Дренаж на зрошувальних землях

У випадку коли природній відтік грунтових вод на теріторіях, де проводиться промивання засолених грунтів, недостатній, то промивні води і солі видаляють за допомогою дренажу. Навіть на сучасних зрошувальних системах не можливо ліквідувати підйом грунтових вод.

З необлицьованих каналів втрачається на фільтрацію до 50% води, та ще 25% на полі при поверхневому способі зрошення. Якщо на нових системах втрати можна зменшити, то на полі вони залишаються.

За таких умов попередити підняття грунтових вод можливо за допомогою штучного дренажу.

Вперше пропозиція облаштування зрош. систем глибинним дренажем була висловлена ще в 1912 р. Л.М.Бушуєвим, проте довго не мала підтримки.

Під впливом різних причин, в т.ч. трудоміскістю створення дренажних систем пропагандувався метод бездренажного освоєння землі

• поливні норми не перевищують НВ;

• введення травопільної системи на засолених грунтах.

Але неоднорідність рельєфу, грунтів, гідрогеологічних умов, нерівномірності зволоження грунту навіть при дощуванні неминуче приводить до підняття грунтових вод.

Так наприклад, після 5-6 річного зрошення без дренажу землі Краснозналіянської зрошув. системи почали засолюватись. Засолення поширювалось і за межі системи при загальній площі зрошення 32 тис.га, вторинне засолення спостерігалося на 75 тис.га.

Після побудови глибинного дренажу стан зрошув. земель став задовільним.

Багаторічною практикою встановлено, що без дренажу неминуче вторинне засолення грунтів.

На даний час існують надійні та економічні способи штучного дренування (горизонтальний, вертикальний, комбінований)

Дрени можуть бути гончарні, азбоцементні, пластмасові, керамічні.

Вода в дрену надходить через зозари з шириною від 3 до 7 мм, а діаметр перфорації 5 до 15 мм

Для захисту дрен від замулення роблять фільтруючу відсипку з використанням гравію, щебню, волокнистих матеріалів.

Глибокий горизонтальний дренаж дає можливість ліквідувати надходження грунтових вод капілярним шляхом в активний шар і не допустити участі їх у випаровуванні через поверхню грунту.

Розсолення солонців.

Промивні поливи гарно розсолюють солончакові грунти, що характерізуються високим вмістом у грунтовому розчині водорозчинних солей (хлориди та карбонати) та незначною кількістю поглинутого Na

Для розсолення солонців, що характеризуються високим вмістом у грунтовому поглинальному комплексі натрія, необхідно промивання проводити в поєднанні з гіпсуванням. При гіпсуванні в умовах гарного зволоження в грунті іде реакція заміщення натрія кальцієм, утворюється сірчанокислий натрій, що розчиняється у воді. Його видаляють з ґрунту наступним промиванням.

Норми внесення гіпсу визначають за вмістом поглинутого Na і практично вони становлять 3-20 m/га. Великі дози вносять частками протягом 2-3 років.

Після гіпсування та промивання солонців з метою покращення їх фізичних властивостей та окультурення проводять глибоку оранку, вносять органічні добрива, висівають культури з потужною кореневою системою. Особливу увагу надають відновленню грудкуватої структури ґрунту.