Вегетативна дисфункція

Поняття про вегетативну дисфункцію включає в себе зміну тонусу судин, обумовлені порушеннями в нервовій системі. В основі лежать порушення нормальної вегетативної регуляції діяльності внутрішніх органів. Як правило, порушення рідко обмежуються якимось одним органом або системою, зазвичай вони генералізовані. Тому, хоча основні скарги можуть стосуватися переважно якоїсь однієї системи, в тій чи іншій мірі страждає весь організм.

Виділяють наступні симптомокомплекси:

1) кардіалгічний – болі в ділянці серця, відчуття серцебиття, «завмирання» в ділянці серця, перебої в роботі серця і ін.;

2) респіраторний чи дихальний – прискорене дихання, неможливість зробити глибокий вдих, утруднення вдиху, несподівані глибокі вдихи;

3) гіпотензивний / гіпертензивний – коливання цифр артеріального тиску в бік підвищення або зниження;

4) змішаний – поєднання перерахованих вище змін.

Крім цього, практично у всіх хворих відзначаються ті чи інші неврологічні розлади і астенізація: слабкість, швидка стомлюваність, які виникають при незначному навантаженні й у відсутності органічних змін, плаксивість, дратівливість, головні болі.

Крім цієї клінічної картини, яка може бути виражена в тій чи іншій мірі, у багатьох хворих зустрічаються так звані вегетативні кризи чи вегетативні пароксизми. Це ситуаційно (наприклад, стрес на роботі) або іншим чином (наприклад, менструацією) обумовлений вегетативний сплеск, стрімко залучає безліч систем організму і володіє, внаслідок цього, численністю і різноманітністю проявів.

Завдання ФР:

– поступове підвищення толерантності до фізичних навантажень;

– оптимальне поєднання динамічної і статичної напруги;

– поєднання засобів ФР з елементами психотерапії, прийомом адаптогенів;

– проведення ФР з використанням тренажерів; застосування методики поступового підвищення величини навантаження;

– поєднання ФР з психотерапією.

Таблиця 7.

Критерії діагностики стану вегетативного тонусу

Ознака	Симпатикотонія	Ваготонія
Колір шкіри	Бліда	Схильність до почервоніння
Судинний малюнок	Не виражений	Мармуровість, ціаноз
Сальність	Знижено	Підвищено, вугрі
Потовиділення	Зменшено	Підвищено
Дермографізм	Рожевий, білий	Червоний, стійкий
Температура тіла	Схильність до підвищення	Схильність до зниження
Мерзлякуватість	Відсутня	Характерна
Температура при інфекціях	Висока	Субфебрильна
Переносимість духоти	Задовільна	Погана
Непритомність	Рідко	Часто
Маса тіла	Знижена	Підвищена
Апетит	Підвищений	Знижений
Жага	Підвищена	Знижена
ЧСС	Підвищено	Знижено
Артеріальний тиск	Знижений	Підвищений
Кардіалгії	Рідко	Часто
Скарги на відчуття нестачі повітря, «зітхання»	Не характерні	Часто
Скарги на нудоту, блювоту, болі в животі	Не характерні	Характерні
Сечовипускання	Рідкісне рясне	Часте нерясне
Нічний енурез	Не буває	Часто
Алергічні реакції	Рідко	Часто
Збільшення мигдалин, аденоїдів	Не буває	Часто
Болі в ногах вечорами, вночі	Рідко	Часто
Головні болі	Рідко	Характерні
Темперамент	Захоплюються, настрій мінливий	Пригнічені, апатичні, схильні до депресії
Фізична активність	Підвищена вранці	Знижена
Психічна активність	Неуважність, швидке відволікання, нездатність зосередитися	Увага задовільна
Сон	Пізнє засипання, раннє пробудження	Глибокий, тривалий сон, уповільнений перехід до активної діяльності

Рекомендації щодо вибору виду спорту при вегетативній дисфункції представлені в таблиці 8.

Таблиця 8.

Рекомендації щодо вибору виду спорту при вегетативній дисфункції

Рекомендуються	Не показані
Оздоровче плавання	Гімнастика
Велосипед	Важка атлетика
Спортивна ходьба	Стрибки
Види «повільного» бігу	Великий теніс
Лижі	Бокс
Настільний теніс	Різні види боротьби (карате, самбо)
Ковзанки	Групові види спорту (футбол, баскетбол, волейбол)

У число рекомендованих видів спорту входять: плавання, аквааеробіка, велосипед влітку, ковзанки та лижі взимку, піший туризм, біг підтюпцем на довгі дистанції, бадмінтон, настільний теніс і ін. Ці види спорту тренують серцевий м'яз і судини, знімають нервову напругу, розвивають витривалість організму. Показані вправи на координацію і швидкість рухів. При домінуванні симптомів симпатикотонії вправи слід виконувані в повільному і середньому темпі, з широкою амплітудою рухів, які поєднуються з вправами на розслаблення м'язів, а також дихальною гімнастикою.

При будь-якому типі вегетативної дисфункції не рекомендовані заняття силовою гімнастикою, акробатикою, єдиноборствами. Протипоказані вправи з тривалою статичною напругою, різкими рухами, з положенням тіла вгору ногами, а також пов'язані з можливими падіннями, струсами і ударами.

Для пацієнтів з вегетативною дисфункцією важливі дозованість і регулярність, а не висока інтенсивність фізичних навантажень. Займатися необхідно щодня, невеликий період часу.

Обов'язковим є виконання РГГ.