UL0000035

Ці норми мають особливе значення для договорів будівельного підряду (гл. 61 ЦК), договорів підряду на проектні та пошукові роботи (гл. 61 ЦК), коли для виконання робіт зазвичай залучаються субпідрядники. Особисте виконання роботи найчастіше має місце у договорі побутового підряду, стосовно якого може бути обумовлене виконання робіт певним спеціалістом (кравцем, майстром пошиву взуття і т. п. ).

Генеральним підрядником є особа, яка бере на себе обов’язки із виконання робіт за договором підряду і така, що залучає до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). Закон не виключає можливості передачі субпідрядникам усього об’єму робіт із збереженням за генеральним підрядником загальних функцій із керівництва та організації виконуваних робіт.

На великих будівництвах практикується укладення підрядних договорів з двома та більше підрядниками. Така система договірних зв’язків вимагає чіткого розподілу об’єму робіт між підрядниками на єдиному будівництві із узгодженням графіків їх виконання. Кожен з таких підрядників при цьому може бути генеральним підрядником.

Відповідно до ч. 2 ст. 838 ЦК генеральний підрядник відповідає перед замовником за порушення субпідрядником його зобов’язань, а перед субпідрядником за порушення зобов’язань. При цьому генеральний підрядник зазвичай не позбавлений можливості пред’являти регресні позови до замовника та до субпідрядника, з вини яких сталося порушення договірних умов.

Пряме пред’явлення вимог замовника до субпідрядника не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Ці правила не виключають можливість участі замовника та субпідрядника у судовому спорі у якості третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору і винесення проти них судового рішення.

Субпідрядником є особа, яка залучена генпідрядником на підставі субпідрядного договору для виконання частини робіт, передбачених договором підряду. Субпідрядний договір є різновидом договору підряду, тому до нього застосовуються як загальні норми цивільного законодавства, так і загальні положення про підряд, що містяться у гл. 61 ЦК.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У зв’язку з цим слід зазначити, що § 1 гл. 61 ЦК не містить спеціального регулювання форми договору підряду, відтак цей договір може бути укладений відповідно до загальних вимог про форму (ст. 205-209 ЦК). Так, договори підряду між юридичними особами, між юридичною та фізичною особою укладаються у письмовій формі. Договори підряду між фізичними особами, особливо ті, що укладаються на виконання робіт на невелику суму, можуть укладатися в усній формі, можливим є також оформлення договору у вигляді виписаної квитанції. Так, ст. 866 ЦК встановлює, що договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанціюабоіншийдокумент, щопідтверджуєукладення договору.

Наслідки недодержання форми договору підряду визначаються за загальними нормами цивільного законодавства, якщо інше не передбачено спеціальним законом.

Істотні умови договору підряду. Предметом договору підряду може бути будь– яка робота, в процесі виконання якої створюється результат, що передається замовнику. Закон не містить вичерпного переліку робіт, які можуть виконуватися за договором підряду. Безперечним, однак є факт, що предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми (наприклад, виготовлення речі, здійснення її ремонту, зміна її споживчих властивостей і т. п. ).

Єдність роботи та її результату є основною рисою предмета договору підряду, яка дозволяє відмежувати цей договір від інших типів цивільно–правових договорів, зокрема, від договору купівлі-продажу та договору на надання послуг.

Під час виконання замовлення підрядник зберігаєсвою господарськута організаційну самостійність, тобто замовник не має права втручатися в організацію праці підрядника, у виробничі й технологічні процеси. Це, однак не означає, що замовник повністю позбавлений

311

можливості впливати на хід і якість виконання замовлення. Так, підрядник зобов’язаний керуватися у своїй роботі отриманим від замовника завданням, а замовник має право давати певні вказівкищодоспособу, строківвиконанняроботи впорядку, визначеномузаконом.

Підрядник виконує роботу за винагороду, право на одержання якої у нього виникає після виконання і здачі роботи замовнику.

Уюридичній літературі договори підряду залежно від результату роботи поділяються на договори на створення нових речей, а також договори, спрямовані на відтворення, зміну або покращення споживчих властивостей уже існуючих речей.

