ieed hronologija

Основні положення методології: 1. Використання гіпотетичних методів дослідження.

2.Першочергове завданням перетворення суспільства вбачалося у створенні крупного суспільного виробництва. Його основою була праця і планомірне виробництво, досягнення НТП.

3.Майбутнє суспільство забезпечувало задоволення різних потреб – суспільство розквіту особистості.

4.Свої ідеї розповсюджували серед людей поштовими листами.

Ранній утопічний соціалізм припав на 15-17 ст. але особливого розвитку не мав. Фактично, основу заклав Томас Мор (1478— 1535), знаменитий памфлет якого дав назву новій течії суспільної думки. "Утопія", або "Золота книга, настільки корисна, наскільки і забавна про найкращий устрій держави і про новий острів Утопію" була опублікована у 1516 р. Подібні погляди відчувалися у творі “Місто Сонця" Т. Кампанелли.

Представники: родоначальник Клод Анрі де Рувруа Сен-Сімон (1760— 1825), Шарль Фур'є (1772—1837), оберт Оуен (1771 —1858).

 Клод Анрі де Рувруа Сен-Сімон:

Основні твори: "Про промислову систему" (1821), "Катехізис промисловців" (1824), "Нове християнство" (1825), "Листи Женевського мешканця".

Основні ідеї: 1. Сенс історії в переході від однієї форми до іншої ( рабовласництво-феодалізм-капіталізм і т.д.), він має здійснюватись під дією знань.

2.Майбутнє за індустріальним суспільством і промисловим класом.

3.Відстоював організацію праці, в основі якої мав лежати принцип «Від кожного по можливостям, кожному по діянням».

4.Для створення майбутнього суспільства необхідно розвивати духовні якості людей.

Шарль Фур’є:

Основні твори: стаття "Всесвітня гармонія"( грудень 1803 р., Ліон, "Теорія чотирьох рухів і всесвітніх доль" (1808 р., анонімно), праця "Теорія всесвітньої єдності"(1822 р.), "Новий rocподарський і соцієтарний світ, або відкриття способів привабливої і природовідповідної праці, розподіленої в серіях за пристрастю"(1828

р.).

Основні ідеї: 1. Для успіху майбутнього суспільства необхідний ріст продуктивності праці, яка забезпечить багатством усіх.

2.Суспільні доходи мають розподілятися відповідно пропорціям: 4/12 – капіталу, 5/12 – праці, 3/12 – таланту. З розвитком суспільства пропорції мали змінюватися вбік праці.

3.Стрій асоціацій мав створити крупне колективне механізоване с/г виробництво, яке тісно буде пов’язано із промисловістю. В результаті такої єдності конкуренція з часом мала перетворитися на змагання в масштабах колективу.

4.Засоби для функціонування фаланг (які мали здійснити згадане вище об’єднання) мали надаватися капіталістами.

5.Не виключалася можливість існування приватної власності.

6.Роль держави мала бути незначною в такому суспільстві, так як автор вважав її пережитком минулого.

7.Ліквідація експлуататорського характеру приватної власності.

Роберт Оуен:

Основні твори: "Виклад раціональної системи суспільства" (1830), "Книга про новий моральний світ" (1840), "Новий погляд на суспільство або досвід про принципи утворення людського характеру " (1813), "Доповідь графству Ленарк про план полегшення спільних бід" (1821) та ін.

Основні ідеї: 1. Основний ворог суспільства – приватна власність.

2.Пропонував замінити гроші на квитанції, на яких би відображалася кількість затраченої праці, вони на ринку б забезпечили справедливий обмін.

3.Намагався свої ідеї втілювати на практиці: створив «ідеальну промислову общину» на своєму прядильному підприємстві у Шотландії, де скоротив робочий день до 10,5 , встановив жорстку дисципліну, під його керівництвом при підприємстві будувалися школи, культурні центри і т.д. Але через кризу 1815-1816 рр. та інші обставини підприємство потерпіло крах у 1829 р.

