- •Вп нуБіП україни
- •Тема 1. Життєвий цикл програмних продуктів та архітектура, теорія і методи програмування. 7
- •Тема 7. Corba - технологія . 70
- •Тема 12. Тестування та налагодження програмних застосувань. 120
- •Поняття життєвого циклу програмного продукту.
- •Основні процеси життєвого циклу програмного продукту.
- •1.3. Допоміжні основні процеси (що підтримують) процеси життєвого циклу програмного продукту
- •1.4. Організаційні процеси життєвого циклу програмного продукту
- •1.5. Взаємозв'язок між процесами життєвого циклу програмного продукту
- •Лекція № 2
- •2.2. Визначення вимог до програмних продуктів.
- •2.3. Функціональні вимоги. Експлуатаційні вимоги.
- •2.3. Функціональна специфікація програмного засобу.
- •2.4. Вибір архітектури програмного забезпечення. Структура і формат даних.
- •2.5. Вертифікація -статичні, напівстатичні і динамічні структури. Класифікація структур даних.
- •2.6. Прості структури даних.
- •2.7. Статичні структури даних. Напівстатичні структури даних.
- •2.8. Динамічні структури даних
- •Лекція № 3
- •3.1. Загальна характеристика і компоненти проектування.
- •3.2. Еволюція розробки програмного продукту.
- •3.3. Структурне програмування. Об'єктно-орієнтоване проектування.
- •3.4. Збирані метрики, використовувані методи, стандарти і шаблони.
- •Лекція № 4
- •Зародження об' єктної моделі.
- •4.2. Об' єктно - орієнтований аналіз, дизайн і проектування.
- •4.3. Парадигми програмування.
- •4.4. Нові концепції програмування.
- •4.5. Об'єктно-орієнтоване програмування.
- •4.6. Уніфікована мова моделювання. Мови і платформи розробки.
- •4.7. Засоби розробки програмного забезпечення. Оптимальний порядок вивчення топ.
- •4.8. Об'єктно-орієнтований підхід. Характеристики об'єктно-орієнтованих мов
- •Лекція № 5
- •5.1. Особливості моделі клієнт сервер в sql Server.
- •5.2. Архітектура sql Server. Огляд компонентів і можливостей sql Server 7.0
- •5.3. Transact - sql. Додатки командного рядка. Додатки з графічним інтерфейсом
- •5.4. Архітектура баз даних. Реляційні особливості sql Server
- •Лекція № 6
- •План лекції
- •Самостійна робота
- •Зміст лекції
- •6.1. Вступ до компонентного програмування.
- •6.2. Основні поняття com технологій.
- •6.3. Інтерфейс com - об' єктів.
- •6.4. Ідентифікатори, використовувані в сом технології
- •Лекція № 7
- •7.1. Технологія corba.
- •7.2. Середовище Delphi. (смирнов 67)
- •7.3. Corba технології при програмуванні в середовищі Delphi.
- •7.4. Елементи ActiveX, що управляють.
- •Лекція № 8
- •8.1. Деякі теоретичні відомості про uml - уніфіковану мову моделювання.
- •8.2. Призначення мови uml.
- •8.3. Загальна структура мови uml.
- •8.4. Загальні відомості про пакети в мові uml. Основні пакети метамоделі мови uml.
- •8.5. Специфіка опису метамоделі мови uml.
- •8.6. Особливості зображення діаграм мови uml
- •Лекція № 9
- •9.1. Саsе - технології та саsе -засоби проектування.
- •9.2.Класифікація case -засобів.
- •9.3.Етапи створення інформаційних систем.
- •9.4.Моделі життєвого циклу програмного забезпечення іс
- •9.5.Особливості проектування інформаційних систем
- •Лекція № 10
- •10.1.Основні поняття про надійність програмних продуктів і методи її забезпечення.
- •10.2. Методи забезпечення надійності на різних етапах життєвого циклу розробки програмного продукту.