Із визначення договору підряду, що містить у ч. 1 ст. 837 ЦК випливає, що істотною умовою договору підряду, встановленою законодавчо є умова про роботу, що повинна бути виконана за договором. Крім того, до істотних умов договору підряду, як правило, відносять ціну та строк виконання договірних зобов’язань.

Згідно з ч. 2 ст. 846 ЦК, якщо у договорі підряду не встановлено строки виконання роботи, підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Однак слід зазначити, що у конкретному договорі підряду умови про ціну та строки виконання робіт можуть бути істотними відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК (наприклад, якщо одна із сторін зробить відповідну заяву).

Крім того, аналіз ч. 2 ст. 840 ЦК дає підстави для висновку, що істотними умовами договору підряду з використанням матеріалу замовника є норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків.

Поняття ціни договору включає у себе витрати підрядника та плату за виконану ним роботу. При цьому під витратами розуміються лише ті витрати, які безпосередньо пов’язані з виконанням підрядних робіт. Інші витрати відшкодовуються замовником лише у разі, якщо це прямо передбачено договором.

Відповідно до ст. 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Від строку необхідно відрізняти термін, яким є певний момент учасі, з настаннямякогопов’язана дія чиподія, яка маєюридичне значення.

Як правило, у договорі підряду визначається термін початку робіт та термін їх закінчення, тобто проміжок між цими датами є загальним строком виконання робіт за договором. Разом із тим доволі поширеним явищем є визначення у договорі проміжних строків, тобто таких, під час яких повинен бути виконаний якийсь певний вид робіт. Правила визначення строків та термінів викладено у главі 18 ЦК.

Укладення договору підряду покладає на сторони певні обов’язки та надає їм відповідні права.

Основний обов’язок підрядника полягає у виконанні певної роботи на свій ризик за завданням замовника із своїх або його матеріалів (ст. 837, 839, 840 ЦК).

Виконання робіт на свій ризик є однією із характерних особливостей договору підряду. Ризик у цивільному праві − це несення несприятливих наслідків, які можуть наступити і за які не відповідають ні сторони, ні треті особи.

Зазначена норма поділяє випадки ризику за договором підряду на дві групи:

1)випадкове знищення або пошкодження матеріалом до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи;

2)випадкове знищення або пошкодження матеріалом після настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи.

Упершому випадку ризикує сторона, що надала матеріал. У другому випадку ризик покладається на сторону, що пропустила строк для передачі результату роботи або його прийняття. Відтак ст. 842 ЦК конкретизує загальне правило цивільного законодавства про покладення ризику випадкової загибелі речі на сторону, яка прострочила виконання зобов’язання (ст.ст. 612, 613 ЦК).

312

Робота повинна бути виконана підрядником за завданням замовника, тобто від-

повідно до тих вимог, які замовник визначив у договорі чи іншому документі, що до нього додається (наприклад, технічному завданні) (ч. 1 ст. 837 ЦК).

Виконання роботи частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, тягне за собою обов’язок підрядника правильно використовувати цей матеріал. Підрядник зо-

бов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його зали-

шок (ч. 1 ст. 840 ЦК).

Увипадках, передбачених законом чи договором, замовник може повністю чи частково забезпечити підрядника матеріалами. Приймаючи від замовника матеріали, підрядник повинен оглянути і визначити їх придатність для виконання роботи, тобто для виготовлення конкретного виробу, що є предметом договору підряду. Про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника, підрядник зобов’язаний своєчасно попередити замовника (ст. 847 ЦК). В іншому випадку підрядник втрачає право на відмову від договору підряду та відшкодування збитків, передбаченого ст. 848 ЦК.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу (ч. 3 ст. 840 ЦК).

Уст. 847 ЦК покладено також на підрядника обов’язок своєчасно попередити за-

мовника про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності роботи. Підрядник зобов’язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідати за втрату або пошко-

дження цього майна. Для того, щоб підрядник мав можливість виконати роботи за договором підряду у його фактичне володіння передається багато майнових цінностей замовника: матеріали, устаткування, будівлі, транспортні засоби та ін.