VII. Карл Маркс та його економічна теорія. Марксизм (започаткована у 40-ві pp. XIX ст.)

К. Маркс (1818—1883) і Ф. Енгельс (1820—1895) фактично, як родоначальник та його однодумець і фінансова підтримка, заклали основи такого економічного напрямку як марксизм, що боровся за інтереси робочого класу.

 Карл Маркс:

Основний твори: "Економіко-філософські рукописи" (1844, Франція), 1848 р. "Злиденність філософії" (1847, Бельгія), програма "Маніфест Koмуністичної партії» 1848р.), робота «Наймана праця і капітал»(1849 р.), «Капітал» (1-й том – 1867 р., 2 т. - відредагований і опублікований в

1885 Ф. Енгельсом, 3 т. - 1894 р. відредаговано і опубліковано Ф. Енгельсом, 4-й т. - опублікований в 1905—1910 К. Каутським), «Критика політичної економії» ( 1859 р.).

Джерела методології: 1. класична політична економія А.Сміта та Д.Рікардо: трудова теорія вартості, теорія продуктивності праці, теорія ренти.

2.Німецька класична філософія: діалектика і матеріалізм.

3.Утопічний соціалізм: соціологічні аспекти, теорія класової боротьби.

4.Індивідуальні риси методології: Ідея базису та надбудови: базис – це сукупні виробничі відносини (економічна структура суспільства), а надбудова – це ідеологія, мораль, етика, культура і т.п.

Основні ідеї:

16. Вводить поняття абсолютної ренти - форма земельної ренти, яку сплачують власникові за ділянку землі незалежно від її родючості й місця розташування.

Теорія циклічності економічного розвитку капіталізму:

17. Досягнення макроекономічної рівноваги та послідовного росту економіки неможливе під час існування економічної кризи.

18. Причинами кризи є відсутність автоматичного росту ефективного попиту при розширенні виробництва.

19. Низька з/п призводить до відсутності можливості робітників купувати товари вироблені ними.

20. Вихід з кризи і забезпечення відтворення автор вбачав у додаткових видатках з боку землевласників і капіталістів.

VIII. Маржинальна революція в економічній теорії. Маржиналізм. (кін. ХІХ ст. )

Маржиналізм – напрямок економічної теорії кінця 19 ст., який широко використовував для аналізу економічних процесів та законів граничні величини.

Основні твори: "Дослідження математичних принципів теорії багатства" (1838)

Основні ідеї:

1. Здійснив першу спробу досліджувати економічні процеси математичним методом.

2.Дослідження проводив в основному на мікроекономічному рівні.

3.Ввів поняття еластичності попиту: зміна попиту у відповідь на зміну ціни. Нееластичні товари: продукти харчування, одяг, взуття і т.п.

4.Запропонував модель максимізації прибутку монополістом: в умовах монополії на товар, максимальний ефект досягається при рівності граничного доходу та граничних витрат. При збільшенні кількості виробників – виробництво, що відповідає максимальному прибутку, виникає при рівності витрат та середнього доходу.

Йоган Генріх фон Тюнен:

Основні твори: «Ізольована держава щодо сільського господарства і національної економіки» (1826—1863), Основні ідеї: 1. Вивчав у своїй роботі виробничу функцію, яка

залежить від факторів виробництва. Доводить, що найбільш чистий доход досягається, якщо граничні витрати кожного фактора виробництва будуть рівні граничній віддачі кожного з них.

2. Дійшов висновку, що бідність та низький рівень життя деяких прошарків населення – результат нестачі вільних земель.

 Герман Генріх Госсен:

Основні твори: «Еволюція законів людської взаємодії»(1854) Основні ідеї: 1. Корисність певного блага зменшується по мірі збільшення його кількості у наявності.

