Варіанти завдань.

1. Знайти рішення системи алгебраїчних лінійних рівнянь засобами Matlab/Simulink.

Завдання обираються з таблиці 9.1 практичної роботи №9.

2. Сформувати структурні схеми:

Варіант 1. Сформувати структурну схему системи, що генерує фігуру еліпса на екрані віртуального двокоординатного реєстратора XY Graph на основі параметрично завданих рівнянь еліпса:

при наступних значеннях параметрів: А=5, В=2, ω=π/5.

Вказівка. Використовувати блоки: Ramp, Gain, Trigonometric Function, XY Graph, встановити необхідні масштаби по осях двокоординатного реєстратора.

Варіант 2. Сформувати структурну схему системи, що генерує фігуру спіралі на екрані віртуального двокоординатного реєстратора XY Graph на основі параметрично завданої математичної моделі спіралі:

Вказівка. Використовувати блоки: Сonstant, Integrator, Gain, Trigonometric Function, Product, Scope, XY Graph, встановити необхідні масштаби по осях двокоординатного реєстратора.

Варіант 3. Побудувати структурну схему генератора системи базисних функцій:

Вказівка. Використовувати блоки: Сonstant, Integrator, Gain, Math Function, Mux, Scope.

Варіант 4. Побудувати структурну схему генератора системи базисних функцій:

Вказівка. Використовувати блоки: Сonstant, Integrator, Gain, Trigonometric Function, Mux, Scope.

Варіант 5. Побудувати структурну схему генератора системи базисних функцій:

Вказівка. Використовувати блоки: Сonstant, Integrator, Gain, Trigonometric Function, Mux, Scope.

3. Форматувати об’єкти моделей.

Практична робота №12 Маскування підсистем в Matlab/Simulink

Мета: Ознайомитись з методами маскування підсистем

Теоретичні питання

Механізм маскування підсистем дозволяє оформити підсистему як повноцінний бібліотечний блок, тобто забезпечити підсистему власним вікном параметрів, піктограмою, довідковою системою і т.д.

Маскування підсистем дає користувачеві наступні переваги:

• Розширює можливості користувача по управлінню параметрами моделі.

• Дозволяє створювати зрозуміліший інтерфейс підсистеми.

• Підвищує наочність блок-діаграми.

• Розширює можливості побудови складних моделей.

• Підвищує захищеність моделі від несанкціонованої модифікації.

Для виконання маскування наявної підсистеми необхідно заздалегідь виконати наступні дії:

1. Визначити, які параметри підсистеми повинні задаватися користувачем в майбутньому вікні параметрів. Задати ці параметри в підсистемі за допомогою ідентифікаторів (імен).

2. Визначити, яким чином параметр повинен задаватися у вікні діалогу (за допомогою рядка введення, вибором із списку, що розкривається, або установкою прапорця).

3. Розробити ескіз піктограми блоку.

4. Створити коментарі (довідку) по використанню підсистеми.

Маскування підсистеми виконується за допомогою Mask Editor (редактор маски). Для запуску редактора маски необхідно виділити масковану підсистему і виконати команду Mask Subsystem. з меню Edit. Можна також скористатися контекстним меню. Після запуску Mask Editor на екран буде виведено вікно редактора (рис. 12.1), що має три вкладки:

• Icon (Піктограма);

• Initialization (Ініціалізація);

• Documentation (Документація).

Перша з вкладок забезпечує створення піктограми підсистеми, друга – дає можливість створити вікно діалогу для введення параметрів і третя – дозволяє ввести опис блоку і створити його довідку.

У верхній частині всіх вкладок є поле Mask Type, за допомогою якого можна задати ім'я блоку. У нижній частині вікна є п'ять кнопок управління редактором:

1. OK – Зберегти внесені зміни і закрити вікно.

2. Cancel – Відмінити внесені зміни і закрити вікно.

3. Unmask – Зняти маску з підсистеми. До закриття файлу моделі маску можна відновити, скориставшись командою Edit Mask. з меню Edit.

4. Help – Відкрити вікно довідки редактора маски.

5. Apply – Зберегти внесені зміни без закриття вікна редактора.

Повторний виклик редактора маски для вже маскованої підсистеми здійснюється командою Edit Mask… з меню Edit (або аналогічною командою з контекстного меню).

Після того, як маскування системи буде виконано, подвійне клацання на її зображенні відкриватиме вікно параметрів підсистеми, а не вікно моделі. Відкрити саму підсистему (вікно моделі) для редагування або перегляду можна командою Look under mask з меню Edit або контекстного меню.

Рисунок 12.1 – Вікно редактора маски Mask Editor

Створення вікна параметрів. Вікно параметрів створюється за допомогою вкладки Initialization (Ініціалізація) редактора маски. Для створення поля введення параметра з його описом необхідно виконати наступні дії:

1. Натиснути кнопку Add (Додати).

2. Ввести опис параметра в поле Prompt (Підказка). Як опис параметра зазвичай використовується його назва у вигляді тексту, наприклад, «Gain», «Constant value» і т.п.

3. Вказати ідентифікатор параметра в полі Variable (Змінна). Звичайно це має бути один з тих ідентифікаторів, який використовувався при завданні параметрів блоків усередині підсистеми (хоча це не обов'язково, оскільки параметр може бути використаний і для модифікації самого вікна діалогу). Всі змінні, ідентифікатори яких задані на вкладці Initialization, поміщаються в Mask Workspace – локальну робочу область маски, і є доступними тільки усередині підсистеми.

4. Вибрати тип елементу інтерфейсу задаючого параметр із списку Control Type:

• Edit – Редаговане поле введення.

• Checkbox – Прапорець.

• Popup – список, що розкривається. В цьому випадку в графові Popup Strings (Елементи списку) необхідно ввести елементи списку, розділені символом вертикальної межі. Наприклад, вираз alpha|beta|gamma задасть список з трьох елементів: alpha, beta і gamma.