Важливим обов’язком підрядника є виконання робіт у строки, передбачені у дого-

ворі, а якщо у договорі такі строки не вказані, − то у розумні строки (ст. 846 ЦК). Підрядник зобов’язаний також якісно виконати роботу. Робота має відповідати умо-

вам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти − вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру (ст. 857 ЦК). Зокрема, це може стосуватися способу виконання робіт, використання того чи іншого устаткування і т. д. Разом із тим договір підряду може і не містити усіх умов виконання робіт, оскільки вони можуть міститися в інших документах: стандартах, правилах, технічних нормах, будівельнихнормах таправилах.

Уст. 676 ЦК йдеться про правила обчислення гарантійного строку якості товару, що був придбаний на підставі договору купівлі-продажу. Застосування її до зобов’язань із договору підряду дозволяє вивести такі правила.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого замовник не міг використовувати результат роботи у зв’язку з обставинами, що залежать від підрядника, до їх усунення останнім.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого результат роботи не міг використовуватися у зв’язку із виявленими у ньому недоліками, за умови повідомлення про це підрядника у строк встановлений у договорі або акті цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, то у розумний строк.

Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати разом із ним.

Уразі заміни результату роботи або його комплектуючого виробу неналежної якості на результат роботи (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору підряду, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни.

УЦК викладено основні обов’язки замовника. Вони зводяться до того що, по-

перше, замовник зобов’язується прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору (ч. 1 ст. 837, ст. 853 ЦК); по-друге, замовник повинен оплатити виконану під-

313

рядником роботу після здачі результату роботи, якщо договором не передбачено іншого (ч. 1 ст. 837, ст. 854 ЦК); по-третє, замовник зобов’язаний на вимогу підрядника усунути обставини, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи (ст. 848 ЦК). Невиконання замовником цього обов’язку дає право підряднику відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч. 1 ст. 848 ЦК); по-четверте, замовник зобов’язаний сприяти підряднику у виконанні роботи у випадках, в обсязі та порядку, встановленому у договорі підряду (ст. 850 ЦК).

Крім того, замовник та підрядник мають спільний обов’язок щодо збереження конфіденційної інформації та комерційної таємниці, що стали їм відомі внаслідок виконання договору (ст. 862 ЦК).

Відповідальність сторін за договором. Невиконання або неналежне виконання договору підряду може статися внаслідок порушення договірних зобов’язань замовником або підрядником. Порушення замовником договірних обов’язків, як правило, покладає на нього лише обов’язок виплатити підряднику винагороду у повному обсязі (ч. 2 ст. 850 ЦК).

В окремих випадках законодавець надає підряднику певні права у зв’язку із невиконанням замовником своїх обов’язків.

Специфічним правом підрядника, що виникає у зв’язку з несплатою замовником встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв’язку з виконанням договору підряду, є право притримати Результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника (ст. 856 ЦК).

Притримання є одним із способів забезпечення виконання зобов’язання. Відтак ст. 856 ЦК повинна застосовуватися з урахуванням вимог, встановлених ст.ст. 594-597 ЦК.

Інше право підрядника, що виникає внаслідок ненадання замовником матеріалу,

устаткування або речі, що підлягає переробці (в результаті чого створюється неможливість виконання договору) полягає у тому, що він може не розпочинати роботу, а розпочату роботу припинити.

Наслідки порушення підрядником договірних обов’язків врегульовані ст.ст. 852, 858 ЦК. Так, відповідно до ст. 852 ЦК, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати:

1)безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк;

2)виправитиїхзасвійрахунокз правомна відшкодуваннясвоїх витратна виправлення недоліківчивідповідногозменшенняплатизароботу, якщоіншеневстановленодоговором;

3)вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків).

При встановленні правила щодо безоплатного виправлення недоліків, законодавець зазначає, що ці недоліки повинні бути усунуті у «розумний строк». Звичайно такий строк буде визначатися у кожному конкретному випадку сторонами, а у випадку виникнення спору між ними − судом. Проте у кожному випадку при визначенні тривалості строку до уваги слід брати те, що замовник не повинен втратити інтерес до результату роботи.

