, збільшується витрата палива та знижується потужність двигуна. Для підтримування нормальної температури двигуна його охолоджують, використовуючи для цього охолоджувальні рідини.
До охолоджувальних рідин висувають наступні вимоги:
-висока температура кипіння (щоб запобігти утворення парових пробок та втрат рідини);
-висока теплоємність та теплопровідність;
-висока хімічна та фізична стабільність;
-корозійна пасивність;
-не вступати в реакцію з гумовими деталями;
-оптимальна в’язкість;
-відсутність утворення накипу;
-низька вартість та недефіцитність;
329
Г.А. Попов
-нетоксичність та пожежобезпечність.
При температурах вище нуля всім перерахованим вимогам відповідає вода, основними перевагами якої є нешкідливість, доступність, низька вартість. В’язкість води забезпечує легкість її циркуляції в системі охолодження. Вода володіє великою теплоємкістю.
Поки ще немає охолоджувальної рідини, яка повністю відповідала б даним вимогам. Широке застосування в системах охолодження двигунів одержала вода, а при низьких температурах – низькозамерзаючі охолоджувальні рідини.
1.2. Використання води у якості охолоджувальної рідини
Найбільш розповсюдженою рідиною, що використовується для охолодження, є вода. Вона має саму високу теплоємкість 4,19 кДж/(кг 0С), більшу теплопровідність, невелику кінематичну в’язкість (ν200C =1 мм2/с) та більшу теплоту випаро-
вування.
При використанні води в якості охолоджувальної рідини утворення відкладень в системі охолодження двигуна визначається в основному наявністю розчинених у воді солей, що утворюють накип.
Використовувати технічну воду слід після попередньої її пом’якшення (кип’ятіння, обробки вапном та содою) або з добавленням протинакипних присадок (антинакипинів). Наприклад, калієвий хромпік К2Cr2О7 при концентрації його від 5 до 10 г в 1 л води здатний перетворювати солі у речовини, що не утворюють накип.
Використання любого антинакипина повинна випереджати очищення системи охолодження від утвореної раніше накипи.
На рис. 3.1 приведена схема установки для пом’якшення жорсткої води.
330
