- •1.1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА.
- •ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА.
- •ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА.
- •ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА.
- •ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА.
- •ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА.
- •Ознаки права.
- •Ознаки права.
- •Норми права
- •Співвідношення між правом та мораллю
- •Основні джерела права.
- •Основні джерела права.
- •Медичне право - галузь українського права, що формується
- •Джерела медичного права
- •Джерела медичного права
- •Джерела медичного права
- •Види особистих немайнових прав.
- •Класифікація прав людини в охороні здоров'я
- •Класифікація прав людини в охороні здоров'я
- •У цивільному кодексі особисті немайнові права поділяються на два види
- •Поняття особистого немайнового права визначає стаття 269 Цивільного кодексу (ЦК) України:
- •Стаття 283. Право на охорону здоров'я
- •Стаття 284. Право на медичну допомогу
- •Стаття 285. Право на інформацію про стан свого здоров'я
- •Стаття 286. Право на таємницю про стан здоров'я
- •Стаття 287. Права фізичної особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я
Норми права
Первинними елементами права і нормативно-
правових актів є правові (юридичні) норми..
Являють собою різновид соціальних норм — зразків, моделей, правил поведінки, якими керуються люди, що потрапляють в ті чи інші ситуації та які юридично закріплені (виражені) у відповідних нормативно-правових актах.
Метою вироблення суспільством соціальних, зокрема правових норм, є впорядкування суспільних відносин, надання їм цілеспрямованішого з погляду накопиченого досвіду та знань напряму розвитку.
Співвідношення між правом та мораллю
|
Норми права |
|
Норми моралі |
1. |
Формулюються державними органами. |
1. |
Існують у будь-якому суспільстві, власне й до |
У первісному суспільстві не існували |
виникнення держави |
||
1. |
Встановлюються або санкціонуються |
2. |
Відображають волю всього суспільства або |
|
відповідними державними органами від імені |
певних верств населення. |
|
|
держави, виражають її волю |
|
|
3. |
Встановлюються у спеціально визначених |
3. Існують здебільшого у свідомості людей і |
|
|
формах (закон, указ та ін.) |
формального визначення не мають |
|
3. |
Набувають чинності, змінюються і |
|
|
4. |
Складаються, поширюються і відмирають |
||
|
скасовуються офіційно в точно визначеному |
повільно впродовж тривалого часу |
|
|
порядку |
|
|
3. |
Утворюють єдину погоджену систему |
5. Єдності, погодженості наказів і формальної |
|
|
наказів і є загально обов'язковими |
загальнообов'язковості не мають |
|
6. Забезпечуються заходами державного |
6. |
Забезпечуються позадержавними засобами: |
|
примусу |
звичаями, внутрішніми мотивації |
||
7. Містять детальну регламентацію поведінки |
7. Є загальними правилами поведінки суб'єктів, |
||
суб'єктів, формулюють їхні конкретні права й |
сформульованими у виглядів принципів, ідей тощо |
||
обов'язки |
|
|
Основні джерела права.
Правовий звичай — це звичай, схвалений державою і виконання вимог якого забезпечується державним примусом.
Судовий або адміністративний прецедент —
рішення в конкретній судовій чи адміністративній справі, яке стає обов'язковим зразком при вирішенні в майбутньому аналогічних справ.
Нормативний договір — правило поведінки, яке встановлюється за взаємною домовленістю кількох суб'єктів, визнається та забезпечується державою. Саме такими договорами є угоди між кількома державами, між державою і міжнародними організаціями.
Основні джерела права.
Нормативно-правовий акт — це офіційний письмовий документ, виданий уповноваженим державним органом, в якому закріплюються правила поведінки загального характеру, що забезпечуються державним примусом (норми права).
Нормативно-правовий акт є основним джерелом права в Україні.
Ознаки:
-видають спеціально уповноважені органи держави (Верховна Рада, Кабінет Міністрів) або посадові особи (Президент, міністри);
-має зовнішню форму офіційного письмового документа, виданого від імені уповноваженого суб'єкта;
-встановлює нові загальнообов'язкові правила поведінки (норми права), змінює або скасовує чинні;
-приймають відповідно до визначеної законом процедури;
-притаманна певна юридична сила, яка відображає його співвідношення з іншими правовими актами, місце і роль у системі законодавства.