словник

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Абсолютна ліквідність - здатність готівки і депозитів до запитання безпосередньо виконувати роль загальновизнаного засобу платежу і інші функції грошей.

Абсолютна стійкість – цей тип фінансової ситуації вказує, що для забезпечення запасів достатньо власного оборотного капіталу, платоспроможність підприємства гарантовано.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів — це пряме скоро­чення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Абсолютне відхилення витрат - різниця загальної суми витрат звітного та базисного періодів, що понесені торговельним підприємством в цілому та від окремих видів діяльності в грошовій формі.

Абсолютний приріст – показує наскільки даний рівень ряду більший чи менший за попередній або базисний;

Актив — частина бухгалтерського балансу, що відображає на певну дату всі наявні на даному підприємстві матеріальні цінності, кошти, борги різних осіб та установ у грошовому виразі.

Активи — ресурси, контрольовані підприємством в резуль­таті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Активи - це ресурси, що контролюються установою, які набуто в результаті попередніх операцій і які повинні принести дохід чи іншу економічну вигоду в майбутньому.

Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Альтернативні витрати - це вигода, втрачена внаслідок невикористання економічного ресурсу в найдохіднішій зі всіх можливих сфер і галузей господарювання.

Аналіз – синтез, як зміст і форма людського мислення, особливого значення набули в економіці, де становлять основу методу пізнання економічних процесів та явищ – економічного аналізу, що є самостійною прикладною економічною наукою.

Аналіз — це метод дослідження, який стосується вивчення предмета шляхом розчленування його на складові, кожна з яких аналізується (вивчається) окремо в рамках одного цілого (аудит фінансово-господарської діяльності підприємства).

Аналіз – це метод наукового дослідження виробів, явищ, понять, найголовніша складова частина художнього конструювання.

Аналіз відносних показників - це розрахунок співвідношень між окремими показниками фінансової та статистичної звітності.

Аналіз коефіцієнтів - це знаходження співвідношення між двома окремими показниками.

Асортимент – це сукупність або перелік різноманітних видів товарів, що об’єднані за однією ознакою.

Баланс— це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Безризикове інвестування - витрати нижчі ніж витрати при альтернативі відмови від такого капіталовкладення.

Бухгалтерська звітність – звітність, яка складається на підставі даних синтетичного та аналітичного обліку, підтверджується первинними документами.

Валовий прибуток (збиток) - це різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Валові витрати (загальні витрати) є сумою постійних і змінних витрат за кожного конкретного обсягу виробництва.

Вартісні показники - є більш універсальними, так як за їх допомогою можна оцінити загальну вартість майна підприємства, обсяг його діяльності, доходи, витрати, прибуток;

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Венчурне інвестування - пов’язане із кредитуванням і фінансуванням науково-технічних розробок і винаходів і характеризується найвищим ступенем ризику.

Вертикальний аналіз – це визначення у відсотках структури об’єкта, що досліджується.

Виробничий цикл – це календарний час з моменту запуску сировини, матеріалів у виробництво до повного виготовлення продукції.

Виробничі витрати - це фактичні витрати виробника (фірми) на придбання й використання всіх необхідних умов виробництва, які забезпечують осягнення кінцевого результату господарської діяльності.

Виробничі запаси — це предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання, в аграрних підприємствах вони бувають сільськогосподарського і промислового походження.

Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття акти­вів або збільшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Витрати майбутніх періодів — грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені в майбутньому періоді, частинами.

Витратні показники рентабельності – характеризують суму прибутку, яку забезпечують понесені витрати ( виробничі, комерційні, інвестиційні тощо) у процесі діяльності.

Віддача власного капіталу - обчислюють як відношення чистої виручки від реалізації до середнього розміру власного капіталу в грн. і коп.;

Відносне вивільнення оборотних коштів - виникає тоді, коли вна­слідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою су­мою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

Відносне відхилення витрат –це різниця між витратами звітного періоду та скоригованим показником витрат.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Власний оборотний капітал - це кошти, які постійно знаходяться в розпорядженні підприємства для створення мінімальних запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, незавершеного виробництва, готової продукції на складі і інших матеріальних цінностей.

Внутрішні інвестиції - передбачають рух інвестиційного капіталу суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб на території певної країни.

Горизонтальний аналіз – це дослідження зміни показників у часі з розрахунками абсолютних та відносних відхилень.

Граничні витрати — витрати необхідні для випуску додаткової одиниці продукції найефективнішим (найдешевшим) чином.

