- •Вп нуБіП україни
- •Тема 1. Життєвий цикл програмних продуктів та архітектура, теорія і методи програмування. 7
- •Тема 7. Corba - технологія . 70
- •Тема 12. Тестування та налагодження програмних застосувань. 120
- •Поняття життєвого циклу програмного продукту.
- •Основні процеси життєвого циклу програмного продукту.
- •1.3. Допоміжні основні процеси (що підтримують) процеси життєвого циклу програмного продукту
- •1.4. Організаційні процеси життєвого циклу програмного продукту
- •1.5. Взаємозв'язок між процесами життєвого циклу програмного продукту
- •Лекція № 2
- •2.2. Визначення вимог до програмних продуктів.
- •2.3. Функціональні вимоги. Експлуатаційні вимоги.
- •2.3. Функціональна специфікація програмного засобу.
- •2.4. Вибір архітектури програмного забезпечення. Структура і формат даних.
- •2.5. Вертифікація -статичні, напівстатичні і динамічні структури. Класифікація структур даних.
- •2.6. Прості структури даних.
- •2.7. Статичні структури даних. Напівстатичні структури даних.
- •2.8. Динамічні структури даних
- •Лекція № 3
- •3.1. Загальна характеристика і компоненти проектування.
- •3.2. Еволюція розробки програмного продукту.
- •3.3. Структурне програмування. Об'єктно-орієнтоване проектування.
- •3.4. Збирані метрики, використовувані методи, стандарти і шаблони.
- •Лекція № 4
- •Зародження об' єктної моделі.
- •4.2. Об' єктно - орієнтований аналіз, дизайн і проектування.
- •4.3. Парадигми програмування.
- •4.4. Нові концепції програмування.
- •4.5. Об'єктно-орієнтоване програмування.
- •4.6. Уніфікована мова моделювання. Мови і платформи розробки.
- •4.7. Засоби розробки програмного забезпечення. Оптимальний порядок вивчення топ.
- •4.8. Об'єктно-орієнтований підхід. Характеристики об'єктно-орієнтованих мов
- •Лекція № 5
- •5.1. Особливості моделі клієнт сервер в sql Server.
- •5.2. Архітектура sql Server. Огляд компонентів і можливостей sql Server 7.0
- •5.3. Transact - sql. Додатки командного рядка. Додатки з графічним інтерфейсом
- •5.4. Архітектура баз даних. Реляційні особливості sql Server
- •Лекція № 6
- •План лекції
- •Самостійна робота
- •Зміст лекції
- •6.1. Вступ до компонентного програмування.
- •6.2. Основні поняття com технологій.
- •6.3. Інтерфейс com - об' єктів.
- •6.4. Ідентифікатори, використовувані в сом технології
- •Лекція № 7
- •7.1. Технологія corba.
- •7.2. Середовище Delphi. (смирнов 67)
- •7.3. Corba технології при програмуванні в середовищі Delphi.
- •7.4. Елементи ActiveX, що управляють.
- •Лекція № 8
- •8.1. Деякі теоретичні відомості про uml - уніфіковану мову моделювання.
- •8.2. Призначення мови uml.
- •8.3. Загальна структура мови uml.
- •8.4. Загальні відомості про пакети в мові uml. Основні пакети метамоделі мови uml.
- •8.5. Специфіка опису метамоделі мови uml.
- •8.6. Особливості зображення діаграм мови uml
- •Лекція № 9
- •9.1. Саsе - технології та саsе -засоби проектування.
- •9.2.Класифікація case -засобів.
- •9.3.Етапи створення інформаційних систем.
- •9.4.Моделі життєвого циклу програмного забезпечення іс
- •9.5.Особливості проектування інформаційних систем
- •Лекція № 10
- •10.1.Основні поняття про надійність програмних продуктів і методи її забезпечення.
- •10.2. Методи забезпечення надійності на різних етапах життєвого циклу розробки програмного продукту.
- •10.3. Інструменти, що забезпечують надійність програмних продуктів. План забезпечення надійності.
- •10.4. Основні поняття і показники надійності програмних засобів.
- •10.5. Дестабілізуючі чинники і методи забезпечення надійності функціонування програмних засобів.
- •Лекція № 11
- •11.1. Нормативні документи по стандартизації і відіа стандартів.
- •11.2. Стандарти в області програмного забезпечення.