2.Раціональне споживання встановлюється при рівності граничничних корисностей сукупності благ, що споживаються. Звідси: обсяг споживання залежить від ціни товару і платоспроможного попиту.

3.Принцип рівності граничної норми заміщення: при існуванні альтернатив чого-небудь існує ефект розподілу, відхилення від якого дорівнює втратам від вибору іншого попиту.

Жуль Дюпюі:

Основні твори: стаття «Про міру корисності громадських споруд»

(1844)

Основні ідеї: 1. Всі продукти споживання мають різну корисність не тільки для кожного споживача, але і для кожної із потреб, на задоволення яких він використовує ці продукти.

2. Втрачена від введення податку з продажу корисність (споживацький надлишок) пропорційна квадрату ставки податку.

3.За допомогою споживацького надлишку («відносної корисності») можна дати кількісний вираз розмірам збитку, що наноситься суспільству монополією.

4.Пояснив суть та значення цінової дискримінації, що проводиться в певних умовах монополією: "Один и тот же товар, представленный в разных магазинах в разных формах, очень часто продается по разным ценам богатым, зажиточным и беднякам. Вино качественное, высокого качества, супервысокого качества, экстра, взятое из одной бочки и отличающееся только этикеткой, продается по очень разным ценам. Почему так происходит? Дело в том, что одна и та же вещь имеет разную цену в глазах разных потребителей. Если бы существовала только средняя цена, то это было бы потерей для тех, кто лишился бы данного продукта, так как они не стали бы его покупать за эту цену, и потерей для продавца, так как была бы оплачена слишком малая часть от полезности предоставленной услуги. Мы вовсе не собираемся оправдывать все хитрости торговли, но их следует изучать, так как они основаны на точном знании человеческого сердца; во многих случаях они содержат больше справедливости, чем можно было бы ожидать и даже дают хорошие примеры для подражания".

5.Верхня границя корисності, набутої чи втраченої в результаті зміни ціни, рівна різниці кількості предметів споживання, помноженої на половину зміненої ціни.

Маржинальна революція – перехід від класичної політичної економії до неокласичної теорії (маржиналізму).

Основні положення періоду: 1. Використання маржинальних величин, як інструменту аналізу зміни економічних явищ.

2.Основою вивчення є поведінка окремих фірм і поняття потреби покупця.

3.Дослідження раціонального розподілу ресурсів і знаходження оптимального використання цих засобів.

4.Предмет аналізу - питання знаходження стійкого стану економіки на мікрота макрорівнях.

5.Широке застосування математичних методів для знаходження оптимального рішення статистичних задач.

6.Гедонізм.

Маржинальна революція проходила в два етапи:

І етап (поч. 19 ст.):

Цей етап отримав назву «суб’єктивного напрямку політичної економії» внаслідок постановки теорії граничної корисності товару умовою визначення цінності товару; останнє трактувалося з позицій конкретних споживачів на психологічному рівні.

Недоліки ідей етапу: 1. Категорія корисності товару розглядалася, як незалежна кількість інших товарів.

2. Оптимальний розподіл ресурсів зводився до визначення корисностей для суспільства в кількісному виразі

Представники: засновник математичної школи - Вільям Стенлі Джевонс (1835-1882), засновник австрійської школи – Карл Менгер (1840-1921), засновник лозаннської школи – Леон Вальрас (1834-1910)

Математична школа: Вільям Стенлі Джевонс (1835— 1882), Вільфред Парето (1848—1923)

2. Він вважав, що економічні процеси варто вивчати через їх причинний зв’язок і закони, якими вони керуються.

Основні твори: «Принципи економікс» («The Principles of Economics»,

1890)

Особливості методології: 1. Широко застосовував математичний і графічний методи.

2.Синтезував досягнення класичної політичної економії та маржиналізму.

3.Основний метод – метод часткової рівноваги, згідно якого при розгляді тої чи іншої ситуації всі елементи крім одного приймаються

як константи, а спостереження ведеться лише за цим одним елементом.

