Переваги та недоліки матричних організаційних структур управління

У нашій країні проекти і матричні структури успішно використовувалися в тих випадках, коли поряд з ними впрова­джувалися нові економічні відносини між підрозділами підприємств і об’єднань з метою підвищення їх зацікавленості в реалізації проектів і цільових програм. Гнучкі оргструктури "не спрацьовують", якщо залишаються без зміни діючі систе­ми планування, контролю і розподілу ресурсів, не впрова­джуються нові умови матеріального стимулювання розроблювачів, коли незабаром консервується стиль керівництва і не під­тримується природне прагнення працівників до саморозвитку.

Конгломератна структура не є сталою та впорядкова­ною. У цьому випадку організація набуває форми, яка найкра­ще вирішує конкретну ситуацію. Так, в одному відділенні фірми може використовуватися продуктова структура, в іншому – функціональна структура, а ще в іншому – матрична. Керівництво вищої ланки корпорації відповідає за дов­гострокове планування, вироблення політики, а також за коор­динацію та контроль дій в межах всієї організації. Цю централь­ну групу оточує ряд фірм, які, як правило, є незалежними еко­номічними одиницями. Ці фірми майже повністю автономні відносно оперативних рішень. Вони підкоряються основній компанії переважно в питаннях фінансів.

Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління

Ефективні організаційні структури повинні відповідати таким параметрам:

• відображати цілі і стратегію розвитку підприємства;

• оптимальний поділ праці між органами управління і окремими працівниками;

• достатній об’єм повноважень менеджерів;

• головні аспекти зовнішнього і внутрішнього середовища;

• організаційна структура повинна бути укомплектована відповідними людьми.

Говорячи про структуру організації і структуру керування нею, варто пам’ятати, що немає будь-якої ідеальної структури. Умови роботи організацій різні, і ефективно діюча структура в одній організації зовсім може не підходити для іншої. Структура управління зв’язана з ключовими основами організації і її цілями, механізмом функціонування, людьми, культурою корпорації; стратегією в певний період. Стратегія не залишається незмінної протягом усього часу існування організації. Тому й організаційна структура перетерплює зміни, а менеджери всіх рівнів приділяють величезну увагу формуванню структур, оцінці їхньої відповідності розв’язуваним цілям і завданням.