Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

словник

.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
134.66 Кб
Скачать

Операційний цикл — це тривалість закінченої частини технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці.

Опціон - цінний папір, укладений як стандартизований документ, який закріплює право (але не зобов’язання) його власника на придбання від емітента опціону чи продаж емітенту зазначену кіль кість базового активу за фіксованою ціною у термін визначений у контракті.

Організація економічного аналізу – це система раціональних, скоординованих дій в процесі вивчення об’єкта спостереження відповідно до визначених завдань.

Основна діяльність - це здійснення операцій, пов'язаних з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства. Основна діяльність забезпечує вагому частку його доходу.

Оціночна функція економічного аналізу – визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям.

Ощадний сертифікат - цінний папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту та відсотків за ним.

Передкризовий (критичний) фінансовий стан – для забезпечення запасів крім власного оборотного капіталу та довгострокових кредитів і позик залучають короткострокові кредити та позики, платоспроможність порушено, але є можливість її відновити за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.

Період окупності капіталу – це відношення середнього розміру власного капіталу до чистого прибутку підприємства.

Період окупності проекту – період (вимірюється у місяцях, кварталах, роках) починаючи з якого первісні інвестиції та інші витрати, які пов’язані з інвестиційним проектом, покриваються сумарними доходами від його реалізації

Питомі показники - характеризують співвідношення між абсолютними показниками.

Планово – нормативні матеріали - (таблиці прогнозованих обсягів товарообороту за загальним обсягом, товарними групами, періодами та структурними підрозділами в розрізі окремих торговельних підприємств; таблиці прогнозованих обсягів товарних запасів за загальним обсягом, асортиментом, періодами та структурними підрозділами в розрізі окремих торговельних підприємств; нормативи товарних запасів в розрізі товарних груп, періодів; плани товарного забезпечення, прогнозовані показники оборотності товарів та інша інформація за потребою).

Платоспроможність — це здатність фірми виконувати свої довгострокові зобов’язання в міру настання строків платежів.

Податкова звітність - подається до органів податкової служби і позабюджетних фондів, характеризує стан зобов’язань підприємства, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та інших обов’язкових платежів.

Позаоблікові джерела інформації – це документи, що регулюють господарську діяльність , а також дані, які характеризують зміну зовнішнього середовища функціонування підприємства.

Позиковий капітал – це кредити банків і фінансових компаній, позики, кредиторська заборгованість, лізинг, комерційні папери.

Порівняльний аналіз – це порівняння значень окремих показників підприємства із показниками конкурентів, середніми показниками галузі, нормативними, оптимальними розмірами.

Портфельні інвестиції - процес інвестування, що опосередковуються іншими особами – фінансовими посередниками.

Постійні активи — це ресурси фірми, тривалість використання яких перевищує один рік і які не можуть бути швидко трансформовані в готівку.

Постійні витрати - це витрати, величина яких залишається незмінною при зміні обсягу виконаних проектних робіт. До цих витрат відносяться: витрати, пов'язані з управлінням, організацією та обслуговуванням виробництва.

Поточні активи — це ресурси фірми, які відносно швидко (протягом одного року) можуть бути переведені в готівку.

Поточні витрати – витрати, що визнаються в період їх здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат.

Поточні зобов'язання –зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Поточні фінансові інвестиції - це інвестиції, що легко реалізуються та призначаються для утримання протягом терміну, що не перевищує одного року.

Пошукова функція економічного аналізу – виявлення невикористаних резервів і потенційних можливостей зміни та розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів її мобілізації.

Предмет економічного аналізу – причинно-наслідкові зв`язки між економічними явищами і процесами.

Прибуток - це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів.

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтова­ність статей фінансових звітів, а також інша інформація, роз­криття якої передбачено відповідними положеннями (стандар­тами).

Прогресивні змінні витрати - зростають у відносно більшій пропорції, ніж обсяг виробництва (коефіцієнт пропорційності більший за одиницю). До них можна віднести витрати на відрядно-прогресивну оплату праці.

Прямі витрати — витрати, що можуть бути безпосередньо пов'язані з визначеною діяльністю чи видом продукції.

Прямі інвестування - безпосередню участь інвестора у виборі об’єктів інвестування і вкладання коштів. Пряме інвестування здійснюють переважно стратегічні інвестори з метою управління.

Реальні інвестиції - вкладання коштів у реальні активи як матеріальні, так і нематеріальні (реконструкція, будівництво, модернізація діючих потужностей).

