
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях серцево-судинної системи
- •Інфаркт міокарда
- •Перший етап – інфарктне відділення
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 1
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 2
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 3 (заняття групові)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 4 (заняття групові)
- •Другий етап реабілітації – одужання.
- •Третій етап реабілітації – підтримуючий
- •Ранкова гігієнічна гімнастика
- •Комплекс вправ для самостійних занять
- •Ішемічна хвороба серця
- •Комплекс ранкової гігієнічної гімнастики
- •Комплекс вправ при стенокардії
- •Гіпертонічна хвороба
- •Гіпертонічна хвороба I стадії
- •Комплекс ранкової гігієнічної гімнастики
- •Комплекс лікувальної гімнастики при гіпертонічній хворобі I стадії
- •Гіпертонічна хвороба II стадії
- •Комплекс лікувальної гімнастики при гіпертонічній хворобі II стадії
- •Гіпертонічна хвороба III стадії
- •Комплекс лікувальної гімнастики при гіпертонічній хворобі III стадії
- •Гіпотонічна хвороба
- •Вегетативна дисфункція
- •Комплекс вправ для ранкової гігієнічної гімнастики
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях дихальної системи
- •Бронхіальна астма
- •Комплекс вправ при бронхіальній астмі (міжнападний період)
- •Пневмонія
- •Комплекс вправ для хворих на пневмонію (постільний режим)
- •Комплекс вправ для хворих на пневмонію (палатний режим)
- •Комплекс вправ для хворих на пневмонію (вільний режим)
- •Плеврит
- •Комплекс вправ для хворих на плеврит (ліжковий режим)
- •Комплекс вправ для хворих на плеврит (палатний режим)
- •Комплекс вправ для хворих на плеврит (вільний режим)
- •Емфізема легенів
- •Комплекс вправ при емфіземі легенів
- •Бронхоектатична хвороба
- •Комплекс вправ для хворих з гнійним процесом у верхній долі легені
- •Комплекс вправ для хворих з гнійним процесом в середній долі легені
- •Комплекс вправ для хворих з гнійним процесом у нижній долі легенів
- •Туберкульоз легень
- •Комплекс вправ для хворих слабкої групи
- •Комплекс вправ для хворих середньої групи
- •Комплекс вправ для хворих сильної групи
- •Клініко-фізіологічне обѓрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях органів травлення
- •Хронічний гастрит
- •Комплекс вправ при гастриті зі зниженою секреторною функцією
- •Ерозивний гастрит
- •Комплекс вправ при ерозивному гастриті
- •Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Схеми рухових режимів
- •Комплекс вправ при виразковій хворобі у фазі повної ремісії
- •Дискінезії жовчовивідних шляхів
- •Комплекс вправ при дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом
- •Хронічний холецистит
- •Комплекс вправ при хронічному холециститі і дискінезії жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним типом
- •Комплекс вправ при колітах
- •Спланхноптоз
- •Комплекс спеціальних вправ при нефроптозі
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях нирок
- •Гломерулонефрит
- •Комплекс вправ в період ремісії хронічного гломерулонефриту
- •Пієлонефрит
- •Комплекс вправ в період ремісії хронічного пієлонефриту
- •Сечокам'яна хвороба
- •Комплекс вправ для виведення каменю з сечоводу в сечовий міхур
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при порушенні обміну речовин
- •Цукровий діабет
- •Комплекс вправ для людей з невисокою працездатністю і невисокою фізичною активністю
- •Комплекс вправ для людей зі збереженою фізичною активністю і працездатністю
- •Комплекс вправ для ніг
- •Ожиріння
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні задачі
Комплекс вправ при бронхіальній астмі (міжнападний період)
1. В. п. – стоячи. Ноги разом, руки вздовж тулуба, одну ногу відставити назад на носок, одночасно руки підняти вперед і вгору долонями всередину, добре прогнутися – вдих, потім руки повільно опустити в сторони вниз – видих. На видиху при закритому роті протяжно вимовляти звук М–М–М до повного видиху. Повторити 4–5 разів.
2. В. п. – те саме. Ноги на ширині плечей, руки вздовж тулуба, підняти руки вперед – вдих, повільно нахилити тулуб вперед і вниз. Похитуючись в зігнутому положенні (ноги не згинати в колінах!), кілька разів дістати підлогу кінцями пальців – видих. На видиху вимовляти звук З–З–З. Повторити 3–4 рази.
