Розділ ІІІ
Розділ III
Стилістика
19.Поняття про стиль
20.Основні стилі української мови
21.Публіцистичний стиль
22.Художній стиль
23.Науковий стиль
24.Індивідуальний стиль мовлення
§19. Поняття про стиль
Що ми розуміємо під стилем, стилями мови?
Первісно слово стиль (лат. stilus) означало загострену паличку, якою писали на навощених табличках. Це слово має багато значень і вживається як термін у літературі (індивідуальний стиль письменника), мистецтві, архітектурі, соціології, в інших науках. Пізніше це слово набуло переносного значення манери письма. У мовознавстві є багато визначень даного терміна, наведемо кілька з них:
«Засоби нашої мови, що припускають можливість вибору, бувши відповідним способом використані тим, хто пише або говорить, утворюють те, що ми звемо словесним стилем» (Л. Булаховський);
«Стиль – сукупність мовних засобів і прийомів, вибір яких зумовлюється змістом, характером і метою висловлювання, а також обстановкою, в якій воно відбувається»1 .
«Функціональний різновид літературної мови, який визначається сферою її функціонування і характеризується особливостями у виборі, поєднанні й організації системи мовних засобів (лексичних, граматичних, фонетичних та ін.) у зв’язку з метою і змістом спілкування. Це мистецтво доцільного добору й ефективного використання системи мовних засобів з певною метою, у конкретних умовах і обставинах. Добір системи мовних засобів у їх взаємодії зумовлений соціальним завданням мовного спілкування в одній з
1Кротевич Є. В., Родзевич Н. С., Словник лінгвістичних термінів, К., 1957. – С.184.
130 |
Українська мова за професійним спрямуванням |
Стилістика
головних сфер людської діяльності (політика, наука і техніка, художня література, право і діловодство тощо)»1.
«Мовний стиль – це сукупність засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання»2.
Розділ мовознавства, який вивчає стилі, називають стилістикою. Як окрема наука стилістика виокремилася в 20–30 роках ХХ століття, тому вважається наймолодшою мовознавчою дисципліною.
Як навчальна дисципліна стилістика тісно пов'язана з історією літературної мови, культурою мови. Учені стверджують, що стилістика – це відчуття мови в часі, що на «стилістично досконалих зразках мовотворчості виховується чуття слова, формується мовний смак, розвивається сприйнятливість до естетичної вартості мовновиразових засобів. Майстерності володіння всіма стилями літературної мови має навчати стилістика. Пояснюючи, як «зроблені», сконструйовані тексти, що належать до різних стилів, вона покликана виробити відчуття стандарту й сприйнятливість до стилістичних видозмін…»3.
Сучасну науку про мовні стилі називають функціональною стилістикою.
Останнімчасомвукраїнськомумовознавствідедалібільшеуваги приділяється визначенню структурно-функціональних стилів мови, а також застосуванню їх у мовній практиці суспільства.
§ 20. Основні стилі української мови
Звичайно, для характеристики функціонально-стильової системи важлива також форма мовлення – усна чи писемна. В усній формі мовлення виділяють розмовно-побутовий стиль і оратор-
ський. Учені виділяють такі стилі писемної мови: публіцистич-
ний, художній, науковий, офіційно-діловий. Інколи ще виділяють виробничо-технічний і епістолярний стилі. У зв’язку з жанровою диференціацією функціонально-стильових єдностей стилі мови поділяються на різновиди (підстилі), наприклад, у межах публіцистичного стилю виділяються такі різновиди: стиль передової статті,
1Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів, К.: Вища школа, 1985. – С. 291–292.
2Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. – К.: Либідь, 1993. – С. 6. 3Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності: стилістика та культура
мови. – К.: Довіра. – С. 269.
Українська мова за професійним спрямуванням |
131 |
|
Розділ ІІІ
репортажу, нарису тощо. Зазначимо, що поряд з функціональними стилями, враховуючи характер експресивності мовних елементів, виділяються також стилі експресивні, або колоритно-експресивні різновиди, а саме: урочистий, офіційний, фамільярний, інтимноласкавий, гумористичний, сатиричний.
У сучасній українській літературній мові вчені виділяють такі функціональні стилі:
•епістолярний,
•ораторський,
•розмовний,
•художній,
•публіцистичний,
•науковий,
•офіційно-діловий,
•конфесійний.
Усі стилі, за винятком розмовного, функціонують у писемній та усній формах.
Віднести той чи інший текст до певного функціонального стилю, на думку М. А. Непийводи, можна на основі його глибокого аналізу, врахування всіх його ознак:
1)мети і завдання спілкування;
2)сфери спілкування;
3)змісту тексту;
4)використання мовних одиниць, що є діагностуючими для стилю, тобто тих, які відрізняють один стиль від іншого, напр.: сло-
ва протокол, акт, заява, довідка, резолюція є діагностуючими для офіційно-ділового стилю, а слова-терміни є діагностуючими для наукового стилю тощо;
5)співвідношення мовних одиниць стилістично забарвлених
істилістично нейтральних, визначення їх ролі й місця в загальній структурі тексту.
Завдання 1. Допишіть речення. Стиль – це … Стилістикою називається ..
Для характеристики функціонально-стильової системи важлива…
132 |
Українська мова за професійним спрямуванням |
Стилістика
В усній формі мовлення виділяють стилі:… До писемних стилів мовлення належать … Функціональні стилі – це… До них відносять такі стилі: …
Віднести текст до того чи іншого стилю можна на основі …
Завдання 2. Запишіть по невеликому уривкові кожного із стилів. Назвіть, до якого стилю належить кожен текст. На основі чого ви зробили такий висновок?
§ 21. Публіцистичний стиль
О. Д. Пономарів зазначає, що публіцистика сьогодні є сферою масової комунікації, тому цей стиль має дуже широкий діапазон. Він призначений для формування громадської думки. Визначальною його рисою є вдале поєднання логізації викладу з емоційно-експресивним забарвленням. Публіцистичні твори повинні бути бездоганними стосовно логічної побудови, впливовими й інформативними, експресивними (з-поміж емоційноекспресивних засобів є звернення до читача, зокрема у формі запитань-відповідей).
Характерні ознаки публіцистичного стилю:
1)орієнтація на усне мовлення,
2)використання діалогічної форми мовлення (часто увиразненої на тлі авторського монологу),
3)чіткі політичні оцінки,
4)присутність автора,
5)широкий вияв авторської індивідуальності.
Виник цей стиль відносно пізно, у кінці минулого століття, коли, на думку вчених, склалися основні його риси. Помітним кроком у розвитку і формуванні публіцистичного стилю становили поодинокі твори у східноукраїнських альманахах: «Супліка до пана іздателя» Г. Квітки-Основ’яненка («Утренняя звезла», кн. 2), «Так собі до земляків» та «До побачення» Є. Гребінки (передмова і післямова до «Ластівки»), прозові вставки О. Корсуна до вірша «Від чого чапура живе біля моря» (альманах «Сніп»), а також західно-українські альманахи «Русалка Дністровая» і «Вінок русинам на обжинки»).
Українська мова за професійним спрямуванням |
133 |
|