Реальні інвестиції— це вкладення коштів у реальні активи як матеріальні (виробничі, основні та оборотні фонди, будівлі, споруди, обладнання, товарно-матеріальні цінності) так і нематеріальні (патенти, ліцензії, "ноу-хау", технічна, науково-практична, інструктивна, технологічна, проектно-кошторисна та інша документація).

Регресивні змінні витрати - змінюються у відносно меншій пропорції, ніж виробництво (коефіцієнт пропорційності менший за одиницю). До цих витрат належать витрати на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт, інструмент тощо.

Реекспорт - продаж або передача на інших законних підставах іноземним суб'єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення за межі України товарів, раніше імпортованих в Україну.

Реекспортні операції – операції, пов'язані з продажем і вивезенням із країни раніше ввезеного до неї товару без якого-небудь перероблення.

Резервний капітал - це частина власного капіталу, що виділяється з прибутку організації для покриття можливих збитків і втрат.

Реімпорт – це ввіз з-за кордону раніше вивезеного товару, що не піддався переробці.

Реімпортні операції - експортні угоди, що не відбулися, тобто ввіз в країну раніше вивезеного товару, який там не перероблявся.

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Рентабельність - це відносний показник, який відображає відношення отриманого ефекту (прибутку) до понесених витрат.

Рентабельність – це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції.

Рентабельність авансованого капіталу - визначають шляхом ділення прибутку на середній розмір авансованого капіталу, під яким розуміють різницю між інвестованим капіталом та креди­торською заборгованістю.

Рентабельність активів – це сума чистого прибутку і суми відсотків до сплати поділена на вартість активів підприємства.

Рентабельність виробничих ресурсів - визначають шляхом співставлений обсягу прибутку із середньою вартістю основних засобів і матеріальних оборотних активів.

Рентабельність виробничої діяльності - визначають шляхом співвідношення прибутку та обсягу виконаних робіт (наданих послуг). Цей показник використовують при оцінці результатів господарської діяльності.

Рентабельність власного капіталу - характе­ризує розмір прибутку, одержаний на кожну гривню власних ко­штів і визначається як відношення прибутку до середнього роз­міру власного капіталу підприємства.

Рентабельність власного оборотного капіталу - це відношення чистого прибутку до середнього розміру власного оборотного капіталу підприємства.

Рентабельність власного оборотного капіталу - це відношення чистого прибутку до середнього розміру власного оборотного капіталу підприємства.

Рентабельність всіх ресурсів - визначають як відношення прибутку до середньої вартості основних засобів, оборотних ак­тивів, витрат на оплату праці.

Рентабельність загальна – відношення балансового прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів за їх початковою оцінкою.

Рентабельність інвестованого капіталу – це сума чистого прибутку і відсотків до сплати поділена на різницю сукупного капіталу і короткострокових зобов’язань.

Рентабельність капіталу - визна­чають як відношення прибутку до середньої вартості капіталу (майна), який знаходиться у розпорядженні підприємства і харак­теризує прибуток у розрахунку на 100 грн вартості усього майна.

Рентабельність націнки – це відношення собівартості продукції до продажної ціни.

Рентабельність оборотних активів - визначають як відно­шення прибутку до середньої вартості матеріальних оборотних активів. Цей показник показує скільки прибутку одержано з оди­ниці оборотних активів.

Рентабельність основних засобів - рахують шляхом ділення прибутку на середню вартість основних засобів і вона показує розмір прибутку, який одержано на одиницю основних засобів.

Рентабельність перманентного капіталу - це відношення чистого прибутку до середнього розміру перманентного капіталу підприємства (власний капітал + довгострокові зобов’язання).

Рентабельність продукції — економічна категорія, що характеризує ефективність реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). Визначається як відношення чистого прибутку від реалізації до виручки від реалізації.

Рентабельність реалізації - розра­ховують діленням прибутку на суму отриманої виручки. Він ха­рактеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку отримало підприємство з 1 гривні продаж.

Ресурсні показники рентабельності – це відношення прибутку (валового, чистого, загального) до вартості активів (капіталу) або її складових.

Ризик -- це міра непевності в досягненні системою заданої мети при обраному способі досягнення цієї мети.

Ризикове інвестування - передбачає можливість втрати прибутку або всієї суми інвестованого капіталу.

Роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі в підприємствах громадського харчування.

Роздрібний товарооборот – виручка від продажу товарів для особистого споживання як за готівку так і за розрахункові чеки установ банків через організований споживчий ринок, а також виручку отриману через касу неторгових підприємств від продажу населенню товарів власного виготовлення.

Середні витрати — витрати на одиницю продукції, що випускається. Розрізняють загальні середні витрати, рівні частці від ділення повних витрат на обсяг виробництва; змінні середні витрати, рівні приватному від ділення змінних витрат на обсяг виробництва: постійні середні витрати, рівні приватному від ділення постійних витрат на обсяг виробництва.