Як зазначалося, ст. 858 ЦК також регулює питання відповідальності підрядника за неналежну якість роботи та наділяє замовника правом альтернативних вимог до підрядника, застосування яких залежить від вибору замовника. її положення певною мірою дублюють положення ст. 852 ЦК. Зокрема цією статтею передбачені права замовника щодо безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк, пропорційного зменшення ціни роботи. У ст. 858 ЦК, як і у ст. 852 ЦК передбачено право замовника на відшкодування своїх витрат на усунення недоліків. Проте на відміну від ст. 852 ЦК, ст. 858 ЦК дозволяє реалізувати замовникові це право лише в тому випадку, якщо право замовника на усунення недоліків встановлено договором.

314

§ 2. Договір побутового підряду

Договір побутового підряду належить до різновидів договору підряду, про що безпосередньо свідчить розміщення норм про цей договір у ЦК. Науковці вважають, що договір побутового підряду слід характеризувати як особливий договір, який належить до так званих «споживчих договорів».

Договору підряду присвячені § 2 гл. 61 ЦК, а також Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. Також частково відносини побутового підряду врегульовано нормативно–правовими актами, присвяченими наданню побутових послуг

– зокрема, Правилами побутового обслуговування населення; приклади побутових послуг наводяться у Переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затверджені постановою КМУ від 27 квітня 1998 р. № 576.

Згідно зі ст. 865 ЦК за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Характеристика договору. Договір підряду за своїми характеристиками нале-

жить до двосторонніх, консенсуальних та оплатних договорів. Цей договір є двосторон-

нім або, двосторонньо-зобов’язуючим, бо участь в ньому беруть дві сторони − замовник та підрядник, які мають певні взаємні права та обов’язки. Цей договір є консенсуальним, оскільки він вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін щодо усіх істотних умов договору. Договір побутового підряду є оплатним, оскільки замовник зобов’язаний оплатити зроблену підрядником роботу.

Договір побутового підряду є публічним, тому на нього поширюються норми ст. 633 ЦК «Публічний договір». Через це підрядник не має права встановлювати будьякі переваги, застосовувати прямі або непрямі обмеження прав споживачів, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами. За всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Споживач має право на вільний вибір продукції у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи підрядника (виконавця). До укладення договору побутового підряду згідно зі ст. 868 ЦК підрядник зобов’язаний надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Основним критерієм інформації, яка має надаватися, є її необхідність для виконання договору підряду. У ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» більш детально визначаються вимоги до інформації, яку слід надати замовнику до укладення договору побутового підряду, оскільки такі вимоги є однаковими для всіх товарів, робіт і послуг. Також підрядник зобов’язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

Коли умови договору встановлюються підрядником у формулярах або інших стандартних формах і замовник не має можливості брати участь у їх визначенні, договір побутового підряду є договором приєднання і на нього будуть поширюватися норми ст. 634 ЦК «Договір приєднання». Саме це є досить характерним для договору побутового підряду на практиці. В цьому випадку, крім застосування норм ст. 634 ЦК «Договір приєднання», слід враховувати норми ст. 18 і Закону України «Про захист прав споживачів» про недійсність умов договору, що обмежують права споживача.

За загальним правилом договір може бути укладений убудь-якій формі, якщо вимоги щодоформи договоруневстановлені законом(ч. 1 ст. 639 ЦК).

Однак у ч. 1 ст. 866 ЦК встановлено спеціальні вимоги до договору побутового підряду. У статті вказано, що до належної форми укладення договору побутового підряду прирівнюється видача замовникові квитанції або іншого документа, що підтверджує укладення

315

договору. Таким іншим документом може бути товарний чи касовий чек, квиток, путівка, талон або інший документ. В літературі висловлюється думка про те, що договір побутового підряду доцільно укладати як окремий документ лише в тих випадках, коли безпосередній об’єкт робіт є специфічним або має індивідуальні ознаки. Однак в будь-якому випадку договір побутового підряду повинен бути укладений у простій письмовій формі, оскільки факт його укладення підтверджується письмовим документом: квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, путівкою, талоном.

