Термінологічний словник

Акцепт – визнання платником зобов'язання (підтвердження, згода) сплатити у встановлений термін підтверджену документами заборгованість. Акцепт оформляється у вигляді надпису «акцептова­но» на платіжній вимозі і підпису. Коли говорять, що доку­мент акцептований, то це означає, що є згода платника (банку) на його оплату.

Акредитив - грошовий документ, за яким одна кредитна установа (банк) згідно зі заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально забро­ньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів, за відвантажені товари чи надані послуги або виплатити пред'явникові акре­дитиву певну суму грошей.

Безготівковий грошовий обіг - це грошовий обіг, за якого рух грошей здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах або зарахуван­ням взаємних вимог.

Безготівкові розрахунки - розра­хунки, що проводяться без участі го­тівки, тобто у сфері безготівкового обігу.

Вексель - цінний папір, який засвід­чує безумовне грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселе­тримачу). Вексель є одночасно розра­хунковим документом (засобом пла­тежу) і цінним папером, що може купуватися і продаватися на фондо­вому ринку.

Грошовий оборот — безперервний рух грошей у процесі виробництва, і розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного доходу, здійснюється через обіг готівки та шляхом безготівкових розрахунків.

Грошовий потік - сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (чи його частину) процесу розши­реного відтворення.

Грошовий агрегат - це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів, які можуть служити альтернативними вимірниками гро­шової маси.

Грошова база - це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, які безпосередньо контролюються центральним банком.

Готівковий грошовий обіг - це сукупність платежів, що здійснюються готівкою.

Готівкові розрахунки - це розрахунки готівкою між підприємствами і населенням, між окремими громадянами та на незначні суми між підприємствами.

Закон грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, необхідних для виконання функції засобу обігу, має дорівнювати сумі цін реалізації товарів, поділеній на кількість оборотів грошей. Закон виявляє економічну взаємозалежність між масою товарів в обороті, рівнем їх цін та швидкістю обігу грошей.

Інкасування (інкасо) - здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання ним платежу в безакцептному порядку.

Ліквідність – це здатність (швидкість) активів до перетворення у засоби платежу. Наприклад, готівка – це найбільш ліквідні активи.

Ліміт залишку готівки в касі - граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня. Він визначається самим підприємством і погоджується із банком, який його обслуговує.

Маса грошей в обігу - це загальна сума залишків грошей у всіх їх формах, які знаходяться у розпоряджень суб'єктів економіки у певний момент часу.

Платіжне доручення - письмове розпорядження власника поточного чи іншого рахунку в банку, що його обслуговує, про перерахування певної суми грошей на рахунок одержувача коштів, вказаного в дорученні.

Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача коштів до клієнта банку, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок одержувача.

Платіжна вимога-доручення - комбінований розрахунковий доку­мент, що містить: вимогу поста­чальника до покупця оплатити вартість відвантажених товарів, виконаних робіт чи наданих послуг (покупцеві), на підставі комер­ційних документів; доручення покуп­ця своєму банкові оплатити вказані документи, перерахувавши гроші постачальникові.

Трансаційні залишки – це кошти клієнтів банку (фізичних та юридичних осіб), що знаходяться на поточних рахунках та депозитах «до запитання». Передбачається, що основне призначення цих коштів полягає у здійсненні господарських операцій, тобто трансакцій (витрати споживання, закупівля сировини тощо).

Фінансово-кредитний оборот - значна частина грошового обороту пов’язана з нееквівалентними процесами розподілу вартості валового національного продукту, тобто назустріч грошовому платежу платник не одержує реального еквівалента у формі товарів чи послуг. В ньому виділяють: фіскально-бюджетний оборот, кредитний оборот, фінансовий оборот.

Швидкість обігу грошей - характеризує частоту, з якого кожна одиниця наявних в обороті грошей (грив долар тощо) використовується в середньому для реалізації товар послуг за певний період (рік, квартал, місяць).