Середній рівень ряду – характеризує середній розмір показника для всього періоду часу;

Ставка дисконтування — це щорічний рівень, за якого одиниця витрат і доходів, зароблена в майбутньому, приведена у відповідність із теперішньою вартістю.

Статистична звітність - представляє собою систему кількісних та якісних показників, вимірювання та узагальнення яких не характерне для бухгалтерського обліку, призначена для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств і галузей економічної діяльності.

Стаття — це елемент фінансо­вого звіту, що відповідає певним критеріям.

Статутний капітал – це сума засобів засновників для забезпечення статутної діяльності.

Стохастичний зв’язок – це такий вид зв’язку, при якому кожній певній системі значень факторних ознак відповідає деяка множина значень результативної ознаки і зміна факторних ознак не призводить до чітко визначеної зміни результативної ознаки.

Структура оборотних активів – це питома вага вартості певного виду оборотних активів у загальній їх сумі.

Структура товарообороту - це співвідношення між окремими товарами і товарними групами в загальному обсязі товарообороту.

Ступінь ліквідності - визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до короткострокових зобов'язань.

Темп приросту – характеризує відносну швидкість зростання рівнів ряду динаміки.

Темп росту – відображає інтенсивність зміни рівнів ряду динаміки;

Товарний асортимент — це сукупність усіх товарних одиниць, що їх пропонує покупцям конкретний продавець.

Товарні запаси – це маса товарів, яка знаходиться у сфері товарного обігу та призначена для наступного продажу і задоволення виробничих та особистих потреб.

Товарні запаси – це маса товарів, яка знаходиться у сфері товарного обігу та призначена для наступного продажу і задоволення виробничих та особистих потреб.

Товаропросування –це процес руху товарів від виробництва через експортера, імпортера, оптового, оптового покупця в роздрібну торгівлю до споживача.

Торгівля – це вид підприємницької діяльності, яка здійснюється самостійно, ініціативно, на власний ризик із метою отримання прибутку.

Точка беззбитковості - це такий обсяг товарообороту підприємства , при якому сума одержаного валового доходу (без ПДВ) дорівнює сумі поточних витрат, тобто досягається самоокупність діяльності.

Точка мінімальної рентабельності - такий обсяг товарообороту підприємства , при якому сума валових доходів (без ПДВ) не лише покриває поточні витрати на ведення діяльності, а й утворює прибуток, розмір якого (після сплати податків) задовольняє уявлення власників підприємства про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал.

Трендовий аналіз – це порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення основної тенденції динаміки показників.

Тривалість обертання коштів — це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результат процесу матеріального відтворення ,обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період і ефективність використаних у цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Узагальнюючі показники - встановлюються для визначення рейтингу підприємств, які беруть участь у тендері (конкурсних торгах).

Факторний аналіз – це визначення впливу окремих факторів на зміну результативного показника.

Фінансова стійкість – це здатність підприємства відповідати за своїми боргами й зобов’язаннями і нарощувати економічний потенціал, результат його поточного, інвестиційного, фінансового розвитку.

Фінансовий коефіцієнт — це співвідношення бухгалтерських показників. Саме за їх допомогою як кредитори, так і потенційні інвестори, а також самі власники бізнесу можуть знайти відповіді на всі запитання, які їх цікавлять.

Фінансовий результат від звичайної діяльності - визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і сумою податку на прибуток.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування - розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів і витрат.

Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності - визначається як алгебраїчна сума доходів від участі в капіталі, інших фінансових доходів, інших доходів, втрат від участі в капіталі, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від операційної діяльності - визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Фінансовий стан підприємства – це ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.

Фінансові активи — це група господарських засобів (активів)

Фінансові інвестиції - вкладання коштів у різні фінансові інструменти (переважно цінні папери)

Формалізовані методи – це класичні методи економічного аналізу, традиційні методи економічної статистики, методи математичної статистики вивчення зв’язків, економетричні методи, методи економічної кібернетики і оптимального програмування, дослідження операцій і теорій прийняття рішень.

характеристика з позицій ефективності реалізації цих проектів для конкретного підприємства.

Централізована форма економічного аналізу - виділяється спеціальний підрозділ (відділ) економічного аналізу.

Частка основних засобів у валюті балансу - це відношення залишкової вартості основних засобів до валюти балансу;

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок, вирахувань.

Якість товарної продукції – один з основних чинників, від якого залежить рівень середньої ціни реалізації. За більш високу якість продукції встановлюються більш високі ціни і навпаки.