У ЦК не вказується на істотні умови договору побутового підряду, тому слід керуватися ч. 1 ст. 638 ЦК, де є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хочабоднієї зісторін маєбутидосягнуто згоди, та нормами ЦКщододоговорупідряду.

Істотними умовами договору побутового підряду є предмет, ціна (вартість ро-

біт) та строк.

Предметом договору підряду є виконання робіт та їх уречевлений результат. Для замовника цінність має не сама робота, а саме її результат (це може бути відремонтоване взуття, пошите пальто тощо). Якзазначається влітературі, предметом даного договоруможебути виготовлення тільки індивідуально визначених речей. Тому результат роботи має задовольняти побутові або інші особисті потреби фізичної особи. Під роботою ж розуміють «діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб» (п. 21 ч. 1 ст. 1 ЗаконуУкраїни «Про захистправспоживачів»).

Робота може виконуватися як з матеріалу замовника, так і з матеріалу підрядника (ст.ст. 870-871 ЦК). Однак загальним є правило, що даний договір має виконуватися підрядником зісвого матеріалуі лишезабажанням замовника−з його матеріалу.

Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, то замовник повинен при укладенні договору оплатити вартість матеріалу повністю або частково, за погодженням сторін. Якщо ж при укладенні договору матеріал оплачено не повністю, то остаточний розрахунок за нього відбувається при здачі виконаної роботи замовнику. Матеріал також може надаватися замовникувкредит(із розстроченнямплатежу

Якщо ж робота виконується з матеріалу замовника, то у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору побутового підряду, вказується точне найменування матеріалу і його опис (наприклад, часто при пошитті одягу до квитанції додається зразок матеріалу), його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін (ст. 871 ЦК).

Якщо ціна матеріалу(речі) замовника, відображена в квитанції або іншомудокументі, що підтверджує укладення договору побутового підряду, не відповідає дійсній вартості або з якихось причин не вказана, сторони не позбавлені права доказувати в суді дійсну вартість втраченого або пошкодженого матеріалу(речі) замовника. Норми щодо матеріалу замовника, зазначені вст. 871 ЦК, застосовуються й до речі замовника, яка єпредметом виконання робіт, наприклад при ремонті речі замовника. До відносин, що регулюються ст. 871 ЦК, застосовуються також загальні норми ст. 840 «Виконання роботи з матеріалу замовника», ст. 841 «Обов’язок підрядника зберігати надане йому майно», ст. 842 «Ризик випадкового знищення абовипадковогопошкодження матеріалу».

Ціна (вартість робіт) за договором побутового підряду визначається за погодженням сторін. Однак, якщо ціна на роботу встановлена у нормативно-правових актах (прейскурантах, цінниках, тарифах) або врегульована уповноваженими на це органами державної виконавчої влади, то за погодженням сторін не може передбачатися більш висока ціна (ст. 873 ЦК). У пункті 16 правил побутового обслуговування населення вказується, що вартість послуг і матеріалів виконавця оплачується замовником за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами угоди. Тобто особливістю цього договору є принципнезмінності ціни, обумовленоїсторонами вдоговорі.

316

Строки виконання роботи за договором побутового підряду або окремих етапів встановлюється у самому договорі або у відповідних нормативно-правових актах.

За договором побутового підряду замовник і підрядник мають взаємні права і обов’язки. Однак можна сказати, що основний зміст прав і обов’язків сторін за договором побутового підряду можна звести до того, що обов’язком підрядника є належним чином виконати роботу і передати її результат замовнику, а обов’язком замовника є прийняти роботу і оплатити її результат.

Замовник при укладенні та виконанні роботи за договором побутового підряду має право на отримання необхідної, повної та достовірної інформації. Цьому праву замовника кореспондує відповідний обов’язок підрядника надати таку інформацію. Про отримання інформації при укладенні договору зазначалося раніше. Що стосується інформації, яку підрядник зобов’язаний надати замовнику при здачі робіт, то це питання врегульовано у ч. 2 ст. 869 ЦК, де вказується: «При здачі робіт замовникові підрядник зобов’язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог».