Основні ідеї: 1. Ввів вчення Дарвіна в економічні відносини.

2.Концепція ціноутворення: він вважав, що функції попиту залежать від граничної корисності, а ціна попиту – грошова оцінка бажань.

3.Сформулював закон попиту: попит на товар росте при зниженні ціни, і зростає при її підвищенні.

4.Ввів поняття еластичності попиту: попит еластичний, якщо він змінюється в більшій мірі, ніж ціна товару.

5.Ціну пропозиції він розглядав як мінімальну ціну, по якій продавець готовий продавати дану кількість товару. Вона визначається відшкодуваннями через переборювання небажання піддавати себе незручностям через тяжкість праці та затрати капіталу.

6.Представив графічно залежність попиту та пропозиції, вивів поняття рівноважної ціни.

7.Розглядав проблему стихійного регулювання цін в умовах вільної конкуренції.

8.Розглядав монополію як частковий випадок в умовах домінування необмеженої конкуренції, котрий впливає на механізм ціноутворення.

9.Закон спадної родючості ґрунтів трактує як унікальний,

всеоб’ятний та універсальний закон, що діє як в с/г, так і в промисловості (як закон спадної продуктивності праці).

10.Капітал не має уречевленої форми, але він тісно пов’язаний з речами. До капіталу відносив нематеріальні блага: знання, організацію, ділові здібності, професійну майстерність і т.п.

11.Принцип заміщення: підприємець обирає собі ті фактори виробництва, які вважає найбільш підходящими для досягнення своєї мети, ціна суми цих факторів має бути нижчою за ціну суми наборів будь-яких інших факторів.

Артур Сесіль Пігу(1877—1959):

Основні твори: «Економічна теорія добробуту» (The Economics of Welfare, 1920); «Економіка стаціонарних станів» (The Economics of Stationary States, 1935), «Зайнятість і рівновага» (Employment and Equilibrium, 1949), «Коливання промислової активності» (Industrial

Fluctuations, 1929)

Основні ідеї:

Теорія благополуччя:

1.Національний дохід (суспільне благополуччя) – множина матеріальних благ і послуг, що купуються за гроші.

2.Індивідуальне благополуччя – найбільша користь від споживання, включаючи показник якості життя.

3.На благополуччя впливає також розподіл доходів. Вважав, що передача частини доходів бідним збільшує загальнонародне благополуччя.

4.Вважав, що вільний ринок породжує протиріччя приватних та суспільних інтересів. Тому держава має проводити дії в інтересах майбутнього покоління, борючись з марнотратством.

5.Принцип оподаткування: Розмір ставки податків має залежати від доходів.

6.Безробіття – це наслідок занадто великої з/п. В кризовий період, з метою скорочення безробіття, пропонував забезпечувати ріст

реальних доходів, шляхом скорочення темпів рості з/п, але збільшення темпів споживання по більш низьким цінам, що мало забезпечити ріст реальної з/п.

7. Форми ДРЕ: пряма і опосередкована. Пряма – контроль за цінами і кількістю випуску продукції, має застосовуватись в умовах монополії. Опосередкована –податки та субсидії.

Основні твори: «Філософія багатства» (1886), «Розподіл багатства» (1899), «Проблеми монополій» (1901), «Суть економічної теорії» (1907) Основні ідеї: 1. Сутність закону спадної продуктивності праці й капіталу полягає в тому, що кожний новий внесок праці у виробництво за незмінних розмірів капіталу супроводжується зменшенням продуктивності проти попередніх внесків праці. У свою чергу, кожний наступний внесок капіталу (за незмінної чисельності робітників) характеризується меншим обсягом виробленої продукції, нижчою ефективністю, ніж попередній.

2.Виділяв 3 області науки: універсальну економіку, соціальноекономічну статику, соціально-економічну динаміку.

