5.4 Особливості та переваги системи своєчасного виробництва

Досягнення ефективності придбання матеріалів та управління ними є пріоритетною метою більшості підприємств-виробників. Значне зростання за останні декілька років вартості матеріалів, а отже й собівартості продукції, яка знаходиться у прямій залежності від неї, стало предметом особливої уваги вищої ланки управління.

Японські фірми продемонстрували здатність ефективно управляти своїми виробничими системами. Досягнутим успіхам у найбільшій мірі вони завдячують впровадженню нового підходу щодо управління виробничим процесом і запасами, яке отримало назву системи своєчасного виробництва (“just-in-time”, тобто “точно в строк”), скорочено ССВ. Ця система, яка ще називається системою “канбан”, опинилась в центрі загальної уваги, оскільки значним чином вплинула на ефективність управління запасами і ріст продуктивності праці на підприємствах японської автоіндустрії.

Своєчасне виробництво являє собою систему “втягнення у попит”, тобто систему придбання і виготовлення продукції в дуже невеликій кількості “точно до моменту” споживання.

Ідея, яка лежить в основі цього підходу, зародилась за умов перенаселення промислових районів Японії і дефіциту власних ресурсів, що виробило у японців звичку економити на всьому. Згодом ідея одержала розвиток у фірмі “Тойота”, яка перетворила її в свою офіційну систему управління, спрямовану на задоволення конкретних вимог покупців щодо конструкції та кольору автомобілей з мінімально можливим строком доставки замовлень.

Система своєчасного виробництва розглядає наявність товарно-матеріальних запасів з філософської точки зору як зло, існування якого ускладнює вирішення необхідних питань. Вимагаючи значних витрат на утримання, як стверджують прибічники системи своєчасного виробництва, великі матеріальні запаси не надають можливості компанії стати конкурентоздатною. З практичної точки зору головною метою системи своєчасного виробництва є знищення будь-яких зайвих витрат, а головним критерієм успіху у цій справі є наявність незначної кількості запасів, або їх відсутність. Все, що сприяє досягненню цієї мети, може розглядатися як фактичне впровадження системи своєчасного виробництва.

Невеликі запаси, які передбачає система своєчасного виробництва, повинні обов’язково бути високої якості. Така вимога надає можливість системі своєчасного виробництва забезпечувати високу якість продукції та унікальний її характер.

Слід зазначити, що система своєчасного виробництва об’єднує п’ять функцій виробничого процесу – накопичення ресурсів, зберігання, транспортування, виробничі операції і контроль – в єдиний регульований технологічний процес. У відношенні до процесу виготовлення системою передбачається, що компанія буде виготовляти лише такий обсяг продукції, який необхідно надати своїм дилерам або покупцям. У відношенні закупівель передбачається, що постачальник буде постачати комплектуючі вузли та деталі точно до моменту збору з них готових виробів. У відношенні постачань система потребує вибору такого режиму транспортування, який може забезпечити доставку придбаних вузлів та матеріалів на місце розвантаження невеликими партіями і точно на момент обслуговування процесу виробництва.

Система своєчасного виробництва є найбільш узгодженою з попитом. Покладений в її основу принцип полягає в необхідності виготовляти продукцію лише тоді, коли в ній є потреба, і лише в тій кількості, яка необхідна покупцям. При кожній операції виготовляється лише те, що потрібно для наступної операції. Виробничий процес не починається до тих пір, поки з місця наступної операції не надійде сигнал про необхідність подальшого виробництва. Деталі, сировина і матеріали постачаються лише на момент їх використання у виробничому процесі.

Основна мета системи своєчасного виробництва полягає у скороченні запасів до незначного або нульового рівня. У звичайному виробництві запаси сировини є налідком перевищення обсягу продукції виробництва над попитом. Запаси є своєрідним буфером – коли виробництво не відповідає попиту, що передбачався.

За умов звичайної організації виробництва продукція переміщується від однієї групи обладнання до іншої. Зазвичай верстати з однаковими функціями розміщені поряд, це місце називають ділянкою або виробничою лінією. Робітники, які володіють операціями на обладнанні певного типу, розміщуються на одній дільниці. В системі своєчасного виробництва подібна організаційна схема замінюється на структуру виробничих ланок, або центрів робіт. У багатьох стандартних операціях людей замінюють автомати. Праця в умовах ССВ має не спеціалізований, а універсальний характер.

Система своєчасного виробництва потребує більш жорсткого контролю за якістю виробництва. Одна забракована деталь може викликати різку зупинку всього виробництва. В умовах виробництва, що не має власних запасів, низька якість є недопустима. Іншими словами, ССВ не може бути реалізована без проведення всеохоплюючого контролю якості (ВКК).

Потенційні переваги системи своєчасного виробництва: По-перше, застосування системи своєчасного виробництва призводить до зменшення рівня запасів, що означає менше вкладення капіталу у товарно-матеріальні цінності. Оскільки при застосуванні цієї системи необхідно мати у наявності мінімальну кількість матеріалів, то завдяки цьому значно зменшується загальний рівень запасів. У багатьох японських компаніях застосування концепції своєчасного виробництва знизило запаси до такого рівня, внаслідок якого оборотність обігового капіталу за рік виявилася значно вищою, ніж у відповідних фірмах США. Наприклад, проголошена оборотність запасів у компанії “Toйота” склала від 41 до 63 рази, у той час як у аналогічних компаніях США показники оборотності запасів коливались у межах від 5 до 8 раз.

По-друге, оскільки для здійснення закупівель в умовах системи своєчасного виробництва необхідно значно менше часу на доставку, надійність виконання замовлення значно зростає. Скорочення циклу замовлення і зростання надійності його виконання також сприяє суттєвому зменшенню потреби в резервному запасі. Через це і графік виробництва фірми у рамках плановано-виробничої перспективи скорочується. Це дозволяє виграти час, який необхідний того, щоб відреагувати на зміну кон’юнктури ринку. Виробництво продукції невеликим партіями завдяки прискореному переходу у робочий стан також сприяє досягненню більшої гнучкості.

По-третє, її впровадження сприяє покращенню якості виробництва. Коли замовлена кількість продукції незначна, джерело проблем з якістю легко виявляється і негайно вирішується. У робітників буде спостерігатися більше розуміння значення якості продукції, що в свою чергу, призводить до покращення якості виробництва на робочих місцях.

По-четверте, система виробничого обліку, при застосуванні системи своєчасного виробництва є значно простішою, ніж при застосуванні методів традиційної системи закупівлі і зберігання запасів товарно-матеріальних цінностей. Так, матеріали і незавершене виробництво об’єднуються, зазвичай, на одному рахунку (ресурси сировини і незавершене виробництво).

По-п’яте, витрати на різноманітні виробничі функції, які раніше класифікувалися як непрямі витрати, при застосуванні ССВ переводяться до розряду прямих витрат. Наприклад, при системі своєчасного виробництва робочі, які відносяться до основного виробничого персоналу, повинні виконувати допоміжні роботи, які при традиційній системі здійснюються допоміжним персоналом.

Витрати на придбання матеріалів можуть бути знижені за рахунок проведення більш широкого вартісно-функціонального аналізу, розширення взаємодії з категоріями постачальників.

Іншими фінансовими перевагами системи своєчасного виробництва є:

1. Зменшення капітальних витрат на утримання складських приміщень для запасів готової продукції.

2. Зниження ризику морального старіння запасів.

3. Зниження втрат від браку і зменшення витрат на переробку.

4. Зменшення обсягу документації.

5. Зниження витрат на основні виробничі матеріали за рахунок підвищення якості придбаних матеріалів.

На багатьох підприємствах з традиційною організацією виробництва більша частина зусиль у сфері внутрішнього обліку витрачається на введення нормативів по трудовитратах та накладних витратах, а також на визначення і врахування відхилень від цих нормативів. У підприємствах, які працюють за системою своєчасного виробництва, відзначається суттєве зниження уваги до обліку відхилень по витратах товарно-матеріальних цінностей. Використання аналізу відхилень зберігається на рівні підприємства, але основна увага з позиції абсолютної значимості для кожного конкретного випадку покладається на облік ймовірних тенденцій розвитку виробничого процесу.

Контрольні питання до теми 5

1. В чому полягає сутність, склад та місце матеріальних ресурсів як об’єкта управління?

2. Які можливо назвати сучасні напрямки підвищення раціонального використання матеріальних ресурсів на виробництві?

3. Що означає поняття «логістика» та які існують логістичні принципи управління матеріалопотоками на підприємстві?

4. Які основні резерви та шляхи економії оборотних фондів у промисловості?

5. Якими показниками можливо визначити ефективність використання оборотних коштів на підприємстві?

6. В чому полягає сутність та особливості прогнозування матеріально-технічних ресурсів?

7 Які застосовуться сучасні методи прогнозування ресурсів та попиту на продукцію виробничо-технічного призначення?

8З якою метою створюються запаси на підприємстві?

9. Які типи запасів в залежності від їх функціонального призначення можуть створюватися на підприємстві?

10Які види витрат пов’язані з придбанням запасів, їх утриманням та з відсутністю продукції на складі виробника?