Устатті закріплена презумпція того, що замовник не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг), які він придбаває. А підрядник, навпаки, як спеціаліст володіє відповідними знаннями щодо предмета замовлення за договором побутового замовлення, тому має надати всю необхідну інформацію. Ця інформація може надаватися усно, однак, як правило, вона повинна міститися в різного роду правилах (інструкціях тощо) з використання (експлуатації) результатів роботи. І ще, у визначених в нормативно-правових актах випадках разом з передачею результату роботи та відповідної інформації підрядник має передати ще й гарантійний документ.

Уразі істотного порушення підрядником договору побутового підряду замовник має право вимагати за своїм вибором: 1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; 2) розірвання договору та відшкодування збитків. У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі він має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк, або відшкодування його витрат на усунення недоліків, або відповідного зменшення плати.

Замовник повинен з’явитися за одержанням виконаної роботи, прийняти і оплатити її. Порядок прийняття роботи передбачено у ст. 853 ЦК, згідно з якою замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і

вразі виявлення допущених відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Замовник має право не тільки оглянути результат роботи, а в певних випадках перевірити «працездатність» виробу.

Замовник зобов’язаний оплатити виконані роботи за договором підряду згідно з ціною (вартості робіт), погодженою у договорі. У ч. 2 ст. 873 ЦК передбачаються особливості порядку оплати виконаних робіт за договором побутового підряду порівняно із загальним порядком, передбаченим у ст. 854 ЦК «Порядок оплати роботи». Робота, виконана за договором побутового підряду, повинна оплачуватися замовником після її остаточного передання підрядником, тобто прийняття ним результату роботи від підрядника.

Уст. 874 ЦК встановлюються правові наслідки нез’явлення замовника за одержанням результатів роботи. У цій статті містяться спеціальні норми щодо норм ч. 5 ст. 853 ЦК стосовно обов’язку замовника прийняти роботу, виконану підрядником, на випадок, якщо замовник ухиляється від виконання свого обов’язку. Підрядник має право продати результат роботи за розумною ціною і внести суму виторгу, за вирахуванням належних йому платежів, у депозит нотаріуса на ім’я замовника.

Скористатися вказаним правом підрядник має право при дотриманні таких умов. По-перше, він повинен письмово попередити замовника про готовність роботи до здачі і, по-друге, з моменту попередження повинно пройти два місяці, по-третє, виходячи з ви-

317

мог норм ст. 853 ЦК «Обов’язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником» повідомлення повинно бути направлене, якщо замовник не з’являється за одержанням результату роботи протягом місяця з моменту настання строку здачі роботи.

Увсіх інших випадках застосовуються загальні норми про прострочку кредитора (ст. 613 «Прострочення кредитора» ЦК), про розподіл ризиків між підрядником і замовником (ст. 842 «Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу» та ст. 855 «Розрахунки між сторонами у разі випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи» ЦК), про інші наслідки ухилення замовника від прийняття роботи (ст. 853 «Обов’язок замовникаприйнятироботу, виконану, підрядником» ЦК).

Підрядник зобов’язаний забезпечити збереження прийнятих від замовника для виконання роботи матеріалів, а також використати їх за призначенням. Він зобов’язаний відшкодувати збитки, заподіяні замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов договору, а також у разі втрати, псування чи пошкодження зі своєї вини матеріалів, прийнятих від замовника для виконання робіт.

Виконання договору побутового підряду регулюється загальними нормами ЦК щодо виконання зобов’язання (ст. 526-545) та щодо виконання договору підряду.

Елементами виконання договору є його виконання належними сторонами, спосіб виконання, строк (термін) виконання та місце виконання. Перші три елементи виконання договору не мають значних особливостей стосовно договору побутового підряду. Тому договір побутового підряду буде вважатися виконаним належними сторонами, якщо його виконають особи, зазначені в договорі. Способом виконання даного договору є виконання певної роботи на замовлення замовника, що в результаті буде мати уречевлений характер. Договір побутового замовлення буде вважатися виконаним в строк, коли робота виконана у строк,зазначений у договорі.