3.Теорія граничної продуктивності, згідно якої кожен фактор виробництва володіє відповідно. Продуктивністю і створює доход.

4.Закон Кларка: Цінність продукту – сума граничних корисностей його властивостей.

5.З/п визначається граничною продуктивністю праці робітника.

ІХ. Економічна думка в Росії ( ХІХ – поч. ХХ ст.)

На стані російської суспільної, у тім числі економічної думки XIX ст. позначились особливості історичного розвитку країни. Якщо на Заході економічна думка розв'язувала проблеми капіталізму як реально існуючого способу виробництва, то прогресивна наукова думка в Росії тільки дискутувала щодо проблем переходу від феодалізму до капіталізму, ліквідації кріпацтва.

Економічні ідеї декабристів (першій чверті XIX ст.):

Під назвою декабристів у історію ввійшли дворянські революціонери, які очолили визвольний рух у Росії в першій чверті XIX ст.

Представники: П. Пестель (1793 – 1826), М. Тургенєв (1789—1871),

Микита Михайлович Муравйов (1796—1843).

Політична програма декабристів передбачала:

1.Знищення самодержавства;

2.Встановлення або республіканського устрою, або конституційної монархії.

3.Спроба розв’язання ними аграрного питання ( дві тенденції — радикальніша П. Пестеля і поміркованіша М. Тургенєва і М. Муравйова).

Микола Іванович Тургенев (1789—1871):

Основні твори: «Досвід теорії податків» (1818), «Росія і росіяни» (1847), «Питання звільнення і питання управління селян» (1858) та ін. Основні ідеї: 1. Гостро критикує феодалізм і виступає прихильником свободи в усіх її проявах: свободи особи, свободи господарської діяльності. У кріпацтві він бачив головну перешкоду для економічного розвитку Росії.

2.Він був прихильником ліквідації кріпацтва з допомогою низки поступових заходів: «...поступового дарування селянам деяких особистих прав...» і «поступового обмеження влади поміщиків». Проект передбачав звільнення селян без землі. Для одержання землі селяни мали сплатити викуп поміщикам.

3.Цікавими є й погляди Тургенева на розвиток промисловості та торгівлі в Росії. І в цьому питанні він виступив прихильником свободи: свободи розвитку промисловості, свободи торгівлі. Сприйнявши ідеї економічного лібералізму А. Сміта, він уважав, що їх можна застосувати і в тогочасній Росії.

4.В основу науки про податки були покладені принципи оподаткування А. Сміта. Головне, на думку М. Тургенєва, щоб для платника податки були рівномірними та зручними за часом. Податки не можуть бути тягарем, вони повинні бути помірними.

5.Він вважав, що існує три головних джерела надходження податків: від землі, капіталу та праці. Причому об'єктом оподаткування з метою запобігання виснаженню цього джерела потрібно брати лише чистий дохід.

6.Джерела оподаткування залежно від об’єкта: податок на доходи від землі, з доходу та капіталу, зі спадщини, дарування, гербовий збір, із заробітної плати, з інших джерел, на споживання (акцизні збори на тютюн, сіль, алкогольні напої, мито), надзвичайні податки.

Микита Михайлович Муравйов (1796—1843):

Основні твори: «Конституція»(1822)

Основні ідеї: 1. Перший варіант «Конституції» передбачав лише особисту свободу селян і позбавлення їх навіть засобів праці. Мало того, позбавлені землі й засобів праці селяни не мали права переходити на роботу до іншого поміщика. Цей проект зазнав критики членів Північного товариства.

2. Другий варіант проекту залишав за селянами їхні присадибні ділянки, будівлі, засоби праці, худобу.

3.Третій варіант, написаний Муравйовим у в'язниці, передбачав надання селянам 2—3 десятин землі на двір, а також право спадкового володіння нею.

Павло Іванович Пестель (1793—1826):