2.3. Безпека зв’язку

При сучасному високому технічному оснащенні армій розвинених держав засобами радіоелектронної боротьби важливе значення набуває така властивість зв’язку, як її безпека.

Противник не безпідставно буде зосереджувати зусилля, щоб мати доступ до процесу поставлення повідомлень та змісту інформації, що міститься в них, з метою: одержати секретні та інші важливі відомості; перекрутити або знищити передану інформацію; нав’язати хибні режими роботи засобам зв’язку. Досягнення будь-якої мети, із цих названих, а тим більш усіх їх у комплексі, дозволить противнику значно знизити ефективність управління військами і цим самим поставити під сумнів успіх бою і операції взагалі. Для того, щоб успішно протистояти цим діям противника зв’язок повинен відповідати вимогам безпеки.

Безпека характеризує спроможність зв’язку забезпечити зберігання в таємниці від противника змісту переданих (прийнятих) повідомлень і протистояти введенню хибної інформації.

Рівень вимог щодо збереження в таємниці від противника інформації, передаваної технічними засобами зв’язку, установлюється керівними документами. Він зводиться до визначення необхідної стійкості засекречування зв’язку, а також кількості закритих зв’язків відносно загального їх числа в системі зв’язку.

Кількісними показниками безпеки зв’язку може служити коефіцієнт закриття Кз, що становить собою відношення кількості закритих зв’язків (Nз) до їх загального числа (Nз +Nнз), тобто

Вимоги до зв’язку щодо безпеки показані у таблиці 2.8

В оперативній ланці управління інформація з управління військами повинна передаватися з гарантованою стійкістю засекречування, а в тактичній ланці, де інформація старіє значно швидше, вона може передаватися і з тимчасовою стійкістю засекречування, зберігаючи високу оперативність управління.

Для передавання ж повідомлень відкритими каналами зв’язку повинні використовуватися засоби попереднього шифрування й кодування, а в тактичній ланці управління - з використанням документів прихованого управління військами.

Вимоги до зв’язку щодо безпеки Таблиця 2.8

Вид зв’язку	Коефіцієнт закриття каналів зв’язку
	Існуюча система зв’язку	Перспективна система зв’язку
ТЛФ зв’язок	0,7	1,0
ПД	1,0	1,0
ТЛГ зв’язок	0,7	1,0
ФКМ зв’язок	1,0	1,0

Ці ж засоби служать і для приховування від обслуговуючого особового складу змісту документів які передаються відкритими каналами зв’язку.

Введення хибної інформації тими чи іншими діями противника може бути виключено, якщо зв’язок буде володіти відповідною імітостійкістю. Під імітостійкістю слід розуміти здатність зв’язку протистояти введенню в лінію зв’язку й передаванню по ній повідомлень хибної інформації та нав’язування неправильних режимів роботи засобів зв’язку. Показником імітостійкості буде імовірність введення противником хибної інформації (Рх).

Вона не повинна перевищувати:

А) у системах зв’язку стратегічної та оперативно-тактичної ланки управління 10;

Б) у системах зв’язку тактичної ланки управління 10

Основними організаційними й технічними заходами досягнення необхідної безпеки зв’язку є:

застосування засекречуючої апаратури зв’язку й дотримання правил її експлуатації;

попереднє шифрування й кодування інформації;

використання таблиць позивних і документів прихованого управління військами;

обмеження кола осіб, які допускаються до ведення переговорів дозволеними до використання незасекреченими каналами зв’язку;

застосування ефективних способів паролювання й апаратури імітозахисту;

перевірка справжності одержаних повідомлень методом зворотної передачі прийнятого тексту;

суворе дотримання правил установлення зв’язку й ведення переговорів;

виконання вимог режиму секретності під час обробки й збереження інформації в автоматизованих системах управління на вузлах, станціях і апаратних зв’язку.