Стосовно місця виконання за договором побутового підряду, то місцем виконання даного договору може бути, як правило, як місцезнаходження підрядника, так і місце проживання замовникачимісце використання (експлуатації) відповідного виробу(товару, речі).

Наслідкомненалежного виконаннядоговорупобутовогопідрядуєйого припинення. За порушення умов договору побутового підряду настає цивільно-правова відповідальність. Так, якщо замовник відмовився від договору побутового підряду до здачі йому роботи, то він зобов’язаний сплатити підрядникові понесені ним збитки, їх розмір обмежений, оскільки відшкодовується тільки частина встановленої договірної плати, пропорційно тій частині роботи, яка була фактично виконана підрядником до повідомлення про відмову від виконання договору, і витрати, понесені підрядником до цього моменту виконання договору, якщо вони не входять в ціну вказаної частини | роботи, яка

підлягає сплаті (ч. 2 ст. 867 ЦК).

Уст. 872 ЦК встановлено відповідальність підрядника у разі істотного порушення ним договору побутового підряду. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок заподіяної ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК).

Уст. 872 ЦК визначається ряд особливостей порівняно зі ст. 858 ЦК «Відповідаль-

ність підрядника за неналежну якість роботи», де передбачено загальні правила відповідальності підрядника за неналежну якість роботи.

Якщо за загальним правилом робота може виконуватися повторно за бажанням підрядника, а відшкодування понесених замовником збитків на усунення недоліків залежить від того, чи надано в договорі право їх усувати, то за договором побутового підряду поряд з іншими вимогами, передбаченими у ч. 1 ст. 858 ЦК, замовник при істотному порушенні договорупобутовогопідрядупередусіммаєправо за своїмвибором вимагативідпідрядника:

а) безкоштовного повторного виконання роботи; б) розірвання договору та відшкодування збитків.

Коли відступи від умов договору є неістотними, що передбачено у ч 2 ст. 872 ЦК, то замовник має право за своїм вибором вимагати:

318

а) безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк; б) відшкодування його витрат на усунення недоліків або відповідного зменшення

плати. Згідно з ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» такі недоліки повинні бути усунуті підрядником протягом 14 днів.

Крім цього, на підрядника можуть накладатися штрафи в розмірах, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів». Наприклад, якщо підрядник відмовив замовнику в реалізації його прав, установлених ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», то він буде нести відповідальність у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»).

§ 3. Договір будівельного підряду

Цивільним кодексом (§ 3 гл. 61 ст.ст. 875-891) закріплено договір будівельного підряду як спеціальний підвид підряду та основну правову форму регулювання відносин у будівництві, на який поширюються загальні положення ЦК про підряд, з урахуванням особливостей будівельного підряду, закріплених в § 3 зазначеної глави ЦК (ст.ст. 875-886).

У зв’язку зі створенням уніфікованого режиму правового регулювання підрядних відносин ЦК відмовився від виключного використання терміна «капітальне будівництво», яким традиційно позначалися підрядні правовідносини, названі ЦК будівельним підрядом. Інший підхід з цього приводу закріплено ГК, в якому зазначені відносини регулюються то договором підряду на капітальне будівництво відповідно до положень гл. 33 ГК «Капітальне будівництво» (ст.ст. 317-324).

Правову колізію між ЦК та ГК щодо назви цих договорів певною мірою нівелює ідентичність предметів зазначених правочинів, з урахуванням правила про проведення виявлення природиправовідносинзаїхзмістом, анезаназвоюдоговорів, щоїхрегулюють.

Основні засади містобудівної діяльності в Україні визначаються Законами України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р., «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р., «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 р., «Про фі- нансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19 червня 2003 р. та іншими нормативними актами. Крім того, оскільки капітальне будівництво безпосередньо пов’язане із використанням земельних ділянок, до відповідної правової бази належить і чинне земельне законодавство України.

