4.4. Особливості рубок догляду у дубових деревостанах

Особливості догляду за дубом визначаються його біологією: це світлолюбна порода, яка кущиться і повільно росте замолоду, чутлива до заморозків і сильних морозів, відносно вимоглива до родючості ґрунту, розвиває могутню кореневу систему. Крім того, догляд за дубом залежить також від способу його поновлення на вирубках: порослевого, суцільними чи частковими культурами. Оскільки у багатих лісорослинних умовах ростуть й інші листяні породи, вони через швидкий ріст складають у молодому віці сильну конкуренцію дубові і можуть його витіснити з насадження. З іншого боку, дуб краще себе почуває, коли з боків його оточують тіньовитривалі листяні породи, липа, клени, граб та інші, які утворюють «шубу» і захищають від несприятливих факторів.

Виходячи з біологічних особливостей дуба і враховуючи його спільне зростання у дібровах з багатьма іншими породами, виділяють два періоди у догляді за дубом. У перший період (приблизно до 30 річного віку) рубки догляду повинні підвищувати енергію росту дуба у висоту за рахунок створення «шуби» із супутніх підгінних порід. Позитивним вплив цих порід буде лише тоді, коли вони не будуть затінювати дуб зверху. Забезпечити такий вплив не завжди просто, тому догляд тісно пов'язаний з походженням молодняка.

У Лісостепу України після рубки стиглих дубових деревостанів вирубки вкриваються густою сіткою самосіву та порослі супутніх дубу порід: на Лівобережжі – кленів, липи, ліщини, інших кущів, а на Правобережжі – граба та інших листяних порід. Тому для поновлення корінних деревостанів найчастіше дуб вводиться як часткова культура рядами через 6-8 м. Без своєчасного освітлення і прочищення самі по собі культури ще не забезпечують створення повноцінного складного за формою насадження, у якому головною породою буде дуб. Освітлення рядів дуба потрібне вже на 3-4-му році життя, щоб не допустити заглушення з боку природно поновлених супутників дуба і м'яколистяних порід, що ростуть у міжряддях.

Після змикання культур дуба у рядах потрібно одночасно з рубками догляду у міжрядних кулісах вирубувати гірші екземпляри дуба, у першу чергу, пошкоджені поперечним раком, та інші, які мають певні вади. У дібровах прочищення слід проводити частіше, ніж у судібровах.

У Південному Лісостепу і Степу часто дубові культури створюють після суцільно обробленого ґрунту з міжряддями 2,0-2,5 м. Оскільки за цих умов з ґрунтозахисними цілями у культуру вводиться значна кількість кущів – клена татарського, свидини, жимолості татарської, інших порід, то вже на 2-3-му році практикується їх «садіння на пень», щоб посилити кущіння. Освітлення проводять тоді, коли з'являється загроза заглушення дуба кущами, що сильно розрослися, або при великій загущеності рослин у рядах дуба. При прочищеннях ведеться догляд і у рядах дуба, і за підгонними породами й кущами, не допускаючи надмірної гущини молодняка. У степових умовах догляд треба проводити так, щоб не з'являлося задерніння ґрунту.

Дефіцит жолудів дуба, що утворився в останні роки, іноді зумовлює поновлення корінних насаджень дібров з використанням порослевої здатності дуба. Застосовуючи рубки догляду за дубом у молодняках природного походження, намагаються вивести насіннєві екземпляри підросту дуба і ясена у верхній ярус. Це завдання досить складне, бо поросль у перші роки життя росте значно швидше. Першу рубку проводять уже у 3-5-річному віці, вирубуючи поросль там, де вона затінює насіннєві екземпляри. У місцях, де насіннєве поновлення відсутнє, вирубують не всю поросль, а тільки ті паростки, які з'явилися вище кореневої шийки. Продовжуючи догляд за насіннєвим дубом і ясенем, слід вирубувати також м'яколистяні породи, кущі ліщини, інших порід з таким розрахунком, щоб у складі молодого деревостану ясена було не більше 3 одиниць.

Освітленням і прочищенням у загальному комплексі усіх видів рубок догляду надається особливе значення, бо саме вони повинні забезпечити вихід дуба до першого ярусу й перевагу у складі насадження.

У другий період (після 30-річного віку) небезпека заглушення дуба супутніми і м'яколистяними породами минає, бо він починає досить швидко рости у висоту. Догляд зводиться до формування струнких стовбурів правильної форми і відповідних розмірів крони, а також забезпечення приросту у товщину кращих дерев.

Проріджуваннями продовжується формування другого ярусу із супутніх порід, а у порослевих насадженнях – догляд за деревами насіннєвого походження. У чистих дубняках вибирають лише ті екземпляри, які заважають росту кращих дерев. Другий ярус або підгін не тільки сприяють формуванню стовбура і крони дуба, але й виключають можливість появи на стовбурах так званих «водяних пагонів», які знижують якість деревини і можуть викликати суховерхість.

Прохідними рубками розріджують деревостан так, щоб між кронами дерев верхнього ярусу утворилися незначні просвіти. Густоту другого ярусу зберігають такою, яка б забезпечувала йому надійне виконання ґрунтозахисних функцій. Після 60 років догляд зводиться до вибірки дерев з нижньої частини пологу кожного ярусу. У грабових дібровах перші прохідні рубки повинні бути менш інтенсивні у першому і більш інтенсивні у другому ярусі. Однак допускати сильне зрідження другого ярусу не можна.

У свіжих і вологих лісорослинних умовах прохідні рубки повторюють через 10-15 років кілька разів, а у сухих, як правило, проводять, один раз. У чистих дубняках у степових умовах прохідні рубки не проводять.