3. В. п. – те саме. Ноги на ширині плечей, руки з гімнастичною палицею підняті вгору. Вдих – нахил вліво – видих, прийняти в. п. – вдих, те саме в інший бік – видих. Видих робити повільно. На видиху протяжно вимовляти звук У–Х–Х–Х. Повторити 3–4 рази в кожну сторону.
4. В. п. – лежачи на спині. Ноги витягнуті, руки вздовж тулуба. Вдих – ноги зігнути в колінних суглобах, обхопити руками, сильно притягнути до грудей – видих. На видиху вимовляти протяжно і голосно звук П–Ф–Ф–Ф. Повторити 3–4 рази.
5. В. п. – те саме. Ноги разом, руки витягнуті над головою. Вдих – перейти в положення сидячи, потягнутися вперед – руки витягнути, намагаючись дістати пальцями рук шкарпетки ніг. Зробити протяжний видих з одночасним гучним вимовою звуку Б–А–А–Х–Х–Х–Х. Повторити 3–4 рази.
6. В. п. – стоячи. Ноги разом, руки опущені вздовж тулуба. Піднятися на носки, плечі відтягнути назад, долоні повернути від себе – назовні, добре прогнутися – вдих. Повернутися у в. п. – видих з протяжною вимовою звуку Ш–Ш–Ш. Повторити 4–5 разів.
7. В. п. – стоячи. Ноги разом, руки опущені вздовж тулуба, підняти руки вгору в сторони, добре прогнутися – вдих, повільно присісти, обхопити коліна руками, притиснути до грудей, голову опустити вниз – видих. Видих зробити максимально, при цьому голосно вимовляти звук О–Х–Х–Х. Повторити 8–10 разів.
8. Спокійна ходьба по кімнаті, дихання довільне через ніс – 2–3 хвилини.
9. В. п. – сидячи на стільці, відкинутися на спинку, руки опустити вниз, м'язи розслабити. Руки розвести широко в сторони, прогнутися – вдих, не поспішаючи схрестити руки на грудях, натиснути на грудну клітку, живіт втягнути, голову нагнути – видих. Видих повільний, губи зібрати в трубочку, плавно видихати повітря до повного видиху з вимовою звуку Ф–Ф–Ф. Повторити 4–5 разів з перервами між вправами 20–30 секунд.
Загартовування
Для лікувального загартовування використовують водні процедури з поступовим зниженням температури. Щоденні водні процедури очищують шкіру, поліпшують кровообіг і шкірне дихання, що особливо важливо. Загартовувальні процедури необхідно проводити вранці, а ввечері рекомендується приймати теплий душ, що сприяє розслабленню бронхіальної мускулатури.
Загартовувальні процедури слід починати з вологого обтирання ніг. Його проводять 2–4 хв., розтираючи ноги вологим рушником, змоченим у воді з температурою не вище 36°С. Через кожні 2–3 дні температуру води знижують на 1°С, доводячи її до 24°С. Потім можна перейти до обливання ніг. Початкова температура води для цієї процедури – 35°С. Через кожні 2–4 дні температуру води знижують на 1°С, доводячи до 24°С.
Прохолодні ножні ванни починають приймати з температурою води не нижче 34°С, знижуючи її до 18–12°C. Початковий час процедури – 9 хв. Знижуючи температуру води, зменшують тривалість прийому ванни, доводячи її до 2 хв. При зниженні температури води нижче 20°С після ванночки слід проводити масаж ніг.
Контрастні ванночки роблять чергуванням гарячої та холодної води. Температура гарячої води повинна завжди залишатися постійною – 42°С. Температура холодної води зменшується кожні 2–4 дні на 1°С. Початкова температура води – 37°С, кінцева – 20–15°С. У гарячій воді ноги тримають 3–4 хв, у холодній – 1,5–2 хв. Тривалість процедури – 8–14 хв.
Процедури загартовування глотки та носа проводять шляхом зрошення або полоскання. Початкова температура води для зрошення – 40°С, для полоскання – 38°С. Температуру води знижують кожні 3–6 днів на 1°С, доводячи її до 16°С. Тривалість процедури – від 1 до 6 хв. Зрошення і полоскання можна проводити мінеральною водою.