Грошові доходи населення – це грошові доходи за мінусом обов'язкових платежів та добровільних внесків.

Грошові кошти — це кошти в касі, на поточному рахунку та депозити до запитання.

Грошові кошти - це кошти у вигляді грошей, які перебувають у касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб та депозитах до запитання.

Дедукція – метод руху думки від загального до часткового, виведення із загальних посилань наслідків часткового характеру.

Депозитний сертифікат - цінний папір на пред’явника, що засвідчує наявність у банку строкового вкладу на певну суму.

Деталізований аналіз – це аналіз системи взаємопов’язаних показників, які характеризують ефективність фінансової діяльності з точки зору її відповідності стратегічним цілям господарювання.

Децентралізована форма економічного аналізу - спеціальний підрозділ не виділяється, а весь комплекс аналітичних робіт розподіляється у діючій організаційній системі управління.

Джерела інформації облікового характеру - це всі дані, що містяться в документах бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку, а також у звітності всіх видів, у первинній обліковій документації.

Дисконт - це різниця між номінальною вартістю облігації та її ринковою вартістю (вартістю придбання), якщо ринкова вартість нижча номінальної без врахування нарахованих на час придбання відсотків.

Дисконтування – це приведення доходу (результату) до моменту вкладення капіталу.

Діагностична функція економічного аналізу – встановлення причинно-наслідкових змін економічної системи у кількісному і якісному вимірюванні, впливу факторів на цю зміну та розвиток.

Ділова активність - це міра ефективності використання наявних активів (майна), ресурсовіддачі, трансформації активів, ефективності використання капіталу.

Довгострокові фінансові інвестиції - це інвестиції, які не можуть бути класифіковані як поточні.

Довгострокові зобов'язання – всі зобов'язання, які не є поточними.

Додатковий капітал – утворюється в результаті переоцінки майна або продажу акцій за ціною, вищою від їхньої номінальної вартості.

Додаткові джерела інформації – виписки із протоколів зборів, засідань трудового колективу, акціонерів, пайовиків тощо, акти експертизи, акти документальних ревізій, акти перевірки стану обліку та звітності вищестоящими органами, податковими органами та іншими службами, аудиторські висновки та заключення, нормативно-правові акти (за потребою), статистичні довідними, повідомлення органів державної статистики, інші додаткові джерела за потребою.

Дохід – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

Доход від участі в капіталі - доход від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні чи спільні підприємства, облік яких ведеться по методу участі в капіталі.

Доходні показники рентабельності – (рентабельність продаж) розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції ( робіт, послуг ) до чистого доходу підприємства.

Економічний аналіз — виведення економічних закономірностей на основі дослідження відповідних фактів економічної дійсності, розкладання економіки на окремі частини, що іменуються економічними категоріями, і їх аналіз.

Економічний аналіз – це система спеціальних знань для дослідження зміни та розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв`язку та взаємозумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними.

Економічні (змінені) витрати - справжні витрати виробництва на даний товар, що визначаються як найвища корисність тих благ, які суспільство може отримати за оптимального використання ресурсів.

Економічні витрати виробництва — це вартість усіх чинників виробництва, незалежно від того, купуються вони на ринку чи є власністю фірми.

Експорт (імпорт) капіталу - це вивезення за межі України (ввезення з-за меж України ) капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності

Експорт товарів – продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Експортні операції - передбачають продаж і вивіз товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Загальний дохід підприємства - це сума доходу, отриманого фірмою від продажу певної кількості продукції.

Залежалі товари – це ті товари, які знаходяться без руху або морально застарілими.

Запаси - сировина і матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, будівельні матеріали, інші виробничі запаси, тварини на вирощуванні і відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали для учбових, наукових та інших цілей, продукти харчування, медикаменти і перев'язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо, горючі і мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин і обладнання та інші матеріали.

Збиток - це певні втрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат над сумою доходів.

Звіт про власний капітал — це звіт, який відобра­жає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом зві­тного періоду.

Звіт про рух грошових коштів — це звіт, який ві­дображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Звіт про фінансові результати — це звіт про до­ходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Змінні витрати - витрати, що безпосередньо зв'язані з обсягами виробництва, зростають разом із збільшенням їх обсягів.

Зобов'язання –заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зовнішньоекономічні зв’язки – це сукупність всіх зв’язків між країнами у сфері економіки.

Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, яка є сукупністю виробничо-господарських, організаційно-економічних та комерційних функцій, що забезпечують обмін продукцією в матеріально-речовій формі та має місце як на території України, так і за її межами.

