1.3. Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. 1.    Визначте різницю між проектом, планом та програмою. Чому, на ваш погляд, існує таке різноманіття у тлумаченні поняття «проект»?

2. 2.    За якими базовими критеріями відрізняються особливості функціонування проекту та організації?

3. 3.    Охарактеризуйте основні ознаки проекту.

4. 4.    Поясніть необхідність визначення економічно залежних проектів для проекту, що розглядається. У чому суть незалежних, взаємовиключаючих, умовних, заміщуючих та синергічних проектів? Поясніть, яким чином аналітик повинен розглядати ці види при проведенні аналізу визначеного проекту?

5. 5.    За якими критеріями класифікують проекти? Проведіть класифікацію за різними критеріями таких проектів:

•       створення фабрики корпусних меблів в Україні спільно з партнером із Західної Європи;

•       розробка газового родовища та експортування газу;

•       будівництво нафтотерміналу;

•       перехід на дворівневу систему навчання у вищих навчальних закладах в Україні;

•       приватизація середніх і малих підприємств в Україні.

6. Визначте елементи внутрішнього та зовнішнього середовищ проекту. Яким чином вони впливають на оцінку проекту? Чи згодні ви з висловом, що проект впливає на своє оточення, а оточення впливає на проект. Чому?

 

1.4. Тематика індивідуальних завдань (рефератів) за темою 1 (5 балів)

1. 1.  Еволюція проектного аналізу. Формування основних принципів проектного аналізу.

2. 2.  Концепція проекту: поняття, ознаки, класифікація, середовище, учасники.

3. 3.  Визначення тривалості та вартості передінвестиційних досліджень.

Термінологічний словник

Завдання проектного аналізуполягає у встановлені цінності проекту, яка визначається різницею його вигод та витрат.

Концепція проектного аналізу – це набір методичних принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів до прийняття рішень про реалізацію проекту.

Проект – це комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямований на досягнення конкретних результатів при встановленому матеріальному (ресурсному) забезпеченні з чітко визначеними цілями протягом заданого періоду часу.

Учасники проекту– це суб‘єкти, які реалізують різні інтереси у процесі здійснення проекту, формують власні вимоги відповідно до цілей і мотивації і впливають на проект, виходячи зі своїх інтересів, компетенції та рівня залучення до проекту. Їх склад, ролі, розподіл функцій і відповідальності залежать від типу, виду, масштабу й складності проекту, а також від фаз його життєвого циклу.

Література: 2; 3; 4; 6; 7; 9; 11; 12; 17; 29.

[Вверх] [Вниз]

Тема 2. Концепція вигод і витрат у проектному аналізі, цінність грошей у часі

2.1. Методичні поради до вивчення теми

Розгляд цієї теми слід розпочати із з‘ясування необхідності розробки проекту, який може бути представлений у вигляді циклу, що складається з окремих фаз, стадій та етапів і дістав назви «життєвий цикл проекту».

Отже, життєвий цикл проекту – період часу від задуму проекту до його закінчення, який може характеризуватися моментом здійснення перших витрат за проектом (поява проекту) і отриманням останньої ви­годи (ліквідація проекту). Проектний цикл поділяють на три фази: передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну, які, в свою чергу, розгалужуються на стадії (рис. 2.1).

 

Рис. 2.1. Фази і стадії проектного циклу

Тривалість проектного циклу залежить від великої кількості об­ставин, в першу чергу від виду проекту та його учасників. Суворих об­межень для визначення вартості передін­вес­тиційних досліджень не іс­нує. Ця величина перебуває у взаємозв’язку з такими чинниками: масштаб і природа проекту; вид, межі та глибина передінвестиційних досліджень; категорія замовника та підрядника досліджень; час і зу­силля, потрібні для збирання й аналізу інформації.

До інструментарію проектного аналізу слід віднести також і цінність проекту, яка визначається як різниця між позитивними ре­зультатами та негативними результатами. Оскільки метою проектного аналізу є встановлення розмі­ру перевищення додаткових вигід від реалізації проекту над додатковими затратами, необхідними для його здіснення, то нале­жить визначити методику розрахунку додаткових вигід і додат­кових затрат.

Концепція альтернативної вартості є центральною у проектно­му аналізі, оскільки кожна вартість, яка використовується для фінансового (з точки зору фірми) чи економічного аналізу (з ураху­ванням впливу на національний дохід), є альтернативною вартістю. Оскільки альтернативна вартість виражається за допомогою якого-небудь мі­рила, її іноді називають «тіньовою ціною», «ціною втраченого шан­су», «ціною економічної ефективності».

У проектному аналізі розрізняють явні і неявні вигоди і затрати. Явними називають матеріальні вигоди (затрати) обумовлені зменшен­ням (збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (ви­трат), величина яких значною мірою очевидна, що дозволяє досить легко визначити їх фінансове значення. До неявних вигід (затрат) на­лежать побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект. Вони пов’язані, як правило, з економічними або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер. Неявні вигоди (затрати) обов'язково відо­бражаються в економічній оцінці проекту, коли його привабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому.

Концепція оцінки грошей у часі ґрунтується на тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з урахуванням норм прибутку на ринку грошей. У процесі порівняння коштів використовують два поняття: май­бутня вартість коштів (FV) та теперішня вартість коштів (PV).

У проектному аналізі використовують дві ставки: реальну процен­тну ставку (r) – ставку доходу на капітал без урахування інфляції та номінальну процентну ставку (i) – ставку доходу з позицій інвесто­ра на приватному ринку, яка включає інфляцію (t) і тому визна­чається підсумовуванням реальної ставки процента та величини темпу інфляції. На величину процентної ставки впливають дохідність і характер ін­вестицій, величина і темп інфляції, ризик, пов’язаний з інвестиціями.