Утримання свиней

Безпека при проведенні робіт, пов'язаних з утримуванням свиней, повинна відповідати ВНТП-СГіП 46-2.95. До обслуговування підсисних свиноматок не допускаються особи молодше 18 років та вагітні жінки. До роботи з іншими групами тварин можна допускати підлітків від 16 років лише з дозволу медичної комісії і згоди комітету профспілки.

Персонал, допущений до обслуговування свиней, повинен знати:

призначення і зміст виконуваних операцій;

будову і призначення обладнання, яке обслуговується, захисних засобів, що забезпечують безпечну його експлуатацію;

способи і прийоми безпечного виконання технологічних операцій;

правила користування засобами колективного та індивідуального захисту.

правила пожежної безпеки;

способи надання першої долікарської допомоги.

Індивідуальне фіксування свиней в положенні стоячи необхідно проводити за верхню щелепу щипцями або з використанням закрутки. В групових станках для відокремлювання тварини необхідно використовувати поперечний пересувний щит. Перед заходом у груповий станок необхідно одягати захисні циліндри з залізного листа, фанери або з міцного картону. Такий циліндр кріплять до пояса працівника. Він прикриває нижню частину тіла та ноги, не доходячи до підлоги на 5-6 см.

Ікла в кнурів, які досягли парувального віку (а надалі — у міру відростання), необхідно вкорочувати і затупляти. При цьому кнурів фіксують у станках. Під час проведення масових зооветеринарних заходів або сортування свиней фіксують групами в загонах-розколах, дорослих — у станку на розв'язках, а поросят — на столі-станку. При відсутності станків тварин необхідно фіксувати шляхом накладання мотузяної петлі на носову частину і закріплення її у прив'язі.

Моціон свиней потрібно проводити за допомогою установки для активного моціону, яка виключає перебування працівників серед тварин. Свинарські ферми та комплекси слід забезпечувати електричними палицями-поганялками. Зважувати свиней потрібно на спеціально призначених вагах.

На вигульних майданчиках та в літніх таборах годівниці необхідно розміщувати вздовж огорожі, виключаючи заїзд транспорту і вхід працівників у зону знаходження тварин. При утриманні свиней в приміщеннях без вікон необхідно улаштовувати чергове освітлення з автоматичним або ручним вмиканням. Для зниження мікробної забрудненості повітря свинарських приміщень необхідно застосовувати фізичні та хімічні засоби знезараження повітря: опромінення бактерицидними лампами БУВ-15, БУВ-30, БУВ-60 з екранами, які запобігають прямому попаданню променів на людину і тварин, з розрахунку 2-2,5 Вт/м²; зрошування стін за допомогою установок, змонтованих на шасі електрокара ЗП-106, установок УДС, ДУК або універсальної установки ЛСД-2 розчинами свіжогашеного вапна, розчином кальцинованої соди, розчином хлорного вапна і 2 % -ним розчином активного хлору з розрахунку 1 л/м². Для боротьби із запахами рекомендується застосовувати електричні та хімічні озонатори, дезодоранти (хлорне вапно, персульфат амонію та ін.).

Безпека праці при обслуговуванні кнурів-плідників

Кнурів-плідників слід утримувати в спеціальному свинарнику-кнурнику або в окремих, спеціально обладнаних станках загального свинарника. Перегородки між станками повинні бути суцільними до висоти 0,9 м, а вище - до висоти 1,4 м - з металевих труб. При обслуговуванні кнурів-плідників не можна допускати різких окриків і биття тварин. У станках для утримання кнурів годівниці та напувалки необхідно влаштовувати так, щоб свинар-оператор міг роздавати корм і наливати воду з боку проходу, не заходячи у станок. Чистити станки і клітки слід у відсутності тварин.

Групове утримання кнурів-плідників на промислових свинарських комплексах сприяє формуванню в тварин більш спокойного характеру, дає можливість організовувати групові прогулянки на вигульному дворі. На прогулянку кнурів слід випускати регулярно такими же групами, якими вони утримуються в станку. Спільне випасання й прогулянки кнурів необхідно проводити в нежарку погоду та невеликими групами. Випускати кнурів на прогулянку групами при індивідуальному утриманні забороняється.

Переганяти кнурів-виробників й кнурів-пробників повинні не менше двох працівників. Неспокійних, злобних і кнурів, що б'ються, пасти й вигулювати необхідно кожного окремо.

Прогулянку таких кнурів слід проводити за допомогою установки для активного моціону, що виключає перебування працівників серед тварин. На час випасання і прогулянок кнурів працівники повинні бути забезпечені переносними щитами розміром не менше, ніж 0,5 м х 0,5 м, відрами з водою або водонапірними шлангами для обливання розлючених кнурів. Ікла кнурів, які досягли парувального віку (надалі у міру відростання), необхідно вкорочувати або затупляти при обов'язковому фіксуванні тварини у фіксаційному станку, розколі. Влітку особливу увагу слід приділяти догляду за ратицями (своєчасне розчищення, підрізання, змащування вазеліном т.п.).