Імпорт - закупівля або одержання на інших законних підставах від іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів, що контролюються, та ввезення на територію України, включаючи одержання їх представником будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцем чи особою без громадянства на території України.

Імпорт - це ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), призначеного для споживання в цій країні імпорту.

Імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортні операції - закупівля і ввіз іноземних товарів для дальшої їх реалізації на внутрішньому ринку своєї країни чи використання підприємством-імпортером.

Інвестиції – це всі види матеріальних та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиції портфельні - це довгострокові вкладення капіталу в промислові, сільськогосподарські, транспортні, кредитні і інші підприємства. Інвестиційний портфель складає менше 10 відсотків акціонерного капіталу підприємства.

Інвестиційна привабливість — це узагальнююча характеристика переваг і недоліків окремих напрямків і об'єктів з позиції конкретного інвестора.

Інвестиційна привабливість реальних проектів — це інтегральна їх

Інвестиційна привабливість регіонів — це інтегральна характеристика

Інвестиційна привабливість фінансових інструментів — це інтегральна характеристика окремих фондових і грошових інструментів інвестування, що здійснюється інвестором у процесі формування портфеля фінансових інвестицій, у тому числі акцій, облігацій, ощадних сертифікатів.

Інвестиційний проект — це документ, який містить систему взаємопов’язаних у часі і просторі та узгоджених з ресурсами заходів і дій, спрямованих на розвиток економіки підприємства”.

Інвестиційний ризик – це можливість нездійснення запланованих цілей інвестування (таких, як прибуток або соціальний ефект) і отримання грошових збитків.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

Індекс прибутковості (ІП) – це показник, який характеризує суму доходу на одиницю витрат, причому чим більше індекс прибутковості перевищує 1, тим більш рентабельним вважається проект.

Індексний метод - базується на відносних показниках, що характеризують зміни у часі.

Індукція – метод переходу від знання окремих фактів до знання загального.

Іноземні інвестиції – капіталовкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, міжнародних урядових та неурядових організацій.

Інформація — це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них.

Інформація поточного обліку - звіти матеріально – відповідальних осіб з первинними документами до них, накопичувальні відомості, книги, журнали, машинні носії інформації, меморіальні ордери, виписки з головної книги за відповідними рахунками, оборотний баланс, оборотні відомості за аналітичними рахунками, інвентарні описи та ін.

Інформація про соціально – економічні показники району діяльності торговельного підприємства – дані про стан ринкового середовища в районі діяльності підприємства, чисельність населення, наявність інших торговельних підприємств та про їх обсяг товарообороту, наявність промислових, фермерських господарств у районі діяльності підприємства, місцеві джерела поповнення товарних ресурсів, грошові доходи населення, можливість використання залізничного транспорту для зв’язків з постачальниками товарів, стан автодоріг та можливість зв’язку через них з постачальниками товарів.

Інших операційні доходи - доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних предметів і ін.); доходи від операційної оренди активів (майна); доходи від операційної курсової різниці по операціях в іноземній валюті; суми отриманих штрафів, пені, неустойок і інших санкцій за порушення господарських договорів, що визнані чи боржником по який отримані рішення суду, арбітражного суду про їхнє стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, по якій минув термін задавнення позову.

Інших фінансові доходи - доходи, що виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди від підприємств, що не є асоційованими, дочірніми і спільними; відсотки по облігаціях і інших цінних паперах; інші доходи від фінансової діяльності.

Казначейські зобов’язання - цінні папери на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Капітал – загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формі, які авансовані у формування активів підприємства.

Коефіцієнт вибуття основних засобів – розраховують шляхом ділення вартості вибулих основних засобів до їх первісної вартості на початок звітного періоду;

Коефіцієнт базової прибутковості активів - відношення прибутку до виплати податків і відсотків від одержання до сумарної величини активів

Коефіцієнт доходності – це коефіцієнт, що показує спроможність активів фірми давати поточний дохід.

Коефіцієнт зносу основних засобів - обчислюється як відношення суми нарахованого зносу ( на початок або кінець періоду) до первісної вартості основних засобів;

Коефіцієнт мобільності активів – це відношення вартості оборотних активів до валюти балансу;

Коефіцієнт оновлення основних засобів – це відношення вартості введених в експлуатацію нових основних засобів до їх первісної вартості на кінець звітного періоду;

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів і запасів у валюті балансу – розраховують шляхом ділення залишкової вартості основних засобів та вартості запасів за балансом до валюти балансу ;

Коефіцієнт самофінансування – відношення суми само фінансованого доходу до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових доходів.