- •10.3. Інструменти, що забезпечують надійність програмних продуктів. План забезпечення надійності.
- •10.4. Основні поняття і показники надійності програмних засобів.
- •10.5. Дестабілізуючі чинники і методи забезпечення надійності функціонування програмних засобів.
- •Лекція № 11
- •11.1. Нормативні документи по стандартизації і відіа стандартів.
- •11.2. Стандарти в області програмного забезпечення.
- •11.3. Загальна характеристика стану в області документування програмних засобів.
- •11.4. Єдина система програмної документації гост 19.101-77 еспд.
- •11.5. Види програм і програмних документів.
- •11.6.Стадії розробки. Загальні вимоги до програмних документів. Технічне завдання.
- •11.7.Опис програми. Записка пояснення.
- •11.8.Керівництво системного програміста. Вимоги до змісту і оформлення.
- •11.9.Керівництво програміста. Керівництво оператора. Опис мови.
- •Лекція № 12
- •12.1. Основні визначення. Економіка тестування.
- •12.2. Тестування програми як "чорного ящика". Тестування програми як "білого ящика".
- •12.3. Аксіоми (принципи) тестування.
- •12.4. Філософія тестування.
- •12.5. Тестування модулів.
- •12.6.Покрокове тестування. Висхідне тестування. Низхідне тестування.
- •12.7.Метод "великого стрибка". Метод сандвіча. Модифікований метод сандвіча.
- •12.8.Комплексне тестування. Проектування комплексного тіста. Виконання комплексного тіста.
- •Лекція № 13
- •13.2. Серия стандартов isо 9000
- •13.4. Процес сертифікації програм на базі інформації про їх використання.
- •13.5. Супровід програм.
- •13.6.Види програмних документів. Записка пояснення.
- •13.7.Посібник користувача.
- •13.8.Керівництво системного програміста.
- •13.9. Атестація програмних засобів.
2.7. Статичні структури даних. Напівстатичні структури даних.
Статичні структури даних
Статичні структури є структурованою безліччю примітивних структур. Наприклад, вектор може бути представлений впорядкованою безліччю чисел. Мінливість невластива статичним структурам, т. е. розмір пам'яті комп'ютера, що відводиться для таких даних, постійний і виділяється на етапі компіляції або виконання програми.
Вектори
З логічної точки зору вектор (одновимірний масив) є структурою даних з фіксованим числом елементів одного і того ж типу. Кожен елемент вектору має свій унікальний номер (індекс). Звернення до елементу вектору виконується по імені вектору і номеру елементу.
З фізичної точки зору елементи вектору розміщуються в пам'яті в підряд розташованих елементах пам'яті (мал. 3.6). Під елемент вектору виділяється кількість байт пам'яті, визначуване базовим типом елементу цього вектору. Тоді розмір пам'яті, що відводиться для розміщення вектору, визначатиметься наступним співвідношенням: S= до* Sizeof(тип), де до - кількість елементів (довжина) вектору, а Sizeof(тип) -- розмір пам'яті, необхідної для зберігання одного елементу вектору.
Мал. 3.6. Представлення вектору в пам'яті:
@Ім'я - адреса вектору або адреса першого елементу вектору
Двовимірні масиви
Двовимірний масив (матриця) - це вектор, кожен елемент якого вектор. Тому те, що справедливо для вектору, справедливо і для матриці (аналогічно для n -мерных масивів).
2.8. Динамічні структури даних
Полу статичні структури даних
Властивості напівстатичних структур даних :
вони мають змінну довжину і прості способи її зміни;
зміна довжини структури відбувається в певних межах, не перевищуючи якогось максимального (граничного) значення.
З логічної точки зору напівстатична структура є послідовністю даних, пов'язаною стосунками лінійного списку (см разд. 3.3.5). Доступ до елементу може здійснюватися по його порядковому номеру.