Вологі обтирання тіла проводять в теплому приміщенні з температурою повітря не нижче 23°С. Початкова температура води для обтирання – 37–35°С. Через кожні 3–5 днів її знижують на 1°С. Процедуру проводять послідовно. Спочатку обтирають кисті рук, потім передпліччя, плечі, стопи, гомілки, стегна, живіт, грудну клітину спереду і ззаду. Тривалість процедури – 2–5 хв.
Обливання володіє тонізуючою дією, особливо це стосується нервової системи, кровообігу і дихання. Розрізняють часткове обливання, коли вибирають одну ділянку тіла (руки, ноги, шию) і загальне. При загальному обливанні струмінь води повинна потрапляти на шию, плечі, груди і рівномірно стікати по всьому тілу. Починають обливатися водою 34–37°С і, знижуючи її температуру кожні 5–6 днів на 1°С, доводять до 20°С і нижче. Тривалість процедури – 3–4 хв. Після обливання тіло насухо розтирають рушником.
Для загартовування дітей, які страждають на БА, рекомендуються щоденні ванни для ніг за наступною схемою: перед сном занурюють у таз із теплою водою (37–38°С) тільки ступні. Перший день вся процедура займає тільки 1 хвилину. Ноги з води виймають і насухо витирають. На другий день ножні ванни проводять вже дві хвилини і так кожен день додають по одній хвилині, доводячи до 10 хвилин. Через 10 днів температуру води в тазу знижують до кімнатної (18–20°С).
Масаж
Одним з методів немедикаментозної терапії, спрямованої на зменшення клінічних проявів БА, є масаж грудної клітини. Основним завданням масажу є відновлення нормального дихання і профілактика емфізематозних змін.
Як неспецифічний подразник він може використовуватися за методиками місцевого та рефлекторного впливу і включати в себе різні прийоми, такі як постукування, вібрація, постуральний дренаж.
Під час нападу доцільно провести масаж грудної клітини, включаючи міжреберні проміжки, масаж м'язів живота і комірної зони. На ранніх етапах розвитку бронхоспазму або як допоміжний засіб купування нападу дуже ефективні прийоми точкового масажу.
У міжнападний період масаж біологічно активних точок проводять 1 раз на день з превентивною метою. Добре розслабляє м'язи вібруючі натиснення руками з боку спини під лопатками на грудну клітку у напрямку до грудини в положенні хворого напівлежачи (масажист спереду від хворого).
Також використовують сегментарний і баночний масаж, самомасаж.
Курортне лікування, клімато-, бальнео-, пелоїдотерапія
При призначенні курортного лікування враховується важкість клінічного перебігу захворювання, сезон року і кліматичні особливості курорту.
Використовуються природні фактори – галотерапія (спелеотерапія), аерозольтерапія і її різновид – небулайзерна терапія. Фізіотерапевтичне лікування: інгаляції з лікарськими препаратами, аероіонотерапія, електрофорез з лікарськими препаратами, низькочастотна магнітотерапія, лазерне випромінювання, високочастотна терапія на область проекції коренів легенів, теплолікування. Сонячні та повітряні ванни треба починати з 5 хв. в день і довести до 1–2 ч.
На гірських кліматичних курортах показане лікування хворих на бронхіальну астму незалежно від клініко-етіологічної форми, з супутніми алергічними захворюваннями, з явищами вираженої реактивності бронхів, з нервово-психічними і ендокринними порушеннями. Треба враховувати, що високогірна гіпоксія активує функцію надниркових залоз як у здорових людей, так і у хворих на бронхіальну астму.
На приморські курорти доцільно направляти хворих з бронхіальною астмою, ускладненою емфіземою легенів, і при наявності нестійкої ремісії запального процесу в бронхолегеневому апараті. При цьому не рекомендується вивозити дітей на Чорноморське узбережжя Кавказу. Кращим вибором вважається Кисловодськ, далі – Південний берег Криму.
Лікування в місцевих спеціалізованих санаторіях та відділеннях, де мікрокліматичні умови мало відрізняються від місця постійного проживання хворих, проводиться особам з нестійкою ремісією бронхіальної астми, при вираженій легеневій недостатності і реконвалесцентам. Крім того, до місцевих оздоровчих баз (санаторії, будинки відпочинку, профілакторії), що розташовані в сприятливих мікрокліматичних зонах (суха місцевість зі змішаним листяним лісом, подалі від соснових масивів, бо помічено, що в ряді випадків різкий сосновий запах може підтримувати астматичний стан), показано направлення осіб із загрозою бронхіальної астмі, або з явищами передхвороби.