Коефіцієнт співвідношення активів - це співвідношення між оборотними та необоротними активами підприємства.

Коефіцієнт сталості економічного росту – це різниця між чистим прибутком підприємства та сплаченими акціонерам дивідендами поділена власний капітал суб’єкту господарювання.

Коефіцієнт термінової ліквідності - це співвідношення найбільш ліквідної частини активів і поточних пасивів.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності.

Комплексні витрати - різнорідні за своїм складом, вони охоплюють кілька економічних елементів (витрати на утримання та експлуатацію машин, загальновиробничі, втрати від браку тощо).

Короткострокові інвестиції - здійснюються на період, що не перевищує одного року. До них належать короткострокові депозитні вклади, короткострокові облігації, векселі.

Кризовий фінансовий стан - для забезпечення запасів, не вистачає зазначених джерел їх фінансування, підприємству загрожує банкрутство, поновлення запасів відбувається за рахунок коштів, які сформувалися за рахунок уповільнення оборотності кредиторської заборгованості .

Ліквідність - це вимір можливостей підприємства зі сплати заборгованості шляхом перетворення його майна на гроші.

Ліквідність — це здатність фірми виконувати свої короткострокові зобов’язання, спроможність активів фірми перетворюватися в готівку, яка і є абсолютно ліквідним засобом.

Ліквідність активів – характеристика окремих видів активів підприємства по їх здатності до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства.

Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань.

Ліквідність підприємства — це його спроможність перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів у міру настання їх рядок.

Майно – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Майновий стан підприємства - це забезпеченість підприємства основними засобами, оборотними активами та відповідними джерелами їх фінансування.

Маржинальний аналіз – це метод оцінювання й обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собівартості і прибутку та розподілу витрат на постійні і змінні.

Матеріальні активи — це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму, наприклад, будинки, споруди, машини, сировина, матеріали, готова продукція тощо.

Метод економічного аналізу – це спосіб пізнання і дослідження економічних явищ, що відбуваються на підприємстві, в організації, об'єднанні, галузі.

Метод сценаріїв – це методи, які застосовують, якщо необхідно продемонструвати різні варіанти розвитку подій (оптимістичний, оптимальний та песимістичний сценарії).

Методика економічного аналізу – це сукупність спеціальних прийомів вивчення соціально-економічної інформації.

Міжнародна торгівля – це обмін товарами та послугами між суб’єктами різних держав.

Надзвичайні доходи - доходи, що виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, техногенних аварій і т.п.). До них відносяться: відшкодування утрат від надзвичайних подій, включаючи відшкодування витрат на попередження утрат від стихійних лих і техногенних аварій; доходи від інших чи подій операцій, що відповідають визначенню надзвичайних подій.

Натуральні показники - обмежується оцінками, що використовуються за видами продукції, матеріальних ресурсів, наданих послуг;

Нематеріальні активи — це особливий вид необоротних активів; вони не наділені фізичною (матеріальною) основою, але мають вартість, оскільки здатні приносити власнику дохід.

Нерозподілений прибуток – показує , на скільки збільшилась величина власного капіталу підприємства за рахунок результатів його діяльності.

Неформалізовані методи - ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях.

Неходові товари – це ті товари, що не відповідають попиту за рахунок низької якості, ціни.

Нормальна стійкість – для забезпечення запасів залучають власний (постійний) капітал та довгострокові кредити та позики, платоспроможність гарантована.

Нормативні плани - це всі типи планів, які розробляються на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні, бізнес-плани, плани-графіки виробництва, технологічні карти), а також нормативні матеріали, кошториси, цінники, проектні завдання тощо.

Об`єкт економічного аналізу – забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, ефективність їх використання фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, фінансові результати, обсяг виробництва та продажу, собівартість.

Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Облікова політика підприємства - це система способів і прийомів організації та ведення обліку на конкретному підприємстві, яка закріплена відповідним внутрішнім нормативним актом на невизначений термін.

Оборотні активи – це грошові кошти та еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Оперативно-технічна звітність - призначена для внутрішнього поточного контролю та управління підприємством на момент здійснення господарських операцій або одразу ж після їх завершення. Вона характеризує окремі фрагменти діяльності підприємства і містить дані про виконання плану поставок матеріалів, виробництва важливих видів продукції, а також про дотримання укладених договорів та фінансовий стан підприємства.