- •«Філософія» для студентів усіх спеціальностей
- •Вступ. Філософія, коло її проблем і роль в суспільстві Розділ 1. Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософських проблем
- •1.1. Філософія Стародавнього світу
- •1.2. Антична філософія
- •1.3. Філософія середньовіччя
- •1.4. Філософія епохи Відродження та Нового часу
- •1.5. Німецька класична філософія
- •1.6. Філософська думка в Україні
- •1.7. Марксистська філософія
- •1.8. Основні напрямки світової філософії 19-20 століття
- •Розділ іі. Буття світу і людини
- •2.1. Філософський смисл проблеми буття
- •2.2. Духовні виміри буття і проблеми свідомості в філософії
- •2.3. Зміст і форми філософського вчення про розвиток
- •2.4. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Розділ ііі. Соціальна філософія
- •3.1. Філософське розуміння суспільства та його будови
- •3.2. Суспільство і природа
- •3.3. Філософія культури
- •3.4. Філософія техніки
- •3.5. Людина як мета і вища цінність історичного розвитку
1.3. Філософія середньовіччя
На цьому етапі розвитку у європейської філософії, що прийшов на зміну античному, проблема природи універсалій (боротьба реалізму з його опорою на розум і номіналістів, що обґрунтовували принцип сенсуалізму) стимулювала подальше осмислення питання про співвідношення свідомості і реальності. У контексті ідеалістичної, богословської теорії праці П. Абеляра, Р. Бекона, Й. Дунса Скота з'ясовували можливість раціоналістичного філософського аналізу. Ці мислителі прокладали шлях діячам Відродження (Ренесансу), звільняли думку від догматизму, сприяли розвитку вільнодумства.
Література:
1. Августин Аврелий. Исповедь. – М., 1991.
2. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.
3. Гуревич А.Я. Средневековый мир. – М., 1990.
4. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.
5. Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII веков. – М., 1984.
6. Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.
7. Таранов П. Соч. в 4-х т.
1.4. Філософія епохи Відродження та Нового часу
Тогочасна філософська думка стала засадою культури гуманізму, заснованої на антропоцентристській парадигмі: «Я людина, і ніщо людське мені не чуже» («Homo sum, humani nihil a me alienum puto»). Це гасло перетворилося на філософський пароль гуманістичного світогляду, було методологічним підґрунтям сучасного «людського виміру» соціуму. У цей час активно діють представники науково-дослідницького природознавства (М. Коперник, Дж. Бруно, Г. Галілей, Л. да Вінчі). В епоху Відродження сформувалась плеяда філософів-людинознавців, гострих розумом і дотепних словом діячів культури, письменників, політологів — Е. Ротердамський («Похвала Глупоті»), М.-Е. де Монтень («Досвіди»), Н. Макіавеллі («Державець»), Г. Гроцій («Про право війни і миру»), Т. Мор («Утопія»), Т. Кампанелла («Місто Сонця»). У своїх працях вони наголошували на значенні людської особистості, її природних і громадянських прав і свобод, пропагували ідею поширення освіти як засобу вдосконалення і просвітлення суспільства, досліджували співвідношення політики і моралі, розмірковували про шляхи побудови справедливого суспільства.
На цьому етапі відбулося формування наукових засад світогляду. Наукоцентризм і раціоналізм — визначальні ознаки новочасної філософії — зумовили вибір як головного філософського сюжету проблему наукового методу пізнання. Матеріалістичний емпіризм (Ф. Бекон), з'ясування досвідної природи пізнання (Дж. Локк), раціоналістична концепція пізнання (Р. Декарт, Б. Спіноза), дослідження можливостей одержання правильного знання, тобто ідеалістичний емпіризм (Д. Юм і Дж. Берклі) надійно започаткували наукове розроблення філософських світоглядних ідей.
Заслугою філософів Нового часу є розроблення філософської концепції людини — її соціального статусу, свободи і шляхів розвитку (Т. Гоббс; діячі французького Просвітництва (друга чверть XVIII ст.) — Ш.-Л. Монтеск'є, Вольтер, Ж.-Ж. Руссо; енциклопедисти — французькі матеріалісти Д. Дідро, Ж.-О. де Ламетрі, П.-Ж. Гольбах, К.-А. Гельвецій).
Література:
Бекон Ф. Новый Органон. Соч.: в 2 т. – т.2. – М., 1972.
Гольбах П.А. Избранные философские произведения: в 2 т. – М., 1983.
Декарт Р. Сочинения: в 2 т. – М., 1989.
Дидро Д. Избранные философские произведения. – М., 1941.
Кузнецов В.М., Мировский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1986.
6. Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII веков. – М., 1984.
7. Таранов П. Соч. в 4-х т.