- •11.3. Загальна характеристика стану в області документування програмних засобів.
- •11.4. Єдина система програмної документації гост 19.101-77 еспд.
- •11.5. Види програм і програмних документів.
- •11.6.Стадії розробки. Загальні вимоги до програмних документів. Технічне завдання.
- •11.7.Опис програми. Записка пояснення.
- •11.8.Керівництво системного програміста. Вимоги до змісту і оформлення.
- •11.9.Керівництво програміста. Керівництво оператора. Опис мови.
- •Лекція № 12
- •12.1. Основні визначення. Економіка тестування.
- •12.2. Тестування програми як "чорного ящика". Тестування програми як "білого ящика".
- •12.3. Аксіоми (принципи) тестування.
- •12.4. Філософія тестування.
- •12.5. Тестування модулів.
- •12.6.Покрокове тестування. Висхідне тестування. Низхідне тестування.
- •12.7.Метод "великого стрибка". Метод сандвіча. Модифікований метод сандвіча.
- •12.8.Комплексне тестування. Проектування комплексного тіста. Виконання комплексного тіста.
- •Лекція № 13
- •13.2. Серия стандартов isо 9000
- •13.4. Процес сертифікації програм на базі інформації про їх використання.
- •13.5. Супровід програм.
- •13.6.Види програмних документів. Записка пояснення.
- •13.7.Посібник користувача.
- •13.8.Керівництво системного програміста.
- •13.9. Атестація програмних засобів.
7.3. Corba технології при програмуванні в середовищі Delphi.
Можна виділити наступні системні компоненти, призначені для роботи з технологією CORBA, :
По-перше, компонент TCORBAFACTORY, який є базовим класом для видалених об'єктів клієнтських застосувань, що використовують технологію CORBA.
По-друге, компонент TCORBASTUB, який є базовим класом для усіх STUB -объектов технології CORBA.
По-третє, компонент TCORBASKELETON, який є базовим класом для усіх SKELETON -объектов технології CORBA.
По-четверте, компонент TCORBACOMOBJECTFACTORY, який призначений для створення COM об'єкту відповідно до вимог CORBA клієнта. Використовуючи створений об'єкт сервер може реагувати на вимоги CORBA клієнта, також як і на COM клієнта.
По-п'яте, компонент ECORBADISPATCH, який є класом, призначеним для обробки виняткових ситуацій, що виникають при роботі з системними компонентами, що входять в DLL бібліотеки.
7.4. Елементи ActiveX, що управляють.
Управляющие элементы ActiveX представляют собой 32 разрядные объекты, содержащие коды и данные. Данные объекты могут создаваться с помощью различных средств разработки, например Visual C++ или Visual Basic. Основным преимуществом ActiveX компонентов является их огромное количество, т.к. их разработкой занимаются фирмы и отдельные программисты.
Первоначально управляющие элементы ActiveX были известны под названием управляющие элементы OLE или OCX. Корпорация Microsoft изменила название, чтобы отразить некоторые новые возможности, сделавшие эти элементы более подходящими для Internet и WWW. Например, управляющий элемент ActiveX может хранить свои данные на странице WWW, либо может быть выкачен с сервера WWW и затем запущен на машине клиента. Контейнер, в котором работает управляющий элемент, не обязательно является средой программирования, а в частности он может быть средством просмотра WWW.
Спецификации управляющих элементов ActiveX определяют стандарты для построения компонентов сложной структуры. Управляющие элементы ActiveX могут быть весьма сложны. Поэтому, спецификация также определяет правила создания контейнеров управляющих элементов (control container). Обычно контейнеры управляющих элементов позволяют программисту задать действие (в виде кода функции или метода), которое должно быть выполнено в ответ на сообщение, полученное от управляющего элемента.
Функциональность, определяемая спецификацией управляющих элементов ActiveX, распадается на четыре основных аспекта. Для реализации каждого аспекта предназначена особая группа интерфейсов:
Во-первых, обеспечение пользовательского интерфейса;
Во-вторых, обеспечение вызова методов управляющего элемента контейнером;
В-третьих, посылка событий контейнеру;
В-четвертых, получение информации о свойствах среды контейнера и обеспечение доступа к свойствам управляющего элемента и их модификации.
Компоненты ActiveX являются «чужими» для DELPHI, т.к. они создаются другими инструментальными средствами разработки программ. Подключение ActiveX компонент обеспечивается благодаря использованию COM технологии.
При работе в DELPHI, могут быть использованы, в частности, следующие ActiveX компоненты:
Во-первых, компонент CHARTFX, который предназначен для организации интерактивной графики. Данный компонент предоставляет программисту удобное средство включения в программу интерактивных графиков.
Во-вторых, компонент VSSPELL, который называется спеллер (good speller переводится с английского языка, как «грамотно пишущий человек»). Данный компонент осуществляет орфографическую проверку правильности написания английских слов.
В-третьих, компонент FLBOOK, который позволяет создавать и использовать рабочие книги электронных таблиц.
В-четвертых, компонент VTCHART, который обеспечивает мощные средства построения двухмерных и трехмерных диаграмм по результатам табличных вычислений.
В-пятых, компонент GRAPH, который предназначен для включения в программу графических двухмерных средств отображения данных.
Тенденции развития современных информационных технологий приводят к постоянному возрастанию сложности информационных систем (ИС), создаваемых в различных областях экономики. Современные крупные проекты ИС характеризуются, как правило, следующими особенностями:
сложность описания (достаточно большое количество функций, процессов, элементов данных и сложные взаимосвязи между ними), требующая тщательного моделирования и анализа данных и процессов;
наличие совокупности тесно взаимодействующих компонентов (подсистем), имеющих свои локальные задачи и цели функционирования (например, традиционных приложений, связанных с обработкой транзакций и решением регламентных задач, и приложений аналитической обработки (поддержки принятия решений), использующих нерегламентированные запросы к данным большого объема);
отсутствие прямых аналогов, ограничивающее возможность использования каких-либо типовых проектных решений и прикладных систем;
необходимость интеграции существующих и вновь разрабатываемых приложений;
функционирование в неоднородной среде на нескольких аппаратных платформах;
разобщенность и разнородность отдельных групп разработчиков по уровню квалификации и сложившимся традициям использования тех или иных инструментальных средств;
существенная временная протяженность проекта, обусловленная, с одной стороны, ограниченными возможностями коллектива разработчиков, и, с другой стороны, масштабами организации-заказчика и различной степенью готовности отдельных ее подразделений к внедрению ИС.
Література
Зелковиц М., Шоу А., Гэннон Дж. Принципы разработки программного обеспечения: Пер. с англ.— М.: Мир, 1982 — 368 с., ил.
Іващук В.В. Курс лекцій «Засоби мультимедіа в нових інформаційних технологіях» Національний університет харчових технологій.-К.: НУХТ, 2011. – 77 с.
Когутяк М.І., Дранчук М.М., Когуч Я.Р., Шавранський М.В., Лещій Р.М. Автоматизація неперервних технологічних процесів в нафтовій та газовій промисловості: Навчальний посібник.–Івано-Франківськ: Факел, 2006.–385с.
Конспект лекцій з дисципліни “Системи технологій” : к. т. н., доц. Фесенко М.С. Алчевськ ДонДТУ 2006, 70 стр.
Кухнюк Н.В., викладач Технічного коледжу. Інтерактивний комплекс. з дисципліни “Автоматизація технологічних процесів”. 2008, 227 ст.
Ларман Крэг. Применение UML и шаблонов проектирования. 2-е издание.: Пер. с англ. – М. Вильямс, 2004-624 с.:ил.
Проць, О.А. Данилюк, Т.Б. Лобур. Автоматизація неперервних технологічних процесів. Навчальний посібник для технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Тернопіль: ТДТУ ім. І.Пулюя, 2008. – 239 с.
С.В.Шаповал, Н.Г.Морковська. Конспект лекцій з курсу „Системи технологій” Харків. ХНАМГ, 2005.- 70 с.
Microsoft Corporation Принципы проектирования и разработки программного обеспечения. Учебный курс MCSD/Пер. с англ. -2-е издание. Русская Редакция, 2002 – 736 стр., ил.
Гагарина Л. Г., Кокорева Е. В., Виснадул Б. Д. Технология разработки программного обеспечения: учебное пособие / под ред. Л. Г Гагариной. — М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. — 400 с.: ил. — (Высшее образование).
Галіцин В.К., Сидоренко Ю.Т., Потапенко С.Д. Технологія програмування і створення програмних продуктів: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2009. — 372 с.
Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 c.