Фізично напівстатичні структури представляються або у вигляді вектору, т. е. розташовуються в безперервній області пам'яті, або у вигляді однонапрямленого зв'язного списку, де кожен наступний елемент адресується покажчиком, що знаходиться в поточному елементі.
До напівстатичних структур відносяться стеки, черги, деки, рядки.
Динамічні структури не мають постійного розміру, тому пам'ять під окремі елементи таких структур виділяється в мить, коли вони створюються в процесі виконання програми, а не під час трансляції. Коли в елементі структури більше немає необхідності, займана ним пам'ять звільняється (елемент "руйнується").
Оскільки елементи динамічної структури розташовуються в пам'яті не по порядку і навіть не в одній області, адреса елементу такої структури не може бути вичислена з адреси початкового або попереднього елементу. Зв'язок між елементами динамічної структури встановлюється через покажчики, що містять адреси елементів в пам'яті. Таке представлення даних в пам'яті називається зв'язковим.
Таким чином, окрім інформаційних полів, заради яких створюється структура і які є видимими для кінцевого користувача ПО, динамічні структури містять поля для зв'язку з іншими елементами, видимі тільки для програміста - розробника ПО.
За допомогою зв'язного представлення даних забезпечується висока мінливість структури. Достоїнства динамічних структур :
розмір структури обмежується тільки об'ємом пам'яті комп'ютера;
при зміні логічної послідовності елементів структури (видаленні, додаванні елементу, зміні порядку дотримання елементів) потрібно тільки корекцію покажчиків.
З іншого боку, такі структури мають ряд недоліків :
робота з покажчиками вимагає високої кваліфікації програміста;
на покажчики витрачається додаткова пам'ять;
додаткова витрата часу на доступ до елементів зв'язної структури.
Література
Зелковиц М., Шоу А., Гэннон Дж. Принципы разработки программного обеспечения: Пер. с англ.— М.: Мир, 1982 — 368 с., ил.
Іващук В.В. Курс лекцій «Засоби мультимедіа в нових інформаційних технологіях» Національний університет харчових технологій.-К.: НУХТ, 2011. – 77 с.
Когутяк М.І., Дранчук М.М., Когуч Я.Р., Шавранський М.В., Лещій Р.М. Автоматизація неперервних технологічних процесів в нафтовій та газовій промисловості: Навчальний посібник.–Івано-Франківськ: Факел, 2006.–385с.
Конспект лекцій з дисципліни “Системи технологій” : к. т. н., доц. Фесенко М.С. Алчевськ ДонДТУ 2006, 70 стр.
Кухнюк Н.В., викладач Технічного коледжу. Інтерактивний комплекс. з дисципліни “Автоматизація технологічних процесів”. 2008, 227 ст.
Ларман Крэг. Применение UML и шаблонов проектирования. 2-е издание.: Пер. с англ. – М. Вильямс, 2004-624 с.:ил.
Проць, О.А. Данилюк, Т.Б. Лобур. Автоматизація неперервних технологічних процесів. Навчальний посібник для технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Тернопіль: ТДТУ ім. І.Пулюя, 2008. – 239 с.
С.В.Шаповал, Н.Г.Морковська. Конспект лекцій з курсу „Системи технологій” Харків. ХНАМГ, 2005.- 70 с.
Microsoft Corporation Принципы проектирования и разработки программного обеспечения. Учебный курс MCSD/Пер. с англ. -2-е издание. Русская Редакция, 2002 – 736 стр., ил.
Гагарина Л. Г., Кокорева Е. В., Виснадул Б. Д. Технология разработки программного обеспечения: учебное пособие / под ред. Л. Г Гагариной. — М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. — 400 с.: ил. — (Высшее образование).
Галіцин В.К., Сидоренко Ю.Т., Потапенко С.Д. Технологія програмування і створення програмних продуктів: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2009. — 372 с.
Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 c.