Договір будівельного підряду загалом відображає і регулює специфіку економічних відносин капітального будівництва, що знайшло відображення в ознаках, істотних умовах, інших елементах цього договору.

Нормативне визначення поняття договору будівельного підряду містить ч. 1 ст. 875

ЦК. Згідно з цією нормою ЦК за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінченібудівельніроботи таоплатитиїх.

Характеристика договору. Договір будівельного підряду належить до двосто-

ронньо зобов’язуючих, консенсуальних і оплатних договорів про виконання робіт.

Сторонами договору будівельного підряду є замовник і підрядник.

Підрядником є особа, яка укладає договір підряду на будівництво (проектування) об’єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду роботи та передає їх результати замовникові. Зазвичай підрядниками за договорами капітального будівництва виступають юридичні особи, що, однак не позбавляє фізичних осіб − суб’єктів підприємницької діяльності виступати підрядниками у випадках, коли це прямо не заборонено законодавством.

319

Замовник − юридична або фізична особа, яка замовляє виконання будівельних робіт, контролює хід будівництва і здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за виконані роботи та приймає їх результати.

Крім замовника і підрядника учасниками відносин будівельного підряду зазвичай виступають й інші особи − проектні організації, постачальники обладнання, субпідрядники та ін. У цьому випадку двосторонній договір набуває багатостороннього характеру.

При укладенні традиційних двосторонніх підрядних договорів підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будівництва і введення об’єкта в експлуатацію. При укладенні багатосторонніх договорів окремі зобов’язання підрядника передаються іншим учасникам.

Замовником може виступати інвестор або на підставі його доручення інші фізичні чи юридичні особи. Замовник умовами договору будівельного підряду фактично визнається покупцем виготовленої (збудованої) продукції, контролює хід її створення, може виступати співвиконавцем договору, виконуючи ряд виробничих функцій.

Істотними умовами договору виступають умови про предмет, строк і ціну.

Уразі недосягнення сторонами домовленості щодо предмета або строку виконання робіт договір вважається неукладеним. Якщо ціна не може бути визначена, виходячи з умов договору, виконання робіт має оплачуватися за ціною, яка за порівнюваних обставин звичайно стягується за аналогічні роботи відповідно до нормативних актів щодо складання кошторисних розрахунків (кошторисів) на будівництво та монтажні роботи.

За змістом ч. 1 ст. 875 ЦК предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт − завершений будівництвом об’єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об’єкта та його здачу.

Уст. 876 ЦК закріплено положення про визнання замовника власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт, якщо інше не передбачено договором.

За предметом договір будівельного підряду може розглядатися універсальним договором, оскільки на підрядника може бути покладено будь-які роботи з будівництва об’єкта чи інші, пов’язані з ним, будівельні роботи.

Уч. 2 ст. 875 ЦК закріплено закритий за характером перелік видів будівельних робіт, які можуть бути предметом будівельного підряду, до яких віднесено, зокрема, проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, а також виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

Нове будівництво (новобудова) − це будівництво підприємств, будівель і споруд, яке здійснюється на нових майданчиках на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації. Реконструкцією або технічним переоснащенням є проведення відповідно до плану технічного розвитку підприємств (об’єднань) комплексу заходів (без розширення площ) щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки, технології, заміни устаткування тощо.

Необхідно звернути увагу на імперативний характер норми ЦК про те, що правила про договір будівельного підряду мають застосовуватися також до робіт із капітального ремонту будівель і споруд, що позбавляє права сторін у договорі передбачати інше.

Досить жорстко ЦК визначив коло об’єктів будівництва за цим договором, що видається не зовсім виправданим. Буквальне тлумачення змісту ч. 2 ст. 875 ЦК свідчить, що об’єктом будівництва можуть бути лише підприємство, будівля, споруда, однак не будьякий інший об’єкт, що невиправдано обмежує сферу застосування будівельного підряду лише наведеними нерухомими об’єктами.

Додатковим предметом договору будівельного підряду можуть виступати нерозривно пов’язані з місцезнаходженням об’єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації або виконання пошукових робіт.

320