2.3. Облік видатків загального фонду, затверджених у кошторисі бюджетної установи. Склад видатків

Видатки — один з найважливіших показників фінансово-господар­ської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, а також для його аналізу з метою виявлення резервів зниження видатків. ; Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють в процесі надан­ня нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від видатків госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатка­ми розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги.

Контрольна функція обліку потребує такої його побудови, яка б забезпечувала отримання різнобічної інформації про видатки залежно від місця й часу їх виникнення. Видатки мають досить складну структуру, а тому їх облік здійснюється залежно від чинної класифікації. Видатки, здійснені за рахунок бюджетних коштів, називаються видатками загального фонду, їх планують у кошторисі бюджетної установи у графі «Загальний фонд» за окремими кодами економічної кла­сифікації.

Видатки на утримання бюджетних установ є одним з основних напря­мів видатків бюджету. Але не завжди видатки на утримання установи збігаються з видатками бюджету. При обліку виконання кошторису видатки поділяються на два підоб'єкти: касові та фактичні видатки.

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточ­них чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівко­вих перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приво­дить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Як приклад касових видатків можна навести такі операції: отримання готівки в касу на виплату заробітної плати, коштів на відрядження, для при­дбання матеріальних цінностей через підзвітних осіб; перерахуван­ня коштів постачальникам; повернення кредиторської заборгованос­ті і т. ін. Основною задачею обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань.

Фактичні видатки — це дійсні кінцеві видатки установи, оформ­лені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями, витрати на продукти харчування, затверджений авансовий звіт по видатках на відрядження і т. ін. Ці ви­датки вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому при виконанні планового обсягу робіт вони повинні відпові­дати сумам асигнувань за кошторисом.

В основі планування видатків, їх синтетичного та аналітичного об­ліку лежить бюджетна класифікація, що є важливим організуючим документом і суттєво впливає на всю організацію бухгалтерського обліку та звітності бюджетних установ. Важливою відмінністю нової бюджетної класифікації від попередньої є розмежування коштів, на­правлених на поточні та капітальні видатки. Кожній категорії при­своєно чотиризначний код. Скорочену форму класифікації видатків за економічною ознакою подано в табл. 2.З.

Таблиця 2.3

Класифікація видатків за економічною ознакою (скорочена форма)

Поточні видатки (1000)		Капітальні видатки (2000)
Код економічної класифікації	Найменування (категорія) видатків	Код економічної класифікації	Найменування (категорія) видатків
1110	Оплата праці працівників бюджетних установ	2100	Придбання основного капіталу
1120	Нарахування на заробітну плату	2120	Капітальне будівництво
1130	Придбання предметів і матеріалів	2130	Капітальний ремонт
1140	Видатки на відрядження	2300	Придбання землі та нематеріальних активів
1150	Оплата послуг з утриман­ня бюджетних установ
1160	Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
1300	Субсидії і поточні трансфертні виплати

Категорія «Оплата праці працівників бюджетних установ» вклю­чає оплату праці в грошовій формі всіх працівників бюджетних уста­нов за встановленими посадовими окладами, ставками або розцінка­ми. Видатки за цією категорією мають найбільшу питому вагу у вида­тках установи і є захищеною бюджетом статтею.

До категорії «Нарахування на заробітну плату» відносять внески до страхових фондів, що нараховані від фактичних видатків на оплату праці, а саме: на обов'язкове державне пенсійне страхування у роз­мірі 32 %; на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 2,9% (на 01.01.2003 р.); на обов'язкове страхування на випадок безробіття у розмірі 2,1% (на 01.01.2003р.); на страхування від нещасних випадків на виробництві у розмірі 0,2%. Загальний розмір нарахування на за­робітну плату на 01.01.2003 р. становив 37,2%. Це також захищена бюджетом стаття. З 01.03.2003 р. відповідно до законодавства загальний розмір нарахування на заробітну плату становить 37%.

Категорія «Придбання предметів і матеріалів» включає видатки на придбання канцелярського, креслярського, письмового приладдя та матеріалів, виготовлення і придбання бухгалтерських і статистичних книг, бланків, відомостей, а також класних журналів, дипломів, сві­доцтв, медалей, грамот, іншої документації для навчальних закладів; періодичних, довідникових та інформаційних видань, видатки на при­дбання матеріалів для поточних господарських потреб; придбання медикаментів і перев'язувальних матеріалів, медико-відновних засо­бів, бактеріологічних препаратів для лікувально-профілактичних і лі­кувально-ветеринарних закладів, будинків-інтернатів, санаторіїв, профілакторіїв, дитячих закладів тощо. До них належать також вида­тки на продукти харчування у лікувально-профілактичних закладах, будинках-інтернатах, дитячих будинках, профтехучилищах, видатки на спецхарчування осіб, які працюють у шкідливих умовах.

За окремим кодом до цієї категорії відносяться також видатки на придбання предметів з терміном служби менше року або однорідних малоцінних предметів; на придбання різного роду матеріалів і пред­метів для науково-дослідних і навчальних робіт; на придбання м'яко­го інвентаря та обмундирування, придбання книг, періодичних ви­дань для бібліотечних фондів, інших матеріалів та інвентаря.

До категорії «Видатки на відрядження» належать видатки на опла­ту проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень; опла­ту підйомних, проїзду і добових при переміщенні працівників, відря­джень на курси та у навчальні заклади, на сесії, наради та конферен­ції, тобто всі видатки на відрядження, що сплачуються за рахунок бюджетних коштів.

Категорія «Оплата послуг з утримання бюджетних установ» вклю­чає плату за оренду приміщень та обладнання, транспортні послуги (в тому числі капітальний і поточний ремонт транспортних засобів), послуги зв'язку, поліграфічні послуги, поточний ремонт будівель, спо­руд, приміщень, обладнання та інвентаря, професійних послуг; опла­ту інших поточних видатків, а також видатки на позавідомчу охорону, утримання приміщень, заходи з охорони праці та техніки безпеки, представницькі видатки тощо.

Категорія «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» включає платежі з оплати бюджетними установами комунальних послуг таї енергоносіїв. До них належать видатки на оплату тепло- і водопоста­чання, водовідведення, на оплату електроенергії, природного газу, інших видів енергії, інших комунальних послуг.

До категорії «Субсидії і поточні трансфертні виплати» віднесено всі безповоротні державні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються на поточні цілі.

Під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбан­ня капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів.

Категорія «Придбання основного капіталу» передбачає видатки на нові або існуючі товари тривалого користування, які закуповуються або створюються власними силами. Ця категорія охоплює лише видат­ки на товари, термін служби яких перевищує 1 рік. Сюди відносяться нерухомі (наприклад, споруди) і рухомі основні засоби.

До цієї категорії відносяться також видатки на будівництво об'єк­тів соціально-культурного призначення.

Категорія «Придбання землі і нематеріальних активів» включає видатки на придбання землі, права на розробку надр, використання авторських прав, патентів і торгових знаків, придбання програмного забезпечення тощо.

Дана номенклатура видатків є єдиною для планування та обліку касових і фактичних видатків у бюджетних установах.