8.2. План практичного заняття

Практичне заняття 10

Питання для обговорення

1. Фінансові ресурси світового господарства.

2. Механізм перерозподілу фінансових ресурсів.

3. Світовий фінансовий ринок

Практичне заняття 11

Питання для обговорення

1. Основні тенденції розвитку світового фінансового ринку.

2. Офшорні банківські центри.

3. Особливості функціонування міжнародних фінансових центрів.

8.3. Питання для самостійного вивчення дисципліни

1. Нью-Йорк як світовий валютно-фінансовий центр.

2. Роль Лондона на світовому фінансовому ринку.

3. Фінансовий ринок Японії.

4. Сучасні тенденції розвитку світового ринку акцій.

5. Сучасні тенденції розвитку світового ринку облігацій.

6. Лістинг провідних бірж світу.

7. Основні індекси фінансового ринку США, ЄС, Азії.

8.4. Термінологічний словник

Золотовалютні резерви — фінансові активи, що зберігаються для можливих майбутніх витрат.

Офіційні золотовалютні резерви — державні фінансові активи, що забезпечують платоспроможність країни за її міжнародним фінансовим зобов’язанням.

Офшорні центри — території, де діють податкові, валютні та інші пільги для тих резидентів, які базують свої рахунки та компанії на цих територіях, але здійснюють господарські операції тільки з іншими країнами.

Паперові офшорні центри — зберігають документацію, а банківські операції проводять у незначних розмірах або не проводять зовсім.

Світовий фінансовий центр — скупчення банків та спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, що здійснюють міжнародні валютні, кредитні, інші фінансові операції, операції з цінними паперами та золотом в особливо великих масштабах.

Фінансова допомога — надання зарубіжним країнам фінансових активів на умовах більш пільгових, ніж комерційні.

Фінансовий ринок — це система ринкових відносин, де об’єктом операцій виступає грошовий капітал, та яка забезпечує акумуляцію та перерозподіл світових фінансових потоків для забезпечення безперервності та рентабельності виробництва.

Фінансові ресурси світу —– це сукупність фінансових активів усіх країн, міжнародних організацій, транснаціональних корпорацій та міжнародних фінансових центрів світу.

«Функціональні» офшорні центри — займаються депозитними операціями та надають позики.

8.5. Інформаційні джерела

І – 2,4,5

ІІ – 9,10

Тема 9. Валютні ринки та валютні операції

9.1. Методичні поради до вивчення теми

Валютний ринок — це:

• офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж іноземних валют за національну, за курсом, що складається на базі попиту та пропозиції;

• сфера економічних відносин, що виникають за здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій з руху капіталу іноземних інвесторів;

• сукупна сітка сучасних засобів зв’язку, що з’єднують національні та іноземні банки й брокерські фірми;

• сукупність банків, брокерських фірм, корпорацій, особливо ТНК.

Основні особливості сучасних валютних ринків:

• інтернаціоналізація валютних ринків;

• широке використання електронних засобів зв’язку;

• безперервність здійснення операцій;

• уніфікована техніка валютних операцій;

• страхування валютних та кредитних ризиків;

• переважання спекулятивних та арбітражних операцій над комерційними;

• нестабільність валют.

Функції валютних ринків:

• обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталу;

• формування валютного курсу під впливом попиту та пропозиції;

• надання механізмів для захисту від валютних ризиків, руху спекулятивних капіталів і інструментів для цілей грошово-кредитної політики центрального банку.

Основний товар валютного ринку — будь-яка фінансова вимога, визначена в іноземній валюті.

Суб’єкти валютного ринку:

• державні установи (переважно центральні банки та казначейства);

• юридичні та фізичні особи;

• комерційні банківські установи;

• валютні біржі та валютні відділи товарних і фондових бірж;

Валютний ринок складається з багатьох національних валютних ринків, які